Реферат
на тему:
Атлаські гори (Африка)
Атлаські гори – система середньовисоких хребтів Африки, що
простягаються майже на 2000 км в субширотному напрямку. Північні хребти
(Ер-Ріф та Телль-Атлас) утворилися в альпійську епоху складчастості, а
інші – в герцинський орогенез. Герциніди були розбиті на окремі блоки та
омолоджені альпійським орогенезом з утворенням обширних
геоантиклінальних піднять та геосинклінальних опускань окремих брил та
масивів. Тому в рельєфі гір значне поширення мають високі міжгірські
плато та обширні улоговини.
Гори на півночі та заході мають типові середземноморські, а на сході та
півдні – типові сахарські ландшафти. Гірські ланцюги заходу затримують
вологі вітри з Атлантики, які тут панують взимку. Тому в Атлаських горах
виділяється три природні області – північна з субтропічними
середземноморськими ландшафтними комплексами, перехідна з субтропічними
континентальними та південна з тропічними пустельними ландшафтами
сахарського типу.
Північна природна область включає, крім хребтів, і вузьку смугу
узбережжя (до 150 км завширшки). Гори тут мають дуже еродовані схили,
які крутими вапняковими уступами обриваються на північ. Схили ж
південної області (Сахарський Атлас), які складені сланцями та мергелями
не такі круті і прорізані широкими річковими долинами. Тривалий час
Атлаські гори були зв’язані з горами Піренейського півострова
(С’єрра-Невада, Андалузькими) і лише після утворення Гібралтарської
протоки в результаті блокового опускання і виникнення обширного грабена
вони опинилися в Африці, стали самостійною гірською системою.
Між Телль-Атласом і Високим Атласом, в якому знаходиться найвища
вершина Атласу – гора Тубкаль (4165 м) та Сахарським Атласом і
Антиатласом знаходиться перехідна природна область -Високі плато шоттів,
в улоговинах (шоттах) яких розміщені солоні озера – себхи. Ці плато
більше схожі на засушливі аридні ландшафти Сахари, незважаючи на те, що
знаходяться в субтропічному континентальному типі клімату. В Сахарському
Атласі та Антиатласі, які утворюють гірський бар’єр на межі з Сахарою,
панують типові пустельні ландшафти.
Всі хребти Атласу характеризуються як сейсмічне активні, бо майже
щороку бувають землетруси, які іноді (Агадирське в 1960 р.) приводили до
численних жертв та руйнувань.
Різноманітна геологічна будова Атласу, поширення давніх кристалічних
порід, вулканічних масивів і відкладів давніх морів та лагун – все це
обумовило значне багатство гір на корисні копалини. В Антиатласі з
виходами дуже давніх порід пов’язані родовища жильного золота,
марганцевих, кобальтових, нікелевих, мідних руд тощо. Високий Атлас, де
багато інтрузій, виділяється рудами кольорових та рідкоземельних металів
(свинець, цинк, вольфрам, молібден та ін.). Палеозойські метаморфічні
осадові породи багаті на залізні руди, а мезозойські – на марганцеві. В
морських палеоген-неогенових відкладах західної частини утворилися
величезні родовища фосфоритів світового значення та вторинних
поліметалічних руд. В передгїрських прогинах є нафта та кам’яне вугілля.
Крім того, в горах багато великих родовищ таких цінних нерудних корисних
копалин, як флюорит, азбест, графіт, слюди, мінеральні солі, сировини
для будівельних матеріалів.
! *L-?1A9¬:0Література: 1. Гілецький Й.Р., Богович М.М., Сливка Р.Р. Географія. Універсальний посібник для випускників та абітурієнтів. – Львів: ВНТЛ-Класика, 2003. – С. 89-91. 2. Заставецька О.В., Кузишин А.В. Географія для вступників. Посібник для слухачів факультету довузівської підготовки. - Тернопіль, 2006. - С. 91-92. 3. Пестушко В.Ю., Сасихов В.О., Уварова Г.Є. Географія материків і океанів. Підр. для 7 кл. серед. шк. / К.: Абрис, 1999. - С.123-126.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
