UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваОцінка ефективності взаємодії органів досудового слідства та дізнання при розслідуванні кримінальних справ про злочини, вчинені організованими групами
Авторdimich
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1773
Скачало118
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат

 

на тему:

 

Оцінка ефективності взаємодії органів досудового слідства та дізнання

при розслідуванні кримінальних справ про злочини, вчинені організованими

групами

 

Повнота, об’єктивність і всебічність розслідування кримінальних справ,

виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню злочинів, ефективність

профілактичної функції досудового слідства за сучасних умов багато в

чому зумовлені правильною координацією та чіткою взаємодією органів

досудового слідства1 з органами дізнання, особливо тими, для яких ця

функція є закономірним продовженням покладених на них

оперативно-розшукових функцій2. Процесуально і тактично правильно

організована взаємодія дозволяє об’єднати і на цій основі більш

ефективно використовувати їх кримінально-процесуальні та

оперативно-розшукові можливості для вирішення завдань кримінального

судочинства, особливо у сфері боротьби з організованою злочинністю.

 

Але як в теорії, так і на практиці існує проблема оцінки ефективності

взаємодії органів досудового слідства та дізнання при розслідуванні

кримінальних справ. На жаль, окремо вона майже не досліджувалася, а

наявні напрацювання з цієї проблематики розпорошені в літературі з

кримінального процесу, криміналістики, оперативно-розшукової діяльності

і т. ін. [1–5].

 

Безумовно, розробити складові оцінки ефективності взаємодії органів

досудового слідства та дізнання через низку причин вкрай складно.

Найбільш вагома з них – особливий характер їх діяльності, яку не можна

обліковувати чи нормувати. Необхідно зважати і на те, що пошук істини

при розслідуванні кримінальної справи вимагає ніде не фіксованої

розумової, творчої діяльності, яка неоднакова за інтенсивністю, глибиною

і затраченим часом [6]. У зв’язку з цим А.Б. Соловйов, М. Токарєва та

деякі інші науковці вважають, що з урахуванням сучасного рівня розвитку

науки вирішення цієї проблеми навряд чи має під собою реальний ґрунт [4,

с. 39–40]. Частково погоджуючись з викладеною точкою зору, ми все-таки

вважаємо, що, змінивши підхід і відійшовши від виключно формалізованих,

кількісних складових оцінки, ми маємо можливість намітити деякі підходи

до вирішення цієї проблеми.

 

Безумовно, взаємодія слідчого з органами дізнання – це процесуаль ний

інститут, бо взаємовідносини, які виникають між учасниками

розслідування, регулюються перш за все нормами

кримінально-процесуального права. З цієї позиції в теорії розрізняють

два види взаємодії:

 

– на етапі розкриття злочину, коли орган дізнання у справі, яка

знаходиться в провадженні у слідчого, зобов’язаний проводити

оперативно-розшукові заходи з метою встановлення особи злочинця

(злочинців), незалежно від того, дано йому стосовно цього будь-яке

доручення слідчим, чи ні (ч. 3 ст. 104 КПК України);

 

– після встановлення особи злочинця (злочинців), коли обов’язок

проводити слідчі, розшукові або оперативно-розшукові дії у справі

виникає в органу дізнання лише на підставі доручення слідчого (ч. 3 ст.

66, ч. 4 ст. 104 та ч. 3 ст. 114 КПК України).

 

Взаємодія слідчого з органами дізнання при розслідуванні кримінальних

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ