UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваУрбанізація Галичини у часі і просторі (реферат)
Авторdimich
РозділГеографія економічна, регіональна економіка
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1294
Скачало132
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат

 

на тему:

 

Урбанізація Галичини у часі і просторі

 

Мережа міських поселень Галичини, яка на даний час охоплює близько

півтори сотні міст та селищ міського типу, сформувалася внаслідок

тривалого історичного розвитку регіону, пройшовши у процесі свого

становлення декілька етапів. Перші міські поселення у Галичині (як і у

сусідній Волині) виникли в процесі розвитку місцевих суспільних відносин

ще до поширення на цю територію влади київських князів. Це значно

вплинуло на розвиток галицьких міст у пізніші періоди, а також багато у

чому пояснює специфічні риси галицької урбанізації, порівняно з

більшістю інших регіонів України.

 

У Х-ХIII ст. на території Галичини вже існувала доволі розвинена мережа

міських поселень, суспільне життя яких було організовано на засадах

давнього українського права. Відомості про міста Галичини в цей період

наводять літописи. Їх аналіз засвідчує, що найдавніші міста виникали

переважно на берегах судноплавних рік або на сухопутних торгових шляхах

у зручних для оборони місцях. Першим у літописах на території Галичини

згадано місто Перемишль – у 981 р. Генезу Перемишля остаточно не

з’ясовано. Ймовірно, що спочатку це був племінний центр білих хорватів,

який певний період був у сфері впливу давніх Чеської та Польської

держав, а вже потім відійшов до київських князів.

 

У ХІ ст. з’являються відомості ще про два міста – Звенигород (1087 р.) і

Теребовль (1097 р.), в ХІІ ст. – про Галич, Тисменицю, Микулин, Голі

Гори, Удеч, Сянок, Ярослав, Пліснеськ. В ХІІІ ст. постають ще близько

десяти населених пунктів, які в літописах названо містами: Любачів,

Городок, Вишня, Товмач, Коломия, Львів та інші. Крім цього, у північній

частині сучасної Галичини, яка в давньоукраїнський період була частиною

Волинського князівства, ще у 1030 р. вперше згадано м. Белз, а у 1097 р.

– Буськ. Усього ж до 1350 р. на території, що згодом ввійшла до складу

Руського та Белзького воєводств Речі Посполитої, виникло понад 20

поселень міського типу. Важливою причиною формування та розвитку

багатьох міст була інтенсивна зовнішня торгівля, адже через територію

Галичини йшли торгові шляхи із Західної Європи у причорноморські й

прикаспійські країни, в Середню Азію, на Близький та Середній Схід.

Найбільшими містами давньоукраїнського періоду були Галич та Перемишль,

в яких проживало декілька тисяч осіб.

 

Літописні відомості майже про всі міста, що виникли на території

Галицького князівства до середини ХІІI ст., підтверджено археологічними

дослідженнями. Незважаючи на спустошливу монголо-татарську навалу в

середині ХІІI ст., більшість галицьких міст не зупинилися у своєму

розвитку, що свідчить про активне соціально-економічне життя Галицького

князівства у цей період. Втратили своє колишнє значення важливих

суспільних центрів лише Звенигород та, меншою мірою, Галич. Причому, в

остаточному занепаді Звенигорода суттєву роль відіграв швидкий розвиток

Львова, перша літописна згадка про який, як відомо, датована 1256 р.

 

З ХIV ст. у містах Галичини поширюється маґдебурзьке право. Маґдебурзьке

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ