UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЗахідноукраїнські землі наприкінці ХVІІІ - в першій половині ХІХ ст. (реферат)
Авторdimich
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3815
Скачало226
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат

 

на тему:

 

Західноукраїнські землі наприкінці ХVІІІ - в першій половині ХІХ ст.

 

Наприкінці XVIII ст. внаслідок трьох поділів Польщі західноукраїнські

землі площею понад 60 тис. кв. км з населенням 2,5 млн осіб (у тому

числі 2 млн українців) стали колонією Австрійської імперії, їхнє

населення жило в умовах жорстокого соціально-економічного визиску з боку

феодально-абсолютистської монархії. Вкрай незадовільним було й культурне

становище українців. У Галичині тривав початий ще значно раніше процес

полонізації, на Закарпатті — мадяризації, на Буковині — румунізації.

Йдеться, отже, про подвійний, а то й потрійний національний та

соціальний гніт. Східна Галичина разом із частиною польських земель

входила до складу «королівства Галіції та Лодомерії» з центром у Львові.

В адміністративному відношенні край поділявся на 12 округів.

Золочівський, Тернопільський, Чортківський, Жовківський, Львівський,

Бережанський, Коломийський, Станіславівський, Стрийський, Самбірський,

частина Сяноцького та Перемишлянського округів входили до складу Східної

Галичини. На чолі Галичини стояв губернатор, який призначався Віднем.

 

У цілому перша половина XIX ст. стала для Західної України останнім

етапом розкладу панщинно-кріпосницької системи господарювання. Галичина,

Буковина, Закарпаття були найвідсталішими австрійськими провінціями.

Перші дві парові машини в Галичині з'явилися лише в 1843 р. На

західноукраїнських землях розвивалися головним чином винокуріння,

пивоваріння, металообробна, фарфоро-фаянсова, цукрова, лісова, добувна

галузі. Кріпосництво заважало розвиткові як промисловості, так і

сільського господарства, яке відігравало основну роль в економіці.

 

Західної України. Велике феодальне землеволодіння було домінуючим на

Закарпатті та в Галичині.

 

Ситуація, в якій опинилися мешканці українських земель в Австрійській

імперії, серйозно гальмувала й духовний поступ українців, розвиток

національного руху. І все ж ці процеси і тут набирали сили. Активну

участь у них брало уніатське духовенство. У 1816 р. І. Могильницький,

каноник із Перемишля, створив так зване «Клерикальне товариство», що

ставило за мету поширення релігійної літератури українською мовою. У

1820-ті роки в Перемишлі виник новий гурток, який об'єднав навколо себе

єпископ І. Снігурський. Члени гуртка збирали й пропагували український

фольклор, історичні матеріали.

 

Нової якості український національний рух набуває у 1830-х роках, коли у

Львові виникає гурток «Руська трійця». Його фундаторами стали вихованці

Львівської семінарії М. Шашкевич, І. Вагилевич, Я. Головацький. У 1832

р. група студентів — членів гуртка проголошує своїм завданням

переведення місцевих народних говірок на літературну мову. Молодь

підтримали відомі вчені з Наддніпрянської України І. Срезневський, Й.

Бодянський, М. Максимович. «Руська трійця» намагалася поширювати

українські історичні традиції, фольклор, ідеї об'єднання українських

земель. З цією метою у 1834 р. був підготовлений до друку альманах

«Зоря». Його видання, однак, заборонила цензура. Перероблений варіант

-----> Page:

0 [1]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ