.

Оперативно-розшукова інформатика як напрям наукового забезпечення боротьби з організованою злочинністю (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
305 2058
Скачать документ

Реферат

на тему:

Оперативно-розшукова інформатика як напрям наукового забезпечення
боротьби з організованою злочинністю

 

Питання формування нової інформаційної культури в оперативно-розшуковій
діяльності стосовно боротьби з організованою злочинністю в умовах
формування наступного етапу глобального інформаційного суспільства –
кібер-цивілізації привертають нашу особливу увагу.

Глобальна кібер-цивілізація – це соціо-технічне явище, що зумовлене
постійним розвитком і масовим поширенням транскордонних
електронно-цифрових (комп’ютерних) інформаційних, в тому числі
інтегрованих з ними, електронних телекомунікаційних технологій.
Відмінною рисою суті кібер-цивілізації від інформаційного суспільства є
те, що комп’ютерні інформаційні технології забезпечують новий рівень
управління соціальними системами щодо цілеспрямованого впливу на
підвищення ефективності використання людьми інформаційних ресурсів в
різних країнах незалежно від місця їх фізичного знаходження.

Актуальність дослідження випливає з того, що у зазначених суспільних
відносинах виникає потреба усвідомлення і комплексного дослідження
загалом наукової громадськості на основі інтегративного підходу різних
проблем інформатизації.

Під інформатизацією пропонується розуміти комплекс взаємопов’язаних
організаційних, правових, політичних, соціально-економічних,
науково-технічних та інших процесів, що спрямовані на задоволення
інформаційних потреб громадян і суспільства на основі створення,
розвитку, застосування комп’ютеризованих інформаційних систем, мереж,
ресурсів і технологій.

Серед проблем інформатизації є й такі, що існують і виникають у
контексті національної інформаційної безпеки – підтримки, охорони,
захисту інформаційних потреб людини, суспільства, держав. Враховуючи
транскордонний чинник кібер-цивілізації, зазначені проблеми національної
інформаційної безпеки екстраполюються на безпеку міжнародного
співтовариства. Історія формування світових інформаційних культур у
межах різних цивілізацій свідчить, що будь-яка науково-технічна новація,
зокрема щодо засобів масової комунікації, завжди неминуче притягувала до
себе людей, які намагалися і намагаються використати її для вчинення
правопорушень, особливо таких, що мають ознаки злочинів. Не є винятком з
цього й глобальна кібер-цивілізація.

Ми пов’язуємо даний напрям наукового дослідження з важливими практичними
завданнями. Майже одночасно з масовим поширенням персональних
комп’ютерів та електронно-цифрових засобів комунікації (на зразок
Інтернет) виникли криміногенні загрози для безпеки особи, суспільства,
держави міжнародного співтовариства. Вони знайшли відображення у таких
поняттях, як “інформаційні правопорушення”, “комп’ютерні злочини”
(кібер-злочини), “комп’ютерна злочинність” (кібер-злочинність),
“організована комп’ютерна злочинність”, “міжнародна кібер-злочинність”.
В основі їх – практика використання електронно-обчислювальної
(комп’ютерної) техніки та заснованих на ній інформаційних технологій у
різних сферах суспільного життя в антисоціальних, у тому числі злочинних
цілях.

Аналіз останніх досліджень, в яких започатковано розгляд та
запропоновано розв’язання проблематики і які знайшли відображення у
публікаціях щодо протидії кібер-злочинності в Україні та за кордоном,
свідчить, що у наукових колах вже достатньо напрацьовано кримінологічних
та організаційно-правових розробок. Тематика протидії кібер-злочинності
була основною у багаторічних наукових дослідженнях, які здійснювалися і
за нашої участі під час роботи провідним науковим співробітником у
Міжвідомчому науково-дослідному центрі з проблем боротьби з
організованою злочинністю при Координаційному комітеті по боротьбі з
корупцією і організованою злочинністю при Президентові України.

Результати низки наукових досліджень вже знайшли відображення в
правотворчій, правозастосовчій та правоосвітній практиці у нашій країні
та за кордоном. Зокрема, серед організаційно-правових заходів в різних
країнах, у тому числі й в Україні, можна виділити те, що в системі
правоохоронних органів створені відповідні підрозділи, до функції яких
входить протидія кібер-злочинності. Активно формуються організаційні
структури боротьби з кібер-злочинністю і на міждержавному рівні, зокрема
на рівні Інтерполу та Європолу, Інфополу.

У той самий час сформувалася не вирішена раніше частина загальної
проблематики, якій присвячене дане дослідження, – це узагальнення
практики та формування теоретико-методологічних положень організації
оперативно-розшукової діяльності у зв’язку з формуванням глобального
інформаційного суспільства та чергового його етапу – глобального
кібер-суспільства.

Наша мета полягає у висвітленні основних результатів наукових
досліджень, які проводилися та проводяться нами у контексті проблематики
формування теоретичних засад оперативно-розшукової інформатики, її
методології та структури як міжгалузевої комплексної наукової інституції
у межах теорії оперативно-розшукової діяльності, правової інформатики й
тектології інформаційної безпеки. Зазначене має сприяти практиці
удосконалення організації боротьби з кібер-злочинністю, особливо з
такими її проявами, які мають ознаки організованості.

Провідними завданнями дослідження були визначені такі:

1. Звернути увагу наукової громадськості у бік нагальності формування та
напрацювання для практики теоретичних, науково обґрунтованих засад
проблематики у контексті формування методології нового комплексного
наукового напряму досліджень під умовною назвою “оперативно-розшукова
інформатика”.

2. Визначити місце зазначеного напряму теоретичних досліджень, що
формується на межі таких наук, як соціальна кібернетика, інформаційне
право, правова інформатика, організація оперативно-розшукової
діяльності, національна безпека (у рамках її основної складової –
національної інформаційної безпеки), інформаційна культура, державна
інформаційна політика.

Виклад основного матеріалу дослідження пропонується почати з короткого
розгляду ознак і тенденцій глобальної кібер-цивілізації, що зумовлюють
формування оперативно-розшукової інформатики.

Приблизно з середини ХХ століття у світі з’явилося нове масове
соціально-технічне явище, яке знайшло вираз у понятті “комп’ютеризація”,
воно у поєднанні (взаємоінтеграції) з традиційними інформаційними
технологіями, переросло на нове соціально-технічне явище –
“інформатизацію”. Автоматизована обробка інформації, зокрема за
допомогою Інтернет, перетворилася на новий вид індустрії знань, що
потребує адаптації суспільства, зокрема на психологічному рівні, до
нових умов економічного існування. Зазначені чинники зумовили формування
такого соціального явища, як глобальна інформаційна культура
кібер-цивілізації (кібер-культура). За таких умов комп’ютерна інформація
з індивідуальних, групових, національних ресурсів перетворюється на
світовий, глобальний ресурс, поряд з нафтою, газом і т. ін.

У контексті дослідження найнебезпечніших проявів глобального
кібер-суспільства звернемо увагу на таку загрозу, яка набула умовної
назви “міжнародний кібер-тероризм”. Як приклад, наведемо дослідження
Міністерства оборони США, які були проведені під час широкомасштабних
навчань щодо імітації інформаційних атак через Інтернет на власні
комп’ютерні системи. Результат цих досліджень був вражаючим. У США 99 %
військових засобів зв’язку вдаються до цивільних мереж Інтернет; 88 %
атак на ділянку з 3000 комп’ютерів завершились успіхом; з них 4 % було
виявлено, а повідомлено всього про 0,5 %. Особливість такого різновиду
злочинів полягає в тому, що вразливість військових і цивільних
комп’ютеризованих інформаційних систем тісно пов’язана, електронний
“бліцкриг” одночасно міг би позначитися на всій інфраструктурі будь-якої
країни [1].

Розвиток глобальної кібер-цивілізації постійно висуває перед державами,
в тому числі перед їх правоохоронними органами, нові проблеми:
необхідність постійного моніторингу так званого глобального
“кібер-простору” (чи “віртуального простору”) та пошуку нових науково
обґрунтованих системних заходів протидії суспільно небезпечної поведінки
серед різних суб’єктів, зокрема – учасників Інтернет-правовідносин;
подальше узгодження через міждержавні угоди національного законодавства
щодо методів протидії таким, що стали вже традиційними і новим
різновидам кібер-злочинності. Перед науковцями постає завдання не просто
констатувати факти, а напрацьовувати рекомендації, засоби та методики
запобіжного виявлення, попередження та розкриття кібер-злочинів,
особливо на рівні оперативно-розшукової діяльності.

Як свідчать багаторічні вітчизняні дослідження, у тому числі
Харківського центру по вивченню організованої злочинності спільно з
Американським Університетом у Вашингтоні, Науково-дослідного центру
правової інформатики Академії правових наук України та ряду інших
наукових установ, у злочинному світі спостерігається стійка тенденція:
організовані злочинні формування активно освоюють світовий
“кібер-простір”. Кримінальні структури, адаптуючи можливості
комп’ютерних інформаційних технологій до “традиційних” сфер злочинного
“бізнесу”  формують нові його напрями.

Для аргументації пропонується звернутися до деяких фактів міжнародної
практики. Згідно з даними Комісії з попередження злочинності та
кримінального права Організації Об’єднаних Націй щорічний економічний
збиток від комп’ютерних злочинів обчислюється мільярдами доларів США
[2].

За даними західних експертів, сумарні щорічні збитки від комп’ютерних
злочинів у Західній Європі складають близько 30 мільярдів доларів [3].

У Сполучених Штатах Америки економічні збитки від комп’ютерних
правопорушень складають щороку близько 100 млрд дол. Прибутки злочинців
тільки від комп’ютерного шахрайства в США оцінюється в 3 млрд дол. на
рік. Стенфордським науково-дослідним інститутом підраховано, що середнє
комп’ютерне шахрайство в США коштує умовно визначеним компаніям
приблизно 425 тис. дол., банкам – 132 тис., державним установам – 220
тис.

Дослідження кримінологів у США свідчать, що середня вартість втрат
складає: від одного фізичного пограбування – 3,2 тис. дол.; від одного
шахрайства – 23 тис. дол.; від правопорушення за допомогою комп’ютерних
технологій – 500 тис. дол. Зазначається, що загальна кількість
зловживань у сфері комп’ютерних технологій та розмір завданих при цьому
збитків неухильно зростають. При цьому на кожного викритого і
засудженого злочинця припадають тисячі невиявлених [4].

Вкрай важливими, на наш погляд, є проблеми розповсюдження так званих
“комп’ютерних вірусів”. Збитки від розповсюдження комп’ютерних вірусів
важко оцінити. Перелік негативних проявів різних комп’ютерних злочинів,
у тому числі у контексті організованої кібер-злочинності, можна
продовжувати тривалий час. Констатації фактів присвячено багато товстих
книжок, періодично з’являються повідомлення і в засобах масової
інформації.

Серед заходів різних держав щодо протидії кібер-злочинності можна
зазначити, перш за все, введення кримінально-правової відповідальності
за вчинення злочинів з використанням комп’ютерних технологій. Але, як
відомо практикам, кримінально-правові норми стають дієвим тоді, коли для
їх реалізації наявні відповідні сили та засоби. Будь-які засоби боротьби
зі злочинністю стають корисними лише тоді, коли є люди, які мають
знання, навички, вміння застосовувати їх, у тому числі в
оперативно-розшуковій діяльності.

У зв’язку з цим перед наукою постало питання узагальнення практики
правоохоронних органів різних країн щодо боротьби з кібер-злочинністю та
напрацювання конкретних методик, зокрема в межах таких наук, як теорія
оперативно-розшукової діяльності, криміналістика, тектологія
інформаційної безпеки та інформатики.

Основними висновками за результатами дослідження є наведені нижче. Перед
наукою постало питання узагальнення практики з боротьби з
кібер-злочинністю.

Стосовно теорії оперативно-розшукової діяльності за її напрям –
оперативно-розшукова інформатика – пропонується формулювання, що
базується на інтерпретації законодавчого поняття оперативно-розшукової
діяльності.

Оперативно-розшукова інформатика – це комплексна наукова дисципліна, в
межах якої досліджуються проблеми практики та напрацьовуються
рекомендації щодо системи гласних і негласних пошукових, розвідувальних
та контррозвідувальних заходів, що здійснюються із застосуванням
оперативних та оперативно-технічних засобів в умовах інформатизації щодо
злочинів, які вчинюються з використанням комп’ютерних технологій.

Ми звертаємо увагу й на поняття інформатизації оперативно розшукової
діяльності. За орієнтовне пропонується формулювання, що базується на
законодавчому визначенні сутності та змісту інформатизації.

Інформатизація оперативно-розшукової діяльності – це комплекс
взаємопов’язаних організаційних, правових, науково-технічних та інших
процесів, що спрямовані на створення умов для забезпечення службових
потреб співробітників оперативних підрозділів правоохоронних органів на
основі створення, розвитку, використання комп’ютеризованих інформаційних
систем, мереж, ресурсів і технологій.

Перспективи подальшого розвитку даного напряму, на нашу думку,
визначаються таким чином:

1. Оперативно-розшукова інформатика має формуватися як комплексний
напрям наукових досліджень системно, створюючи теоретичні засади для
практики оперативно-розшукової діяльності в умовах формування глобальної
кібер-цивілізації.

2. Оперативно-розшукова інформатика повинна напрацювати теоретичні
положення для формування та викладання однойменної навчальної
дисципліни, яка стане обов’язковою у відомчих закладах освіти та в
системі підготовки працівників спеціальних оперативних підрозділів
правоохоронних органів, набуття ними знань і навичок успішної боротьби
зі злочинами, що вчиняються з використанням комп’ютерних технологій, у
тому числі – засобів глобальної електронної телекомунікації.

 

Список використаних джерел

1. Політі А. Нові транснаціональні ризики і європейська безпека. – К.,
1997.

2. Юридичний вісник України. – 1998. – 5–11 бер. – С. 7.

3. Фатьянов А.А. Проблемы защиты конфиденциальной информации, не
составляющей государственную тайну // Информационное общество. – 1997. –
№ 1. – С. 55.

4. Баранов О.А. Проблеми законодавчого забезпечення боротьби з
комп’ютерними злочинами // Інформаційні технології та захист інформації.
– Запоріжжя: Запорізький ін-т економіки та інформаційних технологій,
1998. – № 2. – С. 3.

В.С. Цимбалюк. Оперативно-розшукова інформатика як напрям наукового
забезпечення боротьби з організованою злочинністю. “Боротьба з
організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика)” 9’2004.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020