Реферат
на тему:
Міжвідомчий науково-дослідний центр – надбання та перспективи
Проголошення незалежності України відкрило неосяжні перспективи для
суверенного економічного і політичного розвитку та становлення молодої
держави. У будь-якому разі, ні для кого вже не є таємницею, що наша
країна стала на цей важкий шлях не лише зі спадщиною колишнього
Радянського Союзу, але й почала розвиватися за так званим “сценарієм”
пострадянських республік – нині незалежних країн.
Безперечно, що за умов реформування та розбудови державно-правової
системи виникають надзвичайно сприятливі можливості для проникнення
організованої злочинності в усі сфери суспільного життя, галузі
господарювання та управління. Феномен організованої злочинності саме і
полягає в її здатності як індикатора реагувати на будь-які мінімальні
прогалини в законодавстві, правозастосовчій діяльності, на складнощі
періоду утвердження ринкової економіки.
Десять років тому соціально-економічна криза в Україні призвела до
стрімкого зростання рівня криміналізації життєво важливих сфер
функціонування держави. Ми невипадково згадуємо ретроспекцію, адже, в
іншому разі, було б вкрай важко оцінити масштаби загроз та швидкість
детермінант наступу організованих злочинних проявів. Спад виробництва,
розбалансування державних фінансів, гострий бюджетний дефіцит, інфляція,
низька платоспроможність суб’єктів господарювання та населення, очевидна
недосконалість національного законодавства та відсутність ефективної
системи державного контролю за діяльністю комерційних структур
спричинили зубожіння основної частини громадян, викликали стійкий
комплекс правового нігілізму – зневіри людей у силу та спроможність
закону й держави захистити їх від проявів організованої злочинності й
забезпечити при цьому можливість чесної праці та отримання законних
засобів для пристойного життєзабезпечення.
На цьому вкрай негативному соціально-економічному тлі значного поширення
набули процеси криміналізації економіки, влади, суспільства. У
свідомості та психології громадян з’являється та укорінюється
сумнозвісний “престижний” образ кримінального авторитета – відвертого
злочинця-бізнесмена, якому не треба докладати особливих зусиль задля
власного збагачення та безтурботного існування.
Виникнення та стрімке утвердження “п’ятої влади” викликало необхідність
вирішення питання щодо негайного створення державного органу, який би на
консолідуючих засадах своєї діяльності, об’єднавши керівників
правоохоронних та інших державних органів, мав здійснювати координацію
рішучої боротьби з організованою злочинністю і корупцією, а також
визначати механізми реалізації державної політики у цій сфері.
Саме тому Указом Президента України від 18 червня 1993 року “Про
Координаційний комітет з питань боротьби зі злочинністю”, виходячи з
надзвичайно важливого значення подальшого посилення протидії найбільш
небезпечним організованим формам злочинної діяльності та на виконання
Закону України “Про організаційно-правові основи боротьби з
організованою злочинністю” створюється такий координуючий орган. Очолює
його перший Президент Незалежної України.
Нині можна вже з упевненістю констатувати, що створення зазначеного
Комітету було першою спробою реалізації державної політики у
протистоянні організованій злочинності, втім, переважно, у контексті
боротьби зі злочинністю загальнокримінальної спрямованості, що стає
абсолютно зрозумілим навіть з самої назви наведеного Указу Президента
України. Звертає на себе увагу й та обставина, що вже на першому етапі
створення і функціонування Координаційного комітету було здійснено
спробу об’єднати зусилля та досвід роботи практичних працівників і
науковців.
Минав час, зрозуміло, трансформувалася й організована злочинність,
змінювалися та удосконалювалися способи та методи здійснення злочинної
діяльності, зростав рівень латентності вже відомих видів злочинів,
почали з’являтися нові форми здійснення організованих протиправних
проявів. Зокрема, злочинність у сфері економічної та
зовнішньоекономічної діяльності; вбивства на „замовлення”; торгівля
людьми та трансплантатами; наркобізнес; “відмивання брудних” грошей;
нелегальна міграція; терористичні акти; кіберзлочинність; корупційні
прояви. З’являється та стрімко розвивається професійна організована
злочинність.
Зрозуміло, що зазначені зміни в природі організованої злочинності
потребували відповідних трансформацій і в координації діяльності,
спрямованої на подолання протиправних проявів. Виходячи з цього, 26
листопада 1993 року Президент України підписує Указ “Про Координаційний
комітет по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю”.
Набуває високої актуальності наукове обґрунтування та вироблення
новітніх підходів та методів боротьби, створення української моделі
стратегії протидії зазначеним небезпечним соціальним явищам, поєднання
практичного досвіду з науковими досягненнями вітчизняних і зарубіжних
дослідників організованої злочинності й корупції. Так, Указом Президента
України Л.Д. Кучми від 1 грудня 1994 року на виконання ст. 21 Закону
України “Про організаційно-правові основи боротьби з організованою
злочинністю” створюється Міжвідомчий науково-дослідний центр з проблем
боротьби з організованою злочинністю при Координаційному комітеті по
боротьбі з корупцією і організованою злочинністю при Президентові
України. Базою для новоствореного підрозділу було обрано Національну
академію внутрішніх справ України, що мала на той час необхідний
науковий і технічний потенціал.
Аналізуючи діяльність і завдання Міжвідомчого НДЦ, вирізнимо основні
напрями його роботи: науково-дослідний та інформаційно-аналітичний і
методичний.
Науково-дослідна робота Центру проводиться за погодженою з
Координаційним комітетом щорічною тематикою і складається зі спектру
наукових досліджень стосовно проблем боротьби з організованою
злочинністю у сфері економіки, проти особи і держави та корупцією.
Додамо, що в межах цієї ділянки роботи працівниками Центру виконуються
завдання інформаційно-технічного забезпечення наукових досліджень, за
результатами яких вносяться конкретні пропозиції щодо покращення
координації правоохоронних та інших державних органів, удосконалення
законодавства і т. ін.
Фахівці Центру, які здійснюють інформаційно-аналітичні та методичні
розробки, постійно оцінюють криміногенну ситуацію в країні, прогнозують
подальший її розвиток і результати щорічно доповідають Президентові
України, Голові Верховної Ради, Кабінету Міністрів. На основі аналізу та
прогнозування виробляються стратегія і науково-практичні пропозиції щодо
тактики боротьби з організованою злочинністю та корупцією. Здійснюються
також аналітичні дослідження найбільш важливих питань боротьби з
організованою злочинністю, які є предметом розгляду на засіданнях
Координаційного комітету, з метою вироблення управлінських рішень на
рівні вищих органів влади.
Не залишається поза увагою науковців й іноземний досвід. Так, працівники
Міжвідомчого НДЦ не лише детально його вивчають і опрацьовують, а й
проводять моніторинг зарубіжного законодавства, глибоко вивчають сучасні
тенденції ведення боротьби з організованою злочинністю і корупцією в
різних країнах світу.
Незабаром виповнюється десять років з початку функціонування
Міжвідомчого науково-дослідного центру. Свій ювілей він зустрічає із
незаперечними здобутками та реальними перспективами у напрямі наукового
забезпечення протидії організованій злочинності та корупції, подальшого
удосконалення своєї діяльності. За це десятиліття Центр якісно зміцнів –
і професійно, і в плані технічного забезпечення. Практика роботи
Міжвідомчого НДЦ підтвердила необхідність і доцільність його створення.
Сьогодні Центр – єдина в Україні спеціалізована науково-дослідна
установа, що безпосередньо бере участь у розробці комплексу заходів,
пов’язаних з реалізацією політики держави щодо боротьби з корупцією і
організованою злочинністю.
Нині тут працюють представники Міністерства внутрішніх справ, Служби
безпеки, Державної податкової адміністрації, Державної прикордонної
служби, Міністерства оборони. Серед них – один доктор і десять
кандидатів наук. Проте, на цьому ще не вичерпується науковий потенціал
Міжвідомчого НДЦ, адже з його фахівцями активно співпрацюють, радять,
надають допомогу наукові консультанти – відомі в державі і за її межами
вчені: директор Науково-дослідного центру правової інформатики АПрН
України, доктор економічних наук, професор М.Я. Швець, проректор з
наукової роботи НАВСУ, доктор юридичних наук, професор О.М. Джужа,
начальник кафедри теорії держави і права НАВСУ, доктор юридичних наук,
професор Р.А. Калюжний. Не забуває своїх колишніх колег і проректор
НАВСУ з міжнародних зв’язків, професор В.Д. Сущенко, котрий майже десять
років тому обіймав посаду першого заступника Керівника Центру і на плечі
якого лягла левова частка організаційних питань щодо становлення
науково-дослідної установи. Нинішній перший заступник Керівника Центру
Б.В. Романюк працює на посаді з 1997 року і за цей час теж доклав чимало
зусиль, щоб Центр з кожним роком нарощував науковий потенціал,
завойовував заслужений авторитет своїм професійним і ґрунтовним поглядом
на проблеми боротьби зі злочинністю та корупцією.
Весь час своєї діяльності фахівці Центру перебували у вирії життя
країни, оперативно реагуючи на будь-які зміни криміногенної ситуації,
науково обґрунтовуючи їх, і на основі цього будували прогнози, готували
методичні рекомендації для практичних працівників, інформували
керівництво держави. Важко переоцінити внесок науковців у стабілізацію
криміногенної обстановки в країні. Втім, спробую навести хоча б
частковий перелік того обсягу роботи, що проведено. Вважаю, що це
необхідно зробити, адже за кожною науковою розробкою, аналітичною
довідкою, проектом нормативного чи законодавчого акту стоять люди, які
чесно виконували свій обов’язок і вносили свою частку у справу захисту
громадського спокою і миру в державі.
З 1995 року науковцями Міжвідомчого НДЦ досліджувалися проблеми боротьби
проти бандитизму, тероризму, рекету, контрабанди, організованої
злочинності в різних галузях економіки, корупції, нелегальної міграції,
вбивств “на замовлення”, незаконного розповсюдження зброї, злочинів у
сфері інформаційних технологій і т. ін. За результатами наукових
досліджень підготовлено більше семидесяти документів, що згодом були
розглянуті та схвалені Координаційним комітетом по боротьбі з корупцією
і організованою злочинністю при Президентові України.
Наукові розробки фахівців знайшли своє втілення у монографіях: “Корупція
в Україні”, “Інформаційна безпека: проблеми боротьби зі злочинами у
сфері використання комп’ютерних технологій”, збірнику “Правові акти та
законодавство окремих країн про корупцію”, посібниках “Контрабанда: стан
боротьби та шляхи протидії”, “Психологічні особливості організованих
злочинних об’єднань”, “Тероризм: сучасний стан та міжнародний досвід
боротьби”.
Зміни, що інколи відбувалися з блискавичною швидкістю в економічному і
політичному житті суспільства, миттєво знаходили своє відображення у
розробках науковців Центру, що стосувалися законодавчих актів. Так, було
розроблено проекти Концепції реформування законодавства України у сфері
суспільних інформаційних відносин та Концепції стратегії і тактики
боротьби з комп’ютерною злочинністю в Україні, пропозиції до проекту
Положення про координаційну діяльність міждержавних органів СНД у сфері
боротьби з організованою злочинністю. Підготовлено також пропозиції про
удосконалення законів України “Про Національний банк України”, “Про
банки і банківську діяльність”, “Про організаційно-правові основи
боротьби з організованою злочинністю”, “Про Державну
контрольно-ревізійну службу в Україні”; проекти законів України “Про
внесення змін і доповнень до законів України “Про боротьбу з корупцією”,
“Про боротьбу з організованою злочинністю”, “Про військово-економічне
співробітництво з іноземними країнами”, “Про запобігання та протидію
“відмивання” коштів, отриманих злочинним шляхом”.
З перших днів діяльності Центру публікується періодичне видання
“Інформаційний бюлетень”, на шпальтах якого розміщається огляд стану
боротьби з організованою злочинністю та найбільш резонансних її проявів
в Україні й за кордоном. Його наклад розсилається до Координаційного
комітету, зацікавлених органів державної влади та громадських
організацій. У 2000 році засновано спеціалізований науково-практичний
журнал “Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і
практика)”, в якому висвітлюються проблемні питання протидії корупції та
організованій злочинності, “тінізації” економіки, правопорушенням у
сфері інформаційних відносин в Україні і т. ін. На сторінках журналу
публікуються матеріали провідних вчених та практичних працівників
правоохоронних органів, Ради національної безпеки та оборони, Верховної
Ради України.
Втім, науковці Центру надають інформацію не лише зацікавленим
відомствам. Вони намагаються об’єктивно та оперативно інформувати і
громадськість. Результати діяльності Центру популяризуються за допомогою
інформаційних технологій на веб-сторінці мережі Інтернет, що розроблена
і поповнюється силами фахівців МНДЦ (www.mndc.naiau.kiev.ua).
Міжнародна співпраця на сучасному етапі для Міжвідомчого центру є
життєвою необхідністю, чому слугує багато прикладів. Основним аргументом
є той, що сучасна злочинність вже давно втратила географічні межі та
кордони, набула ознак транснаціонального характеру. Реальне ж
протистояння цьому злу можливе лише за умови консолідації правоохоронних
структур і їх наукових баз різних країн. Тому фахівці Центру постійно
беруть участь в роботі міжнародних та республіканських конференцій,
симпозіумів, семінарів із зазначеної проблематики. Логічним продовженням
цього є підтримання Міжвідомчим центром ділових стосунків з багатьма
міністерствами і відомствами, навчальними закладами та науковими
установами, з представництвами МВС України у Співдружності незалежних
держав, посольствами України у республіках Польща, Угорщина, Румунія та
Швейцарія. Встановлено тісне творче співробітництво з Управлінням
комп’ютерних інформаційних систем Секретаріату Верховної Ради України,
Національною бібліотекою України ім. В.І. Вернадського.
Звичайно, у науковців, крім минулих здобутків, є й конкретні, виважені
плани на майбутнє. Зокрема, вбачається, що зусилля Центру нині повинні
бути спрямовані на висвітлення об’єктивної оцінки сучасного стану
боротьби з організованою злочинністю і корупцією та на розробку
пропозицій щодо критеріїв оцінки діяльності правоохоронних органів, які
мають базуватися на реальних статистичних даних з урахуванням
економічної та демографічної ситуації в країні і т. ін.
Десятирічне функціонування Міжвідомчого НДЦ підтверджує необхідність
підвищення його рівня – надання йому статусу юридичної особи, зміцнення
кадрового та матеріального забезпечення, оснащення його сучасною
комп’ютерною та поліграфічною технікою. Сподіваємося, що всі ці
побажання знайдуть своє втілення в організації роботи та конкретної
діяльності Міжвідомчого НДІ, і наступне десятиліття Центр зустріне з
новими вагомими здобутками.
Я.Ю. Кондратьєв. Міжвідомчий науково-дослідний центр – надбання та
перспективи. “Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і
практика)” 9’2004
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
