Реферат
на тему:
АрхіваториНевеликі за розміром та досить доступні програми швидко
наведуть порядок серед хаосу директорій і файлів, відкладуть “на потім”
найбільш важливі, але рідко затребувані файли, допоможуть поділитися з
товаришем цікавою грою , яка раніше ну ні як не поміщалась на дискеті
1,44”.
У цій роботі проведемо аналіз двох найбільш популярних на сьогоднішній
день архіваторів – WinZip 8.1 та WinRar 3.11.
WinZip 8.1
Для запуску програми можна:
клікнути по ярлику програми, що розташований у головному меню Windows;
клікнути по ярлику програми на робочому столі;
клікнути на будь-який файл з розширенням *.zip (він має бути
асоційованим саме із цим архіватором). Тоді відкриється робоче вікно
програми і побачимо вміст архіву. Заголовок вікна виглядатиме наступним
чином: WinZip – [ім’я файлу].
Клікнувши на вільному місці, файли можна відсортувати за ім’ям, типом,
часом останньої зміни, розміром початкового файла, ступенем стиснення,
розміром файлу в архіві і т.д.
Кнопка Wizard викликає програму-майстер, передбачену для спрощення
процедури архівування та розархівування файлів. Повернутися назад можна
за допомогою кнопки WinZip Classic.
Архівація файлів. Створення нового архіву.
WinZip дозволяє взяти всі файли із даної директорії і запакувати, взяти
лише деякі файли із даної директорії і запакувати, взяти директорії
разом із піддиректоріями та їх файлами і запакувати.
Для того, щоб заархівувати всі файли у даній папці потрібно:
Натиснути кнопку New у головному робочому вікні програми. З’являється
діалогове вікно New Archive. Знаходимо у себе на диску директорію, у
якій буде створено архів, вводимо його майбутнє ім’я і тиснемо ОК. Перед
нами нове діалогове вікно Add. Тепер знаходимо папку з файлами, які
хочемо заархівувати і тиснемо Add.
Для того, щоб заархівувати не всі файли в директорії, а лише обрані,
послідовність дій та сама, тільки у вікні Add за допомогою клавіш Shift
і Ctrl обираємо лише необхідні нам файли. Також можна у вікні Add при
введені імені файла зазначити маску. Наприклад, замість *.* ввести
*.html або *.doc. Щоб стиснути файли, які знаходяться у піддиректоріях,
необхідно відмітити пункт меню Folders –> Include subfolders. Якщо ж
поставити галочку Save full path info, то WinZip запам’ятає, в якому
місці знаходились файли, а потім, при розархівуванні, запропонує
автоматично створити папку з такою ж назвою і поскладати туди файли з
архіву.
WinZip даєм можливість стискати файли з різним ступенем компресіії. Цей
параметр задається у вікні Compression. За умовчанням тут стоїть рівень
“Normal”, можна обрати також Fast, Super Fast, None і, на мою думку,
найоптимальніший – Maximum (slowest). Зрозуміло, що останній дасть
найкращий результат, доведеться лиш трішки зачекати. Відмітку Store
filenames in 8.3 format варто ставити тоді, коли архів створюється для
подальшого використання на комп’ютері, де встановлений MS-DOS чи Windows
3.1, які довгих імен файлів не розуміють. У цьому випадку файл отримає
ім’я не більше 8 символів та розширення не більше трьох.
Якщо натиснути Password, можна задати пароль для архіву. Символи паролю
вводяться двічі (другий раз для підтвердження). Переглядати вміст архіву
може будь-який бажаючий, а от розпакувати і переглянути вміст файлів –
лише власник пароля. Пароль можна також забути. З цією проблемою
непогано справляються спеціальні програми-ламалки. Чим довший пароль і
чим складніша його структура (має містити цифри, маленькі, великі
літери, інші символи), тим складніше його зламати.
Розділ Attributes дозволяє при архівуванні враховувати атрибути файла.
Наприклад, прибравши галочку Include system and hidden files, ми даємо
команду WinZip не архівувати системні та приховані файли, що іноді буває
досить зручно.
Додання файлів в архів:
Для того, щоб додати файли в раніше створений архів, відкриваємо його
кнопкою Open і тиснемо Add.
Розархівування файлів
Саме з цією операцією доводиться мати справу найчастіше. Наприклад,
майже всі програми, доступні для скачування в мережі Інтернет,
запаковані саме за допомогою архіватора WinZip. І аби ними можна було
скористатися, доводиться мати справу із процесом розархівування:
1. Запускаємо WinZip, відкриваємо архів (кнопка Open). Якщо не
задавати тип файлів, то відкрити у вікні, що з’явилось, можна лише
zip-архіви. Якщо ж вибрати опцію All archives, для відкриття будуть
доступні й інші типи архівів.
2. Виділяємо всі файли (або тільки потрібні) і тиснемо Extract.
3. Задаємо місце, куди необхідно розпакувати вказані файли. За
умовчанням WinZip пропонує директорію С:\windows\temp. Звісно, можна
обрати будь-яку іншу папку.
4. Тиснемо Extract і отримуємо файли в розпакованому вигляді.
З операцією розархівування можна справитися і куди швидше. Просто
виділити усі файли за допомогою комбінації клавіш ctrl+A і перетягнути
їх на вільне місце у папці кінцевого призначення. Додати файли в архів
можна аналогічним способом.
Секція настройок Files у вікні Extract дає можливість вибрати потрібні
файли, навіть якщо у головному вікні архіватора ми не вибрали нічого.
Можна обрати опцію All files, у такому випадку з архіву будуть
розпаковані усі файли, незалежно від того, що ми виділяли у головному
вікні програмию.
Зліва внизу знаходяться ще три корисні параметри розархівування. Галочка
навпроти Overwrite existing files дає вказівку архіватору писати поверх
одноіменних файлів, якщо вони знаходяться у директорії для розпакування.
Відмітивши пункт Skip older files, уникнемо затирання нових файлів
старими.
Галочка біля Use folder names означає, що якщо для запакованих файлів в
архіві було вказано ім’я папки, де вони лежали, то саме у цю папку вони
і будуть покладені (за відсутності WinZip автоматично її створить).
Операції з файлами в архіві:
View – дозволяє переглянути вміст файла в архіві одним із трьох способів
– власною програмою-переглядачем текстових файлів, програмою, із якою
даний файл асоційований в системі, або ж заданою користувачем програмою.
Для того, щоб викинути непотрібні файли тиснемо Actions —> Delete.
З’явиться діалогове вікно, де вказуємо, які саме файли необхідно
викинути в корзину: всі, тільки виділені, або ж файли, задані по масці.
Операції з архівом як єдиним цілим зосереджені в меню Actions. Отже,
архіви можна:
тестувати на предмет цілісності (Test);
перевіряти на віруси (Virus Scan);
створювати з простого архіву такий, що сам розпаковуватиметься (Make
.Exe File).
кодувати для передачі через e-mail (UUencode).
Детальніше зупинимось на технології створення .exe файлу. Ця зручна
опція дає можливість створити файл, який можна відкрити на комп’ютері де
сам архіватор WinZip не встановлений. Безпосередньо архіви, які самі
розпаковуються, створити не можна. Потрібно перетворити у них вже
готовий, існуючий zip-архів. Отже, тиснемо Actions —> Make .Exe File.
З’являється діалогове вікно WinZip Self-Extractor Personal Edition.
Create self-extracting Zip file from – вказуємо ім’я архіву, з якого
хочемо зробити .exe – файл.
Default “Unzip To” folder – вказуємо папку, в яку за умовчанням архів
себе розпакує. Якщо лишити це поле пустим, архів розпакується в
директорію, вказану у параметрах Temp= системи.
Spanning Support – настройка підтримки розбиття файлу на декілька
дискет. При розпакуванні такого архіву, користувач отримає запит
вставити наступну дискету.
WinRar 3.11
Перше, що приємно дивує, – WinRar є розробкою українського автора Євгена
Рошала. Досівський RAR існує вже багато років і широко поширений не лише
в Україні та Росії, але і в усьому світі. WinRAR – вдосконалена версія
архіватора, яка має зручний графічний інтерфейс. WinRAR вміє створювати
не лише архіви власного формату (файли з розширенням .rar), але і zip. А
діставати файли може навіть з архівів arj, cab, lzh, tar, gz, ace, uue.
До того ж, для розпаковування cab, arj та lzh навіть необов’язкова
наявність цих архіваторів на комп’ютері. За ступенем стискання WinRAR
перевершує WinZip (і навіть ARJ). Крім того, в останніх версіях з’явився
спеціальний алгоритм роботи з мультимедійними файлами: звуковими і
графічними. Архіватор має декілька властивих лише йому особливостей.
Наприклад, може додавати в архів надлишкову інформацію, за допомогою
якої здатен потім відремонтувати пошкоджений при передачі мережею чи
переписаний із битої дискети файл. Є цікава можливість створювати
безперервний архів (solid archive), у якому рівень стиснення інформації
вищий, ніж у звичайному на 15-50%. У такому випадку усі файли, які
підлягають архівації, розглядаються як один безперервний довгий файл, а
отже і відповідним чином обробляються. Цей метод виявляється найбільш
ефективним при архівуванні великої кількості маленьких файлів одного
типу.
При установці програма створює свою групу у Головному меню, а також
ярлик на робочому столі. При запуску відкривається основне робоче вікно.
Операції з архівами.
На відміну від архіватора WinZip, робоче вікно WinRAR ніколи не буває
порожнім. Чимось воно нагадує добре знайомий Проводник Windows. Тут
також можна копіювати, переміщувати, викидати файли, одним словом,
використовувати як примітивний файловий менеджер.
Для створення нового архіву достатньо обрати потрібні нам файли і
натиснути кнопку Add, або ж обрати в меню Commands команду Add files to
archive. Програма попросить ввести ім’я нового архіву, місце, де він
буде створений, тип архіву (zip чи rar) та деяку додаткову інформацію.
Метод стиснення за умовчанням встановлюється Normal, але можна також
обрати Store (без стиснення зовсім), Fastest і Fast (висока швидкість,
менша щільність), Good і Best (більша щільність, менші швидкість). У
розділі Split to volumes, bytes можна вказати опцію 1 457 664, щоб
одразу розрізати архівний файл на декілька частин розміром з дискету.
В меню Update mode замість рядка Add and replace files (додати із
заміною файлів) також доступні Add and update files (додати з оновленням
файлів), Fresh existing files only (оновити існуючі фали), Synchronize
archive contents (синхронізувати вміст архівів). У цьому ж вікні можна
настроїти видалення початкових файлів після архівації, створення
self-extractor’a (SFX), неперервного архіву, мультимедійне стискання
тощо. Важливою є опція Put recovery record, якщо існує загроза
пошкодження архіву. Поставивши тут галочку, пізніше відновимо архів з
мінімальними втратами.
На вкладці Advanced маємо можливість додати до файлів, які архівуються,
інформацію про права доступу (лише для NTFS) і задати пароль.
На сторінці Files діалогового вікна можна переглянути список файлів і
папок, котрі будуть додані в архів, і відредагувати його. Якщо вписати
замість імен файлів лише маски (*.doc, *.txt, *.bmp) , тоді в архів
будуть додані файли з відповідними розширеннями. Поле Files to exclude
дозволяє зазначити типи файлів, які в архів додавати непотрібно.
У наступних вкладках – Backup і Comment – здійснюється більш тонка
настройка прцесу, яка, втім, у більшості випадків не є важливою. Цікавою
є функція додавання коментарів до створеного архіву (щоб не забути його
вміст).
Розархівація файлів
Для розпаковування файлів з архіву необхідно натиснути кнопку Extract
to. Можна також використати гарячу комбінацію Alt-E. Усі файли будуть
розархівовані у ту папку, де лежить сам архів. Хоча, звісно, можна чітко
вказати директорію призначення. Як і в WinZip, реалізована можливість
простого перетягування файлів на вільне місце.
Інші операції з архівом
Кнопка Info виводить статистичну інформацію по архіву. Повний його
розмір, ступінь стиснення у відсотках і т.д.
Всередині архіву .rar або .zip з’являється кнопка SFX. Вона передбачена
для перетворення звичайного архіву у такий, що розпакується самостійно.
На вибір доступні декілька різних модулів, від яких залежатиме тим
утвореного self-extractor’a.
Кнопка Test перевіряє архів на цілісність і наявність помилок. Свої та
zip-архіви RAR може перевірити самостійно, для інших же викликає окремий
архіватор. Self-extractor’y також можна перевірити. Якщо зустрічається
якась помилка, WinRAR видасть про неї повідомлення. У такому випадку
допоможе кнопка Repair. Після процесу лікування WinRAR створить новий
файл з ім’ям reconst.rar (або _reconst.zip, відповідно).
В меню Favorites створюється список “улюблених” архівів для швидкого
переходу до будь-якого із них. Додати туди якийсь архів можна за
допомогою команди Add to favorites.
Якщо порівнювати інтерфейси двох архіваторів, то діалогові вікна WinRAR
організовані набагато краще. Існує декілька закладок, які розбивають усі
настройки на різні групи. У WinZip усі настройки знаходяться в одному
діалоговому вікні. На перший погляд, таке розташування є зручнішим, та
все ж дещо ускладнює освоєння архіватора та орієнтацію в ньому. Для
більш просунутих користувачів особливої різниці немає. Особисто мені
WinZip навіть подобається більше, оскільки, запам’ятавши розташування
необхідних опцій, непотрібно стрибати по різним вкладкам.
WinRAR є більш функціональним. Найбільш важливим видається повна
підтримка ZIP і RAR, можливість розпакування архівів CAB, ARJ, LZH, ACE,
TAR, GZip, UUE, BZ2, JAR та ISO. Також варто відмітити зручне створення
self-extractor’a, додання інформації про “ремонт” архіву, додавання
коментарів, блокування архіву від змін, розбивання на декілька частин,
створення електронних підписів для перевірки автентичності (лише для
зареєстрованих версій програми). У WinZip можливостей дещо менше. Він
працює повноцінно лише з архівами .zip (та деякими із перерахованих вище
форматів). Варто згадати розширені можливості для роботи із форматом
UUE, який, проте, все-одно майже не використовується. Неможливо
створювати електронний підпис, додавати “recovery record”, розбивати на
частини (якщо загальний обсяг архіву менший 65 кб). Гірше настроюється
створення SFX-архівів.
Щодо швидкості та якості роботи, то тут ситуація наступна:
Тест проводився на комп’ютері P4 2400 Mhz, 256Mb RDRAM, OS Windows XP
Home Edition.
документ Word обсягом 178 кб
JPEG малюнок 108 kb
exe-файл 1,06 Mb
багато маленьких файлів загальний обсяг яких 1,11 Mb
відеофайл .avi 115 Mb
Тип початкового файлу Обсяг початкового файлу Обсяг архіву
ZIP Час роботи WinZip Обсяг архіву
RAR Час роботи WinRAR
Документ Word 178 КБ 57 КБ Менше
1 сек 52 КБ Менше
1 сек
JPEG 108 КБ 108 КБ Менше
1 сек 108 КБ Менше
1 сек
Exe-файл 1.06 МБ 299 КБ Менше
1 сек 188 КБ Менше
1 сек
Група файлів .mht (Web-архіви) 1.11 МБ 420 КБ
Менше
1 сек 400 КБ
Менше 1 сек
Відеофайл 115 МБ 81.1 МБ 53 сек 66.1 МБ 3 хв. 57 сек
Отже, бачимо, що швидкість роботи з файлами невеликого обсягу у двох
архіваторів майже однакова. Щодо великих файлів, то WinZip справляється
куди швидше, хоча і сильно поступається в якості за рівнем стискання.
WinRAR переважає свого конкурента за багатьма показниками, окрім
найважливішого: розповсюдженості у світі. Його здатність працювати з
обома типами архівів приваблює все більше і більше користувачів, та все
ж WinZip встиг ґрунтовно оселитися на комп’ютерах мільйонів. А силу
звички подолати досить складно. Не дивлячись на результати порівняльного
тесту, я лишаюсь вірним прихильником компанії WinZip Computing.
PAGE
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
