UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваКолір як основа внутрішньої форми та вмотивованості мовного знака (на матеріалі української, російської та німецької мов) (реферат)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1639
Скачало162
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Колір як основа внутрішньої форми та вмотивованості мовного знака (на

матеріалі української, російської та німецької мов)

 

Питання про вмотивованість слова і його внутрішню форму є надзвичайно

важливим та актуальним для розкриття проблем антропоцентризму сучасної

лінгвістики, оскільки принципи номінації тісно пов’язані з вибором

суб’єктом ознаки найменування.

 

На думку О.О.Потебні, внутрішня форма є центром образу, однією із його

ознак, що переважає над усіма іншими, вона є найближчим етимологічним

значенням слова, способом, яким виражається зміст [6, 100; 124].

 

Вибір та фіксація ознаки найменування можливі лише завдяки здатності

людини до мовної свідомості, або до так званого лінгвокреативного

мислення [8]. Цей тип мислення забезпечує зв’язок концептуальної картини

світу, у формуванні якої беруть участь і невербальні типи мислення, з

мовною. Здійснення цього зв’язку відбувається поетапно: відображення

людиною як свідомою істотою, навколишнього світу, означування та

пояснення за допомогою мови елементів і змісту концептуальної картини

світу, закріплення і реалізація у мовному знаку результатів відбивної

мислительної діяльності людини. Саме на цих теоретичних засадах

грунтуються погляди провідних вчених, зокрема, Ю.Д.Апресяна,

Г.В.Колшанського, Б.О.Серебреннікова, О.В.Урисон, Г.А.Уфімцевої та

багатьох інших [1], [5], [8], [12], [13].

 

Таким чином, результати пізнання ознак позначуваного об’єкта

відображаються у внутрішній формі лексеми.

 

На вибір цих ознак впливають соціокультурний і трудовий досвід носіїв

мови, тому, як зазначав В. фон Гумбольдт, у внутрішній формі фіксуються

самобутність, духовна енергія народу, особливості національного

світорозуміння. Всі ці фактори у сукупності з лінгвістичними

встановленими способами номінації визначають процес вибору ознаки

найменування рослини. Тобто одну й ту саму ознаку можна виразити різними

способами, “найбільш закономірними для системи даної мови” [11, 129].

 

Таким чином, внутрішня форма є пучок асоціацій, сполучених з осмисленням

взаємозв’язку позначуваного з іншими явищами дійсності [9, 24]. Окрім

цього, О.Снітко стверджує, що внутрішня форма, як зв’язна ланка між

змістовими та формальними боками мовного знака, є основою вмотивованості

слова [9, 78].

 

Під вмотивованістю розуміють стуктурно-семантичну властивість слова, яка

дозволяє усвідомити раціональність зв’язку значення та звукової оболонки

слова на основі його лексичної та структурної співвіднесеності [3, 30].

Тобто вмотивованість, як зауважує А.М.Сердюк, це та ділянка мовного

знака, де його позначуване поєднується та взаємодіє з позначувальним [7,

24].

 

Ф. де Соссюр наполягав на відсутності природного зв’язку позначувального

з позначуваним, тобто на немотивованості мовного знака [10, 101]. Це

твердження, зумовлене концепцією вченого про мову як іманентну систему,

вважається помилковим: "зв’язок між позначуваним і позначувальним не

довільний; навпаки, він є необхідним" [2, 92]. Процес вибору ознаки

найменування свідчить про прагнення мовця закріпити у флоролексемі певні

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ