.

Про прояви організованої злочинності у виробничій та управлiнськiй сферах економіки (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
128 2396
Скачать документ

Реферат

на тему:

Про прояви організованої злочинності у виробничій та управлiнськiй
сферах економіки

 

За останнi п’ять рокiв непослідовність проведення ринкових реформ,
послаблення регульованого впливу держави на макро- і мікрорівнях,
“доларізація” грошового обігу, посилення структурних деформацій
в економіці призвели до рiзкого спаду виробництва промислової,
сiльськогосподарської продукцiї та послуг, стрiмкого скорочення валового
внутрiшнього продукту. За офiцiйними даними Мiністерства статистики
України, валовий внутрiшнiй продукт у 1995 р. скоротився на 11,8%,
порiвняно з попереднiм роком, і на 53% ( проти 1990 року.

Обсяг промислового виробництва знизився у порiвняннi з минулим роком на
11,5%. Випуск продукцiї зменшили майже 3/4 промислових пiдприємств.

Поглиблення економiчної кризи в країнi супроводжується процесами
кримiналiзацiї, якi набули загрозливих масштабiв у всiх галузях
народного господарства, суспiльствi в цiлому. Корупцiя, розкрадання,
шахрайство, спекуляцiя, розбої, грабежi стають звичним явищем, формуючи
в суспiльствi викривленi уявлення про добро i зло. У 1995 роцi
правоохоронними та iншими контролюючими органами у сферi економiки
виявлено понад 60 тис. злочинiв, що на 29,9% бiльше нiж, у 1994 р.

Лише органами державної контрольно-ревiзiйної служби протягом минулого
року в ходi проведених ревiзiй i перевiрок пiдприємств, установ i
органiзацiй виявлено збиткiв вiд незаконних витрат, недостач i
розкрадань на загальну суму близько 12,5 трлн крб., 25,6 млн дол. США,
82,2 тис. нiмецьких марок та 117,9 млн росiйських рублiв. У порiвняннi з
попереднiм, 1994 роком, кiлькiсть пiдприємств, установ i органiзацiй, в
яких виявленi розкрадання i недостачi грошових коштiв i матерiальних
цiнностей, зросла на 2,5 тис., або бiльше, нiж на третину. Сума завданих
збиткiв вiд розкрадань i недостач за 1995 р. склала 3,5 трлн крб.
(зросла бiльш ніж у 100 разiв). Найбiльша кiлькiсть корисливих злочинiв
має мiсце на пiдприємствах i в органiзацiях, якi входять до сфери
управлiння мiнiстерств сiльського господарства i продовольства,
транспорту, промисловостi, вугiльної промисловостi, енергетики, охорони
здоров’я, рибного господарства, Державного комiтету нафтової, газової та
нафтопереробної промисловостi, Мiнiстерства машинобудування,
вiйськово-промислового комплексу i конверсiї України. Майже половину
збиткiв вiд недостач i розкрадань виявлено в пiдприємствах i
органiзацiях недержавного сектору.

Аналiз матерiалiв перевiрок та кримiнальних справ свiдчить, що “пiд
дахом” державних пiдприємств з вiдома, а то i при безпосереднiй участi
посадових осiб цих органiзацiй органiзованi злочиннi угруповання
створюють рiзного роду комерцiйнi структури. Малi пiдприємства,
кооперативи, iншi пiдприємницькi структури, використовуючи устаткування,
сировину, допомiжнi матерiали, енергоресурси державних заводiв
виробляють таку ж саму продукцiю, що й основне пiдприємство, в
результатi чого виникають сприятливi умови для рiзноманiтних зловживань.
Зафiксованi чисельнi випадки, коли приватним пiдприємствам за безцiнь
продається дефiцитне державне устаткування, транспортнi засоби, сировина
i т.iн.

Особливе занепокоєння викликає стан законностi у пiдприємницькiй
дiяльностi. Незважаючи на те, що майже всi пiдприємницькi структури
зареєстрованi як виробничi, переважна бiльшiсть (приблизно 70-80%)
виконують в основному лише посередницькi функцiї, якi по’язанi з
постiйним обiгом великих грошових сум. Схема їх “дiяльностi” приблизно
однакова – це отримання за хабарi в комерцiйних банках кредитiв,
закупiвля на держпiдприємствах, в державнiй та кооперативнiй торгiвлi,
сiльськогосподарських пiдприємствах продукцiї (головним чином товарiв
широкого вжитку, кольорових та чорних металiв, цукру, спирту, зерна i
т.п.), перепродаж їх за пiдвищеними цiнами або вивiз за кордон. В той же
час законодавчо не визначенi засоби протидiї штучно створеним структурам
для “перекачування” фондових матерiалiв i грошей з пiдприємств у
комерцiйнi структури. При цьому слiд зазначити, що в багатьох випадках
комерцiйнi структури, якi створенi при державних пiдприємствах, або
iснують за їх рахунок, фактично очолюють керiвники цих пiдприємств.
Незважаючи на те, що чинним законодавством заборонено керiвникам
державних пiдприємств та установ займатися пiдприємницькою дiяльнiстю,
вони в багатьох випадках продовжують займатись нею через своїх довiрених
осiб.

Однiєю з найскладнiших проблем сьогоднi є енергозабезпечення промислових
та iнших виробничих пiдприємств. За розрахунками фахiвцiв, нинi бiльш
нiж 85-90% загального спаду виробництва пов’язано з незабезпеченiстю як
промисловостi, так i сiльського господарства енергоресурсами. Недолiки в
енергозабезпеченнi суттєво впливають i на поглиблення платiжної кризи,
яка набуває катастрофiчного характеру. Сума простроченої кредиторської
заборгованостi пiдприємств та органiзацiй за взаємними розрахунками i
позичками банкiв у минулому роцi зросла в 6,4 рази i на 1 сiчня 1996 р.
складала 1134,3 трл крб. З цiєї суми 1095,5 трлн крб. (96,6%) складає
заборгованiсть за взаємними розрахунками пiдприємств i органiзацiй, що
становить майже третину валового внутрiшнього продукту. До бюджету
своєчасно не надходить близько 40% платежiв. Кризi неплатежiв сприяє
вiдсутнiсть належного банкiвсько-фiнансового регулювання i контролю
грошового обiгу, незбалансованiсть руху цiн i платоспроможностi, вкрай
низька платiжна дисциплiна.

Одночасно з поглибленням енергетичної кризи вiдбувається процес передачi
функцiй енергозабезпечення промислових пiдприємств рiзноманiтним
пiдприємницьким структурам. Цей процес потребує ретельного вивчення, так
як продаж електроенергiї, яка виробляється на державних електростанцiях,
пiдприємствам i установам через комерцiйнi посередницькi фiрми може
призвести не лише до зростання зловживань, а й до поглиблення
iнфляцiйних процесiв i кризового стану економiки. За цих умов все бiльш
суспiльно небезпечними стають спроби використання органiзованими
злочинними групами значних коштiв, що спрямовуються з державного бюджету
на iнвестування енергетики, промисловостi та сiльського господарства.

Свiдченням цьому може бути угода, при якiй державна акцiонерна компанiя
“Укрресурси” в березнi 1995 р. надала без попередньої оплати приватному
пiдприємству “АМП” для реалiзацiї промисловим пiдприємствам України газ
на суму 12,2 млн дол. США, за який вони взагалi не розрахувались. За
даними податкової iнспекцiї Печерського району м.Києва, пiдприємство
“АМП” на квiтень 1995 р. виробничої i господарської дiяльностi не
проводило, заробiтну плату не нараховувало i не виплачувало, на балансi
транспортних засобiв не мало, земельними ресурсами не користувалось.
Засновано підприємство “АМП” двома приватними особами, якi внесли в
статутний фонд 100 тис. крб.

Державна акцiонерна компанiя “Укрресурси” реалiзацiю природного газу, що
надходив з Туркменiстану, здійснювала крiм “АМП” i через iншi комерцiйнi
структури, якi заборгували державi понад 83,3 млн дол. США.

Пiд час перевiрок були виявленi непоодинокi факти нецiльового
використання бюджетних коштiв, направлених на фiнансування вугiльної
промисловостi та пiдприємств енергетичного комплексу. Так, за рахунок
централiзованих кредитних ресурсiв Нацiонального банку України
Донецьквуглекомбанком були виданi кредити для ВО “Донецьквугiлля” та
шахтоуправлiння iм. Газети “Правда” на обладнання першочергових
програмних лав на загальну суму 241 млрд крб., з яких 118,8 млрд крб.
використанi не за цiльовим призначенням, в тому числi перерахованi ряду
комерцiйних структур. Все бiльшого поширення набувають факти, коли
керiвники рiзних рiвнiв використовують значнi бюджетнi кошти в особистих
цiлях. Зокрема, в Мiнiстерствi енергетики України з 19 млрд крб., що
були видiленi на капiтальнi вкладення, 12,1 млрд крб. Було використано
на приватизацiю 8 квартир, якi на облiк не були поставленi, а в обхiд
черги наданi на отримання житла керiвникам вказаного Мiнiстерства.

Однiєю з причин, яка сприяє зловживанням у виробничiй сферi, є те, що
десятирiччями не переглядалися норми списання природних втрат при
використаннi сировини i виробництвi готової продукцiї i т.iн. Державнi
органи цi питання майже не контролюють, що дає можливiсть на
держпiдприємствах безпiдставно списувати товарно-матерiальнi цiнностi,
головним чином за рахунок застосування граничних норм, створювати
надлишки сировини i готової продукцiї з наступним збутом їх комерцiйним
структурам.

На цьому фонi вiдмiчається рiзке зниження рiвня дисциплiни i
вiдповiдальностi посадових осiб, особливо керiвникiв, на яких покладено
персональну вiдповiдальнiсть щодо забезпечення збереження державного i
колективного майна. В той же час мiнiстерства i відомства, мiсцевi
органи державної виконавчої влади послабили вимогливiсть до керiвникiв
пiдприємств i органiзацiй за порушення фiнансової дисциплiни,
безгосподарнiсть i марнотратство. Недостатньо вживається заходiв
контролюючими органами для попередження i розкриття фiнансових
правопорушень та злочинiв у сферi економiки. В бiльшостi випадкiв
адмiнiстративнi стягнення до правопорушникiв не застосовуються. Так,
Головним контрольно-ревізійним управлінням Мiнiстерства фiнансiв України
не було притягнуто до адмiнiстративної вiдповiдальностi жодної посадової
особи iз перевiрених 48 пiдприємств, якi незаконно витратили 586 млрд
крб. бюджетних коштiв. Не застосовувались адмiнiстративнi стягнення до
правопорушникiв i органами Державної контрольно-ревiзiйної служби
Хмельницької областi, які викрили 632 факти грубих порушень
законодавства з фiнансових питань. Аналогiчнi недолiки виявленi органами
прокуратури в КРУ Вiнницької, Миколаївської областей та м. Києва.
Спостерiгається зростання злочинностi серед самих працiвникiв
контролюючих органiв (у 1995 р. до кримiнальної вiдповiдальностi було
притягнуто 40 посадових осiб податкової та Державної
контрольно-ревiзiйної служб).

Причиною зростання злочинностi у сферi економiки i незадовiльного
збереження державного i колективного майна є й те, що центральнi та
мiсцевi органи державної виконавчої влади не вживають необхiдних заходiв
для змiцнення державної дисциплiни, наведення належного порядку в облiку
товарно-матерiальних цiнностей i коштiв, послабили контроль за їх
використанням, рiдко виносять цi питання на розгляд, не ведуть належної
роботи щодо усунення причин, якi призводять до безгосподарностi,
марнотратства i розкрадань. Незадовiльно здiйснюється вiдомчий контроль.
Значно скорочено, а в багатьох мiнiстерствах i вiдомствах взагалі
лiквiдовано контрольно-ревiзiйнi служби, внаслiдок чого перевiрки та
ревiзiї проводяться поверхово, не викриваються причини недостач i
розтрат матерiальних цiнностей, наднормативних витрат матерiалiв i
сировини. Як правило, бiльшiсть фактiв розкрадань i зловживань в цих
вiдомствах виявляється iншими контролюючими органами.

Поряд з розкраданнями та фiнансовими зловживаннями масового поширення
набули факти порушення податкового законодавства. З перевiрених у 1995
р. органами державної податкової iнспекцiї близько 354 тис. пiдприємств,
установ i органiзацiй у 63,5% виявлено порушення. З числа зареєстрованих
суб’єктiв пiдприємницької дiяльностi (25,7% товариств, 33,4% пiдприємств
з iноземними iнвестицiями, 44,7% приватних пiдприємств, 16,3% страхових
органiзацiй, 46,1% iнших видiв пiдприємницьких структур) взагалi не
сплачували платежi i податки до бюджету. Всього ж в Українi у 1995 р. не
сплачували податки понад 135 тис., або 24% зареєстрованих пiдприємств,
установ i органiзацiй. Масовим явищем стало ухилення вiд сплати податкiв
i з боку громадян-пiдприємцiв. Iз 860 тис. зареєстрованих осiб 31,5% не
сплачували платежi. Особливого поширення набули факти реєстрацiї за
однiєю або фактично не iснуючою юридичною адресою кiлькох пiдприємств.
Внаслiдок цього у розшуку перебувають понад 70 тис. суб’єктiв
пiдприємницької дiяльностi, якi не сплачують податки i створюють
економiчну базу для функцiонування кримiнальних структур. П’ята частина
з них зареєстрована в м. Києвi, велика їх кiлькiсть ( у Донецькiй,
Харкiвськiй, Київськiй, Одеськiй областях. Органи виконавчої влади, якi
здiйснюють реєстрацiю суб’єктiв пiдприємницької дiяльностi, не несуть за
це нiякої вiдповiдальностi. Через рiзнi обставини у 1995 р. поза
контролем працiвникiв державних податкових iнспекцiй залишилося 210
тис., або 37,2% зареєстрованих пiдприємств, установ i органiзацiй, в
тому числi 99 тис. (73,8%) товариств, 100 тис. (70,3%) приватних
пiдприємств, 6121 (68,2%) пiдприємств з iноземними iнвестицiями. В той
же час саме в цих структурах найбiльшого поширення набули ухилення вiд
сплати податкiв та iншi зловживання. У 1995 роцi такi порушення виявлено
в 58,9% товариств, 52,9% приватних пiдприємств та 41,9% пiдприємств з
iноземними iнвестицiями. На ефективнiсть боротьби iз злочинами у сферi
оподаткування негативно впливає вiдсутнiсть належної взаємодiї органiв
державної податкової iнспекцiї з правоохоронними органами, в тому числi
з пiдроздiлами по боротьбi з кримiнальним приховуванням прибуткiв вiд
оподаткування та по боротьбi з органiзованою злочиннiстю.

За результатами перевiрок, здійснених працiвниками державних податкових
iнспекцiй на пiдприємствах, установах i органiзацiях у 1995 р.,
додатково нараховано до сплати в бюджет понад 107 трлн крб. До
правоохоронних органiв передано 18 486 матерiалiв з ознаками злочину (в
тому числi 1558 ( у пiдроздiли по боротьбi з органiзованою злочиннiстю).
Проте, переважна бiльшiсть донарахованих платежiв в бюджет не надійшла
через вiдсутнiсть коштiв на розрахункових рахунках
у суб’єктiв-правопорушникiв.

Малоефективною залишається робота правоохоронних органiв. Так, по фактах
ухилень вiд сплати податкiв ними порушено 3293 кримiнальнi справи, з
яких в суд направлено лише 20,2%. Протягом 1995 р. за ухилення вiд
сплати податкiв, порушення порядку заняття пiдприємницькою дiяльнiстю,
фiктивне пiдприємництво, шахрайство з фiнансовими ресурсами, порушення
порядку випуску (емiсiї) цiнних паперiв, iншi господарськi злочини
(стст. 1482 – 1488 КК) засуджено 504 особи, з них до позбавлення волi –
лише 21 особа.

Викликає занепокоєння й те, що боротьба з корупцiєю, хабарництвом,
зловживаннями владою або посадовим становищем та iншими посадовими
злочинами в Українi ведеться ще незадовiльно. У 1995 роцi виявлено 1860
злочинiв, пов’язаних з хабарництвом, що на 16,9% бiльше, нiж у
попередньому, до судів направлено 828 кримiнальних справ цiєї категорiї
(44,5%). Проте, в рядi областей до суду направлено лише поодинокi справи
по фактах хабарництва ( Закарпатська (6), Iвано-Франкiвська (8),
Рiвненська (4), Хмельницька (10), м. Севастополь (2). Протягом року лише
одна кримiнальна справа була направлена до суду по факту хабарництва
посадових осiб пiдприємств вiйськово-промислового комплексу, якi
обслуговують пiдроздiли спецмiлiцiї.

Розслiдування цiєї категорiї справ та їх розгляд в судах необгрунтовано
затягується, значна кiлькiсть правопорушникiв взагалi уникає покарання.
Так, у 1995 роцi було засуджено за хабарництво 316 осiб, або лише 17%
вiд числа притягнутих до кримiнальної вiдповiдальностi, з них до
позбавлення волi – 178 (56,3%). При цьому слiд вiдмiтити, що з 125 осiб,
якi одержали хабарi при обтяжуючих обставинах, засуджено до позбавлення
волi строком до 1 року – 8, вiд 1 до 2 рокiв – 11, вiд 2 до 3 рокiв –
24, вiд 3 до 5 рокiв – 45, тобто 70,4% засуджених призначено бiльш м’яке
покарання, нiж передбачено законом. Аналогiчна картина склалася i з
iншими посадовими злочинами. За цей перiод за зловживання владою або
посадовим становищем (ст. 165 КК) засуджено 265 осiб, з них до
позбавлення волi – лише 32 (12,1%), за невиконання або неналежне
виконання посадовими особами своїх службових обов’язкiв (халатнiсть)
засуджено 171 особу, з них до позбавлення волi тiльки 5 (2,9%) i т.д.

Не спрацьовує принцип невiдворотностi покарання. Фактично особи, якi
завдають значної матерiальної шкоди економiцi України, залишаються
безкарними. У судах укорінилася хибна практика винесення м’яких вирокiв
особам, якi скоїли тяжкi злочини. На цьому фонi у певної частини
населення, особливо серед молодi, виникає впевненiсть у можливостi
легкого та швидкого збагачення протиправним шляхом безкарності.

Оперативнi служби та слiдчi пiдроздiли органiв МВС України в рядi
випадкiв замiсть того, щоб розкривати найбiльш небезпечнi злочини у
сферi економiки, займаються виявленням правопорушень, якi не
представляють собою суспiльної небезпеки, про що свiдчать данi судової
статистики. Так, у 1995 роцi до судів було направлено кримiнальнi справи
стосовно 4564 осiб, якi порушили правила про валютнi операцiї (ст. 80
ч.1 КК), з яких до позбавлення волi засуджено лише 41 (0,9%). За
розкрадання державного або колективного майна шляхом крадiжки (ст. 81
ч.1 КК) засуджено 17 670 осiб, з них до позбавлення волi – 330 (1,9%).
Iз числа засудженої за розкрадання державного або колективного майна
шляхом привласнення, розтрати або зловживання посадовим становищем 1181
особи (ст. 84 ч.1 КК), позбавлення волi призначено лише 26 (2,2%). За
спекуляцiю (ст. 154 КК) та незаконну торговельну дiяльнiсть (ст. 1556
КК) засуджено 3930 осiб, з них до позбавлення волi – 73 (1,9%).

Про це ж свiдчать i статистичнi данi МВС України, згiдно з якими
матерiальнi збитки, завданi розкраданнями, в розрахунку на одну
кримiнальну справу цiєї категорiї, якi направлено до суду, складали у
1995 р., наприклад, в Львiвськiй областi – 12,1 млн крб., Тернопiльськiй
– 29,8 млн крб.

Наведенi данi дають пiдставу вважати, що близько 50% виявлених
правоохоронними органами корисливих правопорушень у сферi економiки є
малозначними i лише формально пiдпадають пiд ознаки злочину.

Не органiзована належним чином i робота щодо забезпечення вiдшкодування
збиткiв, завданих злочинами. Так, у 1995 р. в результатi скоєння
злочинiв у сферi економiки були завданi матерiальнi збитки на суму бiльш
як 3,3 трлн крб., з яких вiдшкодовано до направлення справ до суду – 879
млрд крб. (26,5%) та накладено арешт на майно для вiдшкодування збиткiв
на 846 млрд крб. (25,5%). Таким чином, по кримiнальних справах, якi
направленi до суду, завданi злочинами збитки у цiлому по Українi
вiдшкодованi лише наполовину, а в деяких областях ще менше (у Вiнницькiй
областi вiдшкодовано 20,7% збиткiв, Луганськiй – 40,8%, Одеськiй –
1,2%).

Для реального утвердження державностi України необхiдна ефективно дiюча
державна служба, висококвалiфiкований потенцiал державних структур та
iнститутiв, здатних здiйснювати жорсткий контроль за станом справ як у
державному, так i пiдприємницькому секторах економiки. Проте, в Українi
з 1991 року державний контроль поступово був значною мiрою лiквiдований,
хоча крiм чинникiв, якi ранiше обумовлювали поширення корисливих
посягань на державне i суспiльне майно з’явилося багато нових, ще бiльш
суспiльно небезпечних, якi сприяють утворенню й розвитку органiзованих
форм злочинностi. Одним з таких чинникiв є корумпованiсть державного
апарату, що набуває загрозливих для нацiональної безпеки масштабiв.

За даними Служби безпеки України 60% мафiозних кланiв має корумпованi
зв’язки в рiзних структурах влади та управлiння. У корумпованих
взаємовiдносинах перебуває близько 40% керiвникiв пiдприємств i майже
90% керiвникiв комерцiйних структур. Таким чином, у країнi вiдбувається
процес зрощення корумпованої частини державного апарату з органiзованими
злочинними угрупованнями, якi дiють у сферi економiки, в тому числi у
виробничій. Особлива суспiльна небезпека цього зрощення полягає в тому,
що вона надає органiзованим злочинним угрупованням, з одного боку,
практично необмеженi можливостi збiльшення їх фiнансового потенцiалу, а
з iншого, – створює умови для необмеженого поширення сфери впливу на всi
дiлянки суспiльного життя, проникнення в структури влади та управлiння,
полiтичнi iнститути, взяття їх пiд свiй контроль. З метою нейтралiзацiї
таких небезпечних тенденцiй у жовтнi 1995 р. Верховна Рада України
прийняла Закон “Про боротьбу з корупцiєю”. У статтi 5 цього Закону
передбаченi спецiальнi обмеження щодо державних службовцiв та iнших
осiб, уповноважених на виконання функцiй держави, спрямованi на
попередження корупцiї. Проте, як свiдчать кримiнальнi справи та iншi
данi, цi вимоги законодавства в багатьох випадках не виконуються, до
порушникiв не вживаються заходи, передбаченi цим Законом. За час, що
пройшов пiсля прийняття Закону “Про боротьбу з корупцiєю”,
адмiнiстративнi стягнення на винних судами практично не накладались. Не
вживались й iншi заходи дисциплiнарного впливу, зокрема звiльнення з
посад.

В країнi не налагоджено облiк осiб, якi вчинили корупцiйнi дiяння та
iншi порушення антикорупцiйного законодавства.

Не виконуються вимоги ст. 10 Закону щодо iнформування правоохоронних
органiв керiвниками мiнiстерств i вiдомств, державних пiдприємств,
установ та органiзацiй про виявленi ними факти корупцiйних дiянь та
порушень спецiальних обмежень з боку їх пiдлеглих.

Для протидiї подальшої кримiналiзацiї виробничої та управлiнської сфери
економiки, зростанню злочинностi, з метою посилення боротьби з
розкраданнями державного майна, незаконними фiнансовими витратами i
недостачами матерiальних цiнностей, порушенням податкового законодавства
вважаємо за доцільне:

1. Розглянути на засіданні Координаційного комітету питання взаємодії
органів Головної державної податкової інспекції України з підрозділами
по боротьбі з кримінальним приховуванням прибутків від оподаткування МВС
України та іншими правоохоронними органами по боротьбі з ухиленнями від
сплати податків.

2. Запропонувати Мiнiстерству фiнансiв України разом з iншими
зацiкавленими мiнiстерствами i вiдомствами пiдготувати та внести на
розгляд до Кабiнету Мiнiстрiв України пропозицiї щодо змiцнення
вiдомчого контролю та Проект Закону “Про вiдомчий контроль”.

3. Запропонувати Мiнiстерству внутрiшнiх справ, Мiнiстерству юстицiї,
Верховному суду України вивчити практику розслiдування та розгляду в
судах кримiнальних справ, пов’язаних з ухиленням вiд сплати податкiв,
фiнансовими шахрайствами, посадовими злочинами, та розробити конкретнi
заходи щодо посилення боротьби з ними.

4. Доручити Головнiй державнiй податковiй iнспекцiї, МВС, Уряду
Автономної Республiки Крим, головам обласних, Київської та
Севастопольської мiських держадмiнiстрацiй органiзувати перевiрку всiх
зареєстрованих суб’єктiв пiдприємницької дiяльностi, якi у 1995 р. не
сплачували платежi в бюджет. Розглянути питання про доцiльнiсть їх
подальшого функцiонування та прийняти заходи вiдповiдно до чинного
законодавства.

5. Мiнiстерству внутрiшнiх справ, Службi безпеки, за участю Генеральної
прокуратури, проаналiзувати стан виконання Закону “Про боротьбу з
корупцiєю”, разом з Мiнiстерством статистики України розробити систему
державного облiку осiб, притягнутих до вiдповiдальностi за скоєння
корупційних дiянь.

Слід зазначити, що на поглиблення платiжно-розрахункової кризи в
Українi, поряд з чинниками економiчного характеру, значною мiрою
впливають i злочиннi дiї певних кримiнальних угруповань.

Криза неплатежiв, незважаючи на заходи, здiйсненi органами виконавчої
влади, протягом останнiх рокiв мала стiйку тенденцiю до поглиблення.
Якщо на початок 1994 р. сума кредиторської заборгованостi пiдприємств i
органiзацiй по Українi становила 130 трлн крб., то на початок 1996 р. –
вже 3,3 квадрильйони крб., а протягом двох мiсяцiв поточного року вона
зросла ще на 22%.

Водночас збiльшується й розрив мiж кредиторською i дебiторською
заборгованiстю. За станом на початок 1996 р. кредиторська заборгованiсть
перевищувала дебiторську майже на 1,1 квадрильйони крб.

Криза неплатежiв охопила всi галузi i сфери економiки, порушила
розрахунки мiж пiдприємствами, спричинила затримки з виплатою заробiтної
плати, обумовила несплату податкiв та iншi негативнi явища. Вона набула
загрозливих для нацiональної безпеки масштабiв, призвела в багатьох
випадках до спаду виробництва i навiть до зупинки роботи промислових
пiдприємств, загрожує зруйнувати економiку i викликати соцiальний вибух.
У суспiльствi формується негативна думка щодо економiчної полiтики
Уряду. В очах населення, яке мiсяцями не отримує заробiтну плату,
стипендiї та пенсiї, вiдбувається дискредитацiя самої iдеї ринкових
перетворень. Станом на квiтень 1996 р. лише в бюджетнiй сферi державою
не було виплачено 81 трлн крб.

Як наслiдок, зростає кiлькiсть кримiнальних проявiв, особливо
корисливо-насильницького спрямування, серед населення набуває поширення
нiгелiстичне ставлення до законiв. Поглибленню платiжної кризи та
супровiдним їй негативним процесам сприяють кримiногеннi аспекти, що
пов’язанi з дiяльнiстю органiзованих злочинних формувань, прорахунки у
проведеннi ринкових реформ, порушення фiнансової та бюджетної
дисциплiни, вiдсутнiсть ефективного державного контролю за
функцiонуванням Фондового ринку та пiдприємницьких структур тощо.

Протиправне вилучення коштiв з легального господарського обiгу.
Розкрадання коштiв з використанням фiктивних платiжних документiв i
пiдроблених банкiвських гарантiй, неповернення та нецiльове використання
кредитiв, фiнансовi шахрайства набули в країнi масового характеру.
Прострочені платежi за позичками банкiв становлять 38,7 трлн крб., або
10% вiд загальної суми кредитiв, наданих комерцiйними банками у 1995
роцi. Сумарна ж заборгованiсть по банкiвських кредитах на 01.02.1996 р.
в цiлому по Українi становила 623,5 трлн крб., з них 324,4 трлн –
кредити НБУ.

Кiлькiсть злочинiв, виявлених у 1995 р. в банкiвськiй сферi дiяльностi,
зросла порiвняно з попереднiм роком у 2,6 рази, в тому числi у 3,9 рази
зросли розкрадання у великих i особливо великих розмiрах, у 3,3 рази –
факти протиправного вилучення коштiв.

Органiзованими злочинними групами в 1995 р. вчинено у системi банкiв 72
злочини, що на 56,5% бiльше, нiж в 1994 роцi. Активна дiяльнiсть
органiзованих злочинних формувань у фiнансово-кредитнiй сферi
продовжується i в 1996 р., завдаючи значних збиткiв економiцi держави.
Заступник голови правлiння “Геобанк” Н. та головний бухгалтер П. за
фiктивними документами отримали в Донецькому управлiннi ощадбанку
України та в комерцiйному банку “Капiтал” кредити на суму вiдповiдно 30
та 104 млрд крб. На Тернопiльщинi економiсти вiддiлення “Ватра” обласної
дирекцiї Укрсоцбанку Л. та Г., маючи доступ до комп’ютерної системи
банку, в березнi поточного року перерахували 10 млрд крб. з рахунку АО
“Тернопiльгаз” на рахунки ряду малих пiдприємств з метою подальшого
привласнення цих коштiв. I такi випадки є непоодинокими. Проте, про
бiльшiсть злочинiв, пов’язаних з розкраданнями кредитних коштiв,
керiвництво комерцiйних банкiв правоохороннi органи не повiдомляє,
оскiльки при їх видачi з боку банкiвських працiвникiв мали мiсце факти
отримання хабарiв, та iншi посадовi злочини. Банки “перекривають” свої
збитки в основному за рахунок пiдприємств, штучно затримуючи їх платежi,
iнодi навiть на мiсяцi. З боку Нацiонального банку України, Мiнiстерства
фiнансiв України, Державної податкової iнспекцiї України ефективного
контролю за своєчаснiстю проходження платежiв, в тому числi i в бюджет,
не налагоджено.

Окрiм того, банки України не об’єднанi в єдину систему. Тому розрахунки
мiж пiдприємствами, що обслуговуються рiзними банками, якi не мають мiж
собою кореспондентських рахункiв, вишукують обхiднi шляхи, що також не
сприяє подоланню кризи неплатежiв.

Слiд зазначити, що видача банками коштiв, якi направляються у фонди
споживання суб’єктам пiдприємницької дiяльностi, здiйснювалась без
урахування результатiв їх дiяльностi, обсягiв реалiзацiї ними товарiв та
послуг. Неконтрольований i економiчно необгрунтований перерозподiл
коштiв господарчими суб’єктами призвiв до того, що пiдприємства
формували фонди споживання за рахунок обiгових коштiв i коштiв,
видiлених на розвиток виробництва.

Здiйсненi ранiше Урядом заходи по регулюванню коштiв, видiлених у фонди
споживання, стосувались лише державних пiдприємств, в результатi чого
грошова маса iнтенсивно направлялась в комерцiйнi структури, а це, поряд
з iншими негативними чинниками, призвело до дисбалансу економiки та
iнших негативних наслiдкiв.

Розкрадання державних та колективних коштiв на пiдприємствах. Як
свiдчать матерiали перевiрок та досвiд Росiйської Федерацiї, де протягом
останнiх мiсяцiв були здiйсненi масовi перевiрки з цих питань,
систематичнi затримки з виплатою заробiтної плати, несвоєчасне
перерахування коштiв до бюджету стали засобом неправомiрного особистого
збагачення багатьох керiвникiв пiдприємств i установ. Прикладом цьому є
кримiнальнi справи, порушенi проти керiвникiв вугiльних пiдприємств
Луганщини, які за грошi, передбаченi для виплат заробiтної плати
шахтарям, купували iмпортнi автомобiлi, продукти харчування, будували
вiлли та iн. При цьому широко використовували рiзнi пiдприємницькi
структури. Так, у сейфах виробничого об’єднання “Краснодонвугiлля”
виявлено низку фiктивних документiв приватних фiрм, яким сплачено
“шахтарськими зарплатами” за начебто куплену продукцiю.

Для ухилення вiд обов’язкових платежiв поруч з великими пiдприємствами
за участю їх керiвникiв нерiдко створюються мережi посередницьких фiрм,
що монополiзують збут готової продукцiї, яку вони скуповують у
виробникiв майже по собiвартостi, а реалiзують по ринкових цiнах. В
результатi посередницькi фiрми отримують надприбутки, а підприємства, що
випускають продукцiю, стають неплатоспроможними.

Все бiльшого поширення набуває реалiзацiя промисловими пiдприємствами
продукцiї пiдприємницьким структурам без її попередньої оплати. Як
наслiдок, кошти вiд реалiзацiї продукцiї надовго “осiдають” в цих
структурах, а промисловi пiдприємства потрапляють у штучно створенi
умови банкрутства.

Непоодинокими є й випадки, коли пiдприємницькi структури, отримуючи вiд
промислових пiдприємств попередню оплату, порушують умови договорiв i
використовують кошти не за призначенням. Через такi неправомiрнi дiї
значна кiлькiсть промислових пiдприємств не має фiнансових можливостей
для своєчасних розрахункiв з iншими суб’єктами господарювання.

Поглибленню кризи неплатежiв значною мiрою сприяє вiдсутнiсть
ефективного державного контролю за виконанням договiрних зобов’язань
учасниками ринкових вiдносин та недосконалiсть їх законодавчого
регулювання.

Неефективною залишається й дiяльнiсть арбiтражного суду. Його рiшення
в багатьох випадках не виконуються, нанесенi промисловим пiдприємствам
збитки в результатi невиконання договiрних зобов’язань не
вiдшкодовуються.

Слiд вiдмiтити й те, що згiдно з даними Нацiонального банку України
темпи зростання прибутку у суб’єктiв пiдприємницької дiяльностi вищi вiд
темпiв збiльшення взаємної заборгованостi. Однак виручка (понад 27%)
часто використовується пiдприємствами не за призначенням, на так званi
“iншi платежi”.

Недолiки, допущенi при проведеннi ринкових реформ та лiбералiзацiї
зовнiшньоекономiчної дiяльностi. Поряд з такими чинниками, як недолiки в
органiзацiї ринку, агресивна конкуренцiя iмпортних товарiв, низька
конкурентоздатнiсть багатьох вiтчизняних товарiв, на органiзацiю збуту
промислової продукцiї значною мiрою вплинуло й те, що вiтчизнянi
товаровиробники фактично втратили контроль за каналами проходження
товарiв до споживачiв. Обвальна приватизацiя елементiв iнфраструктури
ринку (об’єктiв торгiвлi, складських примiщень, транспортних засобiв
тощо) призвела до фактичної монополiї посередникiв в процесi руху
товарiв вiд виробникiв до споживачiв, зацiкавлених не у збiльшеннi
виробництва i реалiзацiї вiтчизняних товарiв, а в максимальному
зростаннi цiн i власних доходiв. В результатi штучно створилася
ситуацiя, яка призвела до кризи “надвиробництва”, вiд якої зазнають
збиткiв як виробники, так i споживачi. Такого роду недолiки значно
ускладнюють збут продукцiї, виробленої вiтчизняними виробниками, i, як
наслiдок, впливають як на спад виробництва, так i на поглиблення
платiжної кризи. При цьому слiд зазначити, що правоохоронними органами
викритi непоодинокi факти, коли керiвники пiдприємств з корисливих
мотивiв здiйснювали операцiї по закупiвлi сировини i реалiзацiї
виробленої пiдприємствами продукцiї через певнi посередницькi структури,
навмисно порушуючи ранiше дiючi виробничi зв’язки мiж пiдприємствами, що
призводило до штучного зростання цiн i, як наслiдок, – до кризи
неплатежiв.

Використовуючи послаблення ефективностi державного контролю у сферi
зовнiшньоекономiчної дiяльностi, лiбералiзацiю зовнiшньо-економiчних
зв’язкiв, органiзованi злочиннi формування через контрольованi ними
пiдприємницькi структури посилюють свiй вплив на всi сторони
економiчного життя країни, сприяють поглибленню платiжної кризи.
Основними негативними наслiдками у сферi зовнiшньоекономiчної дiяльностi
є:

– обмеження й скорочення ринкiв збуту вiтчизняних товарiв через
конкуренцiю iноземних товарiв, значна частина яких потрапила в Україну
контрабандним шляхом;

– експорт сировини за заниженими цiнами, що, з одного боку, веде до
зменшення валютних надходжень до країни, а, з iншого, – обезкровлює
внутрiшнiй ринок сировини та призводить до росту цiн;

– необгрунтоване занижування цiн при експортi енергоресурсiв, металiв,
сировини та iнших товарiв в багатьох випадках, недотримання строків
оплати поставок, допущення iнших порушень. В той же час поширеними
залишаються випадки, коли iмпортнi контракти заключаються з передоплатою
при вiдсутностi гарантiй отримання товарiв. Через цi та iншi зловживання
валюта “осiдає” у закордонних банках, вiдбувається вiдтiк капiталiв з
країни.

Порушення фiнансової i бюджетної дисциплiни за умов функцiонування
фондового ринку. Державною контрольно-ревiзiйною службою, iншими
контролюючими органами викрито масовi порушення фiнансової дисциплiни,
використання бюджетних коштiв, в тому числi й передбачених на виплату
заробiтної плати не за призначенням. Ревiзiями i перевiрками, здiйснених
у 1995 роцi, на 19,2 тис. пiдприємств, установ i органiзацiй виявлено
збиткiв вiд незаконних витрат, недостач i розкрадань на загальну суму
близько 12,5 трлн крб. та 25,6 млн дол. США, 82,2 тис. нiмецьких марок i
117,9 млн росiйських рублiв.

Прокуратурою м. Марiуполя порушено кримiнальну справу стосовно посадових
осiб Марiупольського мiськвиконкому, якi у 1995 р. незаконно
перерахували бюджетнi кошти в сумi 100 млрд крб. приватним комерцiйним
структурам i пiд їх прикриттям за цi кошти в подальшому приватизували
унiвермаг “Україна”.

З боку керiвникiв ряду мiнiстерств та iнших органiв виконавчої влади
вiдсутня належна вимогливiсть за дотриманням режиму платежiв, фiнансової
i бюджетної дисциплiни, за допущенi порушення посадовi особи рiдко
притягаються до персональної вiдповiдальностi. До того ж значно
скорочено, а в Мiнiстерствi культури i мистецтв, Мiнiстерствi
транспорту, Мiнiстерствi у справах молодi i спорту, Мiнiстерствi освiти,
Державному комiтетi нафтової, газової та нафтопереробної промисловостi,
Державному комiтетi з медичної i мiкробiологiчної промисловостi,
Державному комiтетi по житлово-комунальному господарству та деяких iнших
мiнiстерствах i вiдомствах лiквiдовано контрольно-ревiзiйнi служби.

Контроль з боку Мiнiстерства фiнансiв за виконанням бюджету i
використанням бюджетних коштiв здiйснюється недостатньо, що негативно
впливає на стан платiжної дисциплiни.

Мiнiстерство фiнансiв України та iншi державнi органи, незважаючи на
вжитi заходи, реальний контроль за функцiонуванням Фондового ринку,
забезпечують не повною мiрою, в результатi створюються сприятливi умови
для виникнення рiзного роду шахрайських фiрм (трастових, iнвестицiйних,
страхових, недержавних пенсiйних фондiв i т.д.), що акумулюють значнi
кошти громадян. Злочиннi угруповання дiстають можливiсть вилучати
величезнi кошти з легального господарського обiгу i використовувати їх у
своїх цiлях, в основному на фiнансування незаконних операцiй в
“тiньовому” секторi економiки, з яких платежi в бюджет не поступають. За
результатами перевiрок довiрчих товариств та трастових компанiй,
здiйснених у 1995 роцi, встановлено, що заподіянi державi, юридичним та
фiзичним особам збитки становлять близько 3 трлн крб., 20,2 млн дол.
США, 1,2 млн нiмецьких марок.

Значнi кошти втрачає державний бюджет також i в результатi передачi
пiдприємницьким структурам права випускати лотерейнi бiлети. Ранiше їх
випуск i реалiзацiя становили монополiї держави, приносили бюджету
суттєвi доходи. В даний час цей вид дiяльностi “працює” не на iнтереси
державного бюджету, є одним з доходних видiв шахрайських фiрм,
контрольованих злочинним свiтом.

Дiяльнiсть пiдприємницьких структур по переведенню коштiв в готiвку. З
метою ухилення вiд сплати податкiв пiдприємницькi структури в своїх
взаєморозрахунках використовують готiвку та вiльно конвертовану валюту.
За таких умов здiйснення ефективного контролю з боку вiдповiдних
державних органiв за їх дiяльнiстю, обсягами випущеної ними та
реалiзованої продукцiї, наданих послуг практично неможливе, так як
документально в переважнiй бiльшостi цi операцiї правопорушники не
оформлюють, що значно ускладнює роботу податкових iнспекцiй,
контрольно-ревiзiйних та правоохоронних органiв.

За даними Нацiонального банку України, до 50% виданої готiвки щомiсяця
не повертається до легального обiгу. Близько 45% всiєї карбованцевої
маси в господарському обiгу України являє собою готiвка, в той час як в
країнах з розвинутою ринковою економiкою цей показник не перевищує 10%.

Не дивлячись на те, що дiяльнiсть ряду пiдприємницьких структур носить
протиправний характер i тiсно пов’язана з ухиленнями вiд сплати
податкiв, порушеннями валютного законодавства (переведенням
безготiвкових коштiв в готiвку з подальшою їх конвертацiєю в iноземну
валюту i вилученням з легального господарського обiгу), розкраданнями
державних та колективних коштiв, iншими злочинами, вiдповiднi пiдроздiли
МВС, СБУ та органи податкових iнспекцiй вживають недостатньо активних
заходiв щодо її припинення. Правопорушники здiйснювали i продовжують
здiйснювати свою протиправну дiяльнiсть майже вiдкрито i в переважнiй
бiльшостi безкарно. Об’яви про надання послуг по переведенню
безготiвкових коштiв у готiвку та у вiльно конвертовану валюту майже
щоденно з’являються в багатьох газетах та iнших засобах масової
iнформацiї. Пiсля вилучення коштiв з легального господарського обiгу
вони починають активно “працювати” на структури “тiньової” економiки, що
в рядi випадкiв теж веде до поглиблення платiжної кризи в країнi.

Лiквiдацiя державної монополiї на виробництво i реалiзацiю алкогольних
та тютюнових виробiв. За умов цiлковитої монополiї держави на
виробництво та торгiвлю спиртними напоями горiлчанi вироби давали значну
частку доходу в державний бюджет. Останнiм часом з напливом
контрабандних iмпортних спиртних напоїв доходи бюджету по цiй статтi
почали рiзко падати. Отриманi протиправним шляхом значнi кошти пiсля їх
переведення в готiвку, а потiм у вiльно конвертовану валюту органiзованi
злочиннi формування спрямовують на закупiвлю за кордоном спиртних напоїв
та тютюнових виробiв. Ввезенi контрабандним шляхом алкогольнi та
тютюновi вироби нелегально реалiзуються в Українi, доходи вiд їх продажу
надходять не до бюджету, а накопичуються органiзованими злочинними
угрупованнями i використовуються в iнтересах кримiнальних структур. Пiд
загрозою зупинення опинилося чимало вiтчизняних товаровиробникiв.
Наприклад, торiк спиртогорілчані об’єднання i заводи працювали лише на
60-65% своєї потужностi, а окремi з них стали збитковими. Враховуючи, що
в Українi спиртних напоїв виробляється у 2,5 рази бiльше, нiж
споживається, то за умов вiдновлення монополiї держави на експортнi
поставки спиртних напоїв за кордон вони могли б не лише задовольняти
потреби внутрiшнього ринку, а й стати надiйним джерелом надходження
валюти в Україну.

Послаблення ефективностi державного контролю за дiяльнiстю
пiдприємницьких структур. Збiльшення маси готiвки, вилученої з
легального господарського обiгу, та iноземної валюти i їх накопичення в
“тiньових” економiчних структурах дає можливiсть оплачувати значнi
партiї товарiв, які вони скуповують, готiвкою, що об’єктивно ускладнює
здiйснення контролю з боку податкових iнспекцiй i як наслiдок веде до
зменшення надходжень до бюджету.

В той же час вимоги Закону України “Про застосування електронних
контрольно-касових апаратiв i товарно-касових книг при розрахунках iз
споживачами у сферi торгiвлi, громадського харчування та послуг”, який
був прийнятий в липнi 1995 року, iнших законодавчих актiв з цього
питання багатьма суб’єктами пiдприємницької дiяльностi не виконуються.
Органи державної податкової iнспекцiї, пiдроздiли по боротьбi з
кримiнальним приховуванням прибуткiв вiд оподаткування МВС України, iншi
державнi органи недостатньо ефективно здiйснюють боротьбу з такого роду
правопорушеннями.

Останнiми роками спостерiгається стiйка тенденцiя до зростання сум
недобору в бюджеті. З метою ухилення вiд сплати податкiв та iнших
платежiв до бюджету значна кiлькiсть пiдприємницьких структур пiсля
проведення ряду фiнансово-господарських операцiй, навмисно створює
умови, що призводять до їх фiктивного банкрутства (одним з найбiльш
поширених способiв є перерахування коштiв за попередньою домовленiстю
iншим пiдприємницьким структурам, якi нiбито “не виконали” умови
договорiв i не забезпечили своєчасне повернення отриманих ними
платежiв).

Як свідчить практика, в таких випадках органи державних податкових
iнспекцiй переважно обмежуються проведенням перевiрок лише
пiдприємницьких структур, що не сплатили належнi платежi i оголосили
себе банкрутами. Державна податкова iнспекцiя України, правоохороннi
органи, зокрема пiдроздiли МВС по боротьбi з кримiнальним приховуванням
прибуткiв вiд оподаткування, по боротьбi з органiзованою злочиннiстю,
Державної служби боротьби з економiчною злочиннiстю, до проведення
спiльних перевiрок по фактах оголошення банкрутами пiдприємницьких
структур, що мають значнi недоїмки до бюджету, залучаються рiдко.

Разом з тим, при масовому поширеннi завiдомо неправдивих заяв
громадян-засновникiв та посадових осiб-суб’єктiв пiдприємницької
дiяльностi про їх фiнансову неспроможнiсть, неможливiсть виконання вимог
з боку кредиторiв i зобов’язань перед бюджетом правоохоронними органами
за фактами фiктивного банкрутства (ст. 1563 КК) порушенi лише поодинокi
кримiнальнi справи, що породжує у злочинцiв вiдчуття безкарностi, що
значною мiрою також сприяє поглибленню платiжної кризи.

З метою протидiї негативним процесам, якi впливають на посилення
платiжної кризи в Українi, вважаємо за доцільне рекомендувати
Міністерству фінансів спільно з Міністерством внутрішніх справ,
Національним банком та Головною державною податковою інспекцією України
здійснити перевiрки:

– фiнансово-господарської дiяльностi пiдприємств i установ, якi мають
значну заборгованiсть перед бюджетом i оголосили себе банкрутами;

– своєчасностi проходження податкових та iнших платежiв в комерцiйних
банках та їх фiлiях;

– дiяльностi пiдприємницьких структур, якi займаються переведенням
безготiвкових коштiв в готiвку та її конвертацiєю в iноземну валюту;

– суб’єктiв господарювання (особливо бюджетних) щодо цiльового
використання бюджетних коштiв. За виявленими фактами зловживань
посадових осiб з бюджетними коштами направити матерiали до органів
прокуратури для вирiшення питання про притягнення винних до кримiнальної
вiдповiдальностi.

На наш погляд, конче необхідно доручити галузевим мiнiстерствам, Уряду
Автономної Республiки Крим, обласним, Київськiй та Севастопольськiй
мiським державним адмiнiстрацiям розглянути на колегiях стан фiнансової
та платiжної дисциплiни в пiдлеглих їм органiзацiях та пiдприємствах,
розробити заходи щодо лiквiдацiї заборгованості перед бюджетом; питання
про заборону реалiзацiї пiдлеглими пiдприємствами паливно-енергетичних
ресурсiв, сировини та готової продукцiї комерцiйним структурам без їх
попередньої оплати.

З метою протидії посиленню платіжної кризи необхідно створити вiдомчi
комiсiї та здiйснити в пiдлеглих установах, органiзацiях i
пiдприємствах, якi мають заборгованiсть по виплатi заробiтної плати,
заходи щодо усунення причин їх виникнення. По всiх фактах нецiльового
використання коштiв, зловживань з боку посадових осiб вжити заходи,
передбаченi законодавством; Мiнiстерству внутрiшнiх справ України
рекомендувати проаналiзувати в органах внутрiшнiх справ органiзацiю
роботи по боротьбi з правопорушеннями, якi сприяють поглибленню
платiжної кризи, розглянути на колегiях в управлiннях внутрiшнiх справ
областей стан боротьби з фiктивним банкрутством та розслiдування
кримiнальних справ цiєї категорiї; Мiнiстерству економiки, Мiнiстерству
фiнансiв, Мiнiстерству працi пiдготувати i направити до Кабiнету
Мiнiстрiв України пропозицiї щодо впровадження механiзмiв:

– регулювання фондiв споживання суб’єктiв пiдприємницької дiяльностi
(незалежно вiд форм власностi), який би передбачав їх зростання лише за
умов збiльшення обсягу реалiзацiї товарiв та послуг, збалансування
грошової маси, обсягу товарiв i послуг, подолання платiжної кризи;

– протидiї переведенню бюджетних коштiв, видiлених державним
підприємствам i установам, до комерцiйних структур та їх нецiльовому
використанню.

З метою посилення контролю i прискорення проходження платежiв
Національному банку України створити на базi єдиної електронної системи
мiжбанкiвських розрахункiв мiжбанкiвський розрахунковий центр;
пiдготувати пропозицiї щодо внесення змiн i доповнень до чинного
законодавства, передбачивши можливiсть лiквiдацiї комерцiйних банкiв та
їх фiлiй у випадках грубого порушення ними платiжної дисциплiни,
навмисного затримання проходження платежiв при розрахунках мiж
пiдприємствами та надходжень до бюджету.

З метою посилення державного контролю за експортом та імпортом
енергоносіїв, металів, хімічної продукції, лісу, великої рогатою худоби
та інших найважливіших видів сировини та матеріалів доручити
Міністерству економіки, Міністерству фінансів, Міністерству
зовнішньоекономічних зв’язків та торгівлі, Державному митному комітету
України підготувати відповідні пропозиції, розглянути питання про
можливе введення державної монополії на їхній експорт.

Аналiз матерiалiв мiнiстерств та вiдомств щодо контроля за використанням
бюджетних коштiв, якi надiсланi до Координацiйного комiтету, свiдчить
про те, що не всi мiнiстерства i вiдомства у повному обсязi виконують
вимоги указiв Президента України та постанов Кабiнету Мiнiстрiв щодо
запобiгання зловживанням у сферi економiки, не дають принципової оцiнки
керiвникам пiдприємств, установ i органiзацiй, де виявлено порушення
фiнансової дисциплiни, факти безгосподарностi та марнотратства, не
вживають заходiв щодо притягнення винних до вiдповiдальностi.

Внаслiдок цього багато керiвникiв рiзного рiвня грубо порушують бюджетну
та фiнансову дисциплiну, стають на шлях скоєння злочинiв, про що
свiдчать статистичнi данi МВС України. Протягом 9 мiсяцiв 1996 року за
скоєння економiчних злочинiв до кримiнальної вiдповiдальностi притягнуто
5,7 тис. керiвникiв рiзного рiвня.

Серед злочинiв, скоєних у сферi економiки, значного поширення набувають
факти нецiльового використання та розкрадання бюджетних коштiв, в тому
числi соцiального призначення, якi завдають державi великої шкоди. Лише
у поточному роцi злочинцями викрадено бюджетних грошових коштiв
соцiального призначення на суму понад 4 млн 320 тис. дол. Велика
кiлькiсть злочинiв пов’язана з розкраданням та iншими зловживаннями з
бюджетними коштами, видiленими для виплати заробiтної плати, пенсiй,
стипендiй. Найбiльш враженi цими видами злочинів пiдприємства
Мiнiстерства зв’язку (83), агропромислового комплексу (69),
промисловостi (65), системи соцiального забезпечення населення (46),
навчальні заклади (38) та охорони здоров’я (16).

Правоохоронними та iншими контролюючими органами викритi непоодинокi
факти використання коштiв не за призначенням. Так, в установах
Державного фонду сприяння зайнятостi населення виявлено 37 фактiв
нецiльового використання бюджетних коштiв. Лише комерцiйним структурам
Фонд незаконно видав кошти для кредитiв на суму понад 7,3 млн дол. США.
Аналогiчне становище склалося й у системi Мiнiстерства освiти України.
При перевiрцi Мiнiстерства освiти i 31 вузу, пiдпорядкованого йому,
органами контрольно-ревiзiйної служби виявлено збиткiв i нецiльового
використання коштiв на суму бiльш ніж 3,9 млн дол.

Не завжди за цiльовим призначенням використовуються кошти, видiленi
на лiквiдацiю наслiдкiв Чорнобильської катастрофи. Тiльки у
Чернiгiвськiй областi виявлено 6 фактiв нецiльового використання коштiв
Чорнобильського фонду на суму бiля 2,4 млн дол.

Бiльше 30 кримiнальних справ порушено правоохоронними органами за
фактами розкрадання бюджетних коштiв, що виділено пiдприємствам
вугiльної промисловостi Донецької та Луганської областей для виплат
грошових компенсацiй у випадках травматизму, профзахворювань, для
фiнансування об’єктiв охорони здоров’я та установ системи соцiального
захисту населення.

Причини такого становища полягають у вiдсутностi вiдомчого контролю
державної системи профiлактики економiчних правопорушень, низькiй
ефективностi роботи органiв контрольно-ревiзiйної служби та iнших
спецiальних пiдроздiлiв, невиправданiй затримцi з прийняттям Закону
України “Про бухгалтерський облiк i звiтнiсть”.

З матерiалiв, що надiйшли до Координацiйного комiтету вiд мiнiстерств
та вiдомств, бачимо, що проблемою контролю за використанням бюджетних
коштiв, за винятком пiдроздiлiв Мiнiстерства внутрiшнiх справ,
Генеральної прокуратури та Державної контрольно-ревiзiйної служби
України, нiхто не займається. Як результат, кiлькiсть виявлених органами
Державної контрольно-ревезiйної служби України пiдприємств, установ i
органiзацiй, що допустили незаконнi витрати коштiв, щорiчно
збiльшується.

Результати проведених органами Державної контрольно-ревiзiйної служби
перевiрок i ревiзiй у 1994-1996 рр. свiдчать про те, що найбiльше всього
незаконних видаткiв, нестач та розкрадань у цей перiод виявлено в
Донецькiй (1994 р. – 21,9%, 1995 р. – 24,8%, 9 мiсяцiв 1996 р. – 40,8%
вiд загальних сум, виявлених по Українi), Днiпропетровськiй (17,3%,
11,1%, 13,4%), Харкiвськiй (3%, 14,1%, 3,2%), Кiровоградськiй (8,8%,
2,8%, 3,6%), Львiвськiй (2,2%, 8,4%, 3,1%), Луганськiй (1,1%, 4,6%,
3,1%) областях та м. Києвi (4,4%, 2,5%, 2,2%). У 1996 роцi виявленi
значнi недостачi, розтрати i крадiжки грошових коштiв i матерiальних
цiнностей у Черкаськiй (4,9% вiд загальних сум по Українi), Київськiй
(3,7%), Вiнницькiй (2,6%), Хмельницькiй (2,4%) та Iвано-Франкiвськiй
областях (2,3%).

Разом з тим ефективнiсть роботи ряду обласних контрольно-ревiзiйних
управлiнь продовжує залишатися низькою. У багатьох областях, не
дивлячись на значну кiлькiсть проведених у 1996 р. ревiзiй i перевiрок,
їх ефективнiсть незначна. Так, у Житомирськiй, Запорiзькiй, Полтавськiй,
Херсонськiй, Чернiгiвськiй областях в результатi ревiзiї та перевiрок
виявилось незаконних витрат, недостач i розкрадань в середньому на суму
1000-1100 грн., що у 6 разів менше, нiж в цiлому по Українi. Невисокою є
ефективнiсть ревiзiї та перевiрок також у Закарпатськiй, Миколаївськiй
областях.

На ефективнiсть контролю за цiльовим використанням бюджетних коштiв та
своєчаснiстю їх надходження до Державного бюджету негативно впливають
недолiки у пiдборi кадрiв та недостатня вимогливiсть до пiдлеглих з боку
керiвникiв фiнансових та податкових органiв. В результатi цього
спостерігається тенденцiя до збiльшення кiлькостi злочинiв, що скоюють
працiвники цих органiв. Якщо у 1995 роцi до кримiнальної
вiдповiдальностi було притягнуто 41 службовця цих органiв, то в
поточному роцi викрито вже 94 факти хабарництва з боку спiвробiтникiв
податкових органiв.

Вiдсутнiсть дiйового контролю негативно впливає і на стан збереження
державної власностi, своєчаснiсть i повноту надходжень до бюджету
коштiв, одержаних вiд приватизацiї майна. В результатi набувають
поширення випадки приватизацiї ряду об’єктiв за зниженими цiнами. Так, у
1995 – 1996 рр. факти заниження вартостi приватизованого майна були
викритi на пiдприємствах Мiнiстерства охорони здоров’я, Мiнiстерства
промисловостi, Мiнiстерства сiльського господарства i продовольства,
Державного комiтету по матерiальним ресурсам, Державного комiтету
харчової промисловостi, корпорацiї “Укрбудматерiали”, корпорацiї
“Укрбуд”. Тiльки у 1995 роцi органами Державної контрольно-ревiзiйної
служби України виявлено 76 приватизованих об’єктiв з заниженою вартiстю
на загальну суму понад 3,1 млн дол.

Перевiрками, проведеними працiвниками правоохоронних органiв та органiв
Державної контрольно-ревiзiйної служби, встановлено, що Фонд державного
майна України, його територiальнi органи, мiнiстерства та вiдомства,
мiсцевi Ради народних депутатiв ще не вжили достатнiх заходiв щодо
об’єктивної та повної оцiнки майна пiдприємств, якi пiдлягають
приватизацiї, забезпечення iнтересiв держави у цьому процесi.

З урахуванням викладеного та з метою посилення контролю за цiльовим i
ефективним використанням бюджетних коштiв, зберiганням державної
власностi вважаємо за доцільне:

1.Внести пропозиції до Кабінету Міністрів України щодо вiдновлення
функцiй контрольно-ревiзiйних пiдроздiлiв у Мiнiстерствi охорони
здоров’я, Мiнiстерствi освiти, Мiнiстерствi культури, Мiнiстерствi
соцiального захисту населення.

2.Доручити Головному контрольно-ревiзiйному управлiнню пiдготувати на
засiдання Координацiйного комiтету матерiали щодо стану бюджетної
дисциплiни, зокрема стосовно використання бюджетних коштiв
пiдприємствами i вiдомствами, та заходiв, якi вживаються керiвниками
вiдповiдних мiнiстерств i вiдомств з наведення порядку з цього питання.

3.Головному контрольно-ревiзiйному управлiнню увiйти з пропозицiєю до
Кабiнету Мiнiстрiв України про внесення змiн до Закону України “Про
пiдприємства в Українi” в частинi законодавчого врегулювання прав
мiнiстерств i вiдомств щодо здiйснення ними фiнансового контролю за
дiяльнiстю пiдпорядкованих їм пiдприємств i органiзацiй; посилення
вiдповiдальностi керiвникiв та посадових осiб пiдприємств i органiзацiй
за нецiльове використання бюджетних коштiв.

 

М.І. Камлик, П.Т. Гега, В.О. Білецький. Про прояви організованої
злочинності у виробничій та управлiнськiй сферах економіки. “Боротьба з
організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика)” 1’2000

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020