UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваКонструктивно-географічні аспекти регіоналізму (реферат)
Авторdimich
РозділГеографія економічна, регіональна економіка
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось767
Скачало159
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат

 

на тему:

 

Конструктивно-географічні аспекти регіоналізму

 

Недостатня чіткість самого терміну „регіон” переноситься і на

розшифровку поняття „регіоналізм”. На думку Я.Г. Машбіца, „регіоналізм –

це факт існування у країні регіонів із значними природними,

господарськими, соціальними і етнокультурними відмінностями”. У

конструктивно-географічному сенсі слід розрізняти так звану „активну

регіоналізацію”, пов’язану з цілеспрямованою діяльністю по формуванню

регіональних, перш за все, суспільно-географічних процесів та інституцій

– районоформування (регіоноформування), і „пасивну”, що визначається

загальною історичною, культурною чи фізико-географічною ідентичністю –

районоутворення (регіоноутворення).

 

   Конструктивно-географічні основи регіоналізму були закладені ще І.Г.

Тюненом. Його книга „Ізольована держава в її відношенні до сільського

господарства і національної економії” вийшла у Берліні ще у 1836 р. Саме

він вперше використав метод абстрагування від реальної дійсності

(регіональне моделювання). Пряме чи опосередковане відношення до

розвитку конструктивно-географічних регіональних ідей також мали праці

А. Вебера – основоположника теорії розміщення промисловості; В.

Кристаллера – засновника (разом з Л.Лаланном) теорії розселення; А.

Леша, який створив теорію економічного ландшафту; У. Ізарда –

основоположника так званої регіональної науки; П. Хаггета – іншого

представника цього наукового напряму; Ф. Перру, який розробив теорію

полюсів росту; Т. Хегерстранда, який створив теорію розповсюдження

(дифузії) нововведень і багатьох інших. Згодом конструктивно-географічні

ідеї були підтримані і розвинені радянськими та українськими вченими.

 

   Одним з аспектів регіоналізму є неоднорідність природного середовища.

Ця неоднорідність, чи, інакше кажучи, регіональна диференціація,

призводить до утворення складної системи природних комплексів різних

рангів, з яких складається географічна оболонка. Особливо важливим є

природно-ресурсний фактор регіоналізму – географічні межі розселення

людини розширювались у суворій відповідності до розміщення природних

ресурсів і характером природних умов. І сьогодні територіальна

диференціація природних ресурсів і умов безпосередньо відображається на

розселенні людей, способі їхнього життя, культурі, ефективності

економіки тощо.

 

   Не менш вагомим є етнічний аспект регіоналізму. За час існування

людства неодноразово відбувалися поділи людей на окремі спільноти-етноси

(племена, народності, народи, національності, нації) – корені етнічного

регіоналізму.

 

   Чисельність, статево-вікова, освітня-професійна, шлюбно-сімейна,

поселенсько-розселенська структура населення визначають демографічний

фактор регіоналізму, від якого значною мірою залежить структура

виробництва, рівень доходів, традиції і звичаї людей, формування і

функціонування ринків, саморозвиток регіонів.

 

   Останнім часом зростає роль конфесіонального аспекту регіоналізму.

Специфіка розповсюдження, значна диференціація релігійної діяльності чи

діяльності конфесій відбиваються на життєдіяльності людей, визначають їх

-----> Page:

0 [1]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ