Реферат
на тему:
Застосування новітніх технологій в інформаційно-аналітичному
забезпеченні оперативно-службової діяльності правоохоронних органів
Сучасний стан криміногенної ситуації в Україні характеризується
зростанням кількості тяжких злочинів, спрямованих проти життя і здоров’я
людей, майнових інтересів громадян і держави, а також – злочинів у
кредитно-фінансової і банківській системах, значним загостренням
оперативної обстановки в окремих регіонах України [1]. З проголошенням
Урядом України курсу на створення ринкової економіки, вибором
інноваційної моделі розвитку, правовим закріпленням розмаїття форм і
видів власності зростає нагальна потреба їх ефективного використання і
захисту від злочинних посягань. Рішення катальних завдань на сучасному
етапі розвитку науково-технічного прогресу неможливо без використання
новітніх інформаційних технологій. За нових умов назріла об’єктивна
необхідність в принциповому поновленні і вдосконаленні системи
інформаційно-аналітичного забезпечення оперативно-службової діяльності
правоохоронних органів [2]. Держава у вирішенні цих питань значну роль
відводить інформаційним підрозділам, зокрема, МВС та Службі безпеки
України [3]. Тому розробка та впровадження новітніх інтелектуальних
систем аналізу і обробки інформації в діяльність інформаційних
підрозділів правоохоронних органів є актуальними чинниками підвищення
ефективності їх оперативно-службової діяльності.
Питанням інформаційно-аналітичного забезпечення оперативно-службової
діяльності правоохоронних органів присвячені праці вітчизняних
науковців: М.С. Вертузаєва, В.Д. Гавловського, В.О. Голубєва, Р.А.
Калюжного, М.І. Костюченка, М.П.Стрельбицького, В.С. Цимбалюка, В.Г.
Хахановського, В.О. Хорошка, М.Я. Швеця та багатьох інших. Проте,
публікації щодо впровадження інтелектуальних інформаційних систем нового
покоління в діяльність правоохоронних органів України практично
відсутні.
Аналіз сучасних технологій обробки даних в інтересах державних,
правоохоронних і комерційних структур свідчить про активні розробки і
використання технологій інтелектуального аналізу даних (ТІАД) і
геоінформаційних систем (ГІС-технологій).
Багато в чому це пов’язане з тим, що на застосуванні вищевказаних
технологій обробки даних базуються перспективні концепції керування
силами і засобами в складній оперативній обстановці. На основі їх
активного використання приймаються складні політичні, економічні й інші
рішення.
З розвитком Internet-технологій багато провідних закордонних фірм, що
спеціалізуються в сфері інформаційних технологій, щорічно вкладають
величезні кошти в створення відповідного інструментарію інтелектуальної
інформації. Причому, навіть найбільш фантастичні вкладення тут
виправдані – уже через три роки, на думку глави Intel Крейга Буррета, на
Землі прогнозується мільярд користувачів Internet [4].
Світовий Іnternet став настільки глобальним, що боротьба зі злочинами в
ньому вже не під силу навіть ФБР [5]. Американська спецслужба розробила
спеціальну комп’ютерну програму InfraGuard для залучення різних
організацій і бізнес-структур, у тому числі іноземних, до виявлення і
притягнення до відповідальності кіберзлочинців. На сьогодні програму
встановлено в офісах близько 500 компаній, включаючи такого гіганта, як
IBM. Безумовно, інтелектуалізація обробки даних у зв’язку з бурхливим
розвитком Internet-технологій починає здобувати усе більше значення для
ефективного рішення двох основних проблем.
З одного боку, – це отримання в реальному масштабі часу багатоаспектної
й об’єктивної інформації з Іnternet, інших доступних інформаційних і
телекомунікаційних систем про стан, напрямок розвитку і рівень погроз
тих чи інших процесів у світовому масштабі, суспільстві і його окремих
eтно-економічних утвореннях. Очевидно, що синтез знань, відображених у
тих чи інших розрізнених і, на перший погляд, не зв’язаних єдиною
логікою даних, здійснений на основі систем їх інтелектуальної обробки,
дає абсолютно нову інтегративну якість, що дозволяє вгадати, а, значить,
– і попередити негативний розвиток тих чи інших процесів і явищ. Таким
чином, йдеться про створення на базі названих технологій
інтелектуального середовища моделювання безпечного розвитку систем і
процесів [6].
З іншого боку, – застосування інтелектуальних технологій обробки даних
дає можливість на порядки підвищити ефективність функціонування різних
комп’ютеризованих систем, у тому числі зв’язаних із прийняттям
стратегічних рішень, що відповідають за безпечний розвиток технологічних
процесів, використовуються у системах керування військами і зброєю,
правоохоронними структурами [7].
Зі сказаного можна зробити висновок: в умовах швидкоплинної обстановки,
яка характеризується вираженим дефіцитом часу на прийняття рішень,
пов’язаних із глибоким аналізом і прогнозуванням розвитку ситуації,
орієнтація на інтелектуальні автоматизовані системи підготовки рішень
виступає як першочергове.
В умовах стрімкого збільшення кількості електронних записів, ТІАД і
ГІС-технології виявилися потрібними більшості користувачів. Ці
технології, створені зусиллями ведучих світових виробників, є визнаним
стандартом для цілого ряду міжнародних організацій. У чому ж полягає їх
суть, привабливість і користь?
Якщо говорити коротко, сутність цих технологій полягає в
інтелектуалізації управління процесами інформаційного забезпечення, що
включає автоматизований пошук інформаційних взаємозв’язків будь-яких
об’єктів: подій, людей, формалізованих знань із усіх видів баз даних, що
існують у світі, у тому числі, – баз даних неструктурованої текстової
інформації, візуалізації складно структурованої інформації в графічному
і табличному виді, статистичний і географічний аналіз подій, пошук
схованих, латентних об’єктів.
Говорячи про ТІАД, слід зазначити, що вони розраховані на користувача з
мінімальною комп’ютерною підготовкою. Робота в інтелектуальному
середовищі здійснюється в реальному масштабі часу. Будучи винятково
простими і надійними в застосуванні, технології забезпечують істотну
економію витрат і часу на пошук значимої інформації.
Слід зазначити, що особливо ефективно вони зарекомендували себе за
рубежем при практичному плануванні заходів у сфері боротьби з
організованою злочинністю, незаконним обігом наркотиків, економічними
злочинами [8].
З огляду на виняткову важливість антикримінальної діяльності, розглянемо
основні напрямки ефективного застосування ТІАД у цій сфері.
По-перше, – це розслідування фактів шахрайства [9]. ТІАД дають
можливість оперативного збору, глибокого аналізу інформації з різних
джерел (повідомлення, результати попереднього розслідування, інформація
про зв’язки сторін, адреса, банківська і фінансова інформація),
установлення неявних зв’язків. Крім того, технології дозволяють
проводити часовий аналіз, виявляти нестиковки в подіях, виводячи
експерта на факти шахрайства зі зазначенням місцезнаходження грошей і
рахунків.
По-друге, – технології різко підвищують продуктивність діяльності
слідчих при розслідуванні масштабних справ, пов’язаних з організованими
злочинними групами із десятками і сотнями фігурантів, тисячами епізодів
і зв’язків злочинної активності на значних територіях. ТІАД
систематизують події, упорядковують їх за типами і значимістю,
структурують за часом, визначають мету, мотивацію і структурну
організацію злочинців у тому чи іншому кримінальному епізоді.
По-третє, – технології є незамінними в так званому розвідувальному
аналізі. А саме: на етапі планування при визначенні мети, робочих
гіпотез, корисної інформації й організації збору даних та їх тестуванні.
Потім – на етапі інтерпретації даних і представленні результатів у виді
діаграм, схем, таблиць, графіків.
По-четверте, – ТІАД виявили свою потужну профілактичну сторону в процесі
визначення потенційних об’єктів і суб’єктів кримінальної активності.
Наприклад, ідентифікація потенційних злочинців [10], з’ясування цілей,
часу й об’єктів можливого злочину, запобігання масовим злочинам і
терористичним актам, прогнозування можливостей і напрямів промислового
шпигунства, виявлення взаємодії злочинних елементів у всьому ланцюгу
незаконного обігу наркотиків.
Нарешті, не можна забувати і про таку можливість технологій, як
створення оптимальних схем організації роботи оперативно-слідчих груп,
виходячи з особливостей “кримінальної моделі”, відпрацьовування якої
відбувається.
Щоб розмова не була лише абстрактною, розглянемо трохи більш детально
один з найбільш відомих програмних продуктів класу технології “Ай-Ту”:
– використовують більше 1300 державних і комерційних організацій у 70
країнах світу;
– прийняті як стандарт Інтерполу й Європолу;
– відзначені спеціальними нагородами Міжнародної асоціації аналітиків
правоохоронних органів (IALEIA – International Association of Law
Enforcement Intelligence Analysts) у 1993, 1998, 2001 рр.;
– прості в застосуванні, не вимагають від користувача спеціальних
комп’ютерних знань.
Аnаlуst’s Notebook (ANB) – основний компонент технологій “Ай-Ту”,
забезпечує переклад і демонстрацію аналітикам складної інформації у
видгляді схеми, що легко розуміється. При цьому інструментальний засіб
Link Notebook підтримує схеми аналізу зв’язків, потоків продукції,
фінансових потоків і т.п., у той час як Case Notebook “відповідає” за
часові графіки чи схеми послідовності подій, діаграми дій у кожній з
подій, комплексні діаграми, що відображають події та їх розвиток.
Таким чином, ANB може автоматично проаналізувати всі знайдені дані,
розплутати складні зв’язки у великих мережах, що відображають взаємодії
об’єктів різної природи і швидко представити все це в інтелектуальній
графічній формі, полегшивши роботу аналітика і різко просунувши його до
рішення поставлених задач, наприклад, при розкритті і розслідуванні
злочинів.
iBase – система керування даними – викликає найбільший інтерес для
користувачів, зацікавлених у створенні власної бази даних. Вона дозволяє
збирати, структурувати, зберігати й обновляти дані з різнорідних джерел,
складає звіти й обробляє дані за допомогою системи візуальних запитів за
принципом “намалюй питання – отримай картинку-відповідь”.
Система керування даними iBase містить спеціальні інструментальні засоби
накопичення й обробки складно структурованої інформації з розширеними
можливостями по взаємодії з графічними засобами аналізу, відрізняючись
проте інтуїтивно зрозумілим інтерфейсом, що виключає необхідність
вивчення складної мови запитів бази даних [8].
Важливим для практики є те, що iBase надає можливість працювати “у
команді”, тобто уможливлює в реальному масштабі часу поділятися з
колегами знаннями про ту чи іншу ситуацію, що виникає, наприклад, у
процесі розкриття і розслідування злочинів. При цьому, зрозуміло,
забезпечується повна інтеграція з ANB.
iBridge – інтерфейсні програмні засоби зв’язку існуючих баз даних і
додатків з Analysts Notebook:
– у поєднанні з Аnаlуst’s Notebook представляють могутнє й ефективне
аналітичне середовище;
– дозволяють швидко витягти й об’єднати в одній діаграмі інформацію з
усіх доступних баз даних;
– ефективно виявляють сховані взаємозв’язки в існуючих даних.
Аnаlуst’s Workstation:
– поєднує можливості Аnаlуst’s Notebook, iBase, iGlass (компонента, що
полегшує побудову графіків);
– дозволяє інтегруватися з ГІС-технологиями й іншими технологіями
аналітичної обробки даних. До речі, пакет iGlass надає найрізноманітні
можливості для аналізу даних, використовуючи комбінацію запитів,
графіків і діаграм. З його допомогою здійснюється оперативне виділення і
порівняння потрібних схем і взаємозв’язків між ними. При цьому унікальна
навігаційна модель у iGlass дає можливість перевіряти різні гіпотези,
створювати діаграми в різноманітних форматах і стилях, просуваючи
дослідницьку ідею до оптимального втілення.
Виробник технологій “Ай-Ту” – компанія і2.Ltd – заснована в 1990 році, є
лідером світового ринку програмних інструментів для візуалізації й
аналітичної обробки інформації.
Технології є дуже корисними в діяльності аналітичних служб
правоохоронних структур при організації ефективних заходів щодо боротьби
зі злочинністю, а саме: при розслідуванні складних багатоепізодних
злочинів, розкритті серійних злочинів, боротьбі з організованою
злочинністю, незаконним обігом наркотиків і зброї, шахрайством,
виробництвом і поширенням контрафактної продукції, “відмиванням” грошей,
злочинами у сфері високих технологій, автомобільного бізнесу, боротьбі з
тероризмом, при організації безпеки масових заходів, пошуку зниклих і т.
ін.
Таким чином, наявні практичні приклади застосування технологій “Ай-Ту”,
наочно підтверджують ту думку, що перспективи сучасних аналітичних
технологій найчастіше обмежені лише фантазією дослідника.
Останнім часом технології “Ай-Ту” стали активно застосовуватися за
рубежем у сполученні з ГІС-технологіями. ГІС (геоінформаційні системи) –
це цілий клас програмних продуктів, основною задачею яких є обробка й
аналіз даних яки мають просторову локалізацію. До таких даних
відноситься будь-як інформація, що містить, крім описової (атрибутивної)
складової, координатну компоненту.
Поняття ГІС-технології набагато ширше, ніж “програмне забезпечення для
геології, географії, картографії”. Застосування технологій ГІС надає
різноманітні можливості по обробці як цифрових карт чи планів
місцевості, так і планів будинків, комунікацій, дозволяє формувати
складні комбіновані запити до даних, що включають цілий ряд просторових
обмежень.
Можна виділити наступні переваги використання ГІС при інтелектуальному
аналізі даних:
1) візуалізація складно структурованої інформації. Цифрова чи карта план
дозволяє експерту оцінити спільне розташування потрібних йому об’єктів
та їх топологічний взаємозв’язок;
2) можливість вибірки інформації з урахуванням просторових обмежень, що
задаються експертом, (приналежність регіону, близькість до тих чи інших
транспортних комунікацій і т. ін.);
3) формування картографічних діаграм (картограм). Разом узяті з
розвиненою системою графічного аналізу інформації цей інструмент
відкриває користувачам нову форму представлення даних, істотно
полегшуючи їхню обробку й аналіз;
4) географічна адресна “прив’язка” об’єктів. Цей механізм дозволяє
співставити адресну інформацію об’єкта з “адресним простором” цифрової
карти чи плану. Таким чином відбувається виявлення схованих просторових
взаємозв’язків між об’єктами досліджуваної системи.
Велику увагу цій проблемі останнім часом приділяють розробники в області
ГІС-технологій. Це обумовлене зростаючою потребою в створенні сучасних
бізнес-додатків, що включають різноманітні засоби накопичення, аналізу і
представлення інформації.
Незважаючи на широке використання мультимедіа, текст залишається одним з
основних видів інформації в більшості електронних сховищ. Розробка
ефективних підходів до обробки текстів з метою фільтрації, формування
змістовного портрету, навігації по базі текстів є одним з найбільш
актуальних напрямів сучасних інформаційних технологій. У статті
представлений спосіб автоматичного нелінгвістичного аналізу
неструктурованої текстової інформації, реалізований на основі
нейромережевих алгоритмів.
Існуючі підходи до аналізу текстів можна розбити на два класи. До
першого класу відносяться прості, швидкі, що не залежать від мови і
предметної області, але грубі механізми аналізу; найчастіше це підходи,
що використовують статистичні методи. Другий клас формують досить
витончені, що дають гарний результат, але порівняно повільні підходи, що
залежать від мови і предметної області; звичайно вони засновані на
лінгвістичних методах. Ефективним можна вважати такий підхід, що
об’єднав би в собі швидкість і незалежність від мови алгоритмів першого
класу з високою якістю обробки другого.
Нейромережева основа. В основі обробки текстової інформації лежить
нейромережева технологія [11], єдина для обробки інформації різних
модальностей: текстової, акустичної, візуальної [12]. При обробці
інформації різних модальностей міняється тільки спосіб виділення
первинних ознак, а при обробці текстової інформації додатково вводиться
зайвий етап обробки – перенорміровка ваги слів. Нейромережева технологія
обробки інформації базується на двох фундаментальних посилках.
Інформація представляється у виді одномірної послідовності символів.
Наприклад, для візуальної інформації здійснюється виділення крапок
зображення, що несуть найбільші зведення, потім виробляється сканування
їх послідовності у визначеному порядку, що приводить до формування
деякої інформаційної послідовності. Для мови подібні перетворення є
простішими, оскільки вона споконвічно одномірна; те саме відбувається і
з текстами.
Стрімкий розвиток засобів обчислювальної техніки і телекомунікаційного
устаткування в сучасних умовах, ускладнення завдань правоохоронних
органів висувають нові вимоги перед вченими і фахівцями-практиками у
галузі підвищення ефективності впровадження і використання новітніх
технологій. Як вітчизняний, так і закордонний досвід свідчать, що
найбільш успішним рішенням розглянутої в статті проблеми є використання
інтелектуальних інформаційних систем.
Список використаних джерел
1. http://mvs.gov.ua/web.htm
2. Системно-структурный подход к совершенствованию аналитической работы
в органах внутренних дел в условиях создания, функционирования и
развития ОАСУ (ЕИВС) / Ю.И. Аболенцев, М.С. Вертузаев, В.А. Гадышев,
Т.А. Мацко: Учеб. пособ. – М.: Акад. МВД РФ, 1992. – 271 с.
3. http://dit.centrmia.gov.ua/
4. Вертузаев М.С., Вертузаев А.М., Юрченко А.М. Некоторые аспекты
виртуальной разведки // Бизнес и безопасность. – 2002. – № 6. – С.54–58.
5. Vertuzaiev A.M., Vertuzaiev M.S., Yurchenko A.M. Organized Crime,
Terrorism and Cybercrime // Інформ. технології в економіці, менеджменті
і бізнесі: Пробл. науки, практики та освіти: Зб. наук. праць Х Міжнар.
наук. – практ. конф., Київ, 27–28 січня 2005 р. У 2-х ч. – Ч. 2 /
Редкол.: І.І. Тимошенко (голова) та ін. – К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2005.
– С. 263–275.
6. Юрченко О, Вертузаєв М., Вертузаєв О. Підтримка прийняття рішень на
основі сценарного аналізу в сфері захисту інтелектуальної власності //
Інтелектуальна власність. – 2005. – № 8. – С.35–40.
7. Юрченко А.М. Предупреждение преступлений в сфере высоких технологий:
взгляд в будущее // Бизнес и безопасность. – 2004. – № 4 (43). – С. 4–6.
8. Vertuzaiev A.M., Vertuzaiev M.S., Yurchenko A.M. Crime and
Corruption: Enduring Problems of Post-Soviet Development // Інформаційні
технології в економіці, менеджменті і бізнесі: Пробл. науки, практики та
освіти: Зб. наук. праць Х Міжнар. наук. – практ. конф., Київ, 27–28
січня 2005 р. У 2-х ч. – Ч. 2 / Редкол.: І.І. Тимошенко (голова) та ін.
– К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2005. – С. 257–262.
9. Шахрайство з пластиковими платіжними засобами / М.С. Вертузаєв, Я.Ю.
Кондратьєв, С.Є. Пугачов, О.М. Юрченко // Бюл. з обміну досвідом роботи:
Наук. – практ. видання. – К.: МВС України. – 2000. – № 125. – С.14–17; –
№ 126. – С.22–29; – № 127. – С.23–26.
10. Вертузаев М.С. Специфические проблемы идентификации личности при
обработке информации на ЭВМ // Техн. ср–ва и сист. в предупреждении и
раскрытии преступлений: Межвуз. сб. науч.тр. – К.: НИ и РИО КВШ МВД
СССР, 1991. – С.78–84.
11. Вертузаев М.С., Цыганов О.Г. Построение интеллектуального интерфейса
сотрудников следственных и оперативных аппаратов с АБД // Компьютерные
технологии в правоохранительной сфере / Акад. МВД РФ, М., 1993. – С.
84–93.
12. Юрченко А.М. К вопросу определения терминологии и базовых понятий
положения идентификации в теории судебной экспертизы для решения задач
предупреждения и раскрытия экономических преступлений // Матеріали
міжнар. наук. – практ. семін. “Сучасні технології у судовій акустиці”
(Україна, Київ, 17–18 жовтня 2002 року). – К.: Національна акад.
внутрішніх справ України, 2003. – С. 46–56.
О.М. Юрченко, Л.М. Стрельбицька, О.М. Вертузаєв. Застосування новітніх
технологій в інформаційно-аналітичному забезпеченні оперативно-службової
діяльності правоохоронних органів. “Боротьба з організованою злочинністю
і корупцією (теорія і практика)” 13’2006.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
