UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваМежі та завдання географії (реферат)
Авторdimich
РозділГеографія економічна, регіональна економіка
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2255
Скачало142
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

на тему:

 

Межі та завдання географії

 

 

 

Загальна географія становить частину обширої науки географії, яка

охоплює всі обсяги сучасної природи землі та сучасної діяльності людини

з певного погляду. Тому треба передусім визначити завдання та межі

географії взагалі і те місце, що в системі географії належить першій її

частині — загальній географії. Треба також виразно визначити межі

географії, бо часто ще й досі географію помилково ототожнюють з іншими

суміжними науками або частинами їх.

 

Доля географії своєрідна й дивна: вона є одна з найстаріших наук, — а

проте чимало вчених не визнають її навіть за окрему науку, що має право

на самостійне існування.

 

Поміж наукових дисциплін географія є безперечно одна з найдавніших.

Можна сказати, що вона давня, як світ, або, принаймі, як людство. Спроби

й намагання науково опрацьовувати питання географії починаються в

європейських народів, як відомо, вже в VI столітті перед нашою ерою, —

від часів Ксенофана з Колофона, Гекатея та Анаксімандра Мілетського і їх

продовжує за часів класичної старовини цілий ряд філософів і вчених

грецьких та римських (Геродот в V столітті перед нашою ерою, Дікеарх в

IV, Ератосфен в III, Сенека та Страбон в I столітті після початку нашої

ери, Птолемей в II й багато инших). Але є підстави думати, що збирання

більш-менш правдивих та докладних географичних відомостей, а зокрема

початки картографії сягають в Європі і в Азії часів геть давніших, —

часів ще передісторичних. Досліди Р. Андре (1878 і 1889 р.),

фон-дер-Штейнена (1885 і 1894 р.), Малері (1886 і 1893 р.), Дребера

(1903 р.), Коха-Грюнберга (1909 р.), Адлера (1910 р.) та инших показали,

що вміння орієнтуватися в своїй країні та збирати початки географичних

відомостей має місце навіть у тих народів, що стоять на найнижчих

ступенях культури (так званих “диких”); перші грецькі “перипли” і

“перієгези” належать, здається, до передісторичних: новіші досліди

давнини Сходу виявили карти світу та плани стародавніх асирійців

(накреслені на бронзових дверях Балаватського палацу) належать до часів

Салмансара ІІ, себто до IX століття перед нашою ерою: ще далеко давніші

мапи й плани вавилонян: у Британському музеї є вавилонські мапи (mappae

mundi), що належать до епохи Саргона І, або, згідно з традиційною

хронологією, до XXXIX століття перед нашою ерою (до часів давніших за

сучасну епоху на 59 століттів).

 

Незважаючи на таку поважну давність географії, ще й досі не замовкли

змагання з приводу її завдань та меж; ще й досі можна натрапити в

науковій літературі на думки, ніби географія не має права на самостійне

існування, що вона являє собою енциклопедію з різних галузей знання, що

вона узурпує ті матеріали,, що їх інші науки здобули, та ин. (за новіших

часів такі думки висловлювали, наприклад, Клозе 1911 р., Андре 1912 р.,

О. Ленц 1912 р., І. Фрю 1913 р. та ин.). У тому, що виникали такі думки,

винні почасти самі географи (див. далі виклад К. Ріттера, Мартона,

Девіса, Банзе, Петрі, Анучіна та инш.). У многобічності та рясності

матеріалів, що звичайно зараховують їх до обсягу географії, —

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ