UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваУкраїнський щоденник доби бароко: Дмитро Туптало та Йоасаф Горленко (реферат)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1753
Скачало145
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Український щоденник доби бароко: Дмитро Туптало та Йоасаф Горленко

 

Постаті Дмитра Туптала та Йоасафа Горленка, життя і діяльність яких

припадає на XVII – XVIII ст., і сьогодні зараховуються авторитетними

виданнями до російського культурного простору. Підстава для цього –

трагічне життя подвижників, яких доля занесла на чужину. Обидва українці

за походженням, вони змушені були працювати на російській землі: Туптало

– в Ростовській єпархії, Горленко – в Білгородській. На сьогодні маємо

велику кількість українських, російських та іноземних досліджень, які

торкаються питання спадщини подвижників, проте щоденники, які залишив

кожен зі Святителів, науковці лише згадують, хоча саме їх аналіз – шлях

до відкриття невідомих сторінок біографій авторів, з’ясування і

виправлення тих численних помилок, що були допущені дослідниками їх

життя і здобутків, а головне те, що вони є невичерпним джерелом

розкриття творчої індивідуальності Туптала і Горленка.

 

Творчий здобуток Дмитра Туптала цікавить широке коло науковців. Перші

розвідки з цієї теми належать І.Шляпкіну, О.Державіну, далі –

дослідження М.Костомарова, І.Огієнка, М.Возняка, С.Йосипенка, В.Нічика,

Л.Янковської, Дж.Броджі-Беркоф та багатьох інших (інформація довідників,

релігійних і художніх джерел). Інша справа зі спадком І.Горленка.

Актуальність дослідження його життя і творчості обумовлена недостатньою

кількістю уваги сучасного літературознавства до цієї сторінки давньої

літератури. Фактично маємо два ґрунтовних дослідження початку XX

століття:

 

Святитель Йоасафъ Горленко, епископъ Б?лгородский и Обоянский

(1705–1754). Матеріалы для біографіи, собранные и изданные Князем

Н.Д.Жеваховымъ. – Том 1, Часть III. – Кіевъ, 1909;

 

А.Лебедевъ, Йоасафъ Горленко, епископъ Б?лгородскій и Обоянскій (С 2

іюня 1748 года до 10 декабря 1754 года), Харьковъ, 1900.

 

Сучасні джерела обмежені короткими відомостями у довідниках. В

будь-якому разі – щоденники святителів не були предметом спеціального

вивчення. На сучасному етапі треба відзначити величезну заслугу

В.Соболь, яка ґрунтовно дослідила щоденники обох подвижників у численних

студіях, що стали основою і поштовхом до подальшого осмислення цієї

проблеми.

 

Розгляд жанрової специфіки досліджуваних щоденників або діаріушів

давньої літератури видається цікавим з погляду його невідповідності

традиційному розумінню особливостей такого жанру та виняткового значення

цих творів на шляху розвитку щоденників. Зародки діаріушу на Україні

відносять вже до Середньовіччя. Д.Чижевський зазначає про меншу

відомість цього жанру за часів бароко і аргументує це «занадто помітним

духовним забарвленням освічених верств на Україні та зі слабістю суто

літературних світських інтересів» [15, 281]. Подібну думку спростовує

В.Соболь, згадуючи про існування численних пам’яток такого роду, які не

збереглися, проте згадуються літописцями (щоденники Самійла Зорки,

Семена Окольського) [13, 56]. Чеслав Гернас, який дослідив значну

кількість польських діаріушевих творів барокового періоду, зауважив, що

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ