.

Понятійний апарат, функції та джерела адміністративного права (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
233 2787
Скачать документ

РЕФЕРАТ

на тему:

Понятійний апарат, функції та джерела адміністративного права

Понятійний апарат адміністративного права

Як і в будь-якій галузі права, в адміністративному праві
використовується система понять, або понятійний апарат.

Насамперед варто зупинитися на терміні «адміністративне право».
Адміністративне право можна розуміти: а) як галузь права; б) як галузь
законодавства; в) як галузь юридичної науки; г) як навчальну дисципліну.

Як галузь права адміністративне право — це система юридичних засобів
(норми, відносини, законодавство, методи, форми, компетенція суб’єктів,
способи реалізації норм), які застосовуються для формування
публічно-управлінських відносин, а також організації і забезпечення
публічно-управлінської діяльності.

Як галузь законодавства адміністративне право найчастіше розглядається
як сукупність нормативно-правових актів, у яких знаходять зовнішнє
вираження адміністративно-правові норми.

Як галузь юридичної науки адміністративне право являє собою систему
теоретичних положень, обґрунтувань і тлумачень, що отримані в результаті
дослідження сутності та змісту (генетичних основ, соціального
призначення, предмета, методу, функцій, норм, відносин, компетенції
суб’єктів і т. ін.) адміністративно-правових категорій шляхом
застосування наукових методів пізнання (порівняльно-правового,
історико-правового, формально-логічного, соціологічного, статистичного,
системно-функціонального, логіко-семантичного та ін.).

Предметом науки адміністративного права є закономірності, особливості,
колізії та проблеми у сфері публічного управління.

Як навчальна дисципліна адміністративне право — це система знань про
адміністративно-правову галузь, науку і законодавство, що викладені в
навчальних програмах, методичних матеріалах і навчальній літературі.

Основний понятійний апарат адміністративного права складається з
науково-правових понять двох видів: понять, запозичених з інших правових
сфер, та з власних понять.

Запозичені поняття поділяються на три види:

а) запозичені з теорії держави і права (право, джерела права,
правовідносини, суб’єкти права, правопорушення, держава, державна влада,
поділ влади та ін.);

б) запозичені з конституційного права як базової галузі права
(конституція, закон, статус громадянина, законодавча влада, місцеве
самоврядування та ін.);

в) запозичені з інших правових галузей, хоч таких і небагато (наприклад,
делікт, склад, профілактика).

Власні поняття створюються і використовуються всередині самого
адміністративного права, наприклад, адміністративно-правові норми,
адміністративно-правові правовідносини, адміністративно-деліктні
відносини, адміністративний штраф, адміністративний арешт, громадське
міс-

це, адміністративне затримання, адміністративна юрисдикція,
адміністративно-правовий режим, акт управління, адміністративно-деліктне
право та ін.

Функції адміністративного права

Адміністративному праву притаманні такі функції:

1) право-виконавча є юридичною формою реалізації виконавчої влади;

правотворча — наділяє суб’єктів виконавчої влади повноваженнями з
адміністративної нормотворчості;

організаційна — визначається організаційним характером управлінської
діяльності, що постійно «підтримується» нормами адміністративного права.

правоохоронна — забезпечує додержання встановленого у сфері публічного
управління правового режиму та захист законних інтересів і прав усіх
учасників регульованих управлінських відносин.

Джерела адміністративного права

Під джерелом адміністративного права розуміють зовнішню форму вираження
його норм.

Відомо, що за своїм змістом адміністративно-правова норма відрізняється
від норм інших галузей права тим, що регулює відносини управлінського
характеру.

e e ?

?

¬

i

?

e ?

?

?????ських організацій (їхніх органів) у сфері виконавчо-розпорядчої
діяльності держави.

За допомогою адміністративно-правових норм органи управління, державні
органи, громадяни, громадські організації наділяються певними
повноваженнями.

У цих нормах встановлюються також гарантії реалізації прав і додержання
обов’язків.

Таким чином, внаслідок дії адміністративно-правових норм створюється
відповідний правовий режим управлінської діяльності.

Адміністративно-правові норми містяться безпосередньо в Конституції,
законодавчих актах, постановах уряду, нормативних наказах, інших
нормативних актах державних структур, а також у рішеннях місцевих рад та
їхніх виконавчих органів. Усі вони є джерелами адміністративного права.

До джерел адміністративного права належать не тільки нормативні акти, а
й затверджені ними кодекси, статути, правила і т. ін., що регулюють
управлінську діяльність.

Таким чином, джерело адміністративного права — це акт суб’єкта
публічного управління, що регулює виконавчо-розпорядчу діяльність і
складається з адміністративно-правових норм.

Якщо такий акт, поряд з нормами адміністративного права, містить норми
інших галузей права (фінансового, цивільного й ін.), для
адміністративного права він буде джерелом лише в частині, що містить
адміністративно-правові норми.

Усі джерела адміністративного права мають свої особливості й різняться
між собою. Ці відмінності найчастіше зумовлені такими обставинами: а)
цільовою спрямованістю і змістом норм; б) їх юридичною чинністю; в)
масштабом дії норм; г) правовим статусом адресатів та ін.

Вчені-адміністративісти давно помітили, що кількість джерел
адміністративного права просто не піддається підрахункам. І дійсно,
адміністративно-правові акти Президента і Кабінету Міністрів
публікуються майже в кожному номері газет «Голос України» і «Урядовий
кур’єр», велика їх кількість приймається центральними та місцевими
органами виконавчої влади, численними структурними підрозділами.

Розмаїтість джерел адміністративного права обумовлює необхідність
виділення у цьому масиві окремих видів. Найдоцільнішою є така
класифікація:

Конституція України (Основний Закон).

Законодавчі акти України:

а) закони України;

б) кодифіковані акти управлінського характеру (кодекси, положення,
статути).

Постанови Верховної Ради України, що містять адміністративно-правові
норми.

Укази і розпорядження Президента України.

Нормативні акти, що приймаються органами виконавчої влади:

а) нормативні постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України;

б) положення, статути, правила, інструкції, інші акти, затверджені
Кабінетом Міністрів України;

в) нормативні накази, інструкції керівників центральних органів
виконавчої влади;

г) нормативні акти урядових органів управління.

Нормативні накази керівників державних підприємств, об’єднань, установ і
організацій.

Розпорядження місцевих державних адміністрацій (їх голів).

Нормативні акти місцевих рад, їх виконавчих органів (наприклад, рішення,
що передбачають у разі порушення їх, адміністративну відповідальність).

Міжурядові угоди України з іншими державами і міжнародно-правові акти,
ратифіковані та визнані нашою державою.

10. Акти судових органів.

Сукупність джерел адміністративного права є специфічною системою,
компоненти якої пов’язані між собою. Ознаки системи джерел
адміністративного права такі:

а) усі вони основані на нормах Конституції та законів, що мають юридичну
чинність;

б) нормативні акти вищих органів слугують юридичною базою для
нормативних актів органів нижчого підпорядкування, що також є джерелами
адміністративного права;

в) нормативні акти вищих органів, як джерела адміністративного права,
мають більшу юридичну силу і масштаб дії порівняно з актами, що
приймаються суб’єктами нижчого підпорядкування.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020