Реферат
на тему:
С.Хантінгтон. “Зіткнення цивілізацій та перетворення світового порядку”
У книзі “Зіткнення цивілізацій та перетворення світового порядку”,
представлені погляди автора на співвідношення сил в сучасному світі, які
вперше були представлені ним у статті «Зіткнення цивілізацій?»,
опублікованій у 1993 р. в журналі “Foreign Affairs”.
Автор дає визначення сучасному багатополюсному світу, де вивчає витоки
сучасного феномену, визначеного ним як “західний універсалізм”, а також
аналізує історію конфліктів між цивілізаціями, даючи прогноз
співіснування західного та ісламського світів.
У новому світі основні відмінності між людьми носитимуть не
ідеологічний, політичний чи економічний, а культурний характер, при
цьому ці відмінності будуть вести до конфліктів між основними
цивілізаціями. Цивілізація визначається як людський рід у своїй найвищій
формі, а зіткнення цивілізацій виступає у якості міжродового конфлікту
глобального масштабу.
Хантінгтон розрізняє конфлікти двох форм:
На мікрорівні конфлікти будуть виникати між різними цивілізаціями в
рамках:
різних держав;
однієї держави;
або як у Радянському союзі, де групи країн намагалися побудувати нові
держави на уламках старих державних утворень.
На макрорівні конфлікти найчастіше виникають між мусульманським та не
мусульманським світами.
В основі таких протиріч виступають:
проблеми впливу на формування глобальної політики;
питання військової, економічної могутності;
дискримінація спорідненого населення в рамках іншої цивілізації;
проблема культури.
Такі конфлікти виникають по демаркаційних лініях—умовних кордонах між
цивілізаціями. Культура, що є джерелом економічних та політичних
міждержавних протиріч має подвійний характер. Держави різних культур
поєднані ідеологією чи історичними обставинами можуть:
а) розпадатися, як Радянський союз, Югославія та Боснія;
б) існувати в умовах підвищеної напруги, як Україна, Індія, Нігерія,
Судан і т.п.;
А країни спільних культурних коренів плідно співпрацюють на різних
рівнях. Прикладом є Європейський Союз.
Основна проблема у взаємовідносинах Заходу з іншим світом на думку
автора в тому, що насадження універсальної західної культури та
цінностей продовжуються при тому, що весь інший світ все більше чинить
опір таким спробам, намагаючись повернутися до власних коренів. Причиною
цього є відповідь на питання: яку роль у перспективі незахідні
цивілізації будуть грати по відношенню до Заходу?. Автор дає прогноз, що
при поточному ході справ може утворитися анти західна коаліція навіть з
протилежних за цінностями китайською та ісламською цивілізаціями, бо
спільний ворог об’єднує.
Ці проблеми відіграють все більшу роль на рівні міжнародної політики. Це
пов’язано з намаганнями Заходу:
підтримати свої військові переваги;
просування західних політичних цінностей;
примус інших держав іти шляхом демократизації повторюючи західний
досвід.
Іслам—єдина цивілізація, яка ставила під питання долю Заходу мінімум
двічі (1453 – захоплення Константинополя та осада Відня у 1529 рр.
турками оттоманської порти).
Історія відносин між Заходом та мусульманською спільнотою завжди була
напруженою. Половина усіх воєн з 1820 по 1929 рр. велася саме між
мусульманами та християнами. З одного боку конфлікт між ними це наслідок
розбіжностей між ісламом, як стилем життя, і християнством.. Але
конфлікт обумовлений і спільними рисами:
монотеїстичність віри (немає іншого бога);
претензія на роль універсальної, єдиновірної релігії для всього світу;
експансія шляхом завоювань ( “джихад” та “хрестовий похід”).
Ті фактори, що загострювали цей конфлікт протягом століть знову
загострилися у кінці ХХ століття. Це:
зростання мусульманського народонаселення, що призвело до збільшення
безробітних та викликало незадоволення молоді у ісламських рухах;
відродження ідеї особливої місії ісламської цивілізації та її цінностей;
невдоволення політичною, економічною та культурною експансією Заходу;
питання національних меншин в рамках інших цивілізацій;
Питання “хто кого?” між двома великими цивілізаціями буде і надалі
визначати їх відносини, як це відбувалося протягом 14 століть. І у своїй
основі він буде містити не лише, як раніше, територіальні проблеми, а
більш широкі питання: розповсюдження зброї, права людини та демократія,
контроль над видобутком нафти, міграція, ісламський тероризм та західне
втручання.
У книзі зазначається, що між цими цивілізаціями існує стан неоголошеної
війни, коли ісламські фанатики підкладають бомби, організовують замахи
на політичних лідерів, підривають себе у натовпі, а Захід проводить
повітряні анти терористичні бомбування, організовують скидання
невигідних політичних режимів і т.п. При цьому підкреслюється, що допоки
крайніх загострень конфлікту, щоб розпочати воєнну кампанію не було, але
слід зважити, що книга написана у 1996 році, задовго до подій 11
вересня, і зараз ми можемо стати безпосередніми свідками зіткнення
цивілізацій, що може призвести до фатальних наслідків як для самих
ініціаторів, так і для всього світу.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter