UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваМісцеве управління (реферат)
АвторPetya
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1454
Скачало149
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Місцеве управління

 

 

Місцеву державну владу в царській Росії очолювали губернатори, яких

призначав цар із своїх довірених осіб, як правило, знатних дворян.

Губернатор був представником вищої урядової влади і здійснював у межах

ввіреної царем території адміністративні, фіскальні та поліцейські

функції. Йому підпорядковувалось губернське управління, яке складалося з

віце-губернатора, радників, прокурора та інших чиновників. Всі

губернські галузеві установи безпосередньо підпорядковувались

губернатору. Для обговорення рішень, що належали до компетенцій

губернатора, скликались дворянські збори як дорадчий орган губернатора.

 

У результаті Петровської губернської реформи зверху місцевого управління

з'явився новий адміністративний шар. Згідно з штатами 1715 р. в

губернському апараті, крім губернатора, працювали: віце-губернатор як

його помічник або управитель частини губернії, ландріхтер для справ

судових, обер-провіантмейстер та провіантмейстери для збирання хлібних

податків та різні комісари. Влада губернатора не була повністю

одноосібною. Спробу залучити дворянське суспільство до участі в

місцевому управлінні як воеводських товаришів, яка раніше була невдалою

на рівні повіту, повторили в губерніях. Наказ 24 квітня 1713 р.

приписував створити при губернаторах "ландрати" чисельністю від 8 до 12

чол., залежно від розміру губернії, і губернатору доручалось всі справи

надалі вирішувати разом з цією установою. Перші ландрати призначалися

Сенатом із подвійної кількості кандидатів, яких пропонував губернатор.

 

Важливим кроком у реорганізації управління на місцях була губернська

реформа, проведена Катериною ІІ. Маніфест від 7 листопада 1775 р., яким

Катерина ІІ оприлюднила "Установи про управління губернією", висвітлили

недоліки існуючого обласного управління.

 

По-перше, губернії представляли дуже великі адміністративні округи;

по-друге, в цих округах була недостатня кількість управлінських закладів

з незначним управлінським складом; по-третє, в цьому управлінні

змішувались різні відомства: одна і та сама установа відала і

адміністрацією, і фінансами, і судами.

 

Нові губернські реформи були покликані ліквідувати ці недоліки.

Передусім Катерина ІІ впровадила новий обласний поділ: 20 великих

губерній, які тоді входили до складу Російської імперії, були поділені

на 50. Кордони колишніх губерній або областей встановлювались частково

за географічними, частково - за історичними ознаками і умовами. В основу

губернського поділу Катерини ІІ була покладена виключно чисельність

населення. Губернії являли собою округи з населенням 300-400 тис.

мешканців. Губернії поділялися на повіти з населенням в 20-30 тис.

мешканців.

 

В кожній губернії встановлювася подібний судовий та адміністративний

устрій. Головною установою в системі губернської адміністрації стало

губернське управління з губернатором чи намісником на чолі. Це була

одночасно виконавча, поліцейська і розпорядча установа. Губернське

управління оприлюднювало і виконувало укази та розпорядження вищого

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ