UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваНа службі у держави (реферат)
АвторPetya
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1561
Скачало142
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

На службі у держави

 

 

У Нові часи на формування суспільної думки щодо організації державної

влади значно вплинули праці Т.Гобса (1588-1679 рр.). Причину виникнення

та існування політичної влади і держави Т.Гобс пов'язував із природою і

якостями людини як Істоти Розумної, але водночас і егоїстичної,

наділеної властолюбством, жадобою багатства, чуттєвих насолод. Внутрішні

суперечності людської природи призводять до суспільних протиріч і "війн

всіх проти всіх", тому і виникає потреба в державній владі, яка б

обмежувала право кожного і регулювала суспільні відносини між

громадянами, керуючись законами. Т.Гобс став новим провідником ідей

рівності всіх перед законом, справедливості, суспільної угоди. Держава,

на його думку, є тією установою, яка, видаючи закони та застосовуючи

примус, покликана бути гарантом суспільної злагоди і миру. Носій

необмеженої, абсолютної державної влади - суверен (окрема особа або

колегіальний орган). Він сам видає закони, розбирає скарги, призначає

посадових осіб. При цьому головним завданням суверена має бути служба на

благо народу. Надалі ідеї Т.Гобса розвинули такі мислителі, як Д.

Мільтон, О. Сідней, Дж. Гаррінгтон тощо, які почали розглядати головний

суверен народ країни. На їх думку, безпосередньо народові мають бути

підконтрольні правителі, в тому числі й монархи.

 

Ідеї суспільної злагоди в країні знайшли подальший розвиток у вченні

класичного лібералізму, засновником якого був викладач Оксфордського

університету Д. Локк (1632-1704 рр.). Згідно з його теорією для того,

щоб запобігти концентрації всієї влади в руках однієї особи - монарха,

пропонувалось поділити владу на законодавчу і виконавчу гілки, надавши

народові право впливати на склад законодавчого органу.

Політико-філософські вчення про державно-владні та правові відносини в

буржуазному суспільстві найбільш завершеної форми набули в працях

німецьких вчених І.Канта (1724-1804 рр.), Й.-Г.Фіхте (1762-1814 рр.),

Г.Гегеля (1770-1831 рр.). В їх роботах були сформульовані такі поняття,

як "громадянське суспільство", "правова держава", "поділ влад". В

результаті поширення нових поглядів на побудову управління країною та

боротьби буржуазії за право участі в роботі державних інституцій влади в

більшості країн Європи розвивається парламентаризм як засіб

демократизації державного управління, залучення до державних справ не

тільки родинної аристократії, а й верхівки заможних громадян.

 

Відповідно до цього змінювались і саме ставлення до державних осіб,

вимоги до формування складу державних установ. Серед умов, що визначають

придатність до державної служби, на перше місце вже висуваються їхні

природні здібності, працьовитість, досвід, освіта, а не "походження".

Для забезпечення можливості просування по ієрархічній драбині і

пов'язаного з ним збільшення суспільної ваги державним особам стають

потрібні спеціальні знання. Через їх брак зростає значення окремих

навчальних закладів. До вирішення цієї проблеми в умовах складних

політичних і економічних відносин залучаються провідні університети.

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ