.

Нові відіменникові прийменники в українській мові (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
186 2573
Скачать документ

Реферат на тему:

Нові відіменникові прийменники в українській мові

Граматична система української мови, незважаючи на її велику стійкість,
стабільність засад, зазнає певних змін, що виявляються, зокрема, в
поповненні її одиниць, удосконаленні граматичних правил тощо. Прикладом
таких змін слугує прийменникова система, у якій на основі первинних
прийменників постало багато похідних одиниць, що диференціювали й
конкретизували релевантні відношення. Саме такі зміни відбулися раніше й
відбуваються у вживанні тепер прийменника в (у) [6, 58].

Склад прийменників української мови в останні десятиліття активно
поповнився насамперед у зв’язку з розвитком функціональних стилів,
зокрема наукового, ділового та ін., унаслідок кількісних та якісних змін
у складі прийменникового корпусу. Особливо яскраво динамічні ознаки
виявляються в поповненні класу прийменників новими одиницями за рахунок
відіменникових прийменникових сполук [12, 412; 13, 146].

Паралельно з формальними (“порожніми”) прийменниками, які майже повністю
десемантизовані, у системі прийменників наявні й такі, у яких, на думку
деяких дослідників, лексичні значення ще зберігаються. З ними пов’яні
різні погляди на саму категорію похідних прийменників [13, 7]. Джерелом
поповнення прийменникової системи є конркеретні словоформи інших частин
мови, які на сьогодні найпродуктивнішим є відіменниковий тип творення
нових прийменникових сполук.

Об’єктом нашого дослідження обрано такі похідні прийменники, як у (в)
межах, у (в) рамках, у (в) сфері, у (в) галузі, у (в) ділянці, у (в)
царині, на теренах, у (в) сегменті, у (в) секторі, тобто деномінативні
(відіменникові) за походженням прийменники, які належать до логічного
семантичного типу, і складені, двокомпонентні за стурктурою. Ці
прийменники в найновіших працях українських граматистів [1, 64; 2, 332]
віднесено до вторинних прийменників, співвідносних з адвербіалізованими
прийменниково-іменниковими формами (аналітичними прислівниками). Значна
частина таких складених прийменників характеризуються тим, що іменникові
компоненти у їхньому складі зберігають живі й тісні парадигматичні та
семантичні зв’язки з відповідними іменниками, несучи в собі елементи
предметного значення [11, 412]. Унаслідок того що похідні прийменники
зберігають тісний зв’язок зі своїми вихідними повнозначними словами, які
вживаються в українській мові як виразники відповідних лексичних
значень, їхній стаутс кваліфіковано як окремий тип слів-морфем [2, 330].

На думку деяких дослідників, лексичні значення цих повнозначних слів не
втрачаються, а лише зазнають складних якісних перетворень у напрямку
підсилення закладеної в їхній семантиці здатності до вираження
релятивності. Лексичні значення прийменників, на відміну від лексичних
значень відповідних повнозначних слів, до повнозначних слів, до яких
сягають їхні компоненти, особливої якості: вони узагальнено вказують на
відношення між

словами [13, 12].

Досліджувані похідні прийменники називатимемо “власне прийменниками”,
услід за тими мовознавцями, які до власне прийменників зараховують
одиниці, що виступають тільки у функції прийменника, незалежно від
їхньої морфосинтаксичної влаштованості [3, 37].

Будь-який прийменника фонетично й стилістично особливий, адекватно не
може бути замінений іншим. Це стосується насамперед вторинних складених
прийменників [5, 212]. Спробуємо проаналізувати функціонування кожного
із згаданих прийменників, пам’ятаючи, що основною умовою виявлення їхніх
функціональних параметрів є контекст.

Прийменники у (в) межах, у (в) рамках, у (в) сфері, у (в) галузі, у (в)
ділянці, у (в) царині, на теренах, у (в) сегменті, у (в) секторі є
виразниками обмежувальних відношень. Ті прийменники, за допомогою яких
раніше (до появи цих новотворів) передавалися ці відношення, були
багатозначними, а тому недостатньо точними засобами їхнього

вираження [13, 101].

Прийменник у (в) рамках належить до прийменникових новотворів, які
вказують на те, що ознаку, виражену “якісним” словом, доповнює значення
предмета, що якимсь чином обмежує вияв цієї ознаки [13, 100]. У
вираженні обмежувального значення основну роль відіграє іменниковий
компонент. За рахунок переносного значення іменника рамка прийменник у
(в) рамках виражає відношення обмеження, вказуючи на певні межі, у яких
що-небудь відбувається, розміщується. Деякі дослідники сполуку в рамках
беззастережно кваліфікують як вторинний складений прийменник [8, 708;
11, 409; 5, 211]. А.А.Лучик подає у (в) рамках з ремаркою книжн. і як
аналог прийменника, що вказує на межу, обсяг, сферу діяльності чогось
[7, 310].

Установлено, що в наукових текстах цей прийменник найчастіше поєднується
з іменниками на позначення наук, галузей знань, напрямів, течій, стилів,
жанрів, тем тощо, а в офіційно-діловому, публіцистичному стилях – з
іменниками, що означають зустрічі, контакти, види діяльності, процеси
тощо. Напр.: У рамках конференції відбувся семінар, присвячений
конверсії [Мовознавство, 2002, № 6, 107]; Розглянута в рамках етнічного
гносеологічного простору, мова, таким чином, постає у вигляді
етнолінгвоментальності — вибірної акцентуації логосвідомості на тих чи
інших категоріях буття [Бардіна, Ковалевська, 165]; У рамках
газетно-публіцистичного стилю взагалі і в передовій газетній статті
зокрема два головних фактори визначають склад і функціонування лексики –
інформативність повідомлення і пропаганда [Зайцева, 157]; У рамках
постмодернізму фактично відбувається відновлення шевченківського
культурного мислення, яке розвивалося в силовому полі романтизму й
містило різновекторну поліфонічну модель художнього мислення [Гундорова,
52]; У рамках переговорів з корейською стороною планується обговорити
питання подальшого удосконалення двостороннього співробітництва
[Урядовий кур’єр, 2004, 4 червня].

Щодо похідного прийменника у (в) межах, то слід зазначити, що
семантичною близькістю іменників, з якими генетично пов’язані іменні
компоненти прийменників у (в) рамках, у (в) межах, зумовлена спільність
шляхів їхньої препозиціоналізації.

Релятивне відношення обмеження розвинулося у прийменника у (в) межах на
основі одного з переносних значень базового для нього іменника межа, що
вказує на простір, обмежений чим-небудь. Напр.: В межах антропологічного
підходу кардинально змінюється відношення між лінгвістом і мовою
[Яворська, 38]; Функціонування слова в межах речення спричинює його
різноманітне варіювання -фонетичне, морфологічне, семантичне та ін.
[Вихованець, Городенська, 11]; Сторони домовились також про
недоцільність винесення на порядок денний питання запровадження єдиної
валюти в межах держав ЄЕП [Урядовий кур’єр, 2003, 23 грудня]; Сьогодні в
мові української тюрми побутують «гарно», «гарненько», «цікаво», «вже
нема», «авжеж», «хлопці», «вскочити в халепу», які творять своєрідну
підсистему в межах російського арго [Березовенко, 199].

Похідні прийменники у (в) рамках, у (в) межах є синонімічними і майже
завжди взаємозамінними. Проте якщо йдеться про місцевість, інші
географічні поняття, треба послуговуватися прийменником у межах: у межах
країни, у межах міста, села, області та ін. [4, 144]. Зауважимо, що
прийменником у межах не можна замінити прийменник у рамках, коли
мовиться про зустрічі, ділові контакти, перемовини, конференції тощо,
тоді вживається в рамках: в рамках конференції, візиту, програми,
форуму, святкування, моніторингу.

Такі іменники, як сфера, галузь, ділянка, царина, терен у звичному
функціонуванні в мові є синонімами, тому й похідні від них прийменники у
сфері, у (в) галузі, у (в) ділянці, у (в) царині, на теренах уживають як
семантико-стилістичні синоніми, тобто такі, які не є цілком
рівнозначними та взаємозамінними. Ці іменники об’єднує спільне значення
„певна сукупність фактів, явищ, занять, що становлять якусь окрему
сторону людської діяльності, людських інтересів” Із таким самим
значенням уживаються в сучасній українській мові слова царина, лан,
нива, терени (як переносні). Звичайно, помітні відмінності у
сполучуваності та стилістичних можливостях слів, що входять до першої та
другої частини цього синонімічного ряду: галузь, сфера, ділянка – слова
стилістично нейтральні, а царина, терени мають виразне стилістичне
забарвлення, надають висловлюванню урочистості, піднесеності, а іноді є
засобом іронії [4, 144]. Поява елемента релятивності в семантиці
іменника сфера, від якого походить іменний компонент прийменника у
сфері, пов’язана з перетворенням одного з найбільш абстрактних значень
цього слова (‘галузь фізичного або духовного життя, діяльності людини чи
суспільства; галузь знання, виробництва, мистецтва і т. ін.’) [10, 876],
яке розвинулося на основі просторового його значення (‘район, межа
поширення чого-небудь’) [10, 876], що на відміну від такого значення
інших синонімічних іменників, має відтінок опуклості, об’ємності,
середовища. Саме цей відтінок і впливає на поєднуваність прийменника у
сфері з відповідними іменниками.

@?

hU)O@?

@?

hU)O@?

У співпраці з ЮНЕСКОу сфері освіти ми маємо запозичувати найкращий
світовий досвід і активно пропагувати власний [Урядовий кур’єр, 2004, 14
травня].

Прийменник у (в) галузі також указує на окрему частину, сторону
фізичного або духовного життя, діяльності людини чи суспільства, що
зумовлено частковим збереженням лексичного значення базового іменника –
‘певна ділянка виробництва, науки і т. ін.’ [9, 22]. Це абстрактне
значення іменника галузь пов’язане з його прямим конкретним значенням
„гілка”, що спричинило у свідомості мовців асоціацію з просторовим
видовженням, відгалуженням, на противагу опуклості, об’ємності у
сприйнятті іменника сфера. А.А.Лучик обмежує вживання прийменника у (в)
галузі ремаркою книжн. [7, 292], зважаючи на те, що він уживається
переважно в науковому стилі. Напр.: Даючи позитивну відповідь на
запитання, автори підкреслюють, що адресатом цієї праці є не тільки
мовознавці традиційної школи, а й комп’ютерні лінгвісти, теоретики
інформаційних наук і фахівці в галузі інформаційних технологій, для яких
обрана авторами професійна мова й спосіб викладу є логічними
[Мовознавство, 2002, № 6, 73]; Тлумачні словники як галузь лексикографії
слугують фіксації результатів досліджень у галузі семантики як розділу
теоретичного мовознавства [Мовознавство, 2002, № 6, 21]; Цікаві висновки
в галузі функціонального синтаксису було зроблено на матеріалі простого
речення [Лаврінець, 1]; Паралельно з культурною програмою в Києві
відбудеться перше засідання Спільної українсько-китайської комісії з
питань співробітництва в галузі культури, яким буде започатковано
створення цього органу [Урядовий кур’єр, 2004, 14 травня].

Особливу активність в останні роки виявляє похідний прийменник у (в)
царині, базовий іменник якого донедавна перебував у пасивному словникові
української мови. Очевидно, актуалізація раніше вживаного іменника
гшрина посприяла широкому використанню цього прийменника саме як
“найсвіжішого”, не затертого порівняно з його попередніми аналогами.
Характерно, що він навіть потіснив в ужитку давніший похідний прийменник
у (в ) галузі і з наукової сфери дедалі активніше проникає в інші
функціональні стилі української мови, зокрема в публіцистичний. Напр.:
Потреба скласти цілісне, повне уявлення про мовно-національний розвиток
20 30-х років XX ст., зокрема у царині поетичної творчості, скеровує
інтерес дослідників до вивчення мови репресованих у той час
письменників, до яких належить і М.К.Зеров [Зіневич, 1]; Для реалізації
зазначеної мети плануємо … встановити основні закономірності виявів
пуризму в царині дериватології [Яковець, 112]; Видання КНЕЮ викликають
дедалі більше зацікавлення не тільки навчальних закладів України, а й
багатьох читачів, які шукають себе в царині економіки [Урядовий кур’єр,
2004, 20 березня]; У царині користування документами, інформування
громадськості про визначні історичні події під патронатом Кабінету
Міністрів за активної участі архіву видано кілька збірників документів
[Урядовий кур’єр, 2003, 9 грудня].

Поки що обмеженим у своєму вжитку є похідний прийменнику (в) ділянці, на
який натрапляємо насамперед у наукових текстах. Функціонально він
найближчий до похідного прийменника у (в) галузі, що зумовлено відтінком
просторового значення іменника

ділянка – ‘відрізок чого-небудь, що має протяжність’ [9, 306].

Напр.: У ділянці філософії та корпусу гуманітарних наук вихід на світову
арену України як самостійної держави та суб’єкта
культурно-цивілізаційного процесу може відбуватися (і поступово
відбувається) двома шляхами – шляхом пізнання навколишнього, або
«зовнішнього», світу та через самопізнання [Поліщук, 333].

Як новий виразник релятивної обмежувальної семантики сприймається тепер
похідний прийменник на теренах, підґрунтям для якої послугувало
просторове значення базового іменника терен – місцевість, територія, яке
дещо розширило площу обмеженості. Це виявилося і в поєднанні базового
іменника з прийменником на, що, як відомо, поєднується в українській
мові з іменниками на позначення простору, на поверхні яких відбувається
дія, пор. на полі, на ниві. Основною сферою появи й використання цього
похідного прийменника є публіцистичний і науковий стиль. Напр.:
Побутування перекладної традиції протягом десяти років на теренах
України природно зачіпає фактори географічно-часової віддаленості
перекладів.., а також те, як переклади безпосередньо з Е.По позначилися
на розвитку української літературної полісистеми [Рихло, 1]; Новим
поштовхом на теренах міської геральдики стали вибори до міських рад
весною 1990 р., на яких у ряді міст перемогли демократичні кандидати
[Український історичний журнал, № 3, 2002, 68]; Між тим вона [вітчизняна
іноземна філологія] існує і навіть функціонує не лише на теренах
навчання та повчання шкільних вчителів [Слово і час, N5, 2002, 31]; На
теренах СНД ця норма [щодо стягування ПДВ на нафту при експорті] діє
тільки стосовно України [Урядовий кур’єр, 2004, 4 червня]; До редакції
надійшов лист, в якому один літній чоловік “упізнав” у фотографії
кіноактора в ролі Зайчика (к-ф “Зайчик “) свого сина, який десь
запропастився на теренах колишнього СНД і забув про батькове існування
[Урядовий кур’єр, 2003. 19 грудня].

Також абсолютно новими виразниками релятивного обмежувального значення,
не зафіксованими в лексикографічних джерелах, є похідні прийменники у
(в) сегменті та у (в) секторі. Ці новотвори перебувають на шляху
переходу до власне прийменників, усе частіше виступаючи у функції
прийменника.

На основі математичного значення іменника сегмент – ‘частина круга,
обмежена дутою та хордою, а також частина кулі, відокремлена січною
площиною’ [10, 109] формується релятивне значення похідного прийменника
у (в) сегменті сполучаючись з абстрактними Іменниками на позначення
галузей, сфер людської діяльності, указує на частину цілого, названого
іменником, який цей похідний прийменник переводить у позицію
прислівника. Найчастіше прийменник у (в) сегменті вживається у
публіцистичному стилі. Напр.: Даючи оцінку нинішній ситуації у
телерадіопросторі, Іван Чиж назвав “романтизмом” позицію деяких
політиків, які “вважають, що тільки приватні канали можуть ощасливити
країну, особливо коли в сегменті інформаційного простору зникає саме
поняття державного телерадіомовлення” [Урядовий кур’єр, 2003, 18
грудня].

Релятивне відношення обмеженості розвинулося в прийменника у (в) секторі
на базі значень опорного іменника сектор, що теж указують на частину
певної площі, ділянку, що чимось обмежена. Цей прийменник уживається як
в науковому, так і в публіцистичному, офіційно-діловому стилях. Він
поширеніший, ніж прийменник у (в) сегменті. Напр: Леонід Голопатюк,
коментуючи засідання комісії на брифінгу, наголосив, що міністри оборони
країн-учасників Альянсу відзначили успіх, якого досягла Україна у 2003
році на шляху здійснення реформ у секторі безпеки та оборони [Урядовий
кур’єр, 2003,

17 грудня]; Треба відзначити, що в секторі відношення Російської
православної церкви до духовних пошуків “зовні церковної огорожі” за
останні роки відбулись немалі зміни [Свистунов, 34].

Отже, у сучасній українській мові сформувалася група похідних
прийменників для вираження відношень обмеження, що входять до
семантичного типу логічних прийменників. У межах спільної релятивної
семантики вони розрізняються насамперед лексичним наповненням іменників,
з якими поєднуються, що зумовлює різні ступені функціонального зближення
між цими похідними прийменниками. Тісніше пов’язані прийменники у (в)
межах, у (в) рамках, проте другий не може поєднуватися з іменниками на
позначення одиниць адміністративно-територіального поділу.

Функціонально рівнозначними, взаємозамінними є похідні прийменники у (в)
галузі, у (в) царині, у (в) ділянці. Донедавна найуживанішим з-поміж них
був прийменнику (в) галузі. Останнім часом він звузив сферу свого
вживання у зв’язку з функціональним “бумом” прийменника у (в) царині.

До найновіших виразників релятивної семантики обмеження належать
складені відіменникові прийменники у (в) сегменті, у (в) секторі, що
сформувалися на основі дещо вужчих термінологічних значень базових
іменників, пов’язаних переважно з математикою.

ЛІТЕРАТУРа

Вихованець І.Р. Прийменникова система української мови. – К.: Наук.
думка, 1980. – 286 с.

Вихованець І., Городенська К. Теоретична морфологія української мови:
Академ. граматика укр. мови / За ред. І.Вихованця. – К.: Пульсари, 2004.
– 400 с.

Всеволодова М. Предлог: Поле и категория (аспект
функционально-коммуникативной грамматики) // Лінгвістичні студії: Зб.
наук. праць: У 2-х ч. / Укл.: А.Загнітко (наук. ред.) та ін. – Донецьк:
ДонНУ, 2003. – Вип.11. – Ч.2. – С.33-38.

Довідник з культури мови / За ред. С.Я.Єрмоленко. – К.: Вища школа,
2005. – 399 с.

Дудик П.С. Стилістика української мови: Навч. посібник. – К.: Академія,
2005. – 368 с.

Колодяжний А.С. Прийменник: Матеріали до лекцій з курсу сучасної
української літературної мови. – X., 1960. – 165 с.

Лучик А.А. Російсько-український та українсько-російський словник
еквівалентів слова. – К.: Довіра, 2003. –

495 с.

Русская грамматика: В 2 т. – М.: Наука. 1980. – Т.1. – 783 с.

Словник української мови: В 11 т. – К.: Наук. думка, 1971. – Т.2. – 550
с.

Словник української мови: В 11 Т. – К.: Наук. думка, 1978. – Т.9. – 917
с.

И.Уздиган І.М. Прийменник // Сучасна українська літературна мова / За
ред. А.П.Грищенка. – 2-ге вид., переробл. і доп. – К.: Вища школа, 1997.
– 493 с.

Українські прийменники: Синхронія і діахронія: пробний зошит / За ред.
проф. А.П.Загнітка. – Донецьк: ДонНУ, 2003. – 162 с.

Черкасова Е.Т. Переход полнозначных слов в предлоги. – М.: Наука, 1967.
– 280 с.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020