UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЛіквідація автономного статусу України (реферат)
Авторdimich
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1502
Скачало178
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат

 

на тему:

 

Ліквідація автономного статусу України

 

У 1710 р. залишки козацького війська обирають на гетьмана П. Орлика

(1710— 1742 рр.) - колишнього генерального писаря при І. Мазепі.

Намагаючись забезпечити собі підтримку, Орлик створює проект під назвою

«Пакти і Конституція прав вольностей Запорізького Війська» — угоду між

гетьманом, старшиною і запорожцями. Статті конституції передбачали

встановлення національного суверенітету, забезпечення демократичних прав

людини, єдності та взаємодії законодавчої, виконавчої і судової влади.

 

У зовнішній політиці передбачалася спілка зі Швецією та кримським ханом.

П. Орлик виступив за непорушність кордонів Війська Запорізького,

визначених ще Зборівською угодою.

 

У тодішніх історичних умовах проголошення прав мало суто декларативний

характер. Орлик, підтриманий Карлом XII, вступає у спілку з Туреччиною і

Кримом і на початку 1711 р. організує спільний похід запорожців і татар

проти російських військ в Україні. Проте наступ не мав успіху, і Орлик

був змушений повернутись в еміграцію.

 

За часів правління І. Скоропадського посилюється контроль Москви над

Україною. До гетьмана був приставлений резидент — стольник А. Ізмайлов.

У 1715 р. Петро І ліквідував виборність старшини і полковників. У 1721

р. Росія проголошена імперією. Після закінчення Північної війни Петро І

вживає заходи з ліквідації автономії України. В 1722 р. створюється

Малоросійська колегія (1722—1727 рр.) на чолі з бригадиром С.

Вельяміновим. Вона складалася з шести російських офіцерів і прокурора та

поділяла владу з гетьманом. По смерті І. Скоропадського вводиться

заборона на вибори гетьмана. Українські питання з Колегії іноземних

справ переходять до російського Сенату. Наказний гетьман П. Полуботок

очолив боротьбу за залишки автономії Гетьманщини і домігся від Сенату

певного обмеження функцій Малоросійської колегії. Але в середині 1723 р.

він був заарештований і ув'язнений в Петропавлівській фортеці, де й

скінчив своє життя.

 

Смерть Петра І у 1725 р. та загроза війни з Туреччиною змінили політичну

ситуацію в Росії. Під тиском О. Меншикова, який володів значними

маєтками в Україні, в 1727 р. Петро II ліквідував Малоросійську колегію

і дозволив вибори гетьмана. Ним було обрано Д. Апостола. Але незабаром

з'являються так звані «Рішительні пункти», які визначали статус України

у складі Росії. Причому вперше цей документ виник у формі не угоди, а

царського указу. Гетьман не мав права дипломатичних стосунків, старшина

і полковники затверджувались імператором, усі митні прибутки України

мали надходити у державну скарбницю. Тобто мова йшла лише про формальне

відновлення автономії, хоч це і затримало цілковиту інтеграцію

Гетьманщини у структуру Російської імперії. Після смерті Д. Апостола у

1734 р. імператорка Анна Іоанівна (1730— 1740 рр.) не дозволила обрати

нового гетьмана і всю владу в Україні передала князеві Шаховському й так

званому Правлінню гетьманського уряду.

 

В середині XVIII ст. козацька старшина почала клопотатися про

відновлення гетьманства. 22 лютого 1750 р. за рішенням Єлизавети

-----> Page:

0 [1]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ