UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваОсобливості словозміни множинних іменників у сучасній українській мові (реферат)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4424
Скачало190
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Особливості словозміни множинних іменників у сучасній українській мові

 

У сучасній українській літературній мові переважна більшість іменників

вживається в однині і в множині. Проте є в ній іменники, що мають форму

або тільки однини (singularia tantum), або тільки множини (pluralia

tantum). До останніх належать не лише назви типу іменини, кайдани,

Карпати, пластівці, а й такі, як люди, діти, радощі, що мають форми

однини, утворені від інших основ (людина, дитина, радість) [5, 121].

Множинні іменники різні за походженням, за часом і способом утворення.

Серед них, зокрема, є лексеми, які виникли ще на спільнослов'янському

мовному ґрунті, а також такі, що характерні для староукраїнської мови.

Поповнюється їх склад і на сучасному етапі розвитку мови. Усе це

зумовило певні особливості у відмінюванні множинних іменників. У

сучасних навчальних посібниках, підручниках з української мови

здебільшого подано лише загальні правила написання відмінкових закінчень

іменників, що мають тільки форму множини, причому звертається увага на

те, що їм властиві ті ж самі форми відмінювання, що й іменникам першої,

другої і третьої відмін у множині [2, 152; 3, 239]. Однак словозміна

множинних іменників характеризується також і специфічними ознаками,

властивими саме цій групі слів, які потребують, на нашу думку, особливої

уваги.

 

У називному відмінку іменники, що мають тільки форму множини, вживаються

із закінченнями -и (гольфи, дебати, джинси, Єсентуки, кулуари, ліки,

макарони, мандри, обійми, прийми, Саяни, терези, фінанси, чари, чіпси,

шахи, шпроти), -і (після голосного -ї) (Гаваї, гордощі, джунглі,

заздрощі, капці, коралі, ласощі, меблі, нетрі, пасатижі, Піренеї,

плавні, побої, теревені, устої, Чернівці, штанці), -а (рідше -я)

(ворота, гусла, грошенята, давильця, двійнята, дит’ясла, дрова, дровця,

зябра, лещата, літа, молодята, нетрища, п’яльця, рум’яна, санчата,

словеса, тенета, уста, ясна). Поодинокі іменники мають варіантні

закінчення -а/-и, -а/-і: гусла – гуслі, козла – козли, устонька –

устоньки.

 

У родовому відмінку множинні іменники мають нульове закінчення, а також

-ів (після голосного -їв) та -ей.

 

Нульову флексію мають усі іменники, яким у називному відмінку властиве

закінчення -а (-я): вила – вил, ворота – воріт, грошенята – грошенят,

ґринджолята – ґринджолят, дверцята – дверцят, двійнята –двійнят, дівчата

– дівчат, дітиська – дітиськ, дрова – дров, дровенята – дровенят, дровця

– дровець, зубенята – зубенят, крильцята – крильцят, лещата – лещат,

літа – літ, людиська – людиськ, молодята – молодят, нетрища – нетрищ,

оченята – оченят, оченятка – оченяток, перила – перил (поручні),

письмена – письмен, поренчата – поренчат, рум’яна – рум’ян, санчата –

санчат, словеса – словес, тенета – тенет, тілеса – тілес, трійнята –

трійнят, уста – уст, чоботята – чоботят, штаненята – штаненят, штанчата

– штанчат, штанята – штанят тощо (виняток становить іменник перса, якому

в родовому відмінку властиве закінчення -ів: персів).

 

Нульова флексія властива також частині іменників, що в називному

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ