РЕФЕРАТ
на тему:
Суспільно-географічні аспекти оптимізації водокористування Подільських
Товтр
Водні ресурси Подільських Товтр є не менш унікальними, ніж самі
Подільські Товтри. Унікальність їх полягає в тому, що річки і ставки на
них не лише є невід’ємною частиною природи цього єдиного географічного
об’єкту, а й завжди впливали і зараз впливають як на генезис, так і на
сучасну орографію Товтр. Унікальність ще й в тому, що саме місця
перетину гряди ріками були місцями перших поселень людини в регіоні, про
що свідчать певні знахідки, зокрема в околицях с.Дубівці. Їх вік, за
оцінками фахівців, більше 7 тисяч років. Тому генетична пам’ять найбільш
сприятливих для проживання територій збережена в них до сих пір.
Як стверджує проф. Денисик Г.І., це зумовлено високою родючістю грунтів
заплав та прибережної смуги, продуктивністю рослинного і тваринного
світу, своєрідністю кліматичних та гідрологічних умов. Активне
господарське освоєння річок, а відповідно і їх заплав, розпочалося тут з
палеоліту. Більше 40 тисяч років тому на берегах річок виникають перші
поселення, в річках ловлять рибу, інтенсивно використовують воду джерел
в побуті. Саме в заплавах Дністра розвивається перша в Східній Європі
Буго-Дністровська землеробська культура (6 – 4 тис. років тому).
Невеликі (0,7 – 1,2 га) тимчасові поселення і часткове розорювання
заплав впливали на стан русел річок, але у зв’язку з локальним
розповсюдженням корінних змін не викликали [1].
З середини ХVІ століття ставки стають невід’ємною частиною лісостепових
ландшафтів. На малих річках були широко розповсюдженні так звані „ дикі
ставки”, що створювалися за допомогою невеликих загат. Інтенсивне
господарське освоєння річок знайшло своє відображення в будівництві
водяних млинів. Для прикладу, на початку ХІХ століття на р.Збруч їх було
23 [1]. Біля кожного з них був утворений ставок. В 50-60 рр. минулого
століття починається помітна активізація господарського освоєння річок
Подільських Товар. Крім ставків і млинів, на річках будуються та
реконструюються старі гідроелектростанції. Це стало можливим завдяки
певним соціально-економічним умовам, що склалися на той час.
Гідромережу Подільських Товтр складають ріки та малі річки, ставки,
болота і джерела. Природних озер в межах Товтр немає, окрім невеличких
двох, що мають карстове походження. До найбільших річок слід віднести:
Серет Лівий, Гніздичну, Гнізну Гнилу, Гнилу, Збруч на Тернопільщині та
Жванчик, Смотрич, Мукшу, Баговичку, Тернаву, Студеницю, Жван, Ушицю та
Дністер на Хмельниччині. На вказаних річках в межах Товтр та в прилеглих
територіях знаходиться близько 20 ставків.
Вивчаючи водокористування даної території, слід враховувати крім
поверхневих ще і підземні води. Підземні води території дослідження
поділяються на прісні та мінеральні. Прісні підземні води відносяться до
Волино-Подільського артезіанського басейну, Подільського
гідрогеологічного району.
Мінеральні води Товтр представлені водами різних типів. Тут є в
основному бромні води та мінеральні води типу “Нафтуся”. При
мінералізації до 10 г/дм3 води відносяться до питних, прибільших
концентраціях – до бальнеологічних. На Хмельниччині такі води
встановлені на двох родовищах спільно із водами типу “Нафтуся” (
Зайчиківське і Збручанське), утворюють також окреме родовище –
Кам’янець-Подільське. На Тернопільщині бромні води зустрінуті на
Новозбручанському родовищі вод типу “Нафтуся”.
Мінеральні води типу “Нафтуся” належать до Подільської області
мінеральних вод. Вона охоплює басейни річок Збруч, Жванчик, Смотрич і
Мукша. Води приурочені до відкладів силурійської системи і залягають на
глибинах 25-250 м. На теренах Тернопільщини детально розвідане
Новозбручанське родовище, на Хмельниччині – Збручанське, Маківське,
Зайчиківське, Волочиське, Мукшинське та Кам’янецьке. Води можуть
використовуватися при лікуванні захворювань гепатобіліарної системи,
нирок, сечовивідних шляхів, а також при порушенні водно-сольового
обміну. В свою чергу мінеральні і прісні підземні води за призначенням у
використанні поділяються на лікувальні, лікувально-столові та столові
[2].
¤
dh`„7
ми екологічного стану території. Адже стан аквальних екосистем
безпосередньо зумовлюється і параметрично задається специфікою
ландшафтної організації території, станом водозбірної площі, рівнем та
характером антропогенного освоєння басейну [3]. За результатами власних
досліджень М.Рутинський на території НПП „Подільські Товтри” виліляє
такі класи ЛГС за інтегральним екостаном:
*ЛГС з відносно добрим екостаном (Студениця);
*ЛГС з сприятливим екостаном (пониззя Збруча і Ушиці);
*ЛГС з задовільним екостаном (Тернава та середні течії Збруча і
Смотрича);
*ЛГС з погіршеним екостаном: (Жванчик та пониззя Смотрича);
*ЛГС з незадовільним екостаном (Мукша).
До уваги бралися такі фактори: зарегульованість гідромережі, щільність
гідромережі, концентрація в поверхневих водах важких металів.
Моніторингові дослідження забруднення гідроресурсів Подільських Товтр в
різних їх частинах проводилися порізному. Найбільш детально ці
дослідження були проведені в межах об’єктів ПЗФУ, особливо на території
НПП „Подільські Товтри”[4] та заповідника „Медобори”. В контексті
досліджень гідросітки Гусятинського району, проводилися дослідження
водних об’єктів Товтр в межах цього району [5]. Варто відмітити, що
більшість території Подільських Товтр знаходиться під об’єктами
заповідання різного ступеня.
Спеціальні дослідження гідромережі Товтр на відтинку від смт. Підкамінь
до межі території заповідника „Медобори” не проводилися. Проте,
враховуючи певні закономірності природних процесів цілісного природного
об’єкта, варто сказати, що умови існування, використання та проблеми
охорони гідроресурсів Товтр практично всюди одинакові. На всій території
простягання водокористування Товтр відбувається в основному для
комунального господарства, промисловості, сільського господарства та для
рекреації і туризму, частково ( для гідроенергетики, рибного
господарства та водного транспорту, а також, як було сказано вище, – в
лікувальних цілях. Всі ці напрямки природокористування зумовлюють і
специфічні проблеми та наслідки, хоча в більшості всі вони
взаємопов’язані між собою.
Існують природні та антропогенні чинники, які призводять до посилення
ерозійних процесів, а вони, в свою чергу, до забруднення і замулення
річок продуктами ерозії. Незважаючи на спад виробництва, на зменшення
застосування хімічних добрив, гідрохімічний склад річок практично не
покращується. Це зумовлено природними причинами, але, у переважній
більшості, – дією антропогенних чинників (скид забрудників, відсутність
прибережних захисних смуг, забруднений поверхневий стік тощо).
Побудовані ще в радянські часи і вцілілі зараз тваринницькі комплекси,
відгодівельні пункти знаходяться відносно недалеко від річок і мають
значний вплив на якість їх води.
За останні роки простежується тенденція до активного будівництва та
ведення господарської діяльності у водоохоронних зонах та прибережних
захисних смугах. Вже декілька років частина незаліснених схилів
Подільських Товтр вилучена із сільськогосподарського використання. Тут
простежується експансія лісу, значно зменшуються ерозійні процеси. Таким
чином, іде самовідновлення ландшафту і цілком очевидно, що в природних
ландшафтах водозабруднення відбувається значно менше.
Фото 1.Карстові озерця біля с.Вікно та біля с.Дубівці.
Не варто обминати увагою і заболочені місцевості, які представлені в
Подільських Товарах в незначних кількостях . Знаходяться вони в
основному біля річок, в місцях їх перетину головної гряди, частково
збоку Товтр. Це ( понижені ділянки, що постійно зволожені з повністю
сформованими екосистемами. Є такі болота і на місці колишніх ставків,
якщо теперішні побудовані нижче по течії. Своєрідними перлинами
Подільських Товтр є карстові озерця, що знаходяться в околицях с.Вікно
Гусятинського р-ну та с.Дубівці Тернопільського р-ну. Вони безперечно
повинні бути об’єктами рекреації і туризму.
Визначальним фактором, що впливає на екологічний стан гідроресурсів
Подільських Товтр є, без сумнівів, людина. Тільки сформувавши оптимальні
моделі водокористування, можна досягти основної мети – збереження.
Література:
Денисик Г.І. Природнича географія Подідлля. – Вінниця: ЕкоБізнесЦентр,
1998. – С.74-80.
Сивий М.Я. Мінеральні ресурси Поділля: конструктивно-географічний аналіз
і синтез. Монографія. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2004. –
С.448-456.
Рутинський М.Й. Метризація екологічних станів ландшафтних систем / За
ред. проф.С.І.Кукурудзи.( Львів: Фенікс, 2002. – С.151.
Кучинська О., Чайка Н., Любінська Л. Моніторінгові дослідження
поверхневих вод ПЗФ НПП „Подільські Товтри”// Роль природно-заповідних
територій Західного Поділля та Юри Ойцовської у збереженні біологічного
та ландшафтного різноманіття. Матеріали міжнародної наук.-практ.конф./
Гримайлів, 2003. – С.203-206.
Триснюк В. Моніторинг забруднення гідроресурсів Подільських Товтр. //
Роль природно-заповідних територій Західного Поділля та Юри Ойцовської у
збереженні біологічного та ландшафтного різноманіття. Матеріали
міжнародної наук.-практ.конф./ Гримайлів, 2003. – С.221-224.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
