UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваГетьманщина після Переяславської ради. Руїна (реферат)
Авторdimich
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1292
Скачало159
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат

 

на тему:

 

Гетьманщина після Переяславської ради. Руїна

 

По смерті Б. Хмельницького його син Юрій Хмельницький, обраний

гетьманом, за рішенням старшинської ради був замінений І. Виговським і

посланий у Київ завершувати навчання. Тим самим династію Хмельницьких

було відсторонено від влади. Порушення принципу спадкового гетьманства

породило серед старшини спокусу боротьби за владу. Багато вчених

вважають цей факт однією з основних причин руйнації тодішньої

української державності.

 

У внутрішній політиці І. Виговський спочатку виступив за пріоритетну

роль шляхти, ігноруючи давні принципи соціальної організації України,

засновані на традиціях козацтва. Серйозні зміни вніс він і у зовнішню

політику. Невдоволений втручанням російських чиновників у справи

України, він починає мирні переговори з Польщею. На початку 1658 р.

Виговський дає польському королеві Яну Казимирові згоду на визнання

сюзеренітету.

 

Обурена козацька старшина під керівництвом кошового Я. Барабаша та

полтавського полковника М. Пушкаря збирає військо і фактично розпочинає

громадянську війну. Гетьман розгромив повстання і жорстоко покарав його

учасників. У вересні 1658 р. переговори з Польщею були продовжені, і 16

вересня підписується Гадяцький трактат, згідно з яким Україна як «Руське

князівство» входила до Речі Посполитої на правах формально рівного

суб'єкта федерації. Українська держава визнавалась в межах Київського,

Чернігівського і Брацлавського воєводств. Органи влади формувалися за

польським зразком. На чолі держави стояв виборний гетьман. Україна могла

мати власний суд, військо, скарбницю, але при цьому позбавлялася

можливості міжнародних стосунків. Урівнювалися права католицької та

православної церков, а в одному з варіантів угоди мова навіть йшла про

ліквідацію унії.

 

Пропольська орієнтація Виговського не знайшла підтримки серед

українського народу. А запорожці відкрито готувалися до виступу. В цей

час війну проти гетьмана починає Росія. За допомогою кримських татар

Виговський у липні 1659 р. розгромив російські війська під Конотопом.

Але скористатися перемогою гетьман не зміг, оскільки проти нього

піднімається ще одне повстання — під проводом І. Богуна та І. Сірка.

Підтримані російськими військами, повсталі завдають поразки Виговському,

і той змушений тікати до Польщі.

 

У вересні 1659 р. на Білоцерківській раді гетьманом знову проголошується

Ю. Хмельницький. Він підписує з царським урядом нові Переяславські

статті 1659 р., які, на відміну від Березневих статей 1654 р., фактично

визнавали статус украй обмеженої автономії України у складі Росії.

Заборонялись обрання гетьмана без дозволу царя, зовнішні стосунки.

Московські воєводи сіли в Києві, Переяславі, Ніжині, Чернігові,

Брацлаві, Умані. Київська православна митрополія підпорядковувалася

Московському патріархатові.

 

Переяславські статті та взаємини з Москвою викликали крайнє невдоволення

правобережної старшини, що врешті-решт і зумовило розкол України за

територіальною ознакою.

 

Але вже у 1660 р. після невдалого походу російських військ на Львів Ю.

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ