UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваОсобливості психологічної мотивації поведінки персонажів у творах М.Костомарова та М.Гоголя (реферат)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1837
Скачало151
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Особливості психологічної мотивації поведінки персонажів у творах

М.Костомарова та М.Гоголя

 

У сучасному літературознавстві спостерігається надзвичайний інтерес до

компаративістики як порівняльно-історичного методу вивчення літературних

творів вітчизняних і зарубіжних письменників. При цьому береться до

уваги той факт, що кожен митець водночас зі своїми індивідуальними

рисами має спільні світоглядні позиції з іншими письменниками,

представниками певної епохи, течії або напряму, оскільки, як відомо, всі

свої думки майстри слова завжди реалізують у творчості.

 

Тому цікавим є осмислення психології діяльності персонажів двох

історичних творів, повісті «Тарас Бульба» М.Гоголя і драми «Сава Чалий»

М.Костомарова, що проявляється у співвідношенні двох протилежних за

змістом філософських категорій – «почуття» і «обов’язок», з позицій

теорії психоаналізу З.Фройда, зокрема вчення про трирівневу структуру

психіки, задля вияву особливостей моделювання авторами характерів

головних дійових осіб відповідно до своїх власних думок, почуттів і

переживань, пов‘язаних із неможливістю їхньої реалізації у житті митців.

 

 

Сам М.Гоголь дуже часто любив повторювати, що він «позбувався своїх

власних вад, наділяючи ними своїх героїв» [1, 50]. Це, в свою чергу, є

підтвердженням одного з принципів психоаналізу. Так, Ю.Крістева

структурує психологію творчого процесу як формотворчу відразу від

“злобуття” (морального, політичного, стилістичного”, катарсис і творчий

екстаз, що трансформують відразу в естетичну насолоду – “радість

тексту”.

 

“Література виконує психотерапевтичну функцію, закладену в давній магії:

зображуючи потворне, жахливе, вона замовляє зло. Естетико-терапевтична

функція такої літератури пов’язана з її здатністю пом’якшувати «Над-Я»

(моральну “батьківську” інстанцію, за З.Фройдом), зображуючи аморальне,

потворне у мовній ігровій стихії: завдяки пластичності образів жахливе

продуктивно сублімується, психічна структура перестає бути застиглою,

динамізується, входить у процес творчої трансформації”, – стверджувала

 

Н.Зборовська [4, 282-283].

 

Доцільною є думка Ю.Покальчука, який зауважив, що Андрій Бульба є

прототипом самого М.Гоголя, який у зраді цього персонажа бачить свій

власний гріх як письменника перед своїм батьком, відомим тогочасним

драматургом – В.Гоголем, який засуджував відступництво сина від рідної

мови та культури [8, 53]. Так, підхід до вивчення творів українських

класиків з точки зору психоаналізу є дещо новим в нашому

літературознавстві, у чому актуальність дослідження.

 

Отже, в основі порівняння творів – порушення споконвічної проблеми

діалектики двох філософських категорій – «почуття» і «обов’язок», з

якими тісно пов’язана тема громадянського обов’язку та любові до дітей,

яка у М.Гоголя вилилась у дітовбивство (перемога обов’язку), а у

М.Костомарова – у помилування (домінування почуттів). Вона є спільною

для багатьох світових культур різних епох. Варто лише згадати античну

міфологію як джерело більшості літературних образів і своєрідних моделей

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ