UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваАнтропогенізація нагірних дібров Поділля (реферат)
Авторdimich
РозділГеографія фізична, геологія, геодезія, геоморфолог
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1462
Скачало153
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат

 

на тему:

 

Антропогенізація нагірних дібров Поділля

 

На початку ХХІ ст. ландшафти Поділля суттєво змінені, а їх корінних

представників – дібров, не збереглося зовсім. Саме діброви, як „візитна

картка ” Поділля, потребують більш детальних досліджень, для подальшого

їх відновлення та використання. Серед дібров, у першу чергу необхідно

виділити нагірні діброви, що мають найвищий бонітет і в процесі

антропогенізації зазнали найбільших змін, особливо в XVII-XIX ст.

 

Процес антропогенізації лісів Поділля вивчали Ф.К. Арнольд, який

дослідив історію лісівництва в Росії і в тому числі Поділлі, яке входило

на той час до її складу [1], П.Г. Вакулюк прослідкував історію

господарського освоєння лісів України [4], Г.І. Денисик розглянув лісові

антропогенні ландшафти Правобережної України, зокрема й антропогенізацію

дібров Поділля [8,9], Г.І. Редько та В.П. Шлапак описали освоєння лісів

Поділля для потреб флоту Російської імперії [11], цікаві дані є в працях

С.А. Генсірука, П.С. Погребняка, В.І. Білоуса, які розглядали ліси

України й Поділля, зокрема, в історико-географічному аспекті їх освоєння

[2,3,7,].

 

Метою цього дослідження є висвітлення періодів, у яких відбувалося

освоєння Поділля і разом з тим знищення лісів.

 

У часи мезоліту та неоліту друга половина ІХ тис. до н.е. та початок ІV

ст. до н.е, виготовлення знарядь для обробки дерева набуло широкого

поширення на Поділлі. Саме в мезоліті продовжується вдосконалення

техніки обробки кременю, людина навчилася виготовляти вузькі й тонкі, до

1 мм, мікролітичні пластинки, які були потрібні для виготовлення

вкладишевих знарядь. Розвиток та вдосконалення різноманітних знарядь

праці призвів, у свою чергу, до появи досконалих знарядь для обробки

дерева – тесел і сокир. Вдосконалена техніка обробки сприяло

інтенсивному розвитку деревообробних інструментів та освоєнню, хоч і не

в значній мірі, заліснених територій, що знаходились недалеко від річок

[5]. Кларк (J.G.D. Klark, 1959) пише: – „... якби ми змогли здійснити

політ на літаку над Європою в часи мезоліту ... то побачили лише б

суцільні ліси, де присутність людини можна було б виявити лише по

цівочці диму від вогнища якої-небудь стоянки, або купки хибар чи то

шалашів на березі річки чи древнього озера...” [10].

 

Найбільшу кількість перших мезолітичних стоянок на Поділлі археологами

було виявлено на схилах Дністра та Південного Бугу (стоянки

оселівського, вороцевського, старунського та інших типів) [5]. До цих

місцевостей приурочені й нагірні діброви. Можна припустити, що вже в

мезоліті найінтенсивніше використовувалась деревина саме тих нагірних

дібров, які проростали недалеко від людських поселень.

 

У часи інтенсивного розвитку підсічно-вогняного землеробства (неоліт,

мідний та бронзовий віки – IV-початок І тис до н.е.) відбувалось

поступове наростання антропогенного впливу на нагірні діброви Поділля,

але цей вплив мав локальний характер. Археологічні дані свідчать, що вже

в І тис. до н.е. територія Поділля була досить густо заселена людьми.

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ