UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСлужбові особи (реферат)
АвторPetya
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1552
Скачало119
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему

 

Службові особи.

 

Паралельно з реформуванням системи державного управління відбувалися

зміни і в статусі служилого люду.

 

Правляча еліта Московської Русі, яка була за формою становою, являла

собою об'єднання суміш різних родових груп. Великий князь був главою

держави і мав законодавчі, адміністративні і судові повноваження, які

постійно розширювалися. Свою владу великий князь поділяв тільки з

удільними та служилими князями. Одночасно закріплювалась церковна

організація як орган духовної влади.

 

Брати великого князя мали свої уділи, в межах яких вони володарювали

досить самостійно: збирали данину, мито, судили підлеглих, мали свої

місцеві канцелярії, до складу яких входили дяки. Права і обов'язки

удільних князів регламентувалися їх угодами з великим князем. Але

верховна влада, будуючи централізовану систему управління, проводила

політику, спрямовану на ліквідацію удільно-князівської системи. З огляду

на це важливу роль у державному управлінні починають відігравати служилі

князі. Якщо уділ являв собою частину землі, яка заповідалася великим

князем своїм прямим нащадкам, то князівства служилих князів були

успадкованою вотчиною, отриманою в результаті відбування військової

служби московському государеві. Служилі князі, як правило, не мали між

собою родинних зв'язків, і їх становище визначалося ступенем наближення

до великокняжого двору та розміром вотчини. Якщо по своєму службовому

положенню вони були значно вище від старого боярства, то в Боярській

думі довгий час володарювала тільки родинна аристократія. Завдяки шлюбам

між представниками цих різних станів, частина їх родин поступово

об'єдналась і з часом утворила нову управлінську еліту, що мала вплив не

тільки в думі, а й у великокняжому двірському оточенні.

 

Реальними виконавцями волі великого князя були дяки. Вони становили

апарат Боярської думи, двору, великокняжої скарбниці. Їх кількість

постійно зростала, як зростало і коло питань, що підпадали під їх

повноваження. Більшість дяків була вихідцями з духовенства, але були

серед них і представники простого люду. Великокняжі дяки розподілялись

на двірських і ямських. Удільні дяки при ліквідації уділів, як правило,

не входили до великокняжого апарату. Знаходячись у незахищеному від

великокняжої немилості становищі, дяки повинні були сумлінною працею

забезпечувати своє майбутнє.

 

За часів правління Івана ІІІ та Василя ІІІ завершити централізацію

державного управління остаточно не вдалося, але зате було досягнуто

значного успіху в справі консолідації управлінської еліти.

 

Остаточне становлення самодержавства-національної форми православної

монархії, яка будувалася на основі канонічного ідеалу "симфонії влад",

тобто існування самостійних мирської і церковної влад з їх

взаєморівновагою, відбулося в 1547 р. коронацією Івана ІV метрополитом

Макарієм. З цього часу легітимність влади царя вже забезпечувалась не

суспільною угодою, не підтримкою провідної родини чи еліти, навіть не

міжродинною угодою, а тим, що монарха проголошено представником

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ