UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваГосподарство Тернопільської області (пошукова робота)
Авторdimich
РозділГеографія економічна, регіональна економіка
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1999
Скачало155
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Пошукова робота

 

на тему:

 

Господарство Тернопільської області

 

Тернопільська область відноситься до числа найменших в Україні (2,3%

території держави). Дехто із вчених та урядовців відносить її до

економічно депресивних регіонів, бо частка області у виробництві

промислової і сільськогосподарської продукції (відповідно 0.6 і 3.0%, у

вантажоперевезеннях (1%) є значно нижчою від середньоукраїнських

показників. На території області виробляється 1.3% валової доданої

вартості країни, у розрахунку на 1 особу це становить 2741 грн. (в

Україні – 5114 грн., 2003 р.). Однак серед регіонів України,

Тернопільська область виділяється виробництвом бавовняних тканин (60%

від виробництва в Україні), цукру-піску (7,4), м’яса (4,5%), масла

(3,5%), твердого сиру, а також посуду, світлотехнічного обладнання,

картоплі та ін.

 

Формування господарства нашого краю відбувалося під впливом складних

соціально-економічних умов. Перебуваючи у складі Австро-Угорщини, Росії

та Польщі, Тернопільщина на початку XX ст. була відсталим, злиденним

краєм. У структурі її економіки переважало сільське господарство, яке

було джерелом існування для більшості населення. Селянські господарства

в основному були невеликі, із земельними наділами від 2 до L0 моргів (1

морг— 0,6 га). У 1921 р. 55 % господарств мали менше ніж 2 га землі.

Такі господарства не мали необхідних знарядь виробництва. Майже в

половини з них не було коней, у 20 % не було корів, у 35 % господарств,

крім корів, не було інших тварин. У великих поміщицьких господарствах

(таких було 143, кожне з яких мало понад 1000 га землі) вирощувалася

значна частина зерна, яке не тільки споживалося місцевим населенням, а й

вивозилося за кордон.

 

У таких господарствах вирощувалися також цукрові буряки, тютюн,

картопля. За кордон експортувалась продукція садів. Так, тільки із Залі

шик щорічно вивозили понад 300 ц абрикосів у Росію, Польщу, Німеччину та

Угорщину.

 

Сільськогосподарська продукція перероблялась на промислових

підприємствах, які почали активно утворюватися наприкінці XIX ст. Це

були, здебільшого, дрібні, напівкустарні підприємства — ґуральні, млини,

бойні, цукроварні, пекарні, олійниці, пивоварні тощо. Найбільшими

підприємствами у нашому краї на початку XX ст. були Монастириська

тютюнова фабрика, Збаразька, Борщівська і Великоберезовицька цукроварні,

Шумський винокуренний завод та ін.

 

Крім підприємств харчової промисловості, були також лісопильні та

столярні підприємства, цегельні, черепичні заводи, ткацькі фабрики,

кам'яні кар'єри тощо. На більшості підприємств працювало один-два

десятки робітників, а на деяких із них — усього 1-2 робітники. У

промисловості на початку XX ст. було зайнято лише 6 % населення

Тернопільського воєводства.

 

Економічному піднесенню у нашому краї сприяли залізниці, якими

продукція Тернопільщини транспортувалась у різні кінці Австро-Угорської

та Російської імперій, завозились промислові вироби. Перша залізниця,

яка пролягла від Підволочиська до Львова через Тернопіль (1869-1871

pp.), з'єднала залізниці цих двох імперій.

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ