UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСатиричний цикл І.Я.Франка “Нові співомовки” зі збірки “Semper tiro”: спроба реінтерпретації (реферат)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2057
Скачало143
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Сатиричний цикл І.Я.Франка “Нові співомовки” зі збірки “Semper tiro”:

спроба реінтерпретації

 

У 1956 році Євген Маланюк стверджував у роботі “Франко незнаний” про

відсутність у тодішньому франкознавстві, а, згодом, і

культурно-літературному дискурсі, цілісної картини рельєфного й

строкатого у своїй діалектичності мистецького обличчя творця, чия вага

для розвитку української нації була епохальною. Зважаючи на обсяг

поданого обвинувачення своєму поколінню, автор скеровує увагу на

незнаного Франка власне як поета: “. “відчуття” І.Франка, зокрема і

найважніше Франка-поета, зникало і втрачалось. . поет ставав,

кінець-кінцем, поетом незнаним, якого шанується, але . не читається.”

[24, 68].

 

Слова літературного критика минулого століття не втратили свого звучання

й на сьогодні. У роботі “Письменник – Нація – Універсум. Світоглядні та

художні шукання в літературі ХІХ – ХХ століття” дослідниці О.Нахлік у

розвідці “Проблема “Франка незнаного” в трактуванні Є.Маланюка”

знаходимо наступний висновок стосовно цього літературознавчого

припущення: “Та хоч як би важко не було солідаризуватися з багатьма

тенденційними судженнями Є.Маланюка про “Франка незнаного”, все ж треба

віддати їм належне як таким, що й сьогодні здатні активізувати

франкознавчі шукання, викликати дискусію і бути плідними для подальшого

дослідження творчости і діяльности І.Франка” [26, 138]. Відповідно,

радикальність цих тверджень виправдана, адже їх аргументованість знайшла

підтвердження у реаліях самого життя.

 

Велика кількість літературознавчих праць за творчістю поета, грандіозна

кількість широкомасштабних заходів вшанування митця не змогли й на

теперішній момент осягнути й відповідно художньої тотожності й

самосутності реінтерпретувати всього глибоковимірного таланту поета,

творчість якого часто була й лишається закутою у аналітичні глухі кути,

табуйована суспільно-політичними прерогативами та “відшліфована” під той

чи інший взірець, в залежності від історичного часу.

 

“Згублений був смак до його віршів, понадто на строкатім тлі бурхливого,

барвистого, але й дещо галасливого відродження нашої поезії по 1917 р.”

[24, 69]. Не відновлений цей справжній “смак” і в подальшому.

Простежуючи особливість методології літературно-критичних переваг вибору

об’єктів аналізу франкової поезії від найперших критиків і до сучасних

франкознавців, виникла потреба зазначити про невиправдану звуженість, а

почасти й просто оминання розгляду поетичної сатири поета, яка

супроводжувала мистецькі шукання І.Франка протягом усього його життя, і

становить достатньо об’ємний пласт поетового доробку.

 

Практично протягом всього існування “радянського” франкознавства поетова

сатира вибірково опрацьовувалася під кутом зору або її революційності і

боротьби за пролетарське Ельдорадо, або під кутом її, як факту

наслідування і переспівів творів М.Є.Салтикова-Щедріна [1; 2; 5; 6; 8;

9; 10; 12; 16; 19; 21; 22; 25; 29; 32]. Навіть для найперших критиків

поетового сатиричного поетичного доробку перевага громадянського

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ