.

Аналіз конфлікту Росія-Грузія (лабораторна)

Язык: украинский
Тип документа: Word Doc
0 2842
Скачать документ

Лабораторна робота

на тему:

Аналіз конфлікту Росія-Грузія

На даному етапі розвитку міжнародних відносин Україна знаходиться на
перехресті інтересів країн Заходу світу (країни Європейського союзу,
США) і сходу (Росія), тому Я вважаю доцільним в якості проблемної
ситуації в міжнародних відносинах обрати конфлікт між Грузією (яка
прийняла бік США) І Росією. Результатах цього дослідження, можуть також
бути рекомендаціями, щодо поведінки Україні в сфері міжнародних відносин
з цими країнами.

Компоненти інформаційно – аналітичної діяльності:

Мета – мета полягає в тому, щоб визначити сутність, причини та наслідки,
тенденції та основний результат в обраній мною конфліктній ситуації.

Сутність – полягає в тому, що деякі домінуючі в міжнародній політиці
країни, а саме Росія і США, бажають розширити території свого впливу.

Причина – полягає в тому, що Грузія, як економічно і політичне слабо
розвинута країна, намагається знайти собі країну-партнера, яка б могла
їм допомогти в вирішені економічно-політичних проблем.

Наслідок — Грузія дозволяє розмістити на своїй території контингент
військ США, аморфно відноситься до прохання Росії, щодо сприяння
знищенню Чеченських бандитських формувань. Як наслідок збільшується
протистояння Росія-США на світовій арені.

Тенденції – тобто подальший розвиток можливий в двох напрямках:

Грузії остаточно буде відмовлено в фінансових кредитах США, що стане

причиною закінчення конфлікту між Грузією і Росією, бо Грузія буде

вимушена прийняти сторону Росії.

Фінансова допомога з боку США не буде припинена і конфлікт між

Грузією і Росією може розвиватися по висхідній

Основний результат – основним результатом ІАР є вивідна (аналітична)
інформація, що формується після детального розбору і аналізу міжнародної
Інформації.

Основні завдання ІАР в конкретній ситуації.

• Знайти в інформаційному потоці саме ті факти, що викликають

інтерес, дають найбільш точну та достовірну інформацію,
повністю

розкривають сутність, причини та наслідки, а також тенденції розвитку

ситуації.

В даній проблемній ситуації самим складним було знайти саме точні та
достовірні факти, бо джерела різних країн надають різну інформацію щодо
цього конфлікту. Наприклад інформацію про знищення банд.формувань на
кордоні Грузії і Росії інформаційні агентства цих країн подає з зовсім
протилежними показниками: Росія повідомляє, що Грузія веде себе пасивно,
і що Грузинська армія просто не здатна воювати, при цьому грузинські ЗМІ
повідомляють, що армія знаходиться в найкращому стані і тількі
економічні причини можуть завадити їй.

• На підставі проведеного глибокого аналізу зробити висновки, та

внести пропозиції, щодо прийняття рішень.

Функції інформаційно-аналітичної діяльності.

Розрізняють такі функції ІАД пізнавальна і перетворююча.

Пізнавальна (гносеологічна) – аналітична, головними проблемами є предмет
та джерела пізнання. Головним завданням пізнавальної функції є знайти в
потоці міжнародної інформації потрібну інформацію та проаналізувати її.

Щоб дослідити цю проблемну ситуацію було оглянуто (тобто пізнано) багато
відкритих джерел, в основному це були ЗМІ. І в процесі пізнання було
проаналізовано і вибрано саме ті факти, які на мою думку є найбільш
вагоміші.

Перетворююча – це функція синтезу всієї відібраної та проаналізованої
інформації.

Після того, як інформація була зібрана і проаналізована відбувся синтез
всієї інформації, тобто всі ті шматочки які були зібрані і оброблені
склали єдиний образ цієї проблемної ситуації.

Щоб повністю дослідити цю конфліктну ситуацію, мною було обрано такі
методи емпіричного пізнання :

Спостереження – сприйняття інформації, обумовлене завданням знайти
потрібні факти для повного розуміння і сприйняття обраної конфліктної
ситуації.

Опис – відтворення характеристик об’єкта з метою створення у свідомості
інших образів цього об’єкта.

На емпіричному рівні ставиться завдання отримати необхідні дані про
окремі властивості й відношення об’єктів, впорядкувати їх,
систематизувати та описати.

та форми теоретичного пізнання:

Відчуття – це образ який склався на основі спостереження та опису, і є
відображенням окремих властивостей предметів пізнання.

Сприйняття – цілісний образ об’єкта, як синтез відчуттів, пов’язаних
одне з одним відповідно до того, як пов’язані між собою властивості того
чи іншого об’єкту.

Уявлення – цілісне відображення у свідомості предметів і явищ. На
відміну від відчуття і сприйняття уявлення формується поза органами
почуттів людини.

Для теоретичного рівня характерні поглиблений аналіз емпіричних даних,
проникнення в сутність явищ, пізнання причиново-наслідкових зв’язків,
внутрішніх тенденцій розвитку.

Обрані рівні та форми ІАР в обраній проблемній ситуації.

Виділяють два рівні ІАР:

Інформаційний рівень

аналітичний рівень

З позицій прийняття рішень ще розрізняють оперативний, тактичний і
стратегічний рівні ІАР.

Для обраної проблемної ситуації Я обрав :

інформаційний рівень, що полягає в пошуку, збиранні, зберіганні та

поширенні інформації.

аналітичний рівень, що полягає в узагальнені, класифікації

інформації, її аналізі і перетворені, розробці висновків,
пропозицій,

рекомендацій а прогнозів.

З форм ІАР виділяють:

4 моніторинг (інформаційні зведення й огляди)

4 аналіз зовнішньополітичної діяльності (ефективність прийняття

рішень)

4 дослідження актуальних проблем

Мною було обрано саме форма дослідження актуальних проблем, бо саме вона
включає в себе інформаційні розробки, оперативні дослідження та
аналітичні дослідження.

Критерії оцінки аналітичної інформації.

На мою думку визначити головні критерії оцінки просто неможливо, тому,
що всі критерії мають велику вагу на прийняття рішення особами, що
приймає рішення.

Але все ж таки я спробую їх рангувати.

Першим критерієм оцінки аналітичної інформації є корисність. Бо саме
корисну аналітичну інформацію можна вважати за задовільний результат
аналітичної роботи.

Далі йде повнота та точність.

Повнота характеризується з усіх факторів, що склалися в обраній
ситуації, та широтою і глибиною висвітлення всіх основних подій.
Точність можна поставити на один щабель поряд з корисністю, бо будь- яка
вивідна інформація має бути точною, бо вона має вплив на прийняття
рішень.

Одним з критеріїв оцінки є достовірність.

Достовірність інформації має важливе значення. Недооцінка або переоцінка
різних факторів можуть завдати велику шкоду. Важливими умовами,
дотримання яких забезпечує достовірність інформації є правильний добір
фактів, виділення найбільше важливих моментів, глибоке розуміння
дійсності.

Ще одним критерієм є своєчасність.

Звичайно, що це не стосується історичних, чи наукових праць, бо
своєчасність в цьому випадку не відіграє головну роль.

Дуже важливим критерієм є чіткість викладу.

Якщо інформація подана не зрозуміло, її ніхто не буде не тільки
перевіряти, але й читати.

І останнім критерієм можна визначити переконливість.

Будь-яка інформація має бути переконливою, бо наведені пропозиції та
рекомендації просто не будуть сприйняті замовником ІАР. Щоб документ був
переконливий, його необхідно чітко аргументувати і викладати висновки і
рекомендації.

Характеристика проблемної ситуації.

Проаналізувавши конфлікт між Грузією і Росією я визначив, що він має
такі характеристики

він є об’єктним, бо ми маємо конкретний об’єкт, тобто конфлікт між двома
країнами.

Суб’єктним, бо ми можемо визначити учасників конфлікту – це Грузія і
Росія

Причинним, бо є причина чому саме виник цей конфлікт. Причин можна
назвати декілька, але головною я вважаю незадовільний стан багатьох сфер
діяльності Грузії, що найсуттєвіше впливають на загрози національним
інтересам.

Цільовим, бо можна визначити навіщо він був розв’язаний. Конфлікт був
розв’язаний тому, що кожна зісторін намагається досягти своєї мети, і
діяльність кожної зі сторін заважає іншій досягненню цієї мети.

Можна дати характеристики вибору шляхів, засобів і способів, бо можна
визначити як саме розвивається ситуація. Можна навести великий перелік,
але краще визначити головні, а саме мирні шляхи-шляхи переговорів, та
шляхи військового протистояння – за допомогою прямого чи
опосередкованого сприяння нелегальних збройних формувань.

Та ще одна характеристика, яку має цей конфлік – це характиристика
часового розвитку ситуації, бо ж ми можемо визначити коли саме
відбувається цей конфлікт. Пік цього конфлікту приходиться на 2002 рік.

Компоненти проблемної ситуації:

Факт – дійсна, цілком реальна подія, явище; те, що дійсно відбулося,
відбувається, існує. Наприклад те, що збройні сили не завадили переходу
Чеченських бойовиків на територію Грузії.

Подія – те, що відбулося, суттєве явище міжнародних відносин. Тут молена
навести як приклад факт розташування частин Збройних сил США на
тереторії Грузії.

Явище – те, що проявляється в процесі міжнародних відносин. Тобто якась
визначна подія.

Інтелектуальні засоби, що використовувались при аналізі проблемної
ситуації:

Відомості – характеристики властивостей об’єкта, що спостерігається або
досліджується, представлені у доступній для людини формі.

Дані – факти або відомості, представлені в формалізованому вигляді, що
забеспечує можливість їх зберігання, обробки та передачі.

Технічні засоби, що використовувались при аналізі проблемної ситуації.

Інформаційно-пошукова система – сукупність інформаційно-пошукового
масиву, мови, правил її використання, критеріїв видачі та технічних
засобів.

Система інформаційного обслуговування – сукупність мов, алгоритмічних та
технічних засобів для запам’ятовування, зберігання, пошуку, видачі та
використання інформації.

Лінгвістичний процесор – автоматизована система текстової або мовної
інформації. До складу лінгвістичного процесору входять :

системи машинного перекладу

автоматизовані інформаційні системи

автоматизовані словники

автоматизовані системи корекції, аналізу та синтезу текстів і мов.

Отже, для обраної мною проблемної ситуації, а саме конфлікту Грузії і
Росії

було визначено компоненти інформаційно-аналітичної діяльності

сформульовано основні завдання інформаційно-аналітичної роботи

в конкретній ситуації

визначено функції інформаційно-аналітичної діяльності

обрано методи емпіричного та форми теоретичного пізнання

обрано рівні та форми інформаційно-аналітичної роботи в
конкретній

ситуації

визначено та ранговано критерії оцінки аналітичної інформації

визначено характеристики проблемної ситуації

визначено компоненти проблемної ситуації

наведено перелік інтелектуальних засобів, що використовувались при
аналізі

проблемної ситуації

наведено перелік технічних засобів, що використовувались при
аналізі

проблемної ситуації

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020