UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваШлюбність та розлучуваність як важливі чинники відтворення населення (реферат)
Авторdimich
РозділГеографія економічна, регіональна економіка
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2583
Скачало289
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

на тему:

 

Шлюбність та розлучуваність як важливі чинники відтворення населення

 

 

 

 

 

 

 

 

Сьогодні Україна переживає складну демографічну кризу, що

супроводжується різким спадом народжуваності та зростанням смертності.

Зниження рівня життя й утрата опори на звичні соціальні інституції,

невпевненість у майбутньому сім’ї призвели багатьох людей до перегляду

своїх шлюбних і репродуктивних планів. Вони відмовляються від народження

дітей, відкладаючи це на кращі часи; відкладають шлюби, замінюючи їх

альтернативними формами стосунків. А все це є причиною погіршення умов

відтворення населення.

 

Однією із рис цього процесу є зменшення показників народжуваності в

Україні загалом, а особливо у регіонах з високою часткою сільських

жителів, до котрих відноситься і Тернопільська область.

 

Важливими чинниками, що впливають на народжуваність, є шлюбність та

розлучуваність. Ранні шлюби, що були характерними для сільської

місцевості України тривалий час, змінюються на користь тих, хто

одружується пізніше. Ріст кількості розлучень вже з 70-х років ХХ ст.

був таким же помітним, як і зменшення показників шлюбності. Так, у

Тернопільській області у 1990 р. було зареєстровано 8,6 шлюбів на 1000

осіб, а в 2003 р. – 8,0; з них у міських поселеннях цей показник у 2003

р. складав 9,8 шлюбів на 1000 осіб, а у сільській місцевості – 6,6.

Варто зазначити, що зменшення показників шлюбності в області за останні

13 років відбулося саме у сільській місцевості (з 7,9 шлюбів на 1000

осіб у 1990 р. до 6,6 шлюбів у 2003 р.), що пов’язане із низькою

народжуваністю та значними механічним відтоком молодих людей з сіл. Щодо

розлучень, то по області цей показник складає 3,2 ‰ у 2003 р., що майже

у два рази більше, ніж у 1990 р. (1,8 ‰). І знову ж таки ця негативна

тенденція чіткіше прослідковується саме у сільській місцевості (від 0,9

розлучень на 1000 осіб у 1990 р. до 2,3 у 2003 р.), тоді як у містах ці

показники складали відповідно 3,1 та 4,4 ‰. Рівень повторних шлюбів не

відповідає рівневі розлучень, а повторні шлюби виявились ще більшою

мірою нестійкими, ніж перші. Водночас переважання сім’ї з двома

батьками, заснованої на офіційному шлюбі, дедалі більше поступається

місцем однобатьківським сім’ям, очолюваним здебільшого жінками. У

неповних сім’ях виникає проблема “важких” дітей і підлітків, в

результаті чого знижується рівень народжуваності. В результаті значно

скоротився контингент подружніх пар, які мають оптимальні умови для

народження дітей, що створює стабільний та тривалий шлюб у нашому

суспільстві.

 

валість шлюбу яких складає до 9 років. Але поряд з тим негативним є

зростання частки розлучень майже на 5 % у „старших” сім’ях, тривалість

шлюбу яких складає 10 і більше років.

 

В Україні серед розлучених понад 80 % бездітних або однодітних

подружжів. З цього звичайно робиться висновок, що малодітність знижує

стабільність сім’ї. Однак на кількість дітей впливає і характер

подружніх відносин, родинна ситуація перед розлученням. Розлучення –

крайня форма дестабілізації сім’ї. Воно є наслідком того періоду, коли в

-----> Page:

0 [1]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ