.

Принципи податкового контролю в організації протидії злочинності та корупції (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
274 2909
Скачать документ

Реферат

на тему:

Принципи податкового контролю в організації протидії злочинності та
корупції

Актуальність питань, пов’язаних з протидією злочинності, у тому числі
організованій, у сфері оподаткування обумовлена тим, що на тлі
динамічних і складних процесів, які сьогодні відбуваються в Україні,
своєчасне та повне стягнення податків до бюджету держави є однією з
найгостріших проблем сучасного соціально-економічного життя країни.
Значно складнішою стала структура операцій, що здійснюються злочинцями,
особливо – організованими злочинними групами та організаціями, з метою
ухилення від оподаткування, отримання надприбутків та укриття джерел
походження цих коштів. Ухилення від сплати податків шляхом порушень
податкового законодавства на сьогодні є одним з основних каналів
незаконного збагачення. Більшість цих порушень пов’язана з
недосконалістю, перевантаженістю податкового законодавства і постійними
його змінами та багаточисельністю податків. Дійсно, для більшості
українських підприємців, особливо малих та середніх, які починають свою
діяльність, передбачено занадто багато податків.

Але досвід країн з розвиненою ринковою економікою свідчить, що й за
умови чималого податкового тиску економіка успішно функціонує, а малий
та середній бізнес процвітає.

Ця ситуація пояснюється тим, що українські підприємці віддають перевагу
діяльності в “тіні”, побоюючись не стільки податків, скільки того, що їм
доведеться мати справу з представниками державних контролюючих органів.
Перспектива спілкування з представниками держави лякає багатьох наших
підприємців набагато більше, ніж можливе покарання за ухилення від
сплати податків. Така ситуація, ймовірно, склалася тому, що діяльність
українського чиновника, який застосовує законодавство, недостатньо
врегульована процесуально.

Маючи можливості для свавілля, чиновник, який отримує невелику заробітну
платню, не завжди здатний утриматися від спокуси скористатися з цього
приводу. Тому серед державних службовців та посадових осіб поширені такі
види правопорушень, як хабарництво, зловживання службовим становищем, що
є підґрунтям корупційних проявів.

Організація ефективної системи протидії злочинності у сфері
оподаткування можлива лише на основі єдності загальносоціальних,
управлінських та кримінально-правових заходів. При цьому найважливішого
значення для такої протидії набуває контроль.

Розкриваючи принципи державно-правової політики боротьби зі злочинністю
у сфері оподаткування, необхідно підкреслити, що державою головна роль у
попередженні та розкритті злочинів у названій сфері відведена контролю.
У державному управлінні контроль розглядається як один з важливих його
елементів, за допомогою якого забезпечується своєчасність внесення
коректив в управлінську діяльність, отримання інформації про реальний
стан справ у сфері державного управління, виявлення порушень чинного
законодавства та відхилень від прийнятих управлінських рішень. Проблема
державного контролю як об’єктивного суспільного явища завжди існувала та
наявна у всіх країнах, хоча має різні шляхи вирішення. Нині в Україні
продовжує формуватися розгалужена система органів державного контролю.
Тому тема управлінської функції контролю у сфері оподаткування є,
безумовно, актуальною і необхідною.

Вищезазначені перетворення мають на меті формування держави ринкового
типу, з вільною від централізованого управління економікою, плюралізму в
ідеології та політиці, розкріпачення особистості, наділеної правами і
свободами на рівні загальновизнаних принципів та норм міжнародного
права. Конституція України підтверджує саме такий напрям розвитку нашої
держави та суспільства.

Відомо, що найважливішим для держави є забезпечення ефективності,
справедливості й стабільності в ній. Завдання держави в цій галузі
зводяться до створення надійного правопорядку, забезпечення внутрішньої
та зовнішньої безпеки, дотримання законодавства, здорової конкуренції,
соціальних гарантій, формування виваженої податкової політики.

Оскільки контроль є органічною частиною держави, то загальні принципи
цієї діяльності, закріплені в Конституції України, є і його загальними
принципами. Разом з тим, як самостійний вид діяльності він має і свої
специфічні риси, що доповнюють дію загальних принципів та сприяють у
виявленні саме контрольної діяльності й ефективності.

Контроль у сфері оподаткування слід розглядати як певну
організаційно-правову систему, механізм, елементи якого включають,
зокрема, такі категорії, як суб’єкти, об’єкт, принципи, гарантії,
завдання, функції, методи та методику здійснення, аналіз яких дозволяє
виявити як загальні властивості, що притаманні державній контрольній
діяльності в цілому, так і специфічні риси, що відображають особливість
здійснення контрольної діяльності державних органів у сфері
оподаткування.

Пріоритетними в процесі надання характеристики складових елементів
організаційно-правового механізму здійснення контролю у сфері
оподаткування слід визнати принципи відповідного процесу, оскільки вони
складають свого роду основу (блок), безпосередньо несуть у собі
“світоглядний запал всієї контрольної діяльності” [1, с. 73].

Принципи державного управління та підходи до їх систематизації ґрунтовно
розглядаються в науково-теоретичній літературі. В юридичній науці у
якості генетично вихідного, як правило, пропонується визначення принципу
як кардинальної, керівної ідеї. У свою чергу, досліджуючи питання
принципів контролю, вчені розвивають та поглиблюють дану
загальноприйняту формулу. Наприклад, В. Горшенев та І. Шахов пропонують
доповнити її вказівкою про те, що у принципі контролю закладено основну
ідею, яка є найвищою концентрацією теорії та практики, свого роду синтез
роздумів та досвіду [1, с. 73]. О. Шоріна за принципи контролю розглядає
науково розроблені та апробовані практикою політичні, організаційні та
правові основи організації контролю, що забезпечують його ефективність
[2, с. 61].

Отже, за принцип контрольної діяльності державних органів у сфері
оподаткування слід розуміти вихідну, керівну, основну ідею, що
концентрує у собі досягнення науки та практики, виражає соціальні
інтереси, виконує функцію загальнонормативного орієнтира здійснення
контрольної діяльності у сфері оподаткування, що спрямована на
вдосконалення та ефективність такої діяльності.

Перш ніж перейти до класифікації принципів контролю у сфері
оподаткування та їх характеристики, доцільним вважаємо звернення до
існуючих у науці поглядів щодо принципів державного контролю взагалі та
фінансового контролю зокрема, що дозволить більш повно розкрити
специфіку принципів контролю у сфері оподаткування.

Етимологія поняття “принцип” походить від лат. principium – основа,
початок і трактується як: 1) основне, вихідне положення теорії, вчення
тощо, керівна ідея, основне правило діяльності; 2) внутрішнє
переконання, погляд, що означає норму поведінки; 3) основа устрою, дії
будь-якого механізму, прибору [3, с. 409]. Отже, наведені значення
вказують на тісний зв’язок між об’єктивно існуючими певними правилами,
що мають основне, вихідне значення й такими суб’єктивними властивостями,
як внутрішнє переконання, погляди. У цьому сенсі досить влучною є
висловлена В. Горшеневим та І. Шаховим думка про те, що “якщо принципи
сприймаються, вони повинні глибоко усвідомлюватися, детально
засвоюватися та перетворюватися на професійні переконання” [1, с. 73].

З точки зору філософії, у логічному сенсі принципи постають центральним
поняттям, основою системи, узагальнення та поширення будь-якого
положення на всі явища тієї галузі, з якої даний принцип було
абстраговано [4, с. 362].

Одним із головних принципів діяльності всіх державних органів є принцип
законності. Законність – це конституційний принцип, який конкретизується
в інших нормативних актах. Згідно зі статтею 6 Конституції України
органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої
повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів
України. Дотримання принципу законності є найважливішим напрямом
формування правової держави, оскільки вона покликана охороняти суспільні
відносини, соціальну справедливість, забезпечувати права і свободи
громадян [5].

В юридичній літературі законність визначена у декількох вимірах: як
принцип здійснення державою владних повноважень; принцип поведінки
фізичних і юридичних осіб у сфері права, принцип побудови системи
нормативних актів; як режим соціально-політичного життя, що визначає
реальність писаного права та ступінь його втілення.

Гласність позитивно впливає на ефективність роботи всіх державних
органів, на об’єктивність прийняття рішень. Дотримання цього принципу
має важливе виховне значення. Оприлюднення фактів зволікань,
бюрократизму, корупції сприяє як вихованню правопорушників шляхом впливу
на них громадської думки, так і відіграє важливу превентивну роль, тобто
попереджає у майбутньому застосування до винних осіб відповідних
санкцій, що, у свою чергу, сприяє зменшенню правопорушень.

Планування є ще одним принципом у діяльності державних органів, сутність
якого полягає в тому, що вся діяльність органів базується на основі
цілісної системи актів, структуру, порядок складання, затвердження і
виконання яких визначають відповідні нормативні акти. Планування
суспільного розвитку є загальним атрибутом людського суспільства на
відповідному етапі розвитку. Принцип планування властивий усім органам,
оскільки від належного планування їх роботи залежить повне і своєчасне
виконання відповідних завдань і функцій [5].

Розглядаючи контроль як важливу функцію державного управління, при
побудові системи контролю та його здійсненні необхідно виходити із
загальних принципів державного управління. Разом з тим, як самостійна
функція органів контролю, специфіка якої дає змогу виділити її з кола
інших функцій управління, вона керується власними принципами, що
доповнюють, конкретизують загальні принципи управління. Якщо з приводу
визначення поняття та загальної характеристики принципів вчені
висловлюють певну одностайність, зазначаючи, що принципи об’єктивно
властиві такому державно-правовому явищу, як контроль, то аналіз
конкретних пропозицій стосовно переліку принципів виявляє різні позиції
та підходи з даного питання.

Так, В. Авер’янов, зазначає, що, виходячи з сучасної реальності й тих
завдань, що стоять перед контролем, представляється можливим виділити
такі основні принципи контролю: об’єктивність, дієвість, гласність,
систематичність, регулярність [6, с. 225]; подібна класифікація
наводиться і С. Ківаловим [7, с. 296].

О. Андрійко, досліджуючи організаційно-правові проблеми державного
контролю у сфері виконавчої влади, до принципів контролю відносить
системність, систематичність, законність, дієвість, гласність та
прозорість [8, с. 28].

Розглядаючи питання принципів фінансового контролю, Л. Савченко пропонує
власну класифікацію: законність, плановість, об’єктивність,
незалежність, публічність, компетентність, оперативність. Причому, такі
принципи, як “гласність” та “публічність”, розмежовуються автором,
оскільки під “гласністю” розуміється обов’язковість проходження
фінансових документів, висновків про діяльність відповідних контрольних
органів через представницькі органи, а “публічність” – це доведення
результатів діяльності органів фінансового контролю до відома
громадськості [9, с. 13]. М. Касьяненко, М. Гринюк та П. Цимбал
характеризують наступні принципи контролю у сфері організації та
управління податковою службою України: законність (контрольні функції
можуть здійснюватися тільки у суворій відповідності чинному
законодавству); гласність (особу чи орган, які перевіряють, обов’язково
знайомлять з ходом та результатами перевірки, які можуть бути розглянуті
на колегії, нараді та доведені до відома керівника або до всього складу
працівників Державної податкової служби України); об’єктивність
(контроль повинен здійснюватися шляхом комплексного вивчення всього
спектра діяльності органу державної податкової служби України, в умовах
незалежності контролюючого органу від тих, кого перевіряють); плановість
(забезпечення послідовності, координації контрольної діяльності всіх
ланок системи податкових органів, що знаходить свій прояв в реалізації
безперервності, регулярності, систематичності, ретельності й повноти
охоплення об’єкта контролю), обізнаність – контролер (інспектор) повинен
бути глибоко обізнаним у діяльності підконтрольних об’єктів і володіти
необхідними знаннями у цій сфері, дієвість – контролер (інспектор)
повинен не тільки викривати недоліки та порушення, а й причини їх
виникнення [10, с. 122].

Принципи контролю у сфері оподаткування, з одного боку, відображають
певні закономірності контрольної діяльності, з іншого, – є найбільш
загальними нормами, що діють у сфері контрольної діяльності та
поширюються на всі суб’єкти господарської діяльності. Такі норми або
прямо сформульовані у законі, або виводяться із загального змісту
законодавства.

Принципи контрольної діяльності визначають шляхи вдосконалення чинного
законодавства, постають в якості спрямовуючих, керівних ідей для
законодавця, є з’єднувальною ланкою між основними закономірностями
розвитку та функціонування суспільства та відповідною правовою базою,
адаптують останню до найважливіших інтересів та потреб людини та
суспільства.

З урахуванням вищенаведеного, вважаємо, що до принципів контролю у сфері
оподаткування можна віднести такі: законність, гласність, об’єктивність,
доцільність та цілеспрямованість, компетентність та професійність,
збалансованість публічних і приватних інтересів, поєднання плановості та
систематичності, економічність та оперативність.

Важливим елементом організаційно-правової характеристики контрольної
діяльності у сфері оподаткування є її цілеспрямованість.

Державне управління здійснюється в загальнодержавному масштабі
спеціальними суб’єктами – органами державного управління в межах
відповідної компетенції. Розглядаючи питання, пов’язані з принципами
контрольної діяльності у сфері оподаткування, слід враховувати
специфічність сфери контрольної діяльності, що передбачає як загальні
принципи управління, так й органів державної податкової служби України
зокрема. До складу Державної податкової служби в Україні входить
податкова міліція, функціями якої є не лише здійснення контролю, але й
боротьба зі злочинністю у сфері оподаткування. Співробітниками
податкової міліції щорічно виявляється близько 10 тис. злочинів у сфері
оподаткування.

Державна політика у сфері боротьби зі злочинністю об’єднує в собі зміст
діяльності тієї галузі, яка згідно зі своїми функціями відповідає за
боротьбу зі злочинністю у суспільстві.

Поділяючи погляди В. Плішкіна з приводу того, що злочинність, незалежно
від того, визнається чи не визнається вона системною, і правопорушництво
в цілому виступають об’єктом правоохоронної діяльності, а остання –
об’єктом управління [11, с. 17], та Ю. Козлова щодо віднесення до
об’єктів державного управління галузей господарського,
соціально-культурного і адміністративно-політичного будівництва,
підприємств, установ та організацій відповідного профілю (мається на
увазі управлінський вплив на поведінку людей, чия спільна праця
передбачає формування певних колективів і комплексів різного характеру)
[12], можна стверджувати, що об’єктом державного управління в процесі
протидії злочинності у сфері оподаткування є діяльність правоохоронних,
фінансових та контролюючих органів, до функцій яких віднесено боротьбу з
такими злочинами.

До принципів державно-правової політики боротьби зі злочинністю в цілому
(у тому числі в організованих її формах) та зі злочинністю у сфері
оподаткування зокрема можна віднести такі принципи:

– справедливості, який потребує реального і безперечного втілення як у
законі, так і на практиці правозастосування конституційної вимоги
рівності всіх перед законом та судом. Цей принцип включає ідею
гуманізму, але гуманізму не абстрактного, не за рахунок жертв злочинів,
а творчого, орієнтованого на захист громадянського суспільства;

– законності засобів боротьби зі злочинами у сфері оподаткування, адже
надзвичайні заходи, як вчить наш власний історичний досвід, розбещують
владу і не удосконалюють людину. Цей принцип виражається в тому, що
процес боротьби зі злочинністю у сфері оподаткування, регламентується
правовими нормами. Недотримання встановлених приписів, в результаті яких
стало можливим ухилення від сплати податків, може завдати державі
великих збитків. Тому у разі порушення даних норм до правопорушників
застосовуються заходи державного примусу, які передбачені відповідними
нормативними актами. Оскільки до компетенції органів, на які покладено
функції боротьби зі злочинами у сфері оподаткування, зокрема, податкової
міліції ДПА України, входить вжиття заходів щодо запобігання і
припинення правопорушень у цій сфері, то й основним принципом їх
діяльності повинен бути принцип законності;

– невідворотності відповідальності за кожний вчинений злочин,
враховуючи, що впевненість у безкарності розбещує. Реалізація цього
принципу на практиці створює особливі складнощі і саме для подолання їх
слід докласти найбільших зусиль правоохоронним органам;

– відповідності покарання характеру та ступеню суспільної небезпеки
злочину і особистості винного. Немає бути жодних пільг для
високопоставлених осіб-злочинців;

– економічної невигідності злочину – вимагає перегляду правових
наслідків судимості та дуже обмежених обґрунтувань і розмірів
матеріальних стягнень, особливо у разі корисливих злочинів; конфіскація
майна повинна стати обов’язковим наслідком вчинення великих за обсягом
шкоди економічних злочинів;

– економічного стимулювання реальних успіхів правоохоронних органів,
дізнавачів та слідчих з протидії та розкриття злочинів. Це потребує
суттєвого удосконалення системи оплати праці в правоохоронних органах з
урахуванням її результативності;

– попередження злочинів у сфері оподаткування – повинен стати
обов’язковою складовою частиною правової системи, необхідним елементом
правоохоронної діяльності та громадської активності населення;

– правового та соціального контролю – повинен бути відроджений у
цивілізованих формах, що не заперечують закону та ідеї захисту прав
людини. Це потребує посилення контрольних функцій всіх гілок державної
влади за дотримання законодавства як державними органами і громадськими
об’єднаннями, так громадянами;

– координації діяльності з розробки та реалізації державної політики
боротьби зі злочинністю у сфері оподаткування.

Це найбільш суттєві положення запропонованих напрямів розвитку
державно-правової політики боротьби зі злочинами у сфері оподаткування
та зі злочинністю в цілому. Реалізація багатьох з цих принципів вимагає
витрат з Державного бюджету, тому основним завданням залишається
відновлення економіки країни, поповнення бюджету, захист його від
розкрадань, протидія відтоку капіталу, економне та цілеспрямоване
витрачання державних коштів.

Такий розвиток державно-правової політики боротьби зі злочинами у сфері
оподаткування має бути ефективним, адже він знаходить підкріплення своїм
ідеям у тому, що Конституція України – це правовий акт незаперечної дії;
Україна – демократична країна; усі три гілки влади – законодавча,
виконавча та судова – не тільки самостійні, але й готові до
конструктивної співпраці при вирішенні життєво важливих для країни
завдань; Президент України є главою Держави і гарантом Конституції не
тільки номінально, а й по суті.

 

Список використаних джерел

1. Горшенев В.М., Шахов И.Б. Контроль как правовая форма деятельности. –
М.: Юрид. лит., 1987. – 176 с.

2. Шорина Е.В. Контроль за деятельностью органов государственного
управления в СССР. – М.: Наука, 1981. – 301 с.

3. Словарь иностранных слов. – 18-е изд., стер. – М.: Русск. язык, 1989.
– 624 с.

4. Философский словарь / Под ред. И.Т. Фролова. – М.: Политиздат, 1991.
– 560 с.

5. Конституція України. – К., 1996. – 118 с.

6. Державне управління теорія і практика / За заг. ред. проф. В.Б.
Авер’янова. – К: Юрінком Інтер, 1998. – 432 с.

7. Адміністративне право України: Підручник / За заг. ред. С.В.
Ківалова. – Одеса: Юрид. література, 2003. – 896 с.

8. Андрійко О.Ф. Організаційно-правові проблеми державного контролю у
сфері виконавчої влади: Автореф. дис. … д-ра юрид. наук. – К, 1999. – 38
с.

9. Савченко Л.А. Правові проблеми фінансового контролю в Україні:
Автореф. дис. … д-ра юрид. наук. – Х.: Національна юрид. акад. ім. Я.
Мудрого, 2002 – 42 с.

О.О. Яковенко. Принципи податкового контролю в організації протидії
злочинності та корупції. “Боротьба з організованою злочинністю і
корупцією (теорія і практика)” 10’2004.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020