Реферат
на тему:
Результати вивчення проблем боротьбиз органiзованою злочиннiстю
у зовнiшньоекономiчнiй сферi
Актуальнiсть даного дослiдження обумовлена складними процесами,
що вiдбуваються в економiцi України, важливе мiсце в якiй займає
зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть. Вона є одним iз основних її секторiв, що
протистоїть впливу внутрiшнiх i зовнiшнiх загроз, забезпечує
соцiально-економiчну стабiльнiсть у суспiльствi.
У 1997 роцi пiдприємства, установи та органiзацiї України здiйснювали
зовнiшньоторговельнi операцiї з партнерами бiльше ніж у 140 країнах
свiту. Зовнiшньоторговельний обіг у 1997 р. становив понад 30 млрд дол.
США.
Використовуючи лiбералiзацiю зовнiшньоекономiчних зв’язкiв, органiзованi
злочиннi формування через контрольованi ними пiдприємницькi структури
посилюють свiй вплив на всi боки економiчного життя країни, сприяють
поглибленню економiчної кризи.
За умов переходу до ринкових вiдносин рiзко були послабленi контрольнi
функцiї держави за процесами, що вiдбувались як в економiцi в цiлому,
так i у зовнiшньоекономiчнiй сферi зокрема. Проводилась невиважена
полiтика щодо лiбералiзацiї зовнiшньоекономiчної дiяльностi. Поспiхом
приймались законодавчi та нормативнi акти, що регулюють вiдносини у цiй
сферi. Наприклад, до Декрету Кабiнету Мiнiстрiв України “Про валютне
регулювання” пiсля його прийняття чотири рази вносилися змiни. Ситуацiя
ускладнювалась необмеженим вiдповiдно до Закону “Про зовнiшньоекономiчну
дiяльнiсть” доступом на мiжнароднi ринки майже всiх суб’єктiв
пiдприємницької дiяльностi, бiльшiсть з яких не мали досвiду проведення
зовнiшньоекономiчних операцiй i прямих контактiв з iноземними фiрмами,
не знали кон’юнктури мiжнародних ринкiв. За таких умов держава значною
мiрою втратила контроль над сферою зовнішньоекономічної дiяльностi,
i багато процесiв вiдбувалось стихiйно.
Протягом 1991(1997 рр. керiвниками багатьох пiдприємств проводилась
полiтика обвальної бартеризацiї зовнiшньої торгiвлi. У географiчному
планi бiльша частина бартерних операцiй приходиться на країни колишнього
СРСР: 76,6% обсягiв експорту за бартерними угодами i 83,2% обсягу
iмпорту. По країнах далекого зарубiжжя цi показники склали вiдповiдно
23,4% i 16,8%. Такий географiчний розподiл бартерних угод обумовлений не
лише традицiйними економiчними зв’язками України, а й рiзною
забезпеченiстю грошовими ресурсами, включаючи вiльноконвертовану валюту,
партнерiв у близькому i далекому зарубiжжi.
Слiд вiдмiтити, що українськi пiдприємства до бартерних операцiй
i операцiй з давальницькою сировиною спонукає недостатня квалiфiкацiя їх
керiвництва, управлiнського персоналу у сферi маркетингу i, особливо,
зовнiшньоекономiчних зв’язкiв. Прикладом може слугувати дiяльнiсть
швейних пiдприємств Донеччини та Харкiвщини, керiвництво яких слабо
реагує на кон’юнктуру ринку, йде шляхом використання давальницької
сировини, переадресовуючи всi маркетинговi проблеми iноземним партнерам.
Але, завдяки операцiям з давальницькою сировиною, можливе вiдшкодування
лише поточних витрат, а коштiв на оновлення основних засобiв виробництва
i, в першу чергу машин та обладнання, не вистачає. Водночас, як свiдчить
досвiд АТ “Швейна фабрика iм. Тiнякова” (Харкiвська область),
рентабельнiсть виробництва продукцiї при роботi з давальницькою
сировиною складає 5%, а за умов закупiвлi сировини ( вiд 10 до 20%. Для
АТ “Елiта” зазначенi показники ( вiдповiдно 2% i 20%.
В цiлому робота з давальницькою сировиною вiдiграє досить велику роль
у функцiонуваннi вiтчизняної промисловостi. Так, якщо за дев’ять мiсяцiв
п.р. обсяги експорту давальницької сировини склали 191,8 млн дол. США,
то обсяги iмпорту ( 850 млн дол. США i по сутi стали спiвставними за
обсягами iмпорту товарiв в Україну за бартером цього ж перiоду. Iз
загального обсягу iмпорту давальницької сировини 55,7% припадає на
мiнеральнi продукти, в тому числi 45,2% ( на мiнеральне паливо, нафту та
продукти її переробки, 18,8% ( припадає на текстильнi вироби. Саме цi
товарнi групи визначають основнi напрямки переробки iмпортної
давальницької сировини, оскiльки частка iнших груп коливається в межах
0,2%(3,7%. Причому у випадку iз надходженням давальницької нафти
ситуацiя обумовлена вiдсутнiстю поки що для України альтернативних
джерел цiєї сировини, окрiм росiйських родовищ.
Експортнi поставки за бартерними угодами здiйснюються, як правило, за
заниженими цiнами, а iмпортнi ( за завищеними. Це було однiєю з основних
причин нарощування негативного сальдо торговельного балансу держави та
кримiналiзацiї зовнiшньоекономiчної сфери дiяльностi.
У 1997 роцi спецпiдроздiлами по боротьбi з органiзованою злочиннiстю МВС
України було викрито понад 500 злочинiв, скоєних пiд час переробки
давальницької сировини та реалiзацiї бартерних угод.
У Херсонськiй областi викрито злочинне угруповання, до складу якого
входило ряд посадових осiб АТ “Херсоннафтопереробка”. Тут протягом
1995(1996 рр. укладались контракти на переробку давальницької нафти
з фiрмами Бельгiї, Iрландiї, США, Великої Британiї. Переробка нафти
здiйснювалась на умовах передачi частини нафтопродуктiв переробниковi.
Приховано вiд оподаткування майже 4,5 млн грн.
Водночас з катастрофiчним зростанням зовнiшнього боргу України
вiдбувається процес накопичення окремими особами значних валютних коштiв
на рахунках у закордонних банках. Нерiдко для незаконної конвертацiї
коштiв та переказу їх за кордон використовуються фiктивнi комерцiйнi
структури, якi здiйснюють свою дiяльнiсть пiд “дахом” злочинних
угруповань, що намагаються контролювати тi чи iншi галузi народного
господарства. За даними МВС України, тiльки через Берестейську фiлiю АО
“Укрiнбанк” (м. Київ) протягом 4-го кварталу 1996 р. та 1-го пiврiччя
1997 р. через фiктивно створенi комерцiйнi структури в порушення Указу
Президента України “Щодо повернення валютних цiнностей, якi незаконно
знаходяться за межами України” було перераховано на “Лоро” рахунки понад
30 млн грн. У Донецькiй областi до кримiнальної вiдповiдальностi
притягуються учасники злочинного угруповання, якi через систему
кореспондентських рахункiв комерцiйних банкiв України, Бiлорусi,
Прибалтики та Нiмеччини займалися незаконною конвертацiєю злочинно
здобутих коштiв. Злочинцями у такий спосіб отримано 1 млн 800 тис. дол.
США. За даними НБУ, за межi України таким шляхом за перiод 1991(1997 рр.
перераховано понад 20 млрд дол. США.
Подiбнi структури працюють i в системi енергопостачання, при цьому
наряду з АО “Укрiнбанк” (м. Київ) активно працюють з кореспондентськими
рахунками iноземних банкiв-нерезидентiв АК “Укракадембанк”, АКБ “Аваль”
(м. Київ), КБ “Приватбанк”, АКБ “Заводбанк” (м. Днiпропетровськ), АКБ
“Слов’янський” (м. Запорiжжя) та ряд iнших комерцiйних банкiв.
Проблема боротьби зi злочиннiстю у сферi зовнiшньоекономiчної дiяльностi
набула особливої актуальностi i гостроти через дiї злочинцiв, якi
завдають значних збиткiв економiцi України. Прибутки, якi отримують
злочиннi угруповання у сферi зовнiшньоекономiчної дiяльностi, є одним iз
основних джерел посилення фiнансової могутностi тiньових структур
i органiзованої злочинностi в Українi.
Протягом 1996 р. в цiй сферi було скоєно 859 злочинiв, а в 1997 р. (
1245 злочинiв, що на 44,9 % бiльше, з них органiзованими злочинними
угрупованнями скоєно у 1996 р. 64 злочини проти 184 у 1997 р. (зростання
майже в три рази).
Проведений аналiз свiдчить про активiзацiю дiяльностi органiзованих
злочинних угруповань, що орудують у сферi зовнiшньоекономiчної
дiяльностi, збагачення яких вiдбувається шляхом: розкрадання державного
майна, зокрема шляхом зрощення з посадовими особами державних структур,
органами влади та управлiння; ухилення вiд сплати податкiв та iнших
обов’язкових платежiв до бюджету при проведеннi зовнiшньоекономiчних
операцiй, зокрема шляхом створення фiктивних пiдприємств; неповернення
грошових коштiв та приховування валютної виручки за експорт
високолiквiдної продукцiї; скоєння злочинiв дiлками тiньової економiки
при отриманнi спирту за угодами, укладеними з “Укрспиртом”;
контрабандного ввозу в Україну товарiв.
Головним управлiнням по боротьбi з органiзованою злочиннiстю МВС України
спiльно з УБОЗ Житомирської областi у 1997 роцi припинена дiяльнiсть
органiзованої злочинної групи з мiжнародними зв’язками, до складу якої
входили посадовi особи концерну “Укрспирт”, корумпованi працiвники
митниць, правоохоронних органiв Житомирської, Волинської, Київської,
Донецької, Одеської, Рiвненської, Тернопiльської областей, Автономної
Республіки Крим, якi за хабарi сприяли керiвникам комерцiйних структур
в отриманнi спирту на спиртзаводах України i оформленню документiв на
нiбито його вивiз за кордон. Встановлено 550 фактiв хабарництва. До
кримiнальної вiдповiдальностi притягується понад 100 осiб, 53 з яких
заарештовано.
Контрабандне перемiщення вантажiв через митний кордон України
вiдбувається, зокрема, шляхом: ввозу пiдакцизних товарiв шляхом
“припиненого” транзиту; ввозу товарiв підакцизної групи пiд iншим
найменуванням; офiцiйного декларування лише частини iмпортованого
пiдакцизного товару; ввозу пiдакцизних товарiв поза митним контролем (на
державному кордонi з Республiкою Молдова, Республiкою Бiлорусь,
Росiйською Федерацiєю).
Характеризуючи причини кримiналiзацiї ситуацiї, що склалася
у зовнiшньоекономiчнiй сферi, доцiльно зупинитись також на аналiзi
такого її аспекту, як створення i дiяльнiсть спiльних пiдприємств.
З початку реформування економiки в Українi спостерiгається тенденцiя
до створення значної кiлькостi спiльних пiдприємств. Якщо у 1990 р.
в Українi було зареєстровано всього 113 таких пiдприємств, то у 1997 р.
( близько 10 400, з яких 1279, або 12,3 % не розпочинали господарської
дiяльностi, а ще 253 ( не значаться за адресами, вказаними
в реєстрацiйних документах.
Вивчення цього питання свiдчить про подальше зниження ефективностi
дiяльностi спiльних пiдприємств, створених за участю iноземних фiрм,
скорочення обсягiв власного виробництва, переорiєнтацiю їх на здiйснення
товарообмiнних та експортних операцiй з сировинними ресурсами.
Позначилась стiйка тенденцiя до збiльшення зовнiшньоторговельного
негативного сальдо i зниження обсягiв надходження в Україну сучасних
iноземних технологiй, обладнання, матерiалiв за рахунок
експортно-iмпортних операцiй, здiйснюваних цими структурами. Спiльними
пiдприємствами вивозяться за кордон дефiцитнi матерiали i стратегiчно
важлива сировина, що проявляється передусiм у спробах постачання за
кордон доброякiсної продукцiї металургiйної, хiмiчної, деревообробної
галузей промисловостi, а також сировинних ресурсiв i рiдкоземельних
металiв пiд виглядом товарiв власного виробництва, вiдходiв або
некондицiї.
Важливим елементом для виводу економiки з кризового становища має бути
залучення в Україну iноземних iнвестицiй. На даному етапi найбiльш
розповсюдженою i домiнуючою формою iноземного iнвестування в економiку
нашої країни є саме спiльнi пiдприємства.
Однак, iз загальної кiлькостi зареєстрованих спiльних пiдприємств такi
iнвестицiї внесенi лише в 2841 пiдприємство (27,3%).
Проте, до статутного фонду створених спiльних пiдприємств iноземнi
iнвестицiї, як правило, вносяться у виглядi транспортних засобiв,
електронної, копiювальної технiки, аудiо-вiдео апаратури. Цi обставини
ускладнюють визначення реального внеску iноземного партнера у статутнi
фонди, оскiльки оцiнка матерiальних внескiв здiйснюється представниками
спiльних пiдприємств, що надає сприятливi умови для зловживань шляхом
штучного пiдвищення реальної вартостi цього майна.
За даними статистики, в середньому сума iнвестицiй, включених до
статутного фонду таких суб’єктiв господарювання, не перевищує декiлькох
сот дол. США. У той же час статут спiльного пiдприємства дозволяє
iноземним партнерам без будь-яких виробничих витрат користуватися
пiльгами в оподаткуваннi i практично безконтрольно здiйснювати вивiз за
кордон власних прибуткiв.
Перевiрки, проведенi у 1996(1997 рр. співробітниками МВС та iнших
контролюючих органiв України показали, що майже 60(70% валютного
прибутку спiльних пiдприємств в Україну не надходять, а осiдають на
рахунках закордонних банкiв, якi вiдкритi на пiдставних осiб завдяки
особистим зв’язкам їх керiвникiв, що мешкають за кордоном, а з валютних
коштiв, що надходять в Україну, до 90% споживається i лише 10%
використовується на розвиток виробництва.
Набувають поширення факти, коли частина спiльних пiдприємств створюється
для проведення разових зовнiшньоекономiчних операцiй на користь, як
правило, iноземного партнера, пiсля проведення яких цi пiдприємства
лiквiдуються.
Викликає занепокоєння тенденцiя створення спiльних пiдприємств з метою
отримання рiзноманiтних кредитiв та приховування валютних коштiв за
кордоном.
Все частiше до статутних фондів спiльних пiдприємств вносяться iноземнi
iнвестицiї у виглядi нематерiальних об’єктiв власностi (iнтелектуальна
власнiсть, науково-технiчнi розробки i т.iн.). Питання митного
оформлення нематерiальних форм власностi iноземних iнвесторiв,
визначення їх фактичної вартостi нормативно не врегульованi. Тому на
практицi виникають труднощi при визначеннi квалiфiкацiйної норми
iноземної iнвестицiї в статутному фондi пiдприємства, застосуваннi
пiльгового оподаткування, розподiлi прибуткiв мiж партнерами тощо.
Одним iз найбiльш розповсюджених факторiв, що сприяє зловживанням
в дiяльностi спiльних пiдприємств, є численнi порушення, якi допускають
органи державної реєстрацiї. Звертає на себе увагу той факт, що
у зв’язку зі скороченням державних поставок енергоресурсiв збiльшуються
обсяги комерцiйних операцiй, якi часто перевищують обсяги державних
поставок.
Ще не на належному рiвнi забезпечується контроль з боку вiдповiдних
установ Нацiонального банку України за дотриманням спiльними
пiдприємствами встановленого порядку вiдкриття поточних та розрахункових
рахункiв, що сприяє здiйсненню ними протиправних фiнансових операцiй.
З урахуванням викладеного, з метою протидiї подальшiй кримiналiзацiї
зовнiшньоекономiчної сфери дiяльностi, на нашу думку, доцiльно:
Кабiнету Мiнiстрiв України вiдновити дiю Закону України “Про
зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть” у повному обсязi, тобто положення п.3
ст.5 Закону (Про державну реєстрацiю суб’єктiв зовнiшньоекономiчної
дiяльностi( (дiя якого була припинена рiшенням Кабiнету Мiнiстрiв
України вiд 12.01.93р. № 6-93), яка повинна здiйснюватись МЗЕЗiТ України
на пiдставi подання Державної митної служби України;
внести пропозицiї щодо змiн та доповнень до Закону України “Про iноземнi
iнвестицiї” вiдносно посилення державними органами контролю за
перерахуванням у статутнi фонди спiльних пiдприємств iноземних
iнвестицiй та їх використанням; регулювання взаємовiдносин мiж
iноземними iнвесторами та українськими пiдприємцями; визначення заходiв
вiдповiдальностi за неефективне чи нецiльове використання отриманих
валютних коштiв; встановлення прiоритетностi вкладання iнвестицiй
у виглядi обладнання та технологiй для виробництва товарiв i послуг;
внести змiни до порядку реєстрацiї спiльних пiдприємств за умов, якщо
iноземний учасник внiс 100% iнвестицiй до моменту реєстрацiї;
спростити процедуру застосування спецiальних санкцiй шляхом передачi
обласним мiжвiдомчим комiсiям, утвореним при держадмiнiстрацiях за
участю управлiнь СБУ, МВС, МЗЕЗiТ, податкової адмiнiстрацiї, НБУ, митних
органiв, права розглядати питання i приймати рiшення про застосування
спецiальних санкцiй до суб’єктiв-порушникiв у сферi зовнiшньоекономiчної
дiяльностi. Застосування спецiальних санкцiй має вiдноситися не лише до
зовнiшньоторговельної дiяльностi, а й до усiх видiв зовнiшньоекономiчної
дiяльностi, що передбаченi ст. 4 Закону України “Про зовнiшньоекономiчну
дiяльнiсть”;
інiцiювати ратифiкацiю Верховною Радою України Європейської Конвенцiї
про взаємну правову допомогу по кримiнальних справах та Конвенцiї про
виявлення, вилучення i конфiскацiю доходiв вiд злочинної дiяльностi, що
дасть змогу укласти вiдповiднi мiжнароднi угоди;
інiцiювати вирiшення питання щодо розгляду у другому читаннi проекту
Закону України “Про валютне регулювання” як невiдкладне;
Мiнiстерству зовнiшньоекономiчних зв’язкiв i торгiвлi України
запровадити систему облiку всiх контрактiв вартiстю понад 100 тис. дол.
США та iнформувати про такi контракти спецпiдроздiли МВС України
у рамках ст. 18 Закону України “Про органiзацiйно-правовi основи
боротьби з органiзованою злочиннiстю” з метою запобiгання скоєнню
злочинiв.
П.Т. Гега, І.В. Бондаренко. Про результати вивчення проблем боротьби
з органiзованою злочиннiстю у зовнiшньоекономiчнiй сферi. “Боротьба з
організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика)” 2’2000
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
