UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваАдміністративно-правова протидія організованій злочинності у сфері торгівлі жінками та поширення проституції (реферат)
Авторdimich
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось821
Скачало101
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат

 

на тему:

 

Адміністративно-правова протидія організованій злочинності у сфері

торгівлі жінками та поширення проституції

 

Останнім часом факти торгівлі людьми набули в Україні загрозливих

масштабів, особливо це стосується торгівлі жінками (громадянками

України), які стають легкою здобиччю для організованих злочинних

угруповань.

 

Проблема рабства, торгівля людьми існувала ще у XIX ст., але загрозливих

масштабів вона набула у кінці XX ст. Торгівля жінками та дітьми з метою

залучення до проституції набула таких розмірів та розповсюдження, що

міжнародна громадськість повинна була звернути особливу увагу на

створення спеціальної міжнародно-правової бази з метою організації

боротьби. У 1899 р. в Лондоні відбувся Міжнародний конгрес з питань

боротьби з торгівлею жінками, пов’язаною з проституцією. Конгрес

звернувся до всіх держав із закликом укласти багатосторонні угоди,

створити відповідні національні комітети для розв’язання цієї проблеми.

У 1902 році з ініціативи Уряду Франції було скликано Міжнародну

конференцію, в роботі якої взяли участь представники 16 держав. Вона

вперше виробила низку конкретних правових заходів боротьби з торгівлею

жінками. Досягненням цього конгресу була розробка низки положень, які

спрямовано на боротьбу з проституцією. Зокрема, кожна держава повинна

була створити центральний орган для збору і систематизації усіх

повідомлень про факти схиляння жінок і дівчат на шлях розпусти, а кожна

країна також повинна була вжити необхідних заходів для виявлення осіб,

які займаються торгівлею жінками. Ці суттєві положення були закріплені в

Міжнародному договорі по боротьбі з торгівлею білими рабинями, який було

підписано та ратифіковано 18 травня 1904 р.

 

У подальшому Міжнародна конвенція по боротьбі з торгівлею білими

рабинями, ухвалена 4 травня 1910 p., зобов’язала держав-учасниць

встановити кримінальну відповідальність за торгівлю жінками та

дівчатами, у тому числі, коли окремі дії, що входили до складу злочину,

були вчинені на території різних країн. Відповідно до цього документу

сама торгівля була віднесена до категорії злочинів, за вчинення яких

злочинці підлягали екстрадиції до держави, яка порушувала проти них

переслідування [1, с. 24–25].

 

Вже 30 вересня 1921 року Міжнародна конвенція по боротьбі з торгівлею

жінками та дітьми зобов’язала держави розробити законопроекти про

кримінальну відповідальність осіб, які втягують жінок у проституцію і

займаються торгівлею жінками та дітьми.

 

Наступним етапом було підписання Міжнародної конвенції 11 жовтня 1933 р.

“Про боротьбу з торгівлею повнолітніми жінками”. Сторони, які підписали

цю конвенцію, зобов’язалися інформувати один одного щодо професійних

торговців жінками. Ця Конвенція значно поширила дію норм Конвенції 1921

р. і на торгівлю дорослими жінками, які погодилися на неї.

 

Подальша правотворча робота на міжнародному рівні у сфері боротьби з

торгівлею жінками та дітьми була продовжена в межах Організації

Об’єднаних Націй. Так, 2 грудня 1949 року Генеральна Асамблея ООН

спеціальною резолюцією прийняла й ухвалила Конвенцію по боротьбі з

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ