UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваГенрі Стенлі. Подорожі до Африки (реферат)
Авторdimich
РозділГеографія економічна, регіональна економіка
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1518
Скачало236
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

на тему:

 

Генрі Стенлі. Подорожі до Африки

 

Справжнє прізвище Стенлі – Джон Роулендс. Майбутній мандрівник

народився у Денбі (Уельс). Втративши батьків на третьому році життя,

виховувався в притулку.

 

Коли Стенлі було 17 років, він влаштувався юнгою на корабель, що

прямував до Нового Орлеана. Жага до пригод призвела до того, що у 1861

році Стенлі вступив до армії. Згодом поступив на північно-американський

флот, де дослужився до звання мічмана.

 

 

Генрі Мортон Стенлі (1841-1904)

 

 

 

Перебуваючи на флоті, Стенлі зацікавився журналістикою. У 1865 році він

виїхав до Туреччини як кореспондент; незабаром став постійним

кореспондентом газети „Нью-Йорк Геральд". У 1867 році його направлено як

військового кореспондента до Абіссінії, де британська армія розпочала

інтервенцію з приводу арешту місцевими властями консула Камерона. У 1869

році Стенлі брав участь у урочистих заходах з нагоди відкриття Суецького

каналу, після чого вирушив до Персії і Індії.

 

У цей час світова громадськість була стривожена відсутністю вістей про

видатного мандрівника Давида Лівінгстона, що перебував у Центральній

Африці. Джеймс Гордон Беннетт, власник газети „Нью-Йорк Геральд"

спорядив на пошуки Лівінгстона експедицію, яку очолив Стенлі.

 

У серпні 1871 року Стенлі прибув до Занзібару – улюбленої бази

Лівінгстона. Звідси на чолі рятувальної експедиції, яка складалася з 200

осіб (переважно тубільців), Стенлі вирушив до центральної частини

Африки. Експедиція поволі просувалася до озера Танганьїка, де почалося

ретельне дослідження її берегів. На південь від Урунді експедиція

виявила країну Уджіджі, населену працелюбними племенами, які займалися

сільським господарством і риболовлею. Тут Стенлі дізнався, що серед

тубільців перебуває якийсь білий місіонер; у листопаді йому вдалося

зустрітися з Лівінгстоном.

 

Деякий час Стенлі разом з Лівінгстоном продовжували досліджувати

північну частину Танганьїки; у березні 1872 року Стенлі повернувся до

Занзібару і звідти вирушив до Європи, де опублікував свої записки про

експедицію.

 

У Європі Стенлі перебував не дуже довго. Вже у 1873 році він поїхав до

Золотого Берега (нині Гана), звідки повинен був відсилати кореспонденцію

про військові дії англійців проти племені Ашанті, яке влаштувало

повстання. Про скрутні умови його роботи свідчить те, що йому доводилося

брати активну участь в боях.

 

 

љ

 

? загоном з 210 солдатів і помічників, ретельно досліджував береги цього

величезного озера, після чого вирушив вглиб Уганди, де уклав союз з

місцевим царем Мтесом. Повернувшись до озера Танганьїка, він обійшов

його довкола і попрямував на захід, у Конго.

 

 

 

 

Це була справжня подорож першопрохідців. Експедиція Стенлі проходила

місцевістю, де ще не ступала нога білої людини. Розпочалася серія

пригод: боротьба з природою, битви з тубільцями, небезпечні течії,

переправи через катаракти. Вивчаючи річку Луалабу і її притоки, Стенлі

встановив, що Луалаба є по суті річкою Конго і вирушив вниз цією річкою

аж до гирла.

 

У португальському порту Кабінда Стенлі закінчив свою мандрівку, яка в

-----> Page:

0 [1]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ