UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСутність і структурний зміст краєзнавства, об’єктно-предметна основа географо-краєзнавчих досліджень (реферат)
Авторdimich
РозділГеографія економічна, регіональна економіка
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2373
Скачало165
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

на тему:

 

Сутність і структурний зміст краєзнавства, об’єктно-предметна основа

географо-краєзнавчих досліджень

 

 

На даному етапі свого розвитку краєзнавство виступає універсальною

дисципліною, до розуміння якої складалися (та й складаються дотепер)

різноманітні підходи. Впродовж тривалого часу розроблявся його

науково-методичний та понятійно-термінологічний апарат, який сприяв

внутрішній краєзнавчій структуризації і зовнішньо-предметній орієнтації

у системі суміжних і несуміжних наук. Виходячи з цього, доволі

необхідним є здійснення певних узагальнень, які б підсумовували проблеми

краєзнавства за якомога найтриваліший часовий відтинок його динаміки.

Тому з’ясування науково-методичних основ, загалом, краєзнавства і,

зокрема, географічного краєзнавства, на наш погляд, є доцільним.

 

У різний час аксіоми і постулати окремих аспектів краєзнавства та його

складової географічного краєзнавства формулювали відомі радянські

географи і методисти М.Баранський, О.Барков, О.Борзов, І.Матрусов,

Ю.Саушкін, К.Строєв [20]. В Україні питання загально-краєзнавчої та

географо-краєзнавчої теорії плідно розробляли О.Діброва, К.Дубняк,

Я.Жупанський, В.Замковий, Ф.Заставний, І.Ковальчук, М.Костриця,

М.Крачило, В.Круль, В.Кубійович, О.Маринич, Я.Мариняк,

Ф.Матвієнко-Гарнага, М.Откаленко, І.Ровенчак, С.Рудницький, С.Русова,

І.Тесля, Т.Тетерський, П.Тутковський, О.Шаблій, Є.Шипович, П.Шищенко,

М.Янко та інші.

 

Загалом на краєзнавство існують різні погляди. Скажімо, воно вважається

або науковою дисципліною, методом дослідження краю, або дидактичним

принципом, навчальним предметом, методом навчання і виховання тощо [20].

На потрійному трактуванні терміну „краєзнавство” свого часу ще

наголошував і К.Дубняк, зауважуючи, що „...1) краєзнавство – це тільки

метода наочно студіювати природничі й економічні науки; 2) краєзнавство

– це пропедевтичний курс елементарної шкільної географії

(«родиноведение»); 3) краєзнавство – не тільки метода, але й самостійне,

цілком визначене коло систематичного знання зі своєю власною методою”

[19].

 

На основі цього, М.Костриця виокремив три основні функції краєзнавства:

1) педагогічну, яка визначає краєзнавство як метод, дидактичний принцип,

за допомогою якого можна домогтися підвищення ефективності

навчально-виховного процесу в освітніх закладах; 2) пропедевтичну – курс

елементарної шкільної географії („Географія рідного краю”); 3) складову

частину географічної науки з усіма притаманними для неї методами

дослідження [20].

 

У трьох іпостасях, які стосуються, головне, структурних засад, а не

наукових основ, розглядає дану дисципліну П.Тронько. Він найперше

зазначає, що краєзнавство є сукупністю наукових дисциплін, різних за

змістом і окремих за методами дослідження. З іншого боку, краєзнавство

утворює собою могутній науковий рух із популяризації знань про край,

регіон. І, по-третє, краєзнавство виступає громадським рухом, основними

завданнями якого є практичні дії зі збереження історико-культурної

спадщини краю, відродження духовності, історичної пам’яті [53].

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ