.

Громадська думка про організовану злочинність у світі та Україні (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
138 2387
Скачать документ

Реферат

на тему:

Громадська думка про організовану злочинність у світі та Україні

До основних джерел, які визначають стан організованої злочинності у
країні, слід віднести аналітичні доповіді правоохоронних органів,
матеріали ЗМІ, публіцистичні твори. Вони мають здебільшого якісно
оціночний характер. Нагальна потреба боротьби з організованою
злочинністю обумовила створення надійного інструментарію для виміру та
крос-національного порівняння активності злочинних організацій, при
цьому використовують два підходи: зіставлення статистичних даних і
суб’єктивні оцінки. Перший підхід ґрунтується на визначенні кількості
вчинених злочинними організаціями деліктів і розрахунку відповідних
коефіцієнтів [1]. Міжнародна статистика також відносить до проявів
оргзлочинності наркозлочини і пов’язані з ними “відмивання коштів”.
Об’єктивні дані не завжди підходять для крос-національних порівнянь,
оскільки у законодавстві різних країн організована злочинність
трактується не однаково. До того ж, сама організована злочинність має
латентний характер і не охоплюється повністю статистичними відомостями,
останні іноді відбивають лише якість роботи правоохоронних органів.
Часом брак статистичних даних для обґрунтованих управлінських рішень та
наукових потреб компенсується опитуваннями [2].

Метою публікації є ознайомлення з методологією виміру такого складного
явища, як організована злочинність, а також огляд окремих оцінок щодо
впливу злочинних організацій на політику, бізнес та соціальну сферу у
країнах світу та в Україні, визначення на цій основі закономірностей
формування громадської думки. Проблематика статті концентрується саме на
огляді емпіричного матеріалу, а не на дискусії з приводу дефініції
організованої злочинності [3]. Разом з тим, на наш погляд, основу
феномену організованої злочинності складають функціонуючі злочинні
організації – специфічні соціальні групи, що утворилися на ґрунті
інституційного оформлення соціального становища людей у сфері злочинної
діяльності. З точки зору соціології, злочинна організація представляє
собою сукупність соціальних зв’язків індивідів і груп індивідів, що
ґрунтується на системі соціальних статусів і ролей, ідентифікацій,
соціальних норм і цінностей (тіньові конвенції, мафіозні кодекси), які
надають взаємодії індивідів і груп цілеспрямований, регулярний і стійкий
характер злочинної діяльності, спрямованої на досягнення економічних
(прибуток), політичних (влада), соціальних (визнання, легітимація) або
ідеологічних (престиж) цілей незаконними засобами, зокрема за допомогою
корупції або насильства.

Обстеження ділового середовища: організований криміналітет як перешкода
для бізнесу. Академічні кола, підприємці та правоохоронці можуть надати
більш компетентні відомості про ступінь поширеності та проблему
організованої злочинності. Європейський комітет по вирішенню
кримінальних проблем Ради Європи здійснює опитування представників
правоохоронних органів в межах проекту “Спрут” (Octopus). Представники
України відповідали на опитувальник щодо ситуації з організованою
злочинністю, районів злочинних промислів тощо у 1998 році. Під егідою
Центру з попередження міжнародної злочинності ООН завершено у 16 країнах
пілотне експертне дослідження (1999–2000 роки) профілю та характерних
ознак організованих злочинних груп. Експертами було оцінено 40
найвідоміших злочинних груп: таких, наприклад, як банда
злочинців-мотоциклістів, японська Якудза (Австралія), Ла Коза Ностра
(США), Ла Коза Ностра, клан Лучано (Італія), Ямагучі-гумі (Японія),
Сизранське угруповання (Росія) та ін. Кожна організована злочинна група
оцінювалася за 10 параметрами: структура, розмір, активність, рівень
транскордонних операцій, ідентичність, рівень зовнішнього та
внутрішнього насильства, використання корупції, політичний вплив,
проникнення до легальної економіки, рівень кооперації з іншими
організованими злочинними групами [4]. Звичайно, що інформація
правоохоронних органів іноді має закритий характер, експертні оцінки
обмежуються лише окремими країнами або злочинними організаціями. В
результаті обстеження громадської думки підприємців можливо отримати
оцінки у набагато більшій вибірці.

У таблиці 1 подано вибірки країн, де організована злочинність має
найменшу та найбільшу “вартість” для бізнесу, за оцінками підприємців,
що були оприлюднені у 2004 р. на Світовому економічному форумі в “Огляді
конкуренції у світі” (Global Competitiveness Report of the World
Economic Forum) [5, с. 539].

Таблиця 1

Відповіді на запитання: “Організована злочинність (мафіозно-орієнтований
рекет, вимагання) у вашій країні: 1 – накладають значні витрати на
бізнес, 7 – не накладають значних витрат на бізнес” (представлено
вибірки країн)

 

15 країн, бізнес яких найменшою мірою потерпає від організованої
злочинності

Країни У балах

Ісландія 6,9

Фінляндія 6,7

Данія 6,7

Сінгапур 6,6

Йорданія 6,5

Нова Зеландія 6,5

Об’єднані Арабські Емірати 6,5

Швейцарія 6,4

Норвегія 6,3

Португалія 6,3

Мальта 6,2

Бахрейн 6,2

Люксембург 6,2

Великобританія 6,2

 

15 країн, бізнес яких найбільшою мірою потерпає від організованої
злочинності

Країни У балах

Італія 3,4

Кенія 3,4

Мексика 3,3

Венесуела 3,3

Філіппіни 3,3

Мозамбік 3,2

Польща 3,1

Україна 3,1

Болгарія 3,1

Чад 2,9

Бангладеш 2,8

Македонія 2,7

Ямайка 2,5

Колумбія 2,5

Гватемала 2,3

 

Середній показник за вибіркою відповідей 8700 респондентів з 104 країн
світу виявився на рівні 4,8 бали (оцінки ділових людей Туреччини, Шрі
Ланки, Нікарагуа, Малаві, Таїланду та Латвії співпадають із
середньовибірковим значенням). Найменший негативний вплив діяльність
мафії здійснює на бізнес Ісландії (6,9), Фінляндії та Данії (по 6,7
бали). Зокрема, серед охоплених у 2004 році обстеженням республік
колишнього СРСР підприємці Росії оцінили значимість “вартості”
організованої злочинності, яку сплачує бізнес, в 3,5, Грузії – 3,7 бали.
Помітно вирізняються на цьому фоні країни Балтії, особливо Естонія – 5,5
та Латвія – 4,8, а у Литві цей показник становить 4,1 бали.

У 2002 році у межах міжнародного опитування 4600 підприємців,
здійсненого під егідою недержавною громадською організацією “Світовий
економічний форум”, витрати організованої злочинності для бізнесу в
Україні (опитано 89 осіб) оцінювалася у 2,9 бали (середнє за вибіркою 80
країн – 4,7), що забезпечило нашій країні 72 місце, у 2003 р. (опитано
7700 респондентів у світі та 67 осіб в Україні) – 3,1 (середнє за
вибіркою 102 країн – 4,7), що дало змогу посісти 91 місце. У 2004 році
Україна з 3,1 бали (опитано 101 особу) опинилася на 97 місці (нижня
десятка рейтингу): понад 60 % фірм визнало велику вартість організованої
злочинності для бізнесу [5, c. 96]. (До відома, на початок 2005 року
органи внутрішніх справ України володіли інформацією про існування 114
організованих злочинних груп за участю близько 700 осіб). Таким чином,
можна констатувати доволі високу актуальність проблеми організованої
злочинності та пов’язаної з нею корупцією для українських підприємців.

Соціологічні дослідження організованої злочинності у країнах
Європейського Союзу. Організовані форми злочинності постійно
супроводжують розвиток держав і є рисою їх соціально-економічного та
політичного життя. Історія знає приклади, коли різниця між владою,
бізнесом і мафією була майже не помітною. Однак, справжньої
функціональності організований криміналітет набуває лише за часів
капіталізму. Недарма найбільша активність транснаціональних злочинних
організацій – японської Якудзи, американської та італійської мафії,
латиноамериканських наркокартелей, азійських тріад, східноєвропейських
груп спостерігається саме у ринкових суспільствах.

Результати опитування населення в 15 країнах Євросоюзу в межах проекту
“Євробарометр” (Eurobarometer) у жовтні-листопаді 2002 року засвідчили,
що 76 % населення відчуває занепокоєність станом організованої
злочинності. Ця проблема є другою (перша – міжнародний тероризм) з
десяти проблем, що можуть спричинити тяжкий ефект для світу [6, с. 13].
Найбільше небезпеку цього феномену зазначає населення Італії (88 %),
Греції (88 %), Португалії (86 %). Боротьба з організованою злочинністю
посідає п’яту позицію з п’ятнадцяти за пріоритетністю (89 % населення
Євросоюзу зазначили це). Актуальність даної проблеми переважно виявилася
у Люксембургу (94 %), Франції (93 %) та Ірландії (92 %). 47 відсотків
респондентів у загальній вибірці вважає політику боротьби з
організованою злочинністю і контрабандою наркотиків ефективною, 43 %
додержується протилежної думки. Найбільшою мірою впевненість в
ефективності політики в цьому напрямі вирізняє населення Австрії (57 %),
Португалії (56 %), Ірландії, Фінляндії, Італії (по 53 %) Західної та
Східної частини Німеччини (відповідно, 49 і 48 %). 70 відсотків опитаних
вважає, що проблема організованої злочинності має вирішуватися в межах
спільних дій Євросоюзу, 27 % – на національному рівні.

Спеціалізоване дослідження Єврокомісії “Аналіз громадських установок
щодо небезпек, побоювання злочинності та запобігання злочинності”
(вересень–жовтень, 2002 р.) засвідчило, що майже дві третини
респондентів (71 %) впевнені у проникненні організованої злочинності у
громадянське суспільство (табл. 2) [7]. Найбільша кількість респондентів
погоджується з такою думкою у Швеції і Греції (по 90 %) та Італії (83
%). Найменшою мірою вплив організованої злочинності на суспільство
відчувається населенням Австрії (53 %), Данії (30 %), Люксембургу (22
%).

Якщо у загальній вибірці 65 % населення Євросоюзу погоджується з думкою
про інфільтрацію організованої злочинності до економіки, то серед
мешканців Швеції вже 82 %, Італії – 77 %, Нідерландів – 74 %
дотримуються такої думки. Заперечують такий погляд насамперед мешканці
Данії (44 %), Люксембургу (30 %), Австрії (23 %).

Ураженість місцевої влади та національних урядів визнає менше половини
респондентів – відповідно, 45 % та 47 %. Країнами-лідерами громадської
думки щодо інфільтрації мафії у місцеву владу та національні уряди
виступає Італія (по 71 %), Ірландія (відповідно, 59 та 61 %) і Греція
(57 та 62 %). Найбільше не погоджується з думкою про те, що
організований криміналітет інфільтрувався у місцеві або національні
уряди, населення Данії (відповідно, 68 і 72 %), Фінляндії (58 і 52 %) і
Люксембургу (48 і 51 %). Порівняно з першими двома запитаннями, помітно
вищою є частка тих, хто не зміг остаточно визначитись.

З огляду на представлені дані, можна дійти висновку про те, що
організована злочинність усвідомлюється населенням високорозвинених
європейських країн як нагальна проблема для громадянського суспільства,
економіки і державного управління. Вирішення цієї проблеми покладається
насамперед на наднаціональний орган Євросоюз.

Таблиця 2

Вплив організованої злочинності на різні сфери суспільства, %

Країни

81 12 7 70 18 12 23 58 19 29 52 19

Швеція 90 5 5 82 9 9 38 40 22 25 51 25

Великобританія 67 13 20 59 16 26 43 24 34 42 25 33

Європейський Союз (15 країн) 71 13 16 65 15 20 45 28 27 47 27 27

 

Роль організованої злочинності в українському суспільстві: моніторинг
громадської думки. В Україні кілька експертних досліджень були проведені
під егідою МВС, Національного університету внутрішніх справ та
Національної академії внутрішніх справ України. Анкети містили як
питання щодо специфічних ознак організованих злочинних груп, так і
загальних тенденцій розвитку організованого криміналітету [8]. Крім
того, відомі результати опитувань експертів не з правоохоронців, де
оргзлочинність розглядається у загальнополітичному аспекті. Зокрема,
експерти (адміністратори, менеджери організацій та активісти політичних
партій) характеризують місце кримінальних структур серед 24 соціальних
інститутів і суб’єктів таким чином: переслідуючи власні інтереси, такі
структури мають певний вплив на соціально-економічне життя країни і не
користуються довірою. Управлінці різного рівня наголошують на провідній
ролі кримінального світу (поряд з ще 4 соціальними силами) у
соціально-політичному і економічному житті України. За оцінками
опитаних, кримінал має найвищий ступінь конфліктної взаємодії з іншими
інститутами і одночасно – найкращу забезпеченість ресурсами (фінанси,
влада, вплив на державні рішення) [9]. У свою чергу, в іншому
дослідженні на одностайну думку 154 експертів, які представляють різні
інститути громадянського суспільства, та 1205 респондентів з 9 областей
України, АР Крим та м. Києва, серед 18 організацій мафіозні структури
мають найсильніший вплив на суспільне життя країни. Ці ж структури
характеризуються найвищим рівнем розвитку. 12 відсоткам населення і 34 %
експертам доводилося зустрічатися з порушенням конституційних прав
громадян і свобод з боку мафії. 63 відсотка експертів вважають, що
громадяни України іноді звертаються до мафіозних структур для
відстоювання своїх прав і свобод, 7 % – роблять це регулярно (насправді
ж, за даними опитування, лише 2 % населення зверталося до них протягом
року) [10].

Соціальні проблеми сучасного українського суспільства значною мірою
пов’язані з поширенням “тіньової” економіки і корупції. Репрезентативні
опитування населення, які здійснює Інститут соціології НАН України,
засвідчують, що серед основних соціальних груп, які відіграють домінуючу
роль у нашому суспільстві, перше місце посідає мафія, злочинний світ.
Зокрема, якщо в 1994 р. 33,9 % респондентів вважало, що мафія відіграє
значну роль у житті українського суспільства, то в 2004 р. вже 40,2 % –
дотримувалося такої думки (табл. 3) [11, с. 590].

У той самий час слід констатувати суттєве зниження у 2002 р. більше ніж
на 10 % впливу мафії, порівняно з 2001 роком, в якому було зафіксовано
найвищий відсоток осіб, які наголосили на ролі цієї соціальної групи.

Постає питання про зміст, який вкладають респонденти у терміни “мафія”,
“злочинний світ”. Поряд з іншим, розмова може йти про неофіційні мережі,
які впливають на владно-управлінські процеси у суспільстві:
номенклатурну приватизацію, афери довірчих товариств, махінації з
бюджетними коштами, прямий підкуп виборців, свідоме банкрутування
працюючих підприємств, захоплення бізнесу, політико-кримінальні ексцеси,
недобросовісна конкуренція та ухвалення нормативних актів в інтересах
окремих комерційних структур і т. ін.

Таблиця 3

Значимість ролі соціальних груп у житті українського суспільства, %

Соціальні групи Р о к и

1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004

Робітники 23,4 22,2 17,2 19,1 18,7 19,7 25,4 23,9 27,2 19,1 22,4

Селяни 20,9 19,0 14,1 15,9 15,8 15,4 22,8 18,5 22,4 14,7 17,8

Інтелігенція 16,3 12,8 10,8 9,9 11,3 11,3 16,7 13,8 17,4 9,8 13,2

Підприємці, бізнесмени 24,2 24,5 21,7 25,2 25,4 30,7 32,4 31,2 28,0 28,9
27,0

Керівники держпідприємств 16,2 14,4 10,8 10,1 12,8 14,1 18,3 17,6 13,9
11,9 13,8

Працівники держапарату, посадові особи (“чиновники”) 29,1 26,2 27,4 25,1
29,3 33,3 33,3 35,7 23,9 24,5 23,6

Пенсіонери 1,9 2,2 1,3 1,7 2,3 2,7 3,5 2,8 6,8 2,9 3,1

Керівники колгоспів, радгоспів 0,7 11,7 6,8 5,5 6,9 8,1 9,9 8,4 8,6 5,7
5,8

Лідери політичних партій – – – – – – – – 24,5 22,2 25,9

Військові 6,6 8,5 6,0 5,5 5,7 5,3 10,0 8,9 8,1 5,6 4,8

Працівники міліції, служби безпеки 7,9 11,0 7,3 8,9 10,6 9,9 13,8 12,7
14,5 11,7 12,6

Судді та працівники прокуратури             – – 11,3 8,4 9,8

Мафія, злочинний світ 33,9 41,9 37,3 42,0 42,7 43,9 3,1 49,0 38,3 42,7
40,2

Інші 0,7 0,7 0,8 0,5 1,4 1,3 6 1,6 1,1 0,7 0,8

Ніхто

не відіграє 4,2 3,9 4,3 4,6 3,6 3,6 8 2,4 2,3 3,1 2,8

Важко відповісти 17,4 15,2 18,8 18,3 14,1 13,1 2,2 10,6 13,1 15,4 12,6

Не відповіли 0,2 0,2 0,0 0,0 0,2 0,1 1 0,1 0,1 0,3 0,1

 

За даними опитування 2002 року, назвемо категорії населення, які
найбільшою мірою погоджуються з думкою про те, що мафія, злочинний світ
відіграє значну роль у соціальному житті українського суспільства
(тобто, ми будемо вивчати підгрупи опитаних, де оцінка організованої
злочинності буде мати більше або менше значення в цілому по вибірці –
38,3 %).

Насамперед, ці особи дуже цікавляться політикою. Серед цієї категорії
43,1 % дотримується думки про визначну роль мафії. Великий відсоток
респондентів (48,1 %), що поділяє аналогічну думку, зафіксовано у групі
респондентів, які проголосували проти обох кандидатів на другому турі
президентських виборів в Україні.

Відмічається слабка, однак статистично значима, залежність між оцінкою в
цілому політичної обстановки в Україні та думкою про значну роль у житті
українського суспільства тих чи інших груп. Серед осіб, які вважають, що
політична ситуація благополучна, лише 20,8 % говорять про роль мафії
злочинного світу, серед тих, хто оцінює ситуацію як спокійну – 30,6 %,
як напружену – вже 40,9 % і як вибухонебезпечну – 42,9 % респондентів.
Отже, опитані пов’язують розвиток організованої злочинності з політичною
нестабільністю.

Більша впевненість у мафізації держави відмічається в осіб, які втратили
душевну рівновагу внаслідок конфліктів (упродовж місяця перед
опитуванням): з керівництвом свого підприємства, установи (50,3 %); з
чиновниками державних установ (49,1 %); на вулиці, в транспорті (46,7
%); з представниками правоохоронних органів (46,6 %); з колегами по
роботі (45,8 %); з людьми, які ображали чужу національну гідність (45,3
%); в магазині, в установах побутових послуг (44,3 %); з людьми інших
політичних переконань (42,2 %). Можна дійти висновку, що різні соціальні
конфлікти призводять до думки про всесильність мафії.

Дещо вище, ніж по вибірці в цілому, роль мафії оцінюють особи з вищою
освітою, зокрема з повною вищою освітою (магістр, спеціаліст) – 55,6 %,
базовою вищою (бакалавр) – 54,2 %, початковою вищою – 42,8 %
респондентів.

Наголошують на значній ролі мафії у суспільстві насамперед освічені,
кваліфіковані працівники. Такої думки дотримуються 60 % керівників
(заступників керівників) підприємств, установ, 55,6 % службовців
державного апарату (посадових осіб), 55,7 % спеціалістів технічного
профілю (з вищою або середньою спеціальною освітою), 50 % спеціалістів у
галузі науки, культури, охорони здоров’я, освіти, дошкільного виховання
(з вищою або середньою спеціальною освітою), 50 % працівників
правоохоронних органів, військовослужбовців, 46,7 % підприємців, що
займаються дрібним бізнесом, індивідуальним підприємництвом, 45 %
кваліфікованих робітників.

Зі збільшенням кількості підпорядкованих особі працівників підвищується
частка тих, хто “віддає належне” мафії у державному будівництві. Так,
серед категорії керівників, у яких є від 11 до 50 підлеглих,
дотримуються такої думки 44,8 %, а серед категорії осіб, котрим
підпорядковано 51–200 підлеглих, – вже 50 %. Заможні особи, яким
вистачає на все необхідне і які роблять заощадження, також вище оцінюють
роль мафії серед інших соціальних груп. Відчутне сприйняття позиції
мафії у соціальному житті є характерним для жителів м. Києва (45,6 %),
невеликих міст (43,9 %) та міст з населенням понад 250 тис. (41 %).

Можна передбачити, що респонденти ототожнюють мафію більше з
політизацією організованої злочинності. Слід зазначити, що не лише суто
кримінальні об’єднання корумпують чиновників, а існує і зворотний
процес, коли впливові політико-економічні групи привласнюють державні
функції. Організована злочинність та корупція – явища взаємопов’язані. В
цьому контексті показовим є відповіді респондентів на запитання анкети
щодо того, хто сьогодні в Україні частіше дотримується законів, а хто їх
частіше порушує. На думку респондентів, опитаних у 2002 р., частіше за
всіх порушували закони представники виконавчої та законодавчої влади.
Відповідно, 45 відсотків з тих осіб, котрі впевнені у нечесності влади,
вважають, що мафія відіграє значну роль у державному будівництві в
Україні.

Інститути влади в Україні отримували вкрай низькі оцінки довіри
респондентів. Зменшенням легітимності легальних інститутів призводить до
зростання ролі неформальних спільнот, які перебирають чи, вірніше,
приватизують функції держави, а часом і використовують чиновників у
своїх цілях, що перетворює частину держапарату на “п’яту” владу. Така
теоретична гіпотеза знаходить своє емпіричне підтвердження. Серед осіб,
які зовсім не довіряють міліції, 43,6 % говорять про значну роль мафії
та злочинного світу в українському суспільстві, серед тих, хто не
довіряє міліції, – вже 44,3 %, серед тих, хто не зміг остаточно
визначитися щодо ступеня довіри або недовіри до міліції, – 33,6 %
респондентів додержуються такої думки. Зниження рейтингу мафії
зафіксовано у групі осіб, які переважно довіряють міліції, – 27,4 %.

Згідно з даними опитування, 4,7 % респондентів протягом року були
вимушені часто давати гроші, подарунки, робити послуги посадовим особам,
від яких залежало вирішення нагальних питань, 18,1 % – робили це іноді,
6,3 % вважає, що було потрібно “підмастити” чиновника, але вони не вміли
це зробити, 38,4 % не давали, оскільки в цьому не було потреби, а 32,5 %
принципово не давали. Звісно, що серед респондентів, які вимушені були
часто або інколи віддячувати посадовим особам за важку їх працю у
ставленні перепон, більш поширена думка про значну роль організованої
злочинності в українському суспільстві. Серед тих, хто часто дає
посадовцям кошти або робить послуги, частка тих, хто віддає належне
активності мафії, однією зі складових якої є корупція, зростає до 50 %.
Зі зменшенням необхідності частоти відвідувати чиновника не з порожніми
руками або взагалі без потреби звертатися з такою пропозицією до нього,
частка тих, хто обирає мафію і злочинний світ як впливову соціальну
групу, знижується.

Можна стикнутися з поширеною думкою про те, що засоби масової інформації
негативно впливають на оцінку суспільством організованої злочинності.
Для з’ясування цього стереотипу було здійснено відповідний аналіз. Не
всі газети однаково впливають на формування уявлення населення про роль
організованої злочинності в державі. Статистично значимі відмінності у
великій оцінці ролі мафії виявлено серед читачів міських (43,6 %) та
обласних (41,7 %) газет. Міські та обласні газети більше приділяють
уваги висвітленню аспектів діяльності п’ятої влади, ніж газети районні.
Під впливом обласних каналів 44,7 % опитаних говорять про злочинний світ
як про реальну силу. Думка про всесильність мафії в українському
суспільстві може виникати внаслідок не лише аналізу суто вітчизняних
подій, а й демонстрацією західної кінопродукції, що, безперечно, впливає
на загальну психологічну установку. Представляє інтерес зміст
телепередач на формування думки про значну або не значну роль мафії,
злочинного світу в українському суспільстві. Позитивний імідж
створювали, насамперед, програми УТН “Панорама”, “Новини (УТ-1)”.
Прослуховування FM-станцій підвищує частку тих, хто відмічає роль
злочинного світу до 42,2 %, а прослуховування районних радіостанцій
зменшує відповідний показник до 23,2 %.

Аналіз відповідей респондентів дає змогу стверджувати, що оцінка ролі
мафії в українському суспільстві як значної залежить від багатьох
чинників: політичної ситуації, конфліктів з іншими особами, соціального
статусу і т. ін. Порівняно високі соціально-статусні ознаки є тим
чинником, що у визначальній ролі обумовлює думку про всесильність
організованої злочинності. Остання сприймається населенням Україні як
один із центрів влади і фактично визнається політиками найвищого рівня.
Мафія, злочинний світ намагаються використати інститути суспільства в
своїх цілях, сформувати вигідну їй економічну і соціальну політику
(наприклад, надання окремим суб’єктам податкових пільг, доступу до
бюджетних коштів), громадську думку про респектабельність тих чи тих
босів “тіньового” бізнесу; маргіналізувати, декласувати населення,
знецінити вартість робочої сили; використати міжнаціональні конфлікти і
т. ін.

Організованій злочинності в Україні об’єктивно сприяла низка історичних,
політичних та соціально-економічних чинників, які, з одного боку, надали
певним соціальним групам нові можливості для задоволення власних потреб
шляхом перерозподілу ресурсів, а, з іншого боку, – сприяли відстороненню
та відчуженню більшої частини населення від загальнодержавної власності
та обмеженню його впливу на політичне життя. У свою чергу корупція
призводить до тенденції мафізації держави, коли певні клієнтарні
угруповання приватизують функції державних інститутів, намагаючись
отримати політичну владу, легітимізувати своє становище і посилити
власний вплив.

Визначення рівня організованої злочинності у певній країні та порівняння
відповідних індикаторів у регіональному і глобальному аспектах є вельми
актуальним завданням як у практичній сфері боротьби з криміналітетом,
так і в науковому плані. Результати аналізу різноманітних соціологічних
та експертних досліджень довели, що мафія сприймається як реальна
політична та економічна сила у глобальному та національному масштабах.
Громадська думка населення як країн Заходу, так і України засвідчує, що
організована злочинність сприймається як значна загроза, при цьому
відмічається вплив, яким вона користується. Водночас підприємці
розвинених країн відмічають меншу вартість, яку накладає організована
злочинність на бізнес. Подальшим кроком аналізу емпіричних даних може
бути побудова певних статистичних моделей, які пов’язують організовану
злочинність з іншими індикаторами, що характеризують ділове середовище
та якість роботи соціальних інститутів.

 

Список використаних джерел

1. Лунеев В.В. География организованной преступности и коррупции в
России (1997–1999 гг.) // Гос-во и право. – 2000. – № 11.

2. Минаев В.А. Организованная преступность: проблемы моделирования //
Проблемы борьбы с организованной преступностью: Материалы науч. – практ.
конф. 28–29 ноября 1995 г. – М., 1996.

3. Бова А. Організована злочинність: основні підходи до визначення
поняття // Людина і політика. – 2002. – № 3; Бова А.А. Транснаціональна
організована злочинність (за матеріалами ООН) // Тероризм і боротьба з
ним. Міжвідомч. наук. зб. – К., 2000. – Т. 19.

4. Results of a pilot survey of forty selected organized criminal groups
in sixteen countries. Global Programme Againsttransnational Organized
Crime. – United Nation Office on Drugs and Crime. – 2002. – Sept.

5. Global Competitiveness Report 2004–2005 / M.E. Porter, K.Schwab, X.
Sala-i-Martin, A. Lopez-Claros. – N.Y., 2004. – Oct.

6. Eurobarometer. Public opinion in the European Union. Report Number
58. (Oktober-November 2002). – Brussels, 2003.

7. Analysis of Public Attitudes to Insecurity, Fear of Crime and Crime
Prevention. Results of Eurobarometer 58.0 (Autumn 2002). – Brussels,
2003.

8. Ярмыш А.Н. Нормы и стандарты поведения участников ОПГ // Правові
проблеми боротьби зі злочинністю. – Х., 2002. – Кн. 1; Соболєв В.О.,
Ярмиш О.Н. Організовані злочинні групи як об’єкт соціологічного аналізу
// Український соціум. – 2002. – № 2; Бова А.А. Експертна оцінка
організованої злочинності в Україні: фактори, тенденції, прогнози //
Наук. вісник Національної академії внутрішніх справ України. – 2003. – №
5.

9. Саламатов Ю. Власть и общество: взаимоотношение между социальными
институтами (по результатам экспертного опроса) // Розвиток демократії в
Україні: Матеріали міжнар. наук. конф. (Київ, 29 вересня – 1 жовтня 2000
р.). – К., 2001.

10. Войтенко Т.О. Гончарук О.С., Привалов Ю.О. Громадянське суспільство
в Україні: аналіз соціального конструювання: Наук. зб. / Відп. ред.:
Ю.І. Саєнко. – К., 2002.

11. Українське суспільство 1994-2004. Моніторинг соціальних змін / За
ред. В. Ворони, М. Шульги. – К., 2004.

А.А. Бова. Громадська думка про організовану злочинність у світі та
Україні. Журнал “Боротьба з організованою злочинністю і корупцією
(теорія і практика)” 11’2005

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020