UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваУкраїнські землі під владою Речі Посполитої (реферат)
Авторdimich
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2573
Скачало254
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат

 

на тему:

 

Українські землі під владою Речі Посполитої

 

Захопивши у XIV-XV ст. Галичину, Західну Волинь і Поділля, Польща

прагнула оволодіти й українськими землями, які входили до складу

Великого князівства Литовського. Але, окрім бажання Польщі, визрівали ще

й об'єктивні умови для унії між Польським королівством і Литвою.

 

Найважливішим внутрішнім чинником у цьому процесі була позиція

української шляхти. На початку XIV ст. перед нею постав реальний вибір:

або єдина, усталена Польща, або ослаблена Лівонською війною Литва.

Польща для українських феодалів означала привілеї, обмеженість

королівської влади, гарантовані політичні свободи. Не останнє місце тут

посідала й проблема військової повинності — адже у Польщі домінувало

наймане військо.

 

Не можна було скидати з рахунків і зовнішній фактор. Війна Литви з

Москвою, підтримуваною Данією та Швецією, призвела до втрати територій,

і Велике князівство Литовське гребувало значної військової та фінансової

допомоги.

 

Тому вже на середину XVI ст. були здійснені перші спроби підписання

унії. Але реальних результатів сторони домоглися лише в 1569 р. на

засіданні об'єднаного сейму у Любліні. Після того як частина литовських,

українських і білоруських магнатів, не задоволених польським проектом

унії, намагалася зібрати шляхетське ополчення для боротьби за свої

права, король Сигізмунд III Август своїми універсалами приєднує

українські землі — Підляшшя, Волинь, а потім Київщину і Брацлавщину,

зрівнявши місцеву шляхту цих земель у правах і привілеях з польською

шляхтою. Повстанці змушені були повернутися на сейм. Депутати Великого

князівства Литовського підписали акт про державну унію і склали присягу

на вірність їй. Це означало створення держави Річ Посполита (дослівно з

польської мови — спільна справа). В ній мали бути король, який

обирається, сейм, єдина зовнішня політика, загальна скарбниця. Автономія

Литви зберігалася лише у питаннях місцевого самоврядування, організації

збройних сил і у правничій сфері. Українські землі навіть не входили до

литовської автономії, а були віднесені до складу польських воєводств —

Руського (Львів), Белзького (Белз), Волинського (Луцьк), Київського

(Київ), Подільського (Кам'янець), Брацлавського (Брацлав). Воєводства

очолювалися призначеними польськими магнатами.

 

Люблінська унія 1569 р. відіграла, безумовно, велику історичну роль у

долі України. При цьому вона мала досить суперечливі наслідки. Передусім

вона сприяла посиленню польської соціальної, національної, релігійної,

культурної експансії. Але вона ж возз'єднала українські землі,

забезпечила зростання культурно-освітнього руху, знайомство з

західноєвропейською культурою. Окрім цього, саме Люблінська унія

викликала рух опору, соціальну активність різних верств українського

населення в боротьбі за національне виживання.

 

Після 1569 р. більшість українських земель було зайнято найбільшими

польськими магнатськими родинами, які стали там необмеженими власниками.

Посилюється кріпацтво. Литовський статут 1588 р., який діяв у Речі

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ