UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЗастосування кримінально-правової норми – торгівля людьми або інша незаконна угода щодо людини (реферат)
Авторdimich
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2019
Скачало175
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат

 

на тему:

 

Застосування кримінально-правової норми – торгівля людьми або інша

незаконна угода щодо людини

 

Враховуючи небезпеку транснаціональної торгівлі людьми за сучасних

умов, Україною вживаються заходи щодо протидії цьому протиправному

міжнародному явищу. Так, на виконання основних положень Конвенції ООН

про боротьбу з транснаціональною організованою злочинністю [1], яка

доповнюється Протоколом “Про попередження і припинення торгівлі людьми,

особливо жінками і дітьми, і покарання за неї” [2], чинним

законодавством торгівлю людьми визначено як суспільне небезпечне діяння,

що тягне за собою кримінальну відповідальність.

 

У новому Кримінальному кодексі України (далі – КК) кримінально-правова

норма, що передбачає відповідальність за торгівлю людьми або іншу

незаконну угоду щодо передачі людини, на відміну від попереднього КК,

розміщена не в розділі “Злочини проти життя та здоров’я особи”, а в

розділі “Злочини проти волі, честі та гідності особи”. У статті 149 КК

України дається принципово нове визначення цього суспільнонебезпечного

діяння, що розкривається як продаж, інша оплатна передача людини, а так

само здійснення стосовно неї будь-якої іншої незаконної угоди,

пов’язаної із законним чи незаконним переміщенням за її згодою або без

згоди через державний кордон України для подальшого продажу чи іншої

передачі іншій особі (особам) з метою сексуальної експлуатації,

використання в порнобізнесі, втягнення у злочинну діяльність, залучення

в боргову кабалу, усиновлення (удочеріння) в комерційних цілях,

використання у збройних конфліктах, експлуатації її праці [3].

 

Такий підхід обумовлювався як змінами в соціально-економічному житті

суспільства, що викликали появу нових суспільнонебезпечних проявів,

кримінально-правова заборона яких була відсутня, так і труднощами в

застосуванні згідно реаліями сьогодення норми, яка діяла на той час.

 

Проте, визначення торгівлі людьми або іншої незаконної угоди щодо

передачі людини, дане в диспозиції ст. 149 КК України в редакції від 5

квітня 2001 року, також не було позбавлено вад і часто піддавалося

критиці за відсутність чіткості. В основному воно акцентувало увагу на

діях, пов’язаних з переміщенням особи через державний кордон України з

метою експлуатації, та не зовсім відповідало вимогам міжнародно-правових

актів.

 

Аналіз правозастосовчої практики у справах про торгівлю людьми свідчив

про існування певних проблем у застосуванні окремих положень ст. 149 КК

України у кримінальному судочинстві. Зокрема, лише незначний відсоток

справ закінчувався винесенням обвинувальних вироків, що пояснювалося, в

тому числі, й недосконалістю цієї кримінально-правової норми, невдалою

побудовою об’єктивної сторони складу злочину, правовою невизначеністю

термінів. Це не давало змоги ефективно проводити досудове слідство у

кримінальних справах, порушених за ст. 149 КК України, і притягувати

винних до відповідальності [4; 5; 6].

 

В процесі імплементації положень зазначеної вище Конвенції ООН проти

транснаціональної організованої злочинності та Протоколу до неї “Про

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ