UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСвоєрідність трансформації міфу в „Гуцульській п’єсі” Г.Хоткевича „Непросте” та повісті М.Коцюбинського „Тіні забутих предків” (реферат)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3432
Скачало163
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Своєрідність трансформації міфу в „Гуцульській п’єсі” Г.Хоткевича

„Непросте” та повісті М.Коцюбинського „Тіні забутих предків”

 

Якщо Парнасом російської інтелігенції на початку ХХ ст. став

італійський острів Капрі (тоді тут відпочивали М.Горький, В.Короленко,

Г.Мачтет, І.Бунін та інші), то для української еліти подібним культовим

місцем була Криворівня, гуцульське село в Карпатах. Улітку 1911 року

сюди з’їхалися: „В.Гнатюк, який тут проводив вакації з дружиною і трьома

дітьми, /…/ сім’я Грушевських, Франків, Кандибів (О.Олесь),

Твердохлібів, Гриневичів, Єлюків, Гнат Хоткевич, Євгенія Бохенська,

чернігівські студенти-революціонери Сергій Устименко та Микола Саєнко та

багато інших. Усі вони приходили до Гнатюка /…/” [21, 14]. 19 липня 1911

року після лікування в Криму до Криворівні прибув і М.Коцюбинський.

 

У розмаїтті приятельських і творчих стосунків особливу увагу тут

звертають стосунки М.Коцюбинського і Г.Хоткевича. Обоє уродженці

рівнинного лісостепу, російськомовної Лівобережної України, були вражені

й назавжди закохані в казковий ландшафт гуцульських Карпат. Наслідком

залюбування в гуцульську етніку в М.Коцюбинського стала повість „Тіні

забутих предків” (1911) і зібраний матеріал до більшого прозового твору

„Годованці”, Г.Хоткевич написав „Камінну душу” (1911), „Гірські

акварелі” (1914), „Гуцульські образки” (1924), роман „Довбуш”,

завершений у 20-х роках, і „гуцульські п’єси” (термін автора) для

Гуцульського театру: „Верховинці”, „Добуш”, „Довбуш”, „Гуцульський рік”,

„Непросте”, „Прахтикований жовнірь”. Причому візитівкою обох авторів в

українській класиці стали твори саме на гуцульську тематику. Н.Шумило

вказує на творчу еволюцію від літературного народництва до модернізму:

Г.Хоткевич з його раннім оповіданням „Добром усе переможеш” (1899) та

зрілим романом „Камінна душа” (1911), а М.Коцюбинський у своєму

естетичному розвитку пройшов шлях від „Андрія Соловійка, або Вченіє

світ, а невченіє тьма” (1884) (в рукописному варіанті містилося

уточнення „Для народу”) до „Тіней забутих предків” (1911) [36, 189].

 

Проте якщо М.Коцюбинський приїздив до Криворівні відпочивати, то

перебування тут Г.Хоткевича було вимушеною еміграцією (1905-1912). Як

для М.Коцюбинського, так і для Г.Хоткевича, натхненником і посередником

в обсервації самобутньої етніки гуцулів був В.Гнатюк, про що дізнаємося

з його кореспонденції. Зокрема 1906 року етнограф сповіщає

М.Коцюбинського: „У Криворівні жило б ся було весело, коли б хоч

наполовину менше було дощу /…/ З Хоткевичем трохи читали ми „Also sprach

Sarathustra”, трохи він грав на бандурі, але й сам співав /…/” [14,

266]. З листа 1910 року дізнаємося, що повість „Камінна душа” (1911), як

і „Тіні забутих предків” (1911), написана завдяки сприянню В.Гнатюка:

„Гнат Хоткевич написав на підставі моїх матеріалів про опришків повість

із гуцульського життя на 20 аркушів друку /…/” [14, 302]. Зі спогадів

Гната Хоткевича довідуємося про спільний відпочинок із Коцюбинським у

Криворівні: „/…/ впосліднє бачився я з Коцюбинським на Гуцульщині. Я

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ