UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваГалицько-Волинське князівство (реферат)
Авторdimich
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2380
Скачало224
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат

 

на тему:

 

Галицько-Волинське князівство

 

По смерті Ярослава Мудрого з початком феодальної роздробленості

Галицьке князівство відокремилося від Києва. Першими галицькими князями

були нащадки онуків Ярослава Мудрого — Ростиславичі, а на Волині —

Мстиславичі, які вели свій родовід від Володимира Мономаха. Особливістю

політичного життя Галичини був значний вплив боярства, яке формувалося

не з князівської дружини, як в інших землях, а з родоплемінної знаті.

Саме Ростиславичі, прагнучи утвердити свою династію в Галичині, залучали

до влади боярську верхівку, роздаючи їй посади та маєтки. До того ж

значним джерелом збагачення галицького боярства була торгівля сіллю.

Загалом політична ситуація протягом правління Ростиславичів

забезпечувала панівне становище боярства, яке могло дозволити собі

утримання навіть власних бойових дружин.

 

Об'єднання Галичини проходило за князя Володимирка (1124—1153 рр.), а

розквіту Галицьке князівство сягнуло за його сина Ярослава Осмомисла

(1153—1187 рр.). Тоді будуються нові міста, фортеці. Успішними були

походи Ярослава проти зовнішніх ворогів. Так, у 1183 р. він взяв у полон

12 половецьких ханів. Після смерті Ярослава Осмомисла (1187 р.)

галицький стіл посів його позашлюбний син Олег. Проте галичани повстали

проти нього на користь законного правителя — старшого сина Ярослава —

Володимира. Бояри, невдоволені його правлінням, намагалися запросити на

князівство волинського князя Романа Мстиславича. Проте Володимир

Ярославич, спираючись на підтримку німецького князя Фридріха Барбаросси

і польського короля Казимира, повернув собі князівський стіл.

 

Після смерті останнього Ростиславича — Володимира (1199 р.) Роман

Мстиславич, спираючись на дружинників, міщан і частину боярства,

об'єднав галицькі та волинські землі в єдине князівство, яке поступово

стає спадкоємцем Києва.

 

Формуючи централізовану державу, Роман Мстиславич рішуче виступив проти

опозиційного йому галицького боярства. Здійснивши успішні походи проти

Литви, Польщі, Угорщини, половців, Роман Мстиславич підніс міжнародний

авторитет держави. У 1202— 1203 рр. він поширює свою владу на Київщину

та Переяславщину. В 1205 р. під час війни з Польщею Роман Мстиславич

потрапив у засідку і загинув. Після цього потужне державне утворення

фактично розпадається.

 

Галицькі бояри не були зацікавлені у відновленні єдиного

Галицько-волинського князівства та організували заколот, унаслідок якого

вдова Романа Мстиславича Ганна з малолітніми синами Данилом і Васильком

змушена була бігти з Галича у Володимир-Волинський, а потім у Польщу.

Почався період міжусобних воєн та іноземного втручання. Лише у 1238 р.

Данило зміг оволодіти Галичем, перемігши об'єднані сили тамтешнього

боярства, угорських і польських феодалів. Волинські землі отримав

Василько, хоч обидва князівства існували як єдине ціле. Внутрішня

політика Данила Галицького була скерована на посилення держави.

Розбудовувалися міста, поставали нові — Львів, Холм. У 1239 р. до

князівства було приєднано Київ. Зміцнювалася православна церква,

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ