.

Деякі криміногенні фактори, що сприяють злочинності у Збройних силах України (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
245 1653
Скачать документ

 

Реферат

на тему:

Деякі криміногенні фактори, що сприяють злочинності у Збройних силах
України

 

На виконання рішень Координаційного комітету Міжвідомчим
науково-дослідним центром проводиться вивчення криміногенних процесів в
Україні. Попередній аналіз оперативних зведень Міністерства внутрішніх
справ та статистичних даних Міністерства юстиції свідчить, що деякі
аспекти криміналізації суспільства мають безпосереднє відношення до
Збройних сил України, інших військових формувань, і ця проблема потребує
невідкладного розгляду, пошуку шляхів її вирішення.

В останні роки відмічається погіршення стану правопорядку серед
військовослужбовців, зростає кількість осіб, притягнутих до кримінальної
відповідальності. Так, за даними Міністерства юстиції України,
військовими судами лише у 1995 р. за скоєння злочинів засуджено 3448
осіб, серед яких 204 офіцери та 212 прапорщиків.

З інформації, яка є у наявності, в тому числі й оперативної, можна
зробити висновок, що злочинці і, в першу чергу учасники організованих
злочинних угруповань, прагнуть заволодіти зброєю, боєприпасами та іншим
спорядженням, яке знаходиться у військових частинах Міністерства
оборони, Національної гвардії та інших військових формуваннях. Протягом
1995 року зафіксовані непоодинокі крадіжки, напади на вартових
військових складів. До злочинної діяльності втягуються офіцери,
прапорщики, військовослужбовці строкової служби, які безпосередньо
приймають участь у розкраданні зброї та боєприпасів, її збуті. В ряді
військових підрозділів злочинні групи діяли тривалий час. За розкрадання
вогнепальної зброї, набоїв та вибухівки торік було засуджено 91
військовослужбовця, в тому числі ( 18 офіцерів та 12 прапорщиків.

Збільшились випадки, коли ті, які поступають на службу до Збройних сил,
виношують думку заволодіти зброєю та боєприпасами. Поширені випадки
самовільного залишення постів або військових частин, дезертирства зі
зброєю. Інколи це скоюють цілі групи військовослужбовців (за самовільне
залишення військових частин та дезертирство за рік засуджено 1129
військовослужбовців).

Розповсюдженими є розкрадання державного майна у військових частинах.
У 1995 році за злочини проти державної та колективної власності було
засуджено 654 особи, у тому числі ( 54 офіцери та 44 прапорщики.
Органами СБУ та МВС все частіше виявляються злочинні групи, до складу
яких входили командири навіть військових підрозділів, котрі
безпосередньо приймали участь у розкраданні паливно-мастильних
матеріалів, техніки, військового спорядження та інших матеріальних
цінностей. У Харківській області командир в/ч № 51 535 підполковник Є.,
його заступник підполковник А., заступник командира в/ч № 42 084 Т. у
змові з колишніми військовослужбовцями М. і Л., посадовими особами AT
“Шебелинкагазпром” викрали та реалізували через МП “Супутник” бензин і
газолін на суму понад 1 млрд крб.

Розкраданню зброї, боєприпасів та іншого військового майна сприяє й та
обставина, що в окремих військових частинах питанням їх збереження не
приділяється належної уваги, не організовано належної охорони складів,
послаблено контроль за несенням вартової служби та пропускним режимом на
КПП, своєчасно не проводяться інвентаризації. Тому невипадково подібні
злочини тривалий час не виявляються, робота з їх розкриття
ускладнюється.

Стан збереження військової та спеціальної техніки потребує подальшого
вивчення. Як свідчать кримінальні справи, відмічається чимало випадків,
коли внаслідок розкрадання окремих деталей та комплектуючих частин
військова техніка втрачала боєздатність, з ладу виходять іноді цілі
військові комплекси, порушується боєготовність окремих військових
підрозділів.

Почастішали випадки зловживання службовим станом та перевищення влади
з боку окремих командирів, за що у 1995 р. засуджено 144 особи. Турбують
факти вступу офіцерів у неділові стосунки з військовослужбовцями та їх
батьками, отримання хабарів за вирішення різних питань, пов’язаних з
проходженням служби підлеглими (за хабарництво у 1995 р. було засуджено
21 військовослужбовця).

Спостерігається падіння військової дисципліни, і, як наслідок, –
зростання злочинів на грунті нестатутних відносин (в минулому році їх
кількість зросла на 12%), збільшення кількості травматизму, в результаті
чого у 1994-1995 рр. загинуло 694 чоловіки.

Значною залишається кількість самогубств ( за 10 місяців 1995 року їх
налічується 64. Серед тих, хто покінчив життя самогубством у1993-1995
рр., найбільше військовослужбовців строкової служби, з них близько 74% –
першого року служби.

Від злочинних дій військовослужбовців поблизу дислокації військових
частин страждає населення (503 особи, які притягнуті до кримінальної
відповідальності, скоїли вбивства (41), тяжкі тілесні ушкодження (49),
зґвалтування (21), розбійні напади (29), пограбування (64), крадіжки
(121) та інші злочини), в тому числі з використанням вогнепальної зброї.
Зафіксовані групові злочини за участю офіцерів, прапорщиків та підлеглих
їм військовослужбовців строкової служби. Все це створює атмосферу
негативного ставлення населення до окремих військовослужбовців, що
позначається на авторитеті державної влади, інструментом якої виступають
Збройні сили.

На стан злочинності у Збройних силах впливає загальна криміногенна
ситуація в державі, суттєві прорахунки в реалізації молодіжної політики.
Позначились повальна комерціалізація закладів фізичної культури та
спорту, закриття спортивних секцій у закладах освіти. Проблемами молоді
майже не займаються органи місцевої влади та інші державні органи, що
певною мірою обумовлює зріст злочинності серед неповнолітніх. Ще до
призову на військову службу значна кількість молоді фактично втягується
до протиправної, а то й до відвертої злочинну діяльності. У 1994-1995
рр. у скоєнні злочинів приймали участь близько 60 тисяч неповнолітніх.
Після призову на службу колишні правопорушники нерідко продовжують
підтримувати зв’язки зі злочинними групами, учасниками яких вони були.

Весняний призов 1995 року виявив погіршення якісної характеристики
молоді, яка прибуває на службу, зниження загальноосвітнього рівня
призовників, неухильне зростання кількості юнаків, які виховувались без
батьків та у неблагополучних сім’ях.

За даними соціологічних досліджень Міністерства оборони України, кожний
десятий юнак до призову вживав наркотики, 28% призовників заявили, що
взагалі не мають бажання служити, а 2/3 сповістили, що прибули служити
примусово, біля 60% призовників не бажають йти до армії, побоюючись за
своє життя та здоров’я.

Місцеві органи державної виконавчої влади часто формально ставляться
до проведення призову громадян на строкову військову службу, медичний
огляд призовників здійснюється безвідповідально. До армії часто
приходять люди, абсолютно не підготовлені до служби фізично, морально і
психологічно. Поширеними серед військовослужбовців строкової служби є і
нервово-психічні захворювання. Щорічно через захворювання зі Збройних
сил комісують понад 5 тис. військовослужбовців, з них 40% ( у перші
шість місяців служби. Ці призовники були направлені до армії хворими і
за станом здоров’я призову не підлягали. Лише для забезпечення їх
проїзду до місця служби і назад держава втратила протягом року 55 млрд
крб.

У профілактиці та попередженні злочинів з боку військовослужбовців
недостатньо налагоджена взаємодія підрозділів військової контррозвідки,
командування військових частин та територіальних органів внутрішніх
справ і СБУ. Як правило, спільні оперативно-розшукові заходи ними
проводяться лише вже за скоєними конкретними злочинами. Під час призову
на військову службу та відбору для навчання у військових училищах
територіальні органи внутрішніх справ рідко інформують військкомати про
причетність або схильність призовників та абітурієнтів до злочинів та
правопорушень, що ускладнює індивідуально-виховну та профілактичну
роботу під час проходження служби.

Чіткого законодавчого вирішення потребує питання проходження строкової
військової служби особами, які скоїли злочини. Відповідно до статті 15
Закону України “Про загальний військовий обов’язок і військову службу” у
мирний час призову на строкову військову службу не підлягають громадяни,
щодо яких ведеться дізнання чи попереднє слідство або кримінальна справа
розглядається судом, до прийняття відповідного рішення, а також
громадяни, яких було засуджено до позбавлення волі. Оскільки значна
кількість молодих осіб, що скоїли злочини, в тому числі і тяжкі, або
були їх співучасниками і не засуджені судом до позбавлення волі, за
формальними ознаками підлягають призову на службу на загальних підставах
і отримують доступ до зброї, боєприпасів, військової техніки тощо. В
подальшому не виключається підтримка зв’язків зі злочинними групами,
скоєння нових злочинів, у протиправну діяльність втягуються інші
військовослужбовці, і це в цілому негативно впливає на
морально-психологічний клімат у військових колективах (у 1995 році
засуджено 176 військовослужбовців, які до призову на військову службу
притягались до кримінальної відповідальності). Таке саме стосується умов
зарахування цієї категорії осіб до складу курсантів військових
навчальних закладів.

Криміногенні процеси відбуваються і у військових частинах Чорноморського
флоту, підрозділах Збройних сил Російської Федерації, які дислокуються в
Україні. Вважається доцільним на міждержавному рівні вирішити питання
взаємодії між відповідними компетентними органами України і Росії щодо
профілактики та розкриття злочинів, скоєних російськими
військовослужбовцями, які проходять службу на території нашої держави.

На боротьбу зі злочинністю негативно впливає невирішення багатьох
соціальних програм, в тому числі й відносно військовослужбовців. Поряд з
житловою, серйозною проблемою залишається перепідготовка та
працевлаштування офіцерів та прапорщиків, соціальна адаптація осіб, які
звільняються у запас. Нерозв’язання саме цих проблем у багатьох випадках
спричиняє те, що колишні військовослужбовці, які мають хорошу фізичну та
спеціальну підготовку, добре володіють зброєю, “вербуються” учасниками
організованих злочинних угруповань для скоєння злочинів.

В.В. Лиховей, В.Д. Сущенко. Про деякі криміногенні фактори, що сприяють
злочинності у Збройних силах України. “Боротьба з організованою
злочинністю і корупцією (теорія і практика)” 1’2000

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020