UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваВизвольна боротьба українського народу в другій половині ХVІІ ст. (реферат)
Авторdimich
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1791
Скачало164
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат

 

на тему:

 

Визвольна боротьба українського народу в другій половині ХVІІ ст.

 

Посилення феодального і національно-релігійного гніту викликало в

Україні хвилю повстань. На початку XVIII ст. виникла нова форма

антифеодальної боротьби - гайдамацький рух. Серед гайдамаків були

козацька голота, селяни, міщани, православне духовенство. Загони

гайдамаків діяли на всій території Правобережжя і користувалися широкою

підтримкою населення. Повсталі боролися за захист прав православної

віри, відновлення козацьких вольностей, звільнення від

шляхетсько-магнатської залежності.

 

На західноукраїнських землях селяни також відмовлялися відбувати

панщину, платити податки, захоплювали поміщицькі землі. Ці народні

месники називалися опришками. Найвідомішим ватажком опришків був Олекса

Довбуш. Разом із братом Іваном у 1738— 1743 рр. він активно боровся зі

шляхтою біля Коломиї. Пізніше Іван перейшов на територію Західного

Прикарпаття, а Олекса розгорнув боротьбу в Північній Буковині та

Закарпатті.

 

Опришківський рух тривав довго — завдяки вмілій організації, тісним

зв'язкам із селянами, вдалій партизанській тактиці. У гірських умовах

загін Довбуша був невловимий, хоча проти нього воювало 2,5-тисячне

королівське військо.

 

1744—1745 роки стали періодом найбільш активної діяльності народних

месників. Рух опришків значно сприяв зростанню антифеодального спротиву

селянства. Але і шляхта не дрімала: за голову Довбуша було обіцяно

значну винагороду. 23 серпня 1745 р. його було підступно поранено, і 24

серпня він помер. Справу Довбуша продовжили його побратими — В. Орфенюк,

В. Баюрак, І. Бойчук.

 

Опришківський рух був тісно пов'язаний з гайдамацьким, найвищим злетом

якого стала так звана Коліївщина.

 

У 1768 р. польський сейм під тиском Росії схвалює рішення про формальне

зрівняння у правах православної та католицької церков. Цим Катерина ІІ

розраховувала послабити Польщу, спровокувавши конфлікт між королем і

шляхтою та виставивши себе захисницею православ'я. У відповідь шляхтичі

скликають Барську конфедерацію під гаслом захисту католицизму і

шляхетських прав. Починаються репресії проти українців. На прохання

польського уряду Росія починає воєнні дії проти конфедератів, що

послужило сигналом до повстання.

 

Ініціатором повстання православних на Правобережжі був ігумен

Мотронинського Троїцького монастиря М. Значко-Яворський. Максим Залізняк

збирає повсталих, осердям яких були запорожці, у Холодному Яру. За

декілька тижнів повстання охопило Київщину, Брацлавщину, Поділля,

Галичину. Гайдамаки звільняли селян від влади польських панів,

скасовували панщину та інші форми визиску, створювали органи

селянсько-козацького самоврядування. На початку червня 1768 р. повсталі

оточили Умань — один із центрів польського панування на Правобережжі. На

їхній бік перейшов уманський сотник І. Гонта з козаками, і місто

капітулювало. Рада повсталих обрала Залізняка гетьманом і князем

смілянським, а Ґонту — полковником і князем уманським. Тоді військо

гайдамаків налічувало 16 сотень.

 

Наляканий розмахом Коліївщини, побоюючись поширення повстання на

-----> Page:

0 [1]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ