UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваХарактерні засоби мовної експресії в українських народних піснях про кохання (реферат)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2982
Скачало186
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Характерні засоби мовної експресії в українських народних піснях про

кохання

 

Проблеми мовної експресії, виражальних засобів мовлення – основні для

сучасних лінгвостилістики, лінгвопоетики, лінгвістики тексту,

лінгвоаналізу та інших лінгвістичних дисциплін. Народні пісні, особливо

про кохання, репрезентують дійсність із особливою експресією,

образністю, насиченістю, а саме тому аналіз засобів мовної експресії в

українських народних піснях про кохання є актуальним та необхідним.

 

Поняття мовної експресії доволі широке й трактується в сучасній

лінгвістиці доволі узагальнено – як “сукупність семантико-стилістичних

ознак одиниці мови, які забезпечують її здатність виступати в

комунікативному акті засобом суб’єктивного вираження ставлення мовця до

змісту чи адресата мовлення”. При цьому “експресивність властива

одиницям усіх рівнів мови” [7, 591]. Ширше визначають експресивність

автори енциклопедії “Українська мова”: це “властивість мовної одиниці

підсилювати логічний та емоційний зміст висловленого, виступати засобом

суб’єктивного увиразнення мови. Через експресивність виражальних засобів

мовець передає своє ставлення і до повідомлення, і до адресата” [12,

156]. Отже, експресивність надає мовленню, з одного боку, стилістичної

маркованості, виразності, а з іншого боку, виражає ставлення мовця до

мовленого та до адресата. Власне, на першому компоненті – виразності та

стилістичній маркованості – акцентується в більшості праць, присвячених

розгляду цієї лінгвістичної категорії. Скажімо, В. Григор’єв відзначає,

що експресія – “виразність, те, що передбачає вираження нетривіального

змісту” [1, 137]. З думкою дослідника перегукується й твердження

Г. Колесникова: “Експресія – це те, що протиставляється стандарту,

емоційно марковане, характерне...” [6, 93]. Інакше кажучи, “експресія

з’являється там, де існує можливість зіставлення, посилення певних ознак

на основі протиставлення експресивно нейтральних і емоційно виразних

мовних засобів”

 

[12, 156].

 

Дещо уточнює поняття експресивного у своїй монографії В. Чабаненко:

“експресія – це не те, що надає мовленню емоційності, образності,

характерності, а те, що само породжується емоційністю, образністю,

характерністю і т. д. мовлення. По-друге, експресія – це не виразність,

а інтенсифікація виразності, це збільшення впливаючої сили сказаного...,

надання йому особливої психологічно мотивованої піднесеності. По-третє,

експресія пов’язується не тільки з емоціональним та образним (художнім),

а й з іншими планами вислову – волюнтативним, естетичним,

соціально-оцінним, нормативним, формально-структурним, семантичним,

ситуативним і т. д.” [15, 7]. Таким чином, мовна (мовленнєва) експресія

– це складна стилістична категорія, що спирається на цілий комплекс

психічних, соціальних та лінгвістичних чинників і виявляється як

інтенсифікація виразності повідомлюваного, як збільшення впливаючої сили

висловлювання [15, 7].

 

Як семантико-стилістична категорія експресивність виявляє зв’язок з

емоційністю, оцінністю, стилістичним значенням, проте не ототожнюється з

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ