UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПраво на зібрання: теоретико-правові аспекти вітчизняного та зарубіжного досвіду (реферат)
Авторdimich
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1032
Скачало138
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат

 

на тему:

 

Право на зібрання: теоретико-правові аспекти вітчизняного та зарубіжного

досвіду

 

Українська держава переживає період демократичних перетворень у різних

сферах суспільного життя. А саме: динамічно змінюється законодавство,

прозорішою стає діяльність органів влади та управління, розширюються

можливості громадян у реалізації своїх прав та свобод, множаться форми

та засоби волевиявлення людей, міцнішими стають гарантії правового

статусу людини і громадянина. Йдеться також про відкритість виборів до

представницьких органів, реальну можливість звернення громадян до різних

державних та міжнародних інституцій щодо захисту чи поновлення їх прав і

свобод, наявність в Україні розгалуженої системи державних органів та

громадських організацій по контролю за дотриманням прав та свобод людини

і громадянина.

 

Звичайно, основи забезпечення прав і свобод людини та громадянина в

Україні передбачені Конституцією. Саме Основний Закон закріплює

можливості громадян держави задовольняти широкий спектр політичних,

економічних, соціальних, культурних та інших інтересів [1, ст. 36]. Це

здійснюється в різноманітних формах. Але за роки незалежності в Україні

небувалих дотепер масштабів волевиявлення громадян набули різноманітні

зібрання на площах, вулицях, які отримали назву “мітингова демократія”.

В більшості випадків вони проводяться відповідно до ст. 39 Конституції

України, в якій зазначено: “... Громадяни мають право збиратися мирно,

без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про

проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи

місцевого самоврядування. Обмеження щодо реалізації цього права може

встановлюватися судом відповідно до закону і лише в інтересах

національної безпеки та громадського порядку з метою запобігання

заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення або захисту

прав і свобод інших людей” [1, ст. 39]. Разом з тим, подібні зібрання

мають різновекторну спрямованість. Досить часто за допомогою таких

зібрань окремі політичні сили, економічні структури, які їх ініціюють,

намагаються вирішити питання стосовно зміни влади, форми правління,

тиску на правоохоронні структури. Характерним є те, що для організації

таких зібрань використовувалися різні обставини. Відомі, наприклад,

порушення правопорядку під час поховання духовної особи у м. Києві. Мали

місце демонстрації, ініційовані певними економічними структурами у м.

Дніпропетровську, коли демонстрації на захист агрофірми, яка здійснювала

свою діяльність з численними правопорушеннями, супроводжувалися

залученням великої кількості сільськогосподарської техніки, перекриттям

транспортних магістралей.

 

Тобто, при проведенні таких масових зібрань мають місце негативні

наслідки, що впливають на економіку регіонів, правопорядок та суспільний

спокій.

 

Разом з тим, йдеться не про негативну оцінку такого виду волевиявлення,

як різноманітні зібрання громадян загалом. Міжнародні правові акти,

законодавство демократичних держав, світова суспільна практика

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ