UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваУкраїна в роки першої Російської революції (реферат)
Авторdimich
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1461
Скачало183
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат

 

на тему:

 

Україна в роки першої Російської революції

 

Численні феодальні пережитки (поміщицьке землеволодіння,

самодержавство, станові привілеї), національний та соціальний гніт,

посилення економічної кризи і, врешті, поразка Росії у війні з Японією -

все це призвело Російську імперію до революції 1905-1907 рр. Почалася

вона 9 січня 1905 р. мирною демонстрацією в Санкт-Петербурзі, яка була

розстріляна царськими військами. Цей день потім стали називати «Кривавою

неділею».

 

На знак протесту відбулися страйки і в Україні — у Києві, Харкові,

Катеринославі, Одесі, Миколаєві. Робітників промислових центрів

підтримало українське селянство, яке влаштовувало масові погроми

поміщицьких маєтків.

 

Помітно активізувався український національний рух. Кращі представники

інтелігенції, які самовіддано працювали в культурно-освітніх

організаціях — «Просвітах», піклувалися про організацію бібліотек,

читалень, шкіл з українською мовою навчання, видавали газети та книги,

читали лекції, проводили літературно-музичні вечори. У багатьох школах

вчителі самовільно переходили на викладання рідною мовою. В Київському,

Харківському та Одеському університетах запроваджується курс української

літератури. З'явилась україномовна преса: зокрема газета «Хлібороб», яка

стала виходити в Лубнах з ініціативи В. Шемета.

 

Революційні настрої охопили армію та флот. 14— 25 червня 1905 р.

вибухнуло повстання на панцернику «Потьомкін». До складу комітету, який

готував повстання, ввійшли матроси — члени різних політичних партій, у

тому числі більшовики, анархісти тощо. Повсталі протрималися недовго.

Вади організації, відсутність підтримки — все це змусило команду

припинити боротьбу і здатися румунським властям в м. Констанца. 15— 16

липня 1905 р. в Севастополі повстали моряки 12-ти кораблів

Чорноморського флоту, їх очолив лейтенант П. Шмідт. Повсталі висунули

вимогу до царя скликати Установчі Збори. Після 13-годинного бою виступ

було придушено. Заявили про себе і військові Києва. Тут 18 листопада

1905 р. виступили сапери на чолі з підпоручиком Б. Жаданівським. До

майже тисячі військових приєдналися 4 тис. робітників міста. Проти

повсталих були кинуті регулярні війська та місцева поліція. Загальні

втрати з обох сторін становили 250 вбитих і поранених. Жорстоко

придушувались і селянські виступи.

 

У жовтні 1905 р. починається загальний політичний страйк. У ньому взяли

участь 120 тис. робітників України. Під тиском революційної хвилі 17

жовтня 1905 р. цар Микола II підписує маніфест, у якому обіцяє підданим

громадянські права, політичні свободи, а також скликання Державної Думи

з законодавчими правами. Цей документ розмежував політичні сили на три

основні групи. Перші — головним чином ліберали — сприйняли маніфест із

надією на конституцію, парламент, демократичний устрій. Другі вважали,

що маніфест — це тактичний маневр із боку влади, і вимагали продовжувати

боротьбу до ліквідації самодержавства. Це була точка зору головним чином

партій ліворадикального спрямування, насамперед більшовиків на чолі з В.

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ