UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваМісяць - супутник Землі (реферат)
Авторdimich
РозділАстрономія, авіація, космонавтика, НЛО
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5624
Скачало554
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат

 

на тему:

 

Місяць - супутник Землі

 

дуже великий супутник і тому систему Земля-Місяць часто називають

подвійною планетою.

 

   Маров М.Я. пише, що найбільшими деталями місячної поверхні є "моря" і

великі гірські райони. На фотографії Місяця можна побачити світлі

ділянки поверхні - материки. Вони займають біля 60% видимого із Землі

диска. Материкові області утворюють загальний фон, на який накладаються

темні простори "моря", які займають западини. "Моря" на поверхні Місяця

розташовані нерівномірно. По відношенню до всієї місячної поверхні

материкові області займають 83,1% його площі, "моря" - 16,9%.

 

   Встановлено, що вік порід на материках 4,6 млрд. років і він є віком

Місяця взагалі. Породи "морів" молодші - 3,7-2,5 млрд. років. На

підставі цього вчені вважають, що материки утворились під час першої

фази розплавлення Місяця (4,0-4,6 млрд. років тому), а пізніше (2-3,5

млрд. років тому) відбувались грандіозні виливи рідкої базальтової

магми, що заповнила пониження і вирівняла їх. Але є і метеоритна

гіпотеза походження "морів" та ін.

 

   Максимальна амплітуда висот на Місяці 11 км. Більшість морських

басейнів мають овальну форму і часто оточені кільцевими горами. Під ними

в основі кори залягають тіла з додатньою гравітаційною аномалією -

маскони.

 

   Метеоритні кратери, відмічає О.Є.Криволуцький, - характерна для

місячної поверхні форма рельєфу. Під час аналізу фотографій кратера

Коперник виявилось, що широке дно кратера опущене на 1600 м по

відношенню до навколишньої поверхні. На видимій стороні Місяця налічують

3 тис. кратерів діаметром біля 3 км, а на фотографіях з космічних

апаратів - більше 200 тисяч діаметром більше 0,6 км. А 150 кратерів

мають діаметр більше 80 км. Найбільший кратер Клавій має діаметр 235 км.

 

 

   Аналіз поверхневих порід, як відмічає Ф.Ю.Зігель, показав, що вони

подібні на земні породи типу базальтів. Але в них простежується надлишок

металів, наприклад, хрому і титану.

 

   Поверхню планети покриває пухкий матеріал реголіт - це різнозернистий

порошок темносірого і чорного кольору, що легко зминається в пухкі

грудочки. Цей пухкий шар практично нікуди не переміщається.

 

   Місячна кора по товщині не перевищує 50-60 км. Нижче до глибини 1000

км розташована мантія, а в центрі Місяця знаходиться силікатне майже

тверде ядро діаметром біля 1500 км, температура якого перевищує 1000°С.

На глибині 40 км температура місячної кори сягає 300°С, оскільки місячне

тепло просочується з надр назовні. Вивченню внутрішньої будови Місяця

сприяють "місяцетруси", осередки яких розташовуються на глибині від 700

до 1100 км. Тектонічна діяльність на Місяці дуже слабка, але повністю не

припинилась. Факти свідчать про те, що в минулому Місяць мав магнітне

поле і був магнітно-тектонічно активнішим.

 

   Місяць не має атмосфери і магнітного поля. Відсутність атмосфери

зумовила різкі коливання температури його поверхні: від +130°С на

освітленій стороні до  -150°С в затінку.

 

   На Місяці немає погоди в земному розумінні цього слова. Там

змінюються лише освітленість і нагрів.

-----> Page:

0 [1]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ