.

Торгівля людьми як прояв транснаціональної організованої злочинності (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
472 3600
Скачать документ

Реферат

на тему:

Торгівля людьми як прояв транснаціональної організованої злочинності

Останні десятиліття ХХ і початок XXI століть відзначено в більшості
країн світу наростаючою хвилею терористичних актів і транснаціональної
організованої злочинності. У будь-яких формах своїх проявах вони все
більше загрожують безпеці громадян багатьох держав, спричиняють суттєві
негативні політичні, економічні й моральні наслідки, відчутно впливають
на психологію значної маси людей. Сутність і причини, що породжують
тероризм і організовану злочинність, мають багато спільного. І тероризм,
й організована злочинність становлять серйозну небезпеку для усього
світового співтовариства. Вони не мають державних чи національних
кордонів і вже багато десятиліть “супроводжують” економічний і
культурний розвиток більшості країн світу. Основні причини росту
організованої злочинності криються у сфері економіки, різкому майновому
розшаруванні при існуванні населення більшості країн за межами
мінімального прожиткового мінімуму, політичній та культурній
нестабільності суспільства, правовому нігілізмі, недосконалості правової
бази [1].

Торгівля людьми є глибоко криміналізованим явищем. Вона підтримується
кримінальними організаціями, що грають ключову роль у даному бізнесі. Як
сектор “тіньової” економіки торгівля людьми перебуває в більшості країн
поза законом, приносить колосальні доходи її власникам. Саме тому продаж
і перепродаж людей стає прибутковим заняттям для багатьох злочинних
груп, втягнутих у даний бізнес. Розгляд торгівлі людьми як явища,
підтримуваного і провокованого організованою злочинністю чи
організованими злочинними групами, дозволяє зрозуміти сховані механізми
його підтримки, а звідси, – й можливості боротьби з нею.

Торгівля людьми розглядається тепер як сучасна форма рабства. У статті 3
Протоколу ООН “Про попередження і припинення торгівлі людьми” дане явище
трактується як “здійснюване з метою експлуатації вербування,
перевезення, передачу, приховування чи утримування людей шляхом погрози,
силоміць шляхом застосування інших форм примусу, викрадення, шахрайства,
обману, зловживання владою чи уразливістю становища, або шляхом підкупу,
у виді платежів чи вигод для одержання згоди особи, яка контролює іншу
особу. Експлуатація включає як мінімум експлуатацію проституції інших
осіб чи інші форми сексуальної експлуатації, примусову працю чи послуги,
рабство чи звичаї, подібні з рабством, підневільний стан чи вилучення
органів”. Перераховані діяння визнаються в статті 4 зазначеного
Протоколу кримінально караними злочинами з ознаками транснаціонального
характеру.

Про криміналізацію феномена “торгівля людьми” заговорили в Україні
зовсім недавно. Першоосновою для звертання до проблеми стали: 1)
відкритість кордонів України і в зв’язку з цим посилення і збільшення
міграційних потоків між державами й усередині країни; 2) ратифікація
відповідних законів по боротьбі з торгівлею людьми в країнах СНД; 3)
ратифікація урядом Віденської конвенції 2002 про транснаціональну
організовану злочинність і протоколів до неї. У ситуації підписання
Україною міжнародних документів по боротьбі з торгівлею людьми та
організованою злочинністю замовчувати наявність работоргівлі стало
неможливо. Однак зазначені, дійсно важливі кроки все-таки можна назвати
“вторинними”. Первинними, що підштовхнули законодавчі й виконавчі органи
влади до визнання факту торгівлі людьми, стали два фактори: віднесення
України до країн, які не бажають визнати масштаби організованої
злочинності, у тому числі й торгівлі людьми (Другий щорічний аналітичний
звіт Держдепартаменту юстиції США, 2002) [2, с. 301] і виявлення
зв’язків організованої злочинності в сфері торгівлі людьми з
терористичними організаціями.

В Україні зв’язок між організованою злочинністю і торгівлею людьми
практично не простежувався взагалі. Співробітники силових структур, МВС,
законодавчих і виконавчих органів влади виводили і дотепер виводять
торгівлю людьми за межі організованої злочинності, відмовляючись
визнавати її існування. Тим часом, за своїми можливостями торгівля
людьми як “тіньовий” сектор економіки перевершує практично всі види
кримінальної діяльності, у тому числі й наркоторгівлю. За даними
Європолу, щорічний дохід від торгівлі людьми досягає 19 млрд. доларів
[2, с. 215]. У зв’язку з цим торгівля людьми стає найважливішою
складовою економічної бази тероризму. Іноді висловлюється думка про те,
що терористичні угруповання не причетні до таких видів діяльності як
торгівля людьми, оскільки вони мають серйозну економічну підтримку з
боку впливових фінансових і урядових кіл в ісламських країнах, а
торгівля людьми виглядає як дрібна діяльність, до якої терористичні
організації не опустяться. Цей аргумент заслуговує на серйозне
заперечення. Нам уявляється, що прихильники даної точки зору не беруть
до уваги змінний характер діяльності та структурну організацію
терористичних груп. На думку ведучих світових експертів, діяльність
міжнародних терористичних організацій стає все більш витонченою і
набуває принципово нових рис.

По-перше, тероризм як локальне явище, підтримуване співчуваючими
окремими особами чи навіть групами, відійшов у минуле. Сучасні
терористичні угруповання можуть існувати автономно, без чи при широкій
підтримці населення. Загибель чи заміна лідера не припиняє діяльність
угруповань, як це було раніше, а деякою мірою сприяє їх посиленню.
Знищення американцями в Афганістані ряду ключових керівників
“Аль-Каїди”, багатьох керівників палестинських терористів ізраїльськими
спецслужбами чи інших польових командирів у Чечні федеральними силами
Росії є тому переконливим свідченням. Загиблі чи переслідувані
спецслужбами керівники терористичних організацій набувають ореола
мучеників і стають привабливими фігурами для наслідування в масах, і,
особливо, для молоді.

По-друге, – згідно із дослідженням, проведеним фахівцями ФБР США,
найбільш суттєві зміни стосуються “спрямування ударів” і тактики
сучасних терористичних угруповань. Від терористів-одинаків тероризм
перейшов до організованого міжнародного тероризму, до насильства над
значними масами людей і значних збитків. Сучасний тероризм – це могутні
структури з відповідним оснащенням, новітніми технологіями і
фінансово-економічними можливостями. Приклади Афганістану, Таджикистану,
Косово, Чечні, Філіппін, Близького Сходу свідчать, що сучасний тероризм
здатний вести диверсійно-терористичні війни, брати участь у масштабних
збройних конфліктах. І це є головною ознакою того, що тероризм стає
одним з видів нового виклику людству. Зокрема, терористи все більше
роблять мішенями своїх акцій не урядові та військові об’єкти, політичних
лідерів чи великих державних чиновників, а цивільне населення, туристів,
відвідувачів великих видовищних заходів, ринків, ресторанів і т. ін.
Подібна “переорієнтація” призводить до зростаючої кількості невинних
людських жертв. Саме цим особливо відрізняються масштабні теракти “епохи
після 11 вересня 2001 року” у США, на Філіппінах, в Індонезії, Росії.

По-третє, – масштабність і розмаїття форм діяльності сучасного тероризму
вимагає залучення величезних матеріальних ресурсів. За деякими оцінками,
мінімальний бюджет терористичних груп складає близько 20 млрд. дол. [3].
Одними спонсорами тут не обійтися, тим більше що держави-спонсори
тероризму або зникли, або втратили колишні можливості фінансування
терористичної діяльності. Тероризм потребує міцної економічної бази,
тому він переходить на “самофінансування” і розвиває “власну” економіку,
що дає надприбутки, обчислювальні іноді тисячами відсотків. Ця економіка
побудована на злочинній діяльності, адже для тероризму не існує ні
моральних обмежень, ні загальноприйнятих правил і норм, ні суспільної
думки, – навпроти, він їх демонстративно ігнорує. Тероризм перетворився
на дуже прибутковий бізнес глобального масштабу з розвиненим “ринком
праці” і вкладенням капіталів у “дохідний” злочинний бізнес: торгівлю
зброєю, наркобізнес, контрабанду, викрадення людей з метою одержання
викупу, фінансові махінації, виготовлення фальшивих грошових купюр,
вимагання, рекет, організацію замовлених вбивств, азартні ігри й інші,
не менш прибуткові види діяльності.

Фінансова база міжнародного тероризму вже сьогодні є добре
структурованою, має системи управління, планування. Відзначаються наради
і зустрічі керівників, налагоджене інформаційно-пропагандистське
забезпечення. Цей бізнес має власні правила і мораль, не сумісні ні з
жодними загальнолюдськими і демократичними принципами й цінностями.

Як було відзначено на конференції юристів європейських держав, США і
Канади в січні 2001 року, фінансовий оборот у сфері “тіньової” економіки
склав близько 1,5 трн дол. [4]. Упустити такі можливості для
фінансування своєї діяльності терористи не можуть. Включаючи в
кримінальну діяльність міжнародних синдикатів тероризм, останній стає
інтернаціональним, а терористичні організації перетворюються на знаряддя
реалізації визначеної політики і дуже часто – злочинного бізнесу.

Звичайно, торгівля людьми, здебільшого, здійснюється не самими
терористами. Але існують способи, за допомогою яких терористичні групи
використовують торгівлю людьми у своїх цілях (від самого грубого –
продажу жінок до будинків розпусти аж до постачання найманців у “гарячі
точки”). Насамперед, йдеться про так звані “етнічні” злочинні
організовані групи (китайські, японські, албанські, іракські, чеченські
і т. ін.), які спеціалізуються на торгівлі людьми чи займаються цим
злочинним бізнесом паралельно з такими видами кримінального бізнесу, як
“відмивання” грошей, торгівля наркотиками, дорогоцінними металами,
нелегальний вивіз за рубіж деревини, торгівля автомобілями і т. ін.
Зокрема, прикладами такого злиття тероризму і торгівлі людьми стали
злочинні організації, що існують на території колишньої Югославії. Після
етнічних чищень у Косово і при потуранні миротворчих військ на його
територію під видом біженців у 2000 р. увійшло понад 200 тис. іноземців,
переважно албанців з Північної Албанії [5]. І на сьогодні спецслужби
європейських держав звертають пильну увагу на албанські злочинні
угруповання, які не тільки утворили розгалужену мережу торгівлі людьми в
Західноєвропейському регіоні, але й контролюють її [6].

Крім етнічних, виникають й інші мережі, засновані за іншими принципами,
а саме: на основі економічних і фінансових інтересів. Наприклад, у 2003
році зусиллями італійської поліції, ФБР і європейських кримінальних
служб була проведена великомасштабна операція “Павутина”, в ході якої
було затримано 50 чоловік і пред’явлене обвинувачення 150 особам у
підозрі в створенні міжнародної злочинної мережі з “відмивання” грошей,
отриманих від контрабанди зброї, наркотиків, а також работоргівлі.
Мережа охоплювала 70 міст Італії, Монако, Швейцарії, Франції, Німеччини
Канади, США. Захоплено розкішні автомобілі, нерухомість і арештовано
банківські рахунки на 100 млн дол. США.

У 2002 році американські спецслужби одержали докази того, що частина
прибутку від торгівлі наркотиками й організації проституції на території
США одержують радикальні ісламські угруповання на Близькому Сході,
зокрема, “Хизбалла”. З такою заявою, за даними агентства Reuters,
виступив глава Агентства по контролю за поширенням наркотичних
препаратів Эйза Хатчинсон (Asa Hutchinson). За твердженням Є. Хатчинсон,
федеральній владі вдалося установити канали, по яких фінансові потоки
спрямовуються на Близький Схід [7]. Ці й інші свідчення дозволяють
здійснити висновку про те, що “тіньовий” оборот капіталу, у тому числі й
від торгівлі людьми, стає в сучасному світі основним джерелом
фінансування діяльності терористичних угруповань.

У багатьох випадках терористичні організації беруть безпосередню участь
у самому процесі торгівлі. За повідомленнями інформаційного агентства
Reuters, у вересні 2003 р. під час зустрічі міністра внутрішніх справ
Італії Джузеппе Пизану з начальником департаменту внутрішньої безпеки
США Томом Риджем, у ході якої обговорювалися питання взаємодії Італії і
США в галузі боротьби з тероризмом, Джузеппе Пизану повідомив, що, за
оцінками італійських спецслужб, щорічно в Європу нелегальними шляхами
потрапляють близько 500 тис. чоловік, кожний з який платить
організаторам перевезення 4 тис. дол. Таким чином, річний обіг коштів в
індустрії складає, щонайменше, 2 млрд дол. При цьому він підтвердив
повідомлення інформаційного агентства Reuters про те, що в доповіді
спецслужб Італії від жовтня 2003 р. визнається участь терористичних
організацій і груп у підготовці нелегальної міграції й продажу людей
через Італію. Безпосередньо в цих операціях замішана “Аль-Каїда” [8].
Інформацію, що надійшла з Італії, доповнюють дані інших
Середземноморських країн. Так, у жовтні 2003 року у Греції були
заарештовані декілька пакистанців – членів злочинного угруповання, що
займалися торгівлею людьми. Прізвище деяких із затриманих фігурують у
списках американських спецслужб у зв’язку з діяльністю “Аль-Каїди” [9].
Активно діяли останні 10 років терористичні угруповання Хаймхороєва,
Бараєва, братів Ахмадових на території Чечні, що здійснювали, крім
бойових дій, викрадення людей з метою викупу.

Зв’язок терористичних організацій зі злочинними групами, що здійснюють
торгівлю людьми, виявляється в ряді випадків настільки тісним, що не
представляється можливим відокремити один злочин від іншого. І ті, й
інші користаються тими самими транспортними і комунікаційними мережами і
фальшивими документами. Найчастіше саме торговці людьми, що
налагоджуються міжнародні мережі, створюють коридори, по яких терористи
мають можливість безперешкодно перетинати границі країн. Три фактори
уможливлюють настільки безпрецедентне злиття зусиль терористів і
торговців людьми: зростанню рівня міжнародної організованої злочинності,
слабкість імміграційного контролю в країнах транзиту і корупція, що
дозволяє злочинцям безперешкодно одержувати фальшиві документи і
переправляти людей з однієї країни до іншої.

Представляється очевидним, що загроза тероризму і торгівлі людьми може
бути максимально мінімізована в основному шляхом нарощування роботи
усього світового співтовариства по ліквідації соціальних, економічних та
ідеологічних коренів цих явищ. Але зрозуміло й те, що настільки
масштабне завдання потребуватиме багато часу й істотних витрат. Беручи
до уваги транснаціональний характер тероризму, а також його щільні
зв’язки з іншими викликами і погрозами безпеки, такими як організована
злочинність, торгівля людьми, а також незаконний обіг зброї, важливо
прагнути до зміцнення співробітництва між відповідними владними
структурами і здійснення регулярного обміну інформацією з метою
зміцнення можливостей світового співтовариства щодо припинення
фінансування тероризму.

 

Список використаних джерел

1. Нелегальна міграція та торгівля жінками у міжнародно-правовому
контексті: У 2 кн. Кн. 1. Ч. 2 // Відп. редактори Ю.І. Римаренко, Я.Ю.
Кондратьєв; За ред. Ю.С. Шемшученка. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М.
Корецького НАН України, Київський ун-т права, Національна академія
внутрішніх справ України, 2001.– 1012 с.; Годунов И.В. Противодействие
организованной преступности. – М., 2003. – 175 с.; Лунеев В.В.
Преступность ХХ века. Мировые, региональные и российские тенденции. –
М., 1999. – 234 с.

2. Ерохина Л.Д., Буряк М.Ю. Торговля женщинами и детьми в целях
сексуальной эксплуатации в социологической и криминологической
перспективе. – М., 2003.

3. Трунов И.Л., Ольховский К.П. Юридическая основа в вопросах теории и
практики борьбы с терроризмом // Закон и право. – 2002. – № 7. – С. 127.

4. Итоговая декларация Санкт-Петербургского межпарламентского форума по
борьбе с терроризмом (Санкт-Петербург, 27–28 марта 2002 года) //
http://www.iacis.ru/fight.htm.

5. Милошевич Борислав. Агрессия НАТО продолжается – // http://www.zavtra
ru.

6. Congressional Statement of Ralf Mutschke, Assistant Director,
Criminal Intelligence Directorate International Criminal Police
Organization – Interpol General Secretariat Committee on the Judiciary
Subcommittee on Crime December 13, 2000 “The Threat Posed by the
Convergence of Organized Crime, Drugs Trafficking and Terrorism” //
http://www.russianlaw.org/Mutschke.htm.

7. Американские уличные торговцы наркотиками финансируют “Хизбаллу” //
http://lenta.ru.

8. Спецслужбы Италии: за торговлей людьми и нелегальной иммиграцией
стоит “Аль-Каида” // http://www.agentura.ru.

9. Симкин Роман. Подробности о подозреваемом в причастности к
“Аль-Каиде” // http://www.greek.ru.

В.І. Олефір. Торгівля людьми як прояв транснаціональної організованої
злочинності. Журнал “Боротьба з організованою злочинністю і корупцією
(теорія і практика)” 11’2005

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020