Реферат
на тему:
Золотий переріз
переріз, що вплинув також і на сучасне мислення. Суть його в тому, що
більша частина відноситься до меншої, як все ціле – до більшої.
У грубому, побутовому варіанті пропорція золотого перерізу – це
приблизно 8:5, а ще точніше – 13:8. Математиками підраховано більш
точно: десяткове розкладання числа “фі” (числа золотого перерізу) має
вигляд 1,61803398… Цікаво те, що це єдине позитивне число, що
переходить у зворотне йому при відніманні одиниці. Воно має й масу інших
дивних властивостей.
Золотий переріз використовувався ще у Вавілоні й Древньому Єгипті. Цю
пропорцію знаходимо в піраміді Хеопса, у предметах побуту із гробниці
Тутанхамона, у барельєфах й інших творах мистецтва тієї пори. В VІ
столітті до н.е. Піфагор заснував філософську школу, де був гурток, у
якому учні, вивчаючи ідеї матемпсихози (переселення душ), прилучалися до
вищих таємниць. Піфагор учив, що увесь світ – не що інше, як гармонія й
арифметика. Все складаєтьсмя із однієї й тієї ж матерії, всі елементи
якої створюють непорушний порядок, абсолютну гармонію, установлену
верховним божеством. Вона виражається в числах. Виявляє у всьому
гармонію й золотий переріз.
Давньогрецькі архітектори і скульптори свідомо використовували цю
пропорцію у своїх творах. Прикладом може служити Парфенон. (Не випадково
американський математик Марк Барр запропонував називати відношення двох
відрізків, що утворюють золотий перетин, числом “фі” – першою літерою в
імені великого скульптора Фідія, що враховував золоту пропорцію у своїх
скульптурах). Таємниці золотого перерізу в античну епоху ревно
оберігалися, зберігалися в суворій таємниці й були відомі тільки
обраним.
(малий відрізок) – Батько (більший відрізок) – Бог- Святий дух (ціле).
Художник Альбрехт Дюрер встановив, що зріст людини ділиться в золотих
пропорціях лінією поясу, а також лінією, проведеною через кінчики
середніх пальців опущених рук, нижня частина обличчя – ротом і т.д.
Талія ділить ідеальне людське тіло відносно золотого перетину. Такими є,
наприклад, знамениті статуї Аполлона Бельведерського роботи Леохора й
Зевса Олімпійського скульптора Фідія. Пропорції чоловічого тіла
коливаються в межах середнього відношення 13:8 і трохи ближче підходять
до золотого перерізу, ніж пропорції тіла жінок (8:5), які змушені
“урівнювати” фігуру за рахунок підборів.
Астроном Іоганн Kеплер назвав золотий переріз одним зі скарбів
геометрії. Він перший звернув увагу на значення золотої пропорції в
ботаніці (ріст рослин й їхня будова).
В XІ столітті німець Адольф Цейзинг довів: із всіх пропорцій саме ця дає
найбільший художній ефект і є найбільш приємною при сприйнятті. Учений
опублікував свою працю “Естетичні дослідження”, оголосивши пропорцію
універсальною для всіх явищ природи й мистецтва. Інший німець – фізіолог
Густав Фехнер практично обґрунтував погляди Цейзинга. Він зробив масу
вимірів, починаючи із гральних карт, книг і хрестів і закінчуючи
будинками, і виявив, що в більшості випадків отримані ним пропорції мало
відрізняються від золотого перерізу.
В XX столітті “таємниця золотого перерізу” продовжувала хвилювати
дослідників. Зроблено чимало відкриттів. Наприклад, в 1946 році француз
Карбюз’є відкрив у ньому ключ до серійного будівництва й винайшов
модулор – золотий модуль. Це система гармонійних величин, заснована на
пропорціях людського тіла. Він запропонував золотий модуль як вихідні
розміри для масового будівництва. З розвитком дизайну й технічної
естетики чинність закону золотого перерізу поширилася на конструювання
машин, меблів й інші сфери.
Золотий переріз розкрив далеко не всі свої таємниці. Зовсім недавно його
знайшли, наприклад, у медицині й фізіології. Скажімо, установлено, що
для кожного виду живих істот є частота серцебиття, при якій тривалість
усього кардіоциклу і його складових співвідносяться між собою по
пропорції золотого перерізу. Для людини ця частота дорівнює серцевому
ритму здорових, фізично активних організмів у спокої: майже 63 удари на
хвилину. Ця пропорція “присутня” й у судинах, і в крові. Словом, золотий
переріз є гарантом нормального, оптимального функціонування всієї
кровоносної системи організму.
Деякі сучасні фізики вважають, що золотий переріз повинен “працювати”
також й у мікросвіті, навіть на самому елементарному, кварковому рівні.
Не дивно, що дотепер триває суперечка між ідеалістами, теологами й
матеріалістами про те, ким же створений золотий перетин – вищим розумом
чи це, як висловлюються фізики-теоретики, усього лиш один з наслідків
динамічної рівноваги у Всесвіті.
В останні роки модно будувати спеціальні лабіринти. У їхній геометрії
застосовують “божественну пропорцію”, запозичуючи приклади давнини. Вони
вже є в багатьох західних університетах, у лікарнях, парках, навіть
в’язницях. Вважається, що проходження таких лабіринтів заспокоює,
допомагає вирішувати проблеми, учить розуміти суть речей, свого місця у
світі.
Американський фізик, лауреат Нобелівської премії Фейнман прийшов до
висновку, що наука не дає дійсної картини світу, тому що являє собою
набір різних дисциплін, не пов’язаних одна з одною. Дехто впевнений:
настав момент, коли золотий переріз повинен зайняти своє лідируюче місце
в єдиній науці майбутнього.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
