.

Аналіз сайтів інформаційно-аналітичних центрів Великобританії (курсова)

Язык: украинский
Формат: курсова
Тип документа: Word Doc
9 6829
Скачать документ

Курсова робота

на тему

“Аналіз сайтів інформаційно-аналітичних центрів Великобританії”

TOC \o Вступ PAGEREF _Toc72713203 \h 3

Історія та розвиток фабрик думки. PAGEREF _Toc72713204 \h 5

Особливості розвитку фабрик думки в пострадянських країнах PAGEREF
_Toc72713205 \h 8

Фабрики думки Великобританії. PAGEREF _Toc72713206 \h 11

Аналіз сайтів аналітичних центрів Великобританії. PAGEREF _Toc72713207
\h 14

The Adam Smith Institute (http://www.adamsmithinstitute.com) PAGEREF
_Toc72713208 \h 14

Demos (http://www.demos.co.uk) PAGEREF _Toc72713209 \h 15

The Royal Institute of International Affairs (http://www.riia.org)
PAGEREF _Toc72713210 \h 16

The International Institute for Strategic Studies (http://www.iiss.org)
PAGEREF _Toc72713211 \h 17

The Foreign Policy Center (http://www.fpc.org.uk) PAGEREF _Toc72713212
\h 18

Social Market Foundation (http://www.smf.co.uk) PAGEREF _Toc72713213
\h 19

Institute for European Environmental Policy ( http://www.ieep.org.uk)
PAGEREF _Toc72713214 \h 20

Center for Research in Post-Communist Economies (http://www.crce.org.uk)
PAGEREF _Toc72713215 \h 21

Science and Technology Policy Research, University of Sussex
(http://www.sussex.ac.uk/spru/) PAGEREF _Toc72713216 \h 22

Royal United Services Institute for Defense Studies
(http://www.rusi.org) PAGEREF _Toc72713217 \h 23

Center for Economic Policy Research (http://www.cepr.org) PAGEREF
_Toc72713218 \h 24

Institute for Employment Studies (http://www.employment-studies.co.uk)
PAGEREF _Toc72713219 \h 25

Institute for Public Policy Research (http://www.ippr.org.uk) PAGEREF
_Toc72713220 \h 26

International Boundaries Research Unit (http://www.ibru.dur.ac.uk)
PAGEREF _Toc72713221 \h 26

Висновки. PAGEREF _Toc72713222 \h 28

Використані джерела: PAGEREF _Toc72713223 \h 31

Вступ

Сам факт існування такого об’єктивного суспільного утворення як держава
зумовлює і пояснює необхідність задоволення постійно існуючих суспільних
потреб та підтримку пріоритетів розвитку суспільства через дослідження
незалежних інформаційно-аналітичних центрів. В умовах
соціально-політичної трансформації України, фабрики думки стають не
тільки засобом впливу на суспільну думку, але й важелем управління
структурними зрушеннями в політиці, створення ефективної структури
розвитку держави та стимулювання науково-технічного прогресу.

Крім того, функціонування ефективної системи впровадження ідей фабрик
думки дозволяє підвищити ефективність соціально-політичного розвитку,
забезпечує прозорість політичних і економічних змін для запобігання
зловживань та корупційних явищ, створює передумови для міжнародної
інтеграції України: вступу до Світових організацій та Європейського
співтовариства. Отже дослідження питань, пов’язаних з функціонуванням
інформаційно-аналітичних центрів в умовах перехідного періоду , є досить
актуальним.

Враховуючи актуальність зазначеної проблеми метою дослідження є
дослідження діяльності фабрик думки Європи, на прикладі
інформаційно-аналітичних центрів Великобританії на сучасному етапі,
аналіз сайтів цих фабрик думки та визначення подальших шляхів розвитку й
удосконалення українських інформаційно-аналітичних центрів.

Завданнями даного дослідження виступають:

розкриття соціально-політичної ролі фабрик думки;

визначення сутності та проблематики застосування досліджень фабрик
думки;

обґрунтування впливу інформаційно-аналітичних центрів на трансформаційні
процеси в політичному житті країни;

характеристика сучасного етапу розвитку фабрик думки;

здійснення аналізу сайтів інформаційно-аналітичних центрів, як засобу
впливу на громадську думку, уряд та соціально-політичний розвиток;

з’ясування специфіки політичних та організаційних аспектів механізму
розвитку фабрик думки в Великобританії;

Для досягнення цієї мети в роботі розглядаються головні принципи
розвитку інформаційно-політичних центрів Великобританії, в тому числі,
розвиток сайтів цих центрів, які передбачають участь в обговоренні
нагальних проблем всіх зацікавлених осіб (виконавців, замовників,
незалежних експертів, громадськість) та, відповідно, досягнення
максимально ефективного вирішення того, чи іншого питання, а також
економічні та організаційні аспекти, що впливають на розвиток сайтів цих
інформаційно-аналітичних центрів.

Предметом дослідження є інформаційно-аналітичні центри Великобританії та
Інтернет сайти цих фабрик думки.

Об’єктом дослідження є розгляд Інтернет сайтів фабрик думки
Великобританії, як важеля впливу на громадську думку та державне
регулювання соціально-політичного стану країн.

При написанні роботи використані теоретичні дослідження провідних
фахівців, Інтернет-ресурси , сайти інформаційно-аналітичних центрів та
інші.Історія та розвиток фабрик думки.

Фабрики думки в другій половині ХХ століття являють собою магістральний
шлях розвитку соціальної інженерії в цілому і політичному консультуванні
зокрема. Чим більше країна розвиває таку технологічну форму соціального
застосування інтелекту, тим більше успішною є політика цієї країни.
Фабрики думки – не що інше як один із соціальних способів існування
інтелекту, спосіб його адекватного соціального застосування і гідної
оплати. Фабрики думки свідомо ставлять перед собою задачу соціальної
інженерії суспільства, тобто такого перетворення суспільства, що виникає
як ідея в головах інтелектуалів, проект у вигляді консультаційного
тексту в аналітичних доповідях цих інтелектуалів, об’єднаних у фабрику
думки, намір суспільної дії в сфері публічної політики, куди фабрика
думки просуває свої доповіді, і потім виникає як конкретне законодавче
чи виконавче рішення в інституціональній політиці, де його знову ж
формулює фабрика думки. Протягом усього цього ланцюжка фабрика думки є
генератором ідей, аналітиком альтернатив і прогнозів, презентантом
висновків, модератором публічної комунікації, проектантом конкретних
законодавчих чи виконавчих рішень і лобістом суспільних інтересів, що
виражаються привселюдно.

Фабрика думки, чи “мозковий центр” – незалежна, не орієнтована на
прибуток дослідницька організація, створена з метою обговорення і, по
можливості, просування важливих для суспільного (публічного) життя
рішень, а також просування тієї чи іншої практичної політики в тій чи
іншій сфері, галузі громадського життя.

Фабрики думки знаменували собою два взаємозалежних процеси. Перший
процес – перехід від етатизму (панування держави) в галузі розвитку і
застосування інтелекту до приватних структур цивільного суспільства
(корпораціям), що не просто організовують, розвивають і застосовують
інтелект, але створюють індустрію соціальної інженерії, де інтелект є
інструментом і головною основою усіх вироблених і використовуваних
технологій. Другий процес – перехід від політики персональної
відповідальності лідерів до публічної політики, де відповідальність бере
на себе політично активна частина цивільного суспільства, і в силу цього
виділення публічної політики з апаратно-державної, партійний,
корпоративної і спеціальних політик в окрему галузь. Фабрики думки є
вузловими точками саме публічної політики, де політика виявляється
відкритою не тільки для впливу з боку непрофесійних громадян, а саме
експертного знання. Зв’язка “політик – експерт-консультант” є не просто
ефективним, але абсолютно необхідним компонентом успішної публічної,
зовнішньої і внутрішньої політики, а виходить, і політики держави
взагалі.

Еволюцію фабрик думки в ХХ столітті можна поділяти на періоди панування
державного сектора і переваги сектора цивільного (частки); періоди до і
після виділення публічної політики з апаратно-державної, партійної,
корпоративний і спеціальних політик. Глобальною тенденцією є розподіл
розвитку фабрик думки на два великих етапи – епоха панування етатизму й
епоха ринкової лібералізації. Однак, проходження тією чи іншою країною
цих етапів відрізняється в залежності від ступеня дозрівання публічної
політики в цій країні.

Учені виділяють п’ять етапів у розвитку фабрик думки:

фабрики думки на службі у військової машини;

фабрики думки з проблематикою майбутнього, породженою глобальною
технологічною взаємною залежністю;

фабрики думки адвокатської дії;

локально орієнтовані фабрики думки (інститути урбаністики і
регіонального розвитку);

мережні віртуальні співтовариства висококваліфікованих професіоналів із
проблем розвитку.

Перші паростки фабрик думки стали у вигляді академічних,
університетських лабораторій, що працювали над політичними
рекомендаціями і програмами урядів. Такими інститутами стали
Брукінгському інститут (Brookings Institution – 1916) і Інститут Гувера
(Hoover Institution – 1919) при Стенфордському університеті (Stanford
University).

“Фабрики думки” (Think Tank) – новий тип науково-дослідної організації,
що з’являється в США наприкінці 40 років із замовлених військових
досліджень, переважно американських ВВС. Військові відомства США являють
собою в такий спосіб піонерів у справі використання нового напрямку
консалтінгу – “консультування за контрактом”.

Для них характерний специфічний тип організації наукової діяльності –
формування експертного складу, що знаходиться на контрактах; зв’язок з
найбільшими освітніми університетами й інститутами; наявність великих
державних і корпоративних замовників; організація просування на ринок за
технологією консультування за контрактом замовлених оплачуваних наукових
досліджень; періодичне надання зведених комплексних звітів по конкретній
проблематиці для розсилання зацікавленим організаціям безкоштовно.

Корпорація РЕНД – родоначальник фабрик думки. Проект РЕНД народився 2
березня 1946 року як контракт між ВВС США і приватною авіаційною фірмою
“Дуглас”, у рамках якої створювався новий науково-дослідний підрозділ. У
листопаду 1948 року “Проект РЕНД” дістав незалежний статус. Створення її
стало можливим завдяки фінансовій допомозі з боку Фонду Форда, що надав
позику в 100 тис. дол. Протягом наступного років Фонд Форда довів розмір
цієї позики до мільйона доларів і в 1952 році офіційно перетворив його в
субсидію на науково-дослідну роботу.

“Фабрики думки” призначені для вироблення “політики” навколо, ніж самої
“матеріальної частини”. Тому можна виділити наступні ознаки характерні
для “Фабрик думки”:

спрямованість діяльності “фабрик думки” не на виробництво нового знання,
винаходу, матеріального продукту, а на сприяння тим, хто приймає рішення
у використанні найчастіше вже наявного знання (тому не всі дослідницькі,
винахідницькі і наукові центри й інститути є “фабриками думки”). Це
можна назвати так – соціальна організація знання й одночасне
впровадження знання в соціальну організацію, тобто соціалізація знання,
плюс планування одержання нового знання;

“фабрики думки” являють собою функцію середньої ланки чи містка між
“знанням і владою”, вони посередники наукомісткого менеджменту, що мають
зв’язки одночасно з урядовими відомствами, з академічними центрами –
виробниками нових знань. Фабрики думки – посередники, що відшукують,
збирають і інтерпретують знання, підготовлюючи їх для кінцевого
споживача;

основна продукція “фабрик думки” – ідеї, убрані у форму доповідей самого
різного типу – нові варіанти політичного курсу, оцінки, теорії,
пропозиції, попередження, довгострокові плани, статистичні викладення,
прогнози, описи методик, тести, аналіз і просто свіжі думки; те, що не
лягає на папір, викладається усно – у виді лекцій, інструктажів і просто
неофіційних бесід;

широта підходу й охоплення проблем, близькість до тих, хто безпосередньо
приймає рішення – “фабрики думки” беруть участь у виробленні цілей і
загального напрямку розвитку, визначаючи тим самим конкретні програми
досліджень, що надалі будуть здійснюватися в інших, спеціалізованих
наукових центрах;

можливість для наукового персоналу зосередити усі свої зусилля на
науково-дослідній діяльності, не відволікаючи ні на викладання, ні на
керування виробництвом, ні на погоню за прибутком (університети
перестали задовольняти вчених через непродуктивне розпилення сил);

доступність для “фабрик думки” найважливішої секретної інформації
державної важливості, що має вирішальне значення для побудови
реалістичних прогнозів;

структурна незалежність у процесі роботи через створення умов
диверсифікованості фінансування, самостійність у виборі проблематики,
рухливість організаційної структури (під проект створюється окрема
структурна одиниця);

індивідуальний авторський підхід до замовлення роботи, у основу
структури покладений принцип професіоналізму;

здатність “фабрик думки” організувати комплексне дослідження з цілком
несподіваної проблематики є питання їхнього життя і смерті, і тому їм
удалося зламати перегородки між представниками різних спеціальностей, це
сприяло об’єднанню зусиль експертів різного профілю, тобто реалізувати
міждисциплінарний підхід до дослідження.

Такі інститути часто виступають у ролі хлопчика, що крикнув, що король
голий. Уряд має потребу в таких “хлопчиках”, тому що воно страждає
“безсиллям сильних”: уряду занадто часто здається, що усе йде так, як
йому хочеться, що від нього не потрібно ні особливої кмітливості, ні
винахідливості, ні уяви. У результаті досить часто серйозні рішення
приймаються або занадто поспішно, або на основі недостатньої інформації.
Більшість же дипломованих фахівців усередині уряду, а також запрошених
урядом консультантами і радниками, бояться вийти за рамки сформованих чи
офіційно схвалених концепцій і неминуче відстають від життя. Плюс уряд
повинен приймати рішення по раптово (для нього) виникаючим проблемам у
стислий термін. Усе це дає підстави вважати, що урядовий механізм
недостатній, щоб забезпечити прийняття більш-менш вірних рішень,
запобігти великі помилки, і тому будь-який уряд має потребу в
компетентному і незалежному від нього консультуванні ззовні .

Дослідники виділяють п’ять груп “фабрик думки”:

неурядові, що набираються з експертів-професіоналів, що мають
довгострокові договори з урядовими відомствами;

внутрішньоурядові для розробки довгострокових проблем;

незалежні дослідницькі центри, що базуються на університетах;

комерційні, орієнтовані на добування прибутку, консультаційні фірми
(самостійні чи організації відділення великих промислових концернів);

незалежні безприбуткові “фабрики думки”, що орієнтуються не на уряд чи
великі промислові концерни, а на широку громадськість.

Особливості розвитку фабрик думки в пострадянських країнах

Поява і розвиток фабрик думки в США, а потім і в інших західних країнах,
наприкінці сорокових років цього сторіччя зі структур УПК не є
закономірністю. Такому розвитку подій сприяла друга світова війна, що
обумовила збільшення частки державного бюджетного фінансування у
військово-промисловий комплекс. Саме наявність правової держави і
первинного досвіду по подоланню “полювання на відьом” породило публічну
політику.

З іншого боку, інституціональна наука виявилася недостатньо ефективної в
питаннях прикладних досліджень, тому приватним корпораціям і великим
державним структурам знадобилися мобільні незалежні мозкові центри,
здатні динамічно перебудовувати свою структуру й оперативно
налагоджувати те чи інше прикладне дослідження, на яке є замовлення на
ринку. Фабрики думки не витісняють інституціональну науку, але створюють
їй серйозну конкуренцію, що стосується прикладних досліджень і
досліджень по корпоративному замовленню.

І нарешті, громадські організації, партії і політично активні громадяни
західних країн в умовах правової держави зуміли сприйняти і підтримати
ініціативи фабрик думки навіть тоді, коли прямого фінансування їхніх
зусиль не було зовсім. Це одна з самих потужних мотивацій для фабрик
думки, що працюють в галузях, що не мають безпосереднього замовлення на
свою діяльність. Підтримка діяльності фабрик думки з боку цивільного
суспільства настільки ж важлива, як і фінансове забезпечення інших
робіт, на які є безпосередні замовлення.

У пострадянських державах фабрики думки найчастіше не створюються знову,
а скоріше видозмінюються виростаючи з надр вже існуючих. Вони виходять
не стільки з військово-промислових, скільки з безпосередньо
обслуговуючих державну політику структур, а також зі структур
інституціональної і, у меншому ступені, університетського науки. Які б
ні були наші вітчизняні фабрики думки, вони проте, що стосується
інтелектуального потенціалу, знаходяться на досить високому рівні.
Основною причиною їхньої неефективності є:

слабка мобільність структури і неефективна ринкова стратегія (вони
стурбовані окремим маленьким заробітком замість того, щоб формувати
індустрію чи хоча б галузь усередині своєї професійної діяльності);

відсутність проектного менеджменту, що дозволяє доводити дослідження до
комерційно прийнятної форми завершення;

відсутність цілеспрямована затрачуваних зусиль на формування сфери
публічної політики, на розвиток деліберативного процесу, замість цього
вони воліють брати участь в інтриганській метушні за тіньові державні і
корпоративні замовлення;

нездатність перетворювати аналітичні тексти в консультаційні: невміння
формулювати рекомендації у своїх доповідях, що помітно знижує прикладний
характер їхніх досліджень, роблячи їх дуже і дуже відверненими;

відсутність презентаційних стратегій, що дозволяють просувати свої
інтелектуальні продукти в корпоративному середовищі своїх колег,
одержувати їхню критику, оцінки і тим самим здобувати реноме визначеного
професійного рівня (яким, як правило жертвують в ім’я престижу закритого
статусного інституціонального замовлення);

нарешті, вони всі, як один, вважають себе подібними РЕНД, замість того,
щоб запропонувати зовсім нові перспективні концепції і заявити
принципово нову позицію на інтелектуальному ринку.

З боку держави їхня неефективність а часом і неможливість роботи
породжується відсутністю в державних органів законодавчої основи для
фінансування зовнішніх консультацій на контрактній основі (відсутністю
такої статті витрат у державному бюджеті, а також неврегульованістю
законодавчої сторони цієї справи). З боку цивільного суспільства фабрики
думки сприймаються як провідниками державної політики, яким суспільство
не довіряє, і тому самі фабрики думки не дістають належної підтримки в
їхніх починаннях. З боку корпорацій відсутнє розуміння можливості
вирішувати деякі свої прикладних задач інтелектуального профілю за
рахунок зовнішнього консультування за контрактом, – однак у значній мірі
причина цього в невмінні самих фабрик думки формувати свої замовлення на
корпоративному ринку.

Основним і дуже важливою обставиною в діяльності західних фабрик думки є
їх методологічно принципова відмінність від подібного роду організацій у
колишніх соціалістичних країнах:

фабрика думки працює не з масовою свідомістю, використовуючи державу як
інструмент просування ідеології, а з комунікативним процесом у державі,
всерйоз і масштабно розвертаючи і підтримуючи особливу сферу – публічну
політику;

фабрика думки є не суб’єктом реформ, чи змін перетворень у суспільстві,
а їхнім агентом, нарівні з іншими учасниками, де її роль генератора
ідей, презентанта результатів досліджень, модератора комунікації в
публічній політиці і консультанта інституціональної політики не дає їй
права на маніпуляцію суспільною чи свідомістю який-небудь переважний
вплив на окремі сегменти аудиторії;

фабрика думки робить думки й ідеї не у вигляді аналітичних текстів чи
відверненого теоретизування, а у виді консультаційних текстів, її метод
роботи – не аналіз, а консультація, де фундаментальний характер розробок
має завжди прикладне вираження;

фабрика думки в процесі консультації формулює свої ідеї і проекти в
практичній формі, що припускає з боку уряду чи парламенту таку ж
структуру проектного керування, де стратегічне керування і поточне
керування розрізнені, а проектний менеджмент реальної державної політики
дістає супровідні консультації від внутрішніх консультантів у межах тієї
ж проектної, а не ідеологічної парадигми.

Таким чином, принципово позначаючи середовище, у якій працюють фабрики
думки, ми формулюємо істотні відмінності політики: не планова економіка,
а соціальна інженерія; не інтриги і війна кланів, а публічна політика.

Фабрика думки, будучи основним агентом публічної політики, як правило,
розробляє і публікує документ, що називається “mission statement” –
декларація про наміри, заява місії, формулювання позицій, де відбитий
зміст діяльності фабрики думки, її позиціонування, щодо різних сегментів
аудиторії і її наміру – тією чи іншою мірою її глобальні домагання, що
виражають, і її позицію на інтелектуальному ринку як корпоративного
професіонала.

Фабрики думки Великобританії.

Незалежні, неприбуткові фабрики думки існують у Великобританії більш 100
років. Їхній розвиток більш-менш відображає історичні закономірності.
Консервативна революція серед фабрик думки відбулася у Великобританії в
70-і роки як реакція на пануючі позиції кейнсіанства і державного
сектора. Еволюція фабрик думки тут також іде по лінії завоювання
авторитету в широкої громадськості, на противагу апаратно-державній
політиці. У той же час, специфічна риса політичної культури цієї країни
полягає в більш сильній і ґрунтовній ролі саме державного апарату;
останній цілком встиг відгородити центральні органи влади від
несанкціонованого проникнення нових ідей і програм. Фабрики думки
Великобританії зіштовхуються з фінансовими і політико-ідеологічними
умовами функціонування.

До 70-х років фабрики думки у Великобританії відрізнялися своєю глибокою
академічністю і незаангажованістю.

Деякі з них відкидали будь-яку ідеологічну мотивацію своєї діяльності,
наполягаючи на прагматичності і практичності пропонованих політичних
рекомендацій. Серед них – The Policy Studies Institute і National
Institute for Social and Economic Research (NIESR). Вони віддавали
перевагу незацікавленому, раціональному підходу до політичного дійства.

Такими інститутами зовнішньої політики, як the Royal Institute for
International Affairs (RIIA), the International Institute of Strategic
Studies і the Federal Trust, рухало ідеалістичне бажання покінчити з
війною і сприяти міжнародному співробітництву. У той же час, вони також
намагалися виробити імідж безсторонніх, академічних дослідників.

Найстарша фабрика думки Великобританії (1884), the Fabian Society,
намагалася з’єднати фабрики думки із соціалістичним рухом. А Інститут
економічних справ (The Institute of Economic Affairs – IEA) відомий як
одна з найстарших проринкових фабрик думки у світі. Створений у 1955
році як антифабіанське товариство, він став відповіддю на домінування
кейнсіанських поглядів в економічній і соціальній політиці.

У 70-і роки було створено щонайменше 30 незалежних інститутів. Велику
увагу вони приділяли маркетингу своїх ідей і відстоюванню своїх
підходів. По суті, це були адвокатські фабрики думки. Зміцнюючи зв’язки
з засобами масової інформації і створюючи власні мережі усередині
об’єднань державних працівників, бізнесменів, політиків, профспілкових
діячів і інших акторів політичного дійства, вони пристосували свої
продукти до нестатків практичних політиків і лідерів суспільної думки.
Така стратегія стала загальнопоширеною в діяльності цих фабрик думки.
Замість того, щоб провадити довгострокові академічні дослідження в стилі
старих інститутів, вони стали переробляти і представляти існуючі
дослідницькі продукти в коротких звітах чи доповідях у прес-коментарях.
Найкраще їх характеризує вираження “підприємці політики” (Policy
entrepreneurs). Багато нових фабрик думки прийняли на озброєння впливові
ідеології. Це, зокрема, Центр політичних досліджень (the Centre for
Policy Studies – CPS) і Інститут досліджень публічної політики (the
Institute for Public Policy Research – IPPR); тісні зв’язки, що мали,
відповідно з консервативною і лейбористською партіями.

Найбільш відомими інститутами в 80-і роки стали фабрики думки “нового
правого” руху – the IEA, the CPS, the Adam Smith Institute (ASI), а
також більш дрібні організації, такі як the David Hume Institute і the
Social Affairs Unit.

До середини 90-х з’явилася невелика група фабрик думки, серед яких
Інститут права на працю (The Institute of Employment Rights), що
займалися відновленням ідеологічного дисбалансу, що виник у результаті
появи “нових правих”. Точно так само IPPR був заснований ключовими
фігурами академічного, ділового і профспілкового руху для подолання
інтелектуального панування правих. Іноді їх називають Pink Tank
(рожевими центрами, на відміну від мозкових центрів), оскільки вони мали
більш слабкі зв’язки із соціалістичною політикою всупереч їх відношенню
до лейбористкою партії. “Демос”, фабрика думки соціальної спрямованості,
створена в 1993 році, займає більш радикальну позицію в цьому
відношенні; вона визначила більш довгострокові рамки для політичного
аналізу.

Фонд соціального ринку (The Social Market Foundation) визнає як ліві,
так і праві позиції, виступаючи з соціальними поглядами і з ідеологією
економіки соціального ринку.

Багато з нових фабрик думки мають специфічну, спеціалізовану
орієнтацію. Серед таких напрямків:

захист навколишнього середовища – the International Institute for
Environment and Development, the Institute for European Environmental
Policy, Earth Resources Research;

соціальна орієнтація – the Centre for Policy on Ageing, the Family
Policy Studies Centre;

питання соціальних і етнічних меншостей – the Arab Research Centre;

ділові інтереси – Public Finance Foundation, the Foundation for
Manufacturing and Industry.

Так чи інакше, більшість фабрик думки у Великобританії намагаються бути
незалежними від корпоративних і інших специфічних інтересів. Як правило,
вони створюються як благодійні організації і прагнуть різноманітити
джерело свого фінансування з метою збереження інтелектуальної
цілісності.

Однак, хоча незалежних фабрик думки було створено чимало, їхній вплив
залишався мінімальним. Причин тому – безліч:

Позиція політичних чиновників. Деякі інститути намагалися підняти
питання про формування, впровадження і легітимність державної політики.
У цьому випадку вони надавали риторичну зброю для опозиційних формувань.
Інші ж намагалися впливати на політичний процес, розвиваючи нові
політичні можливості, пропонуючи більш ощадливі рішення і висвітлюючи
можливі підводні камені.

Залежність від засобів масової інформації. По міру росту кількості
фабрик думки конкуренція за симпатію засобів масової інформації і
політичних кіл зростає. Політична спроможність того чи іншого інституту,
таким чином, варіюється в залежності від того, наскільки успішно він
вирішує ці питання.

Тверда конкуренція серед різноманітних дорадчих організацій. Численні
дорадчі організації борють за прихильність прем’єр-міністра і міністрів.
У боротьбі задіяні також дорадчі органи усередині департаментів,
кабінетів, політичних партій, парламентських комітетів і люди з інших
зовнішніх джерел. Від цих різноманітних дорадчих інститутів виходять
конфліктуючі між собою рекомендації. У цьому морі хаотичних рекомендацій
фабрики думки борються за право бути почутими.

Фінансові мотиви. Як і скрізь, роботу фабрик думки у Великобританії
серйозно обмежує проблема фінансування. Інститути не можуть обмежуватися
членськими внесками, надходженнями від продажу своїх публікацій і платою
за надані послуги, щоб покрити свої операційні витрати. Філантропічні
кошти й урядові контракти стають критично важливими для їхнього
виживання. В міру збільшення кількості фабрик думки питання забезпечення
фінансування стає усе більш проблематичним. Більш того, інститути вже не
в змозі ні виплатити зарплату, рівну оплаті в частому секторі, ні
забезпечити своїх працівників усіма привілеями соціального фонду
суспільного сектора й університетів.

Глибина досліджень. Як результат, деякі фабрики думки Великобританії
можуть забезпечити широкий фронт власних досліджень і великі
адміністративні витрати, необхідні для підтримки їхньої публічної
присутності. До того ж у випадку, коли дослідницький інститут заражений
внутрішнім розколом і частою зміною лідерства, він, як правило, не може
ефективно брати участь у публічних дебатах.

Аналіз сайтів аналітичних центрів Великобританії.

The Adam Smith Institute (http://www.adamsmithinstitute.com)

Інститут Адама Сміта – незалежна, позапартійна і некомерційна
організація, що існує на спонсорську підтримку різних організацій,
фондів і окремих людей. Вона була заснована в 1977 р. і з тих пір
відіграє ключову роль в аналізі і розвитку державної політики,
виступаючи за вільну торгівлю і надихаючи на дискусії про політичні ідеї
на сайтах, конференціях і в ЗМІ.

Уже більш 20 років інститут консультує уряди в усьому світі з питань
приватизації і стратегії економічного переходу на знову виникаючих
ринках. Ця фабрика думки стала піонером приватизації у Великобританії і
розроблювачем технологій, на основі яких була створена модель
трансформації неуспішних державних проектів в успішні частки.

Інститут організує міжнародні форуми, конференції і семінари для
керівників вищої ланки і фахівців, що приймають ключові рішення в
бізнесі, уряді, промисловості і технологіях. Тематика конференцій
охоплює такі галузі, як телекомунікації й інформаційні технології,
транспорт і фінанси, фармацевтична промисловість, і ін. Такі заходи
пропонують не маючи собі рівних глибоку оцінку розвитку ринку і його
тенденцій, можливостей для інвестування і стратегій комерційного успіху,
а також неперевершеної мережної можливості.

Сайт організації.

Навігація .Переходи із сторінки на сторінку доволі зрозумілі.
Застосовується стандартний спосіб побудови посилань, хоча на деяких
сторінках зустрічається і каскадний.

Організація інформації . Інформація розміщена і розподілена по темах.
Структурність розподілу інформації на сайті зрозуміла і зручна.

Дизайн сайту .Дизайн сайту виконаний в традиційних кольорах Інституту:
блакитний і білий. Дуже цікавий хід із розміщеним обличчям індіанки, яке
асоціює цей сайт із світовим центром розвитку і впровадження нових ідей
, технологій, тощо.

Швидкість завантаження. Із-зі того, що сайт насичений графічними
об(єктами, сайт завантажується не дуже швидко.

Технології. Сайт написано мовою HTML. Компоновка сторінки зроблена з
допомогою таблиць. Також використовуються Java-скріпти.

Інтерактивність Єдиним засобом зв(язку з інститутом, нажаль, є
електронна пошта. На сайті немає форуму, що звичайно не дуже зручно, бо
користувачі не можуть обговорити ті проблеми які досліджені Інститутом і
викладені на сайті.

Частота оновлення. Сайт оновлюється 3 рази на тиждень. Головним чином
оновлюються новини, презентації нових досліджень та анонси нових
напрямів дослідження.

Загальне враження. Сайт дуже зручний, з цікавим дизайном. Безкоштовне
використання інформації збільшує кількість відвідувачів. Недоліком, на
мій погляд, є те, що на сайті немає форуму, з допомогою якого
відвідувачі могли б обговорити свої враження, ідеї, тощо.

Demos ( HYPERLINK http://www.demos.co.uk http://www.demos.co.uk )

ДЕМОС – «теплиця» для «вирощування» нових ідей, що можуть поліпшити
якість нашого життя і відкрите джерело знань.

Незалежна фабрика думки і науково-дослідний інститут, що вважає сама
себе групою «людей, що змінюють політику» (people changing politics).
Був заснований у 1993 р. Його основна роль – сприяти розвитку державної
політики і політичного мислення, а також розробляти радикальні рішення
довгострокових проблем. Серед ведучих проектів організації – «Життя
дітей у Великобританії в 21 столітті», «CreativeNet» – інтернет-проект
по розвитку креативності, зокрема – в уряді, «Вітамін – е» – дослідження
основ стабільності в цифровому світі, «Інновації – через економічний
спад», «Великобританія – США – взаємовідносини на перехресті ?», а також
проекти по дослідженню інформаційно–комунікаційних технологій, місцевого
самоврядування й ін.

П’ять основних тем, над якими працює фабрика думки – демократія,
навчання, підприємництво, глобальні зміни, якість життя.

ДЕМОС фінансується великим числом організацій, але фінансуються тільки
ті проекти, що становлять інтерес для держави. Однак як зареєстроване
благодійне суспільство, ДЕМОС не включено у політичне лобіювання.

Сайт організації.

Навігація сайту доволі зручна і зрозуміла. Сайт побудований таким чином,
що користувачу зрозуміло на якій сторінці він знаходить і які сторінки
ще можна відвідати. Єдиним, на мій погляд, недоліком є те, що колір
відвіданих посилань не змінюється, що не дуже зручно у випадку, коли
користувачу необхідно, щось знайти.

Організація інформації дуже чітка, інформація структурована по різним
темам. В даному випадку ми можемо спостерігати один із зразків
“інтуїтивного інтерфейсу”.

Дизайн сайту дуже бідний і не є оригінальним. Зустрічається дуже мало
малюнків, лише на кількох сторінках зустрічаються фотографії
функціонерів організації. Головною метою розробників сайту було донести
до користувача інформаційну складову сайту, що, звичайно, відзначилось
на дизайні.

Завдяки тому, що сайт не переобтяжений графікою швидкість завантаження
дуже велика.

Технології. Сайт написано мовою HTML. Компоновка сторінки зроблена з
допомогою таблиць. Також використовуються Java-скріпти.

Інтерактивність сайту дуже низька. Немає жодної можливості залишити свої
враження від тієї, чи іншої публікації.

Частота оновлення. Сайт оновлюється 1-2 рази на тиждень.

Загальне враження. Сайт містить мінімальний набір необхідної інформації.
Не переобтяжений графікою вантажиться дуже швидко, що позитивно впливає
на враження про нього. Цілком зрозуміло, що метою розробників було
донести інформацію до користувача, використовуючи при цьому мінімум
ефектів. Доречи, всі дослідження, які розміщена на сайті є
безкоштовними.

The Royal Institute of International Affairs (http://www.riia.org)

КІМВ, також відомий як «Чатам хаус», – благодійна організація й один з
ведучих світових інститутів, що спеціалізуються на аналізі міжнародних
відносин. Він був заснований у Лондоні в 1920 р.

Завдяки міжнародній підтримці, інститут залишається вільним від тиску з
боку уряду і політиків. Доход складають благодійні гранти, членські
внески, пожертвування корпорацій і доходи «Чатам хаус ентерпрайз
лімітед», дочірньої торгової компанії.

Мета інституту – стимулювати вивчення ключових проблем на міжнародній
арені і зміцнити англо-американські взаємин, так, щоб дістати загальну
підтримку американської аудиторії.

КІМВ організує багато зустрічей і дискусій. Якщо вони здійснюються
згідно «Правилу Чатам хаус», це означає наступне: учасники можуть вільно
використовувати отриману інформацію, але вони не мають права
розголошувати ім’я і місце роботи що виступали. Більш того: не можна
згадувати, де саме була отримана інформація. Ці, на перший погляд, дивні
правила, пояснюються прагненням інституту гарантувати анонімність всім
учасникам для поліпшення міжнародних відносин і повну волю у висловленні
своєї особистої думки, а – таке цілком може бути – не офіційної думки
організації, що той чи інший промовець представляє. Такі умови
дозволяють не турбуватися про свій імідж і про тиск із боку. Зараз це
«Правило» дістає усе більш широке поширення.

Інститут здійснює дослідження в таких великих областях, як Африка,
Північна і Південна Америки, Азія, оборона, Європа, міжнародна
економіка, Близька Схід, Росія і Євразія.

Сайт організації.

Навігація . Навігація чітка, зрозуміла і не викликає ніяких зауважень.

Організація інформації . Інформація дуже добре структурована.
Дослідження розділення по регіонах і галузях, як то: Африка, Європа,
Росія, економіка, тощо.

Дизайн сайту .Дизайн сайту дуже схожий на дизайн інформаційних служб
відразу складає враження сайту великою інформативності. Велика кількість
малюнків в форматі *.jpg органічно доповнюють теми які висвічуються.

Швидкість завантаження Швидкість завантаження низька, перш за все із-за
того, що викладено багато малюнків які й уповільнюють швидкість.

Технології. Використовується лише мова HTML. Це дуже вражає, бо на
сучасному етапі розвитку технологій, дуже рідко зустрічаються сайти
такого рівня написані лише за допомогою мови HTML. Компоновка сторінок
зроблена за допомогою таблиць.

Інтерактивність Зареєструвавшись на сайті, можна брати участь в
обговоренні матеріалів викладених на сайті, також користувач отримує
доступ од більш докладного аналізу тих проблем які обговорюються на
форумі.

Частота оновлення. Сайт оновлюється по мірі надходження нових
досліджень. Дуже зручною послугою повідомлення про нові надходження на
сайті для зареєстрованих користувачів.

Загальне враження. Враження дуже позитивне. Чітка структура сайту,
великий обсяг інформації, досліджень, глибокий аналіз світових подій.
Приємний, цікавий дизайн, який не викликає одрази. І навіть повільне
завантаження сайту, не впливає на позитивне враження від цього сайту.

The International Institute for Strategic Studies (http:// HYPERLINK
http://www.iiss.org www.iiss.org )

Міжнародний інститут стратегічних досліджень (IISS) – це джерело точної
й об’єктивної інформації з міжнародних стратегічних питань для політиків
і дипломатів, економістів і військових, журналістів і академіків,
представників ТНК і дослідників міжнародних відносин. Робота інституту
ґрунтується на оцінці різноманітних проблем, що породжують
нестабільність, а також на оцінці факторів, що можуть сприяти
міжнародному співробітництву. Інститут був заснований у 1958 р. Директор
– Дж. Чіпман (Лондон).

МІСС – незалежний центр дослідження, інформації і дебатів по предметах
військової стратегії, контролю над озброєннями, регіональної безпеки і
рішення конфлікту. Мета інституту полягає в тому, щоб просунути, на
безпартійній основі дослідження, обговорення, і обмінятися інформацією
щодо впливу сучасної і ядерної зброї на проблеми стратегії, захисту,
роззброювання і міжнародних відносин. Основною рисою ИИСС є те, що
Інститут не приймає замовлення на дослідження.

Області Дослідження: Міжнародні відносини і дипломатія, безпека і
захист, регіональні дослідження.

Джерела, що фінансують: Фонди, пожертвування, членські внески, продажі
публікацій.

Сайт організації.

Організація нещодавно розробила новий сайт, який окрім нового дизайну
отримав ще декілька нововведень які значно покращують враження
користувачів:

Новий дизайн і нова, більш досконала система навігації;

Повідомлення на електрону почту про нові події Інституту

Календар подій

Медіа-центр для журналістів

Готові до друку біографії працівників

Короткі безкоштовні коментарі статей з он-лайн журналу Інституту

Дизайн сайту . Новий дизайн сайту вражає своєю різноманітністю і
різнобарвністю. Велика кількість тематичних малюнків у форматі *.jpg
допомагають зрозуміти сутність тієї чи іншої сторінки.

Швидкість завантаження Із-за різноманітності графічних об(єктів
швидкість завантаження середня.

Технології. Сайт написано мовою HTML. Компоновка сторінки зроблена з
допомогою таблиць. Використовуються Java-скріпти, таблиці стилів,
завдяки яким сайт час від часу змінює свій вигляд.

Інтерактивність Сайт має форум для кожного з направлень своїх
досліджень. Користувач зареєструвавшись має можливість не тільки
отримувати платні послуги, такі як аналітичні коментарі до статей
щотижневого журналу, але й брати участь у обговоренні усіх досліджень
інституту.

Частота оновлення. Сайт оновлюється в залежності від надходження нових
матеріалів досліджень, але не рідше ніж через 2-3 дні на тиждень.

Загальне враження.

Враження дуже позитивні. Цікавий дизайн, вражаюча інтерактивність, нові
технології, інформативність – це все впливає на позитивне враження від
сайту.

The Foreign Policy Center (http://www.fpc.org.uk)

Міжнародний політичний центр (МПЦ) – незалежний інститут, заснований у
1998, для пошуку глобальних рішень внутрішніх проблем. Заснований
Прем’єр-міністром Тоні Блером (патрон центру) і Міністром закордонних
справ Робіном Куком (його президент), щоб пожвавити дебати і розвити
прогресивний підхід інтернаціоналістів до проблем, що обмежуються
границями і відомствами. Конференції центру, семінари, публікації і
робота ЗМІ підкріплені відмітним підходом, що допомагає МПЦ впливати на
британську зовнішню політику. При цьому підході, МПЦ досліджує, як
бізнес, благодійні установи й уряди можуть співробітничати в нових типах
міжнародних установ, щоб принести глобальну суспільну користь. Вже
закінчені дослідження і поточна робота включає інноваційні дослідження
європейської суспільної думки, реформ ЄС, прав неурядових організацій й
обов’язків, гуманітарного втручання, тотожності корпорацій і їхньої ролі
в глобальному і місцевому керуванні, майбутнє Європейської
Співдружності.

Області Дослідження: Міжнародні відносини, безпека й оборона, культура і
релігія.

Сайт організації.

Організація дуже “молода” і тому сайт виконує лише інформативну функцію.

Дизайн сайту . Сайт має мінімум графіки і тому дизайн не дуже
різноманітний. В основному використовуються фотографії авторів чи
політичних діячів, про який йдеться в статті.

Швидкість завантаження Швидкість завантаження потужна. Така швидкість
досягнута завдяки тому, що використовується мінімум графіки.

Технології. Сайт написано мовою HTML. Компоновка сторінки зроблена тією
ж мовою HTML. Нові технологічні розробки, як то Java-скріпти чи DHTML
невикористовуються .

Інтерактивність Сайт не є інтерактивним. Не має форумів, відкритих
листів дослідників. Так політика Центру не дозволяє замовляти
дослідження.

Частота оновлення. Сайт оновлюється по мірі надходження нових
досліджень.

Загальне враження. Зрозуміло, що сайт який розроблявся лише з метою
засобу передачі інформації буде мати посередні показники. Середній сайт
який забувається одразу після закриття сторінки. Посередній дизайн,
низька інтерактивність. Але залишається надія, що з розвитком Центру
буде розвиватись і сайт організації.

Social Market Foundation (http://www.smf.co.uk)

Соціальний ринковий фонд (СРФ) інститут заснований у 1989, щоб надати
джерело ідей інноваційної економічної і соціальної політики. На відміну
від мозкових центрів ортодоксального права, СМФ вірить у просування
життєздатних систем добробуту; і на відміну від мозкових центрів лівого
спрямування, його ціль полягає в тому, щоб змусити ці системи
забезпечити краще обслуговування споживачам через більш ефективне
змагання і вибір.

Області досліджень: Соціальні проблеми, економічні проблеми, здоров’я і
добробут, політика промисловості, політичні проблеми.

Сайт організації.

Сайт носить чисто інформаційний характер. Створений з метою повідомлення
суспільства про нові дослідження Фонду. Я к і всі подібні сайти має
стандартний набір функцій: інформація про організацію, новини,
публікації, області досліджень тощо.

Дизайн сайту .Дизайн сайту не є оригінальним, так як сайт носить
інформаційний характер, то нахил зроблений на інформацію, що розміщено
на сайті, а не на дизайн. Єдине, що виділяє цей сайт з поміж інших – це
піктограми, які є посиланнями на електронну пошту, інші сторінки сайту.

Швидкість завантаження Сайт не переобтяжений графікою, тому швидкість
завантаження велика

Технології. Сайт написано мовою HTML. Компоновка сторінки зроблена з
допомогою таблиць. Також використовуються Java-скріпти, таблиці стилів.

Інтерактивність Кожен напрям досліджень Фонду має свій форум, в якому
можуть взяти участь усі бажаючі.

Частота оновлення. Сайт оновлюється по мірі надходження нових
досліджень. Новому надходженню звичайно передує анонс цього дослідження.

Загальне враження. Сайт запам(ятовується завдяки оригінальному ходу
дизайнерів: сайт носить чисто інформативний характер, і, водночас,
завдяки піктограмам, не зливається з подібними сайтами. Негативні
враження викликає нездатність старих версій браузерів (до Internet
Explorer 5.5) розуміти деякі настройки таблиць стилів, результатом є те,
що користувач не може побачити сайт в тому вигляді в якому бачить його
користувач з більш пізнім браузером

Institute for European Environmental Policy ( http://www.ieep.org.uk)

Інститут європейської Екологічної Політики (ИЕЕП) – незалежний інститут,
заснований у 1981 для аналізу і розвитку екологічної політики в Європі;
починає дослідження, аналіз і консультування на європейському просторі
захисту навколишнього середовища. Головна мета розвиток і впровадження
нових ідей у європейській екологічній політиці. Однак, дослідження
охоплюють ще кілька інших напрямків екологічного значення, включаючи
сільське господарство, транспортний, регіональний розвиток і рибальство.
ИЕЕП прагне збільшити розуміння європейського виміру захисту
навколишнього середовища і просуває єдину тактику в цій області.
Інститут має штат, який включає адвокатів, біологів і соціологів з
досвідом роботи у ведучих європейських країнах, широку мережу партнерів
в університетах, спеціалізованих інститутах і консультаційних
організаціях. ИЕЕП прагне давати незалежну аналітичну перспективу з
питань екологічної політики.

Сайт організації.

Навігація і організація інформації . Навігація побудована за каскадним
типом і є цілком зрозуміла навіть для користувача без досвіду. Вся
інформація розділена по темах дослідження, тому пошук необхідної
інформації не забирає багато часу

Дизайн сайту. Дизайн сайту виконано в традиційних кольорах Європейського
Союзу. Дуже цікаво перероблено емблемe ЕС – 12 зірок розміщених по колу,
тільки в центрі знаходиться листок з дерева, що одразу дає зрозуміти, що
організація займається навколишнім середовищем Європи.

Швидкість завантаження. На сайті не використовуються графічні об(єкти,
тому швидкість завантаження висока.

Технології. Сайт написано мовою HTML. Компоновка сторінки зроблена з
фреймової структури.

Частота оновлення. Сайт оновлюється по мірі надходження нових
досліджень.

Загальне враження. Сайт залишає приємне враження, навіть при наявності
великої кількості недоліків. Переваги – дуже приємний дизайн з
використанням кольорів і емблеми ЕС, не розповсюджена, але дуже зручна
фреймова структура сайту. Недоліки – низька інтерактивності, відсутність
карти сайту, форуму, пошуку на сайті робить роботу користувача біль
повільною, а значить і менш зручною.

Center for Research in Post-Communist Economies ( HYPERLINK
http://www.crce.org.uk http://www.crce.org.uk )

Центр Досліджень посада комуністичних економічних систем (ЦДПЕС) був
заснований у 1983. ЦДПЕС виконує дослідження проблем комуністичних
економічних систем у перехідних економічних системах, що переходять від
комунізму до демократії і ринкової економіки. З 1983 ЦИПЕС забезпечує
унікальний форум для академіків, регіональних фахівців, журналістів які
беруть участь в обговореннях по різних країнах. Центр дає можливості
зустрітися економістам і політичним діячам, що беруть особисту участь у
процесі керування трансформацією їх країн. Багато молодих економістів з
Росії і Східної Європи, робота якої була спочатку підтримана ЦДПЕС
пізніше виявили себе як ключові фігури в посаду комуністичному світі.

Область досліджень: політика, економіка, перехідна економіка

Сайт організації.

Навігація і організація інформації. Інформація розділена по темах:
публікації, листи, обговорення, тому навігація сайту цілком зрозуміла.
Але відсутність карти сайту уповільнює пошук необхідної інформації.

Дизайн сайту. Дизайн сайту не переобтяжений графікою. Використовується
лише декілька малюнків у форматі *.gif які є посиланнями на інші
сторінки сайту.

Швидкість завантаження. Використання невеликих за обсягом малюнків у
форматі *.gif дозволяє завантажити сайт дуже швидко.

Технології. Сайт написано мовою HTML. Компоновка сторінки зроблена з
допомогою таблиць.

Частота оновлення. Сайт оновлюється по мірі надходження нових
досліджень.

Загальне враження. Метою створення сайту є бажання передачі тих тем і
дискусій які мали місце на засіданнях Центру. Тому цілком зрозуміло, що
сайт носить чисто інформативний і формальний характер. Відсутність карти
сайту, форуму, контактних телефонів, електронної пошти Центру робить
роботу на сайті не зручною, що впливає на враження від сайту.

Science and Technology Policy Research, University of Sussex (
HYPERLINK http://www.sussex.ac.uk/spru/ http://www.sussex.ac.uk/spru/ )

Місія СПРУ полягає в тому, щоб поглибити розуміння місця науки,
технології і нововведень у світовій економіці на користь уряду, бізнесу
і суспільства.

СПРУ – один зі світових лідерів у дослідженні політики щодо науки,
технології і ноу-хау і їх більш широкі економічні, соціальні й
екологічні значення. Цілі Університету:

просунути розуміння відносин між подіями СПРУ і суспільством через
посібник мультидисциплінарним дослідженням

розробити нові емпіричні дані, методи, поняття і теорії, що пояснюють
роль дослідження в економічних системах світу

СПРУ має команду 40 дослідників по різних напрямках соціальних і
природничих наук.

Сайт організації.

Навігація і організація інформації . Сайт організації є складовою
частиною сайту Саксесського Університету, тому організація інформації і
навігація є дуже потужно розроблені. Велика кількість інформації щодо
досліджень, можливостей організації.

Дизайн сайту. Дизайн сайту розроблено з урахуванням специфіки сайтів
навчальних закладів, традиційними малюнками із зображенням приміщення
організації, історією заснування тощо.

Швидкість завантаження Використання малюнків невеликого розміру дозволяє
сайту завантажуватись дуже швидко.

Технології. Сайт написано мовою HTML. Компоновка сторінки зроблена з
допомогою таблиць. Більшість малюнків є посиланнями на інші сторінки
сайту.

Інтерактивність Замість форуму, на цьому сайті використовується
розвинена система листування. За бажанням можна відіслати листа
написаного власноруч чи заповнити вже готову форму листа, де вказані
найбільш вживані пункти запитів.

Частота оновлення. Сайт оновлюється по мірі надходження новин, щодо
нових подій, розробки нових досліджень. В кінці року видається збірка,
куди входять усі дослідження за минулий рік.

Загальне враження. Сайт складає враження, потужного інформаційного
ресурсу. Організація входить до складу Саксесського Університету і
зрозуміло, що завдяки розміщенню сайту на домені Університету зобов(язує
розробників підтримувати якість сайту на високому рівні. Велика
інформаційна насиченість, висока якість ресурсу, традиційний і в той же
час оригінальний дизайн сайту, часте обновлення сайту залишають приємне
враження від даного сайту.

Royal United Services Institute for Defense Studies
(http://www.rusi.org)

Заснований у 1831 Герцогом Веллінгтоном, РУСІ – самий старий інститут
такого типу у світі. РУСІ прагне бути “Професійним Форумом у
Великобританії для зацікавлених національним і міжнародним захистом і
безпекою”. Його ціль полягає в тому, щоб вивчити, провести дебати,
повідомити і забезпечити варіанти рішень по всіх проблемах, що
стосується національного і міжнародного захисту і безпеки.

РУСІ має завидну міжнародну репутацію як інтелектуально видатна,
незалежна організація Великобританії з питань міжнародної безпеки.

Інститут має чотири основних напрямки діяльності:

Програми дослідження, що досліджують відібрані питання національної і
міжнародної безпеки, що роблять незалежний і оригінальний внесок у
міркування про захист і політика міжнародної безпеки;

Організація лекцій, конференцій і семінарів, обговорення всіх аспектів
національного і міжнародного захисту і безпеки в широкому міжнародному
контексті.

Випускає Журнал і інші публікації, щоб допомогти в створенні
інформованої думки і поширення знання національного і міжнародного
захисту і питань безпеки;

Заохочує максимальну участь індивідуальних, корпоративних, і
дипломатичних членів у всіх заходах інституту.

Сайт організації.

Навігація і організація інформації . Інформація розміщена на сайті за
різними напрямками, тому пошук потрібної інформації не забирає багато
часу. Майже на кожному посиланні є розширена підказка, що зайвий раз
допомагає розібратись куди веде те чи інше посилання.

Дизайн сайту і технології. Сайт написано мовою HTML. Компоновка сторінки
зроблена з допомогою таблиць. Також використовуються Java-скріпти,
таблиці стилів. Завдяки великій кількості графіки і використання
різноманітних графічних ефектів дизайн сайту дуже сучасний і розвинений.
Дизайн першої сторінки відрізняється від інших лише кольором – емблема
Інституту розміщена не на білому фоні (як на усіх інших сторінках), а на
фіолетовому.

Швидкість завантаження. Велика кількість малюнків уповільнює швидкість
завантаження, але використання формату *.gif дозволяє пришвидшити
завантаження сайту.

Інтерактивність Інститут створювався і досі декларується як бути
“Професійним Форум у Великій Британії для зацікавлених національним і
міжнародним захистом і безпекою”, тому, зрозуміло, сайт має високу
ступінь інтерактивності: є форум, також є можливість написати лист в
організацію, опублікувати власне дослідження.

Частота оновлення. Сайт оновлюється майже щоденно. Усі останні світові
події пов(язані з захистом і безпекою миттєво коментуються і
аналізуються членами цієї організації.

Загальне враження. Сайт залишає враження потужної міжнародної
організації, яка розуміє, що глобальний підхід принесе ефективні рішення
проблем і відповідно до цього будує свою діяльність. Навіть не будучи
присутнім на форумі в Великобританії, можна обговорити нагальні проблеми
на сайті.

Center for Economic Policy Research ( HYPERLINK http://www.cepr.org
http://www.cepr.org )

Центр Дослідження Економічної політики – незалежний інститут, заснований
у 1983. ЦДЕП здійснює незалежний, об’єктивний аналіз і суспільне
обговорення відкритих економічних систем і відносин між ними. Центр
координує роботу цілої міжнародної мережі, яка нараховує більш ніж 550
дослідників і філій – їх плюралізм і безпартійність допомагає об’єктивно
зробити аналіз. Дослідження центру розповсюджуються від макроекономіки
до торгівлі, від економічного перетворення Центральної і Східної Європи,
Росії і Співдружності Незалежних держав (СНД), до європейської політики,
зі специфічним акцентом на всіх аспектах європейської інтеграції. ЦДЕП
робить широку розмаїтість досліджень, що звертаються до європейських
проблем політики і видає більш ніж 350 доповідей щорічно, на додаток до
монографіям, інформаційним бюлетеням і повідомленням.

Області Дослідження: Економічні проблеми, політичні проблеми,
дослідження розвитку, політика промисловості, регіональні дослідження.

Сайт організації.

Навігація і організація інформації . Побудова навігації сайту цілком
зрозуміла і зручна. Інформація розміщена по темах, тому пошук потрібної
не займає багато часу. А якщо щось і не вдалось знайти, можна
скористатись функцією пошук на сайті.

Дизайн сайту і швидкість завантаження. Дизайн розроблено без
використання великих малюнків. На даному сайті малюнки використовуються
лише як ілюстрації до нових досліджень, чи в якості карт-посилань.

Технології. Сайт написано мовою HTML. Компоновка сторінки зроблена з
допомогою таблиць. Також використовується карта-посилань. Дуже зручним є
те, що розробники залишили дуже багато коментарів в коді сторінок, що
робить код зрозумілішим. Усі дослідження викладені в форматі *.pdf.

Інтерактивність. На сайті відсутній форум, тому обговорення досліджень
неможливе. Єдина можливість висловити свою думку – написати листа в
ЦДЕП.

Частота оновлення. Сайт оновлюється один раз на тиждень.

Загальне враження. Це перший сайт, з проаналізованих, на якому
використовуються карти-посилання, і вже з-за цього він викликає інтерес.
В усьому іншому це сайт який має стандартний набір функцій. До недоліків
можна віднести незручність із поверненням на голову сторінку, на жодній
із сторінок сайту немає посилання на першу сторінку сайту.

Institute for Employment Studies (http://www.employment-studies.co.uk)

Інститут Досліджень Зайнятості (ІДЗ) – заснований у 1968. ІДЗ
незалежний, аполітичний, міжнародний центр дослідження і консультування
з проблем людських ресурсів. Інститут працює в тісному співробітництві
з підприємцями у виробництві, обслуговуванні і суспільних секторах,
відомствах, агентствах

ІДЗ був сформований групою промисловців і людей, що бачили потребу в
незалежному, національному центрі, який би міг досліджувати і
поширювати кращі методи в плануванні трудових ресурсів і трудових
проблем ринку. Приблизно 20 компаній підтримували існування інституту
протягом перших п’яти років. Потім Інститут перейшов на самофінансування
– дослідження, консультування, має активну програму публікації і
поширення. Місія ІДЗ полягає в тому, щоб викликати життєздатні
удосконалення політики зайнятості і керування людським ресурсом, що
виникає в зв’язку зі збільшенням кількості осіб, що приймає рішення в
політику, управлінні організаціями і т.д..

Сайт організації.

Навігація і організація інформації . Інформацію розміщена по темах і
розділах, що, звичайно дуже зручно і функціонально.

Дизайн сайту . Дизайн сайту викликає захоплення. Використання
оригінальних піктограм, строки новин, що біжить, традиційних, для
Інституту кольорів, робить цей сайт несхожим на інші, відкладається в
пам(яті.

Швидкість завантаження. Не дивлячись на те, що використовується дуже
багато малюнків, швидкість завантаження є дуже пристойною завдяки тому,
що використовуються малюнки невеликого розміру у форматі *.gif.

Технології. Сайт написано мовою HTML. Компоновка сторінки зроблена з
допомогою таблиць. Також використовуються Java-cкріпти, таблиці стилів,
карти-посилання.

Інтерактивність Зареєструвавшись на сайті, можна брати участь у
обговорені тих тем, досліджень які викладені на цьому сайті.

Частота оновлення. Сайт оновлюється по мірі надходження новин, щодо
нових подій, розробки нових досліджень.

Загальне враження. Інформаційно насичений сайт, який має цікавий дизайн
та інтуїтивний інтерфейс.

Institute for Public Policy Research ( HYPERLINK http://www.ippr.org.uk
http://www.ippr.org.uk )

Інститут Політичних Досліджень – прогресивний мозковий центр
Великобританії заснований у 1988. ІПД здійснює аналіз політики,
проводить дискусії, видає публікації. Співробітничає з урядом,
академіями, корпораціями, ЗМІ.

Області Дослідження: Політичні проблеми, економічні проблеми, політика
промисловості, соціальні проблеми, здоров’я і добробут, освіта, культура
і релігія, комунікації й інформація.

Сайт організації.

Дизайн сайту . На сайті замість звичних кнопок, в якості посилань
використовується слова з речення які виділені червоним кольором. Сайт
оформлено в традиційних кольорах Інституту – білому та червоному.

Швидкість завантаження Завдяки тому, що на сайті майже не
використовується графіка, швидкість завантаження висока.

Технології. Сайт написано мовою HTML. Компоновка сторінки зроблена з
допомогою таблиць. Також використовуються Java-скріпти.

Частота оновлення. Сайт оновлюється по мірі надходження новин, щодо
нових подій, розробки нових досліджень.

Загальне враження. Сайт на перший погляд незвичний – немає звичних
піктограм, які використовуються як посилання. Перше враження після
відкриття сторінки – суцільний текст, довгі речення в який части
виділена іншим кольором. Вся інформація зливається і тому спочатку
навігація по сайту уповільнюється, з часом звикаєш до такого дизайну,
але відчуття незручності не зникає.

International Boundaries Research Unit ( HYPERLINK
http://www.ibru.dur.ac.uk http://www.ibru.dur.ac.uk )

Міжнародний Інституту Дослідження Границь (МИИГ) – приєднаний
університетом Дарема, заснований у 1989.

МИИГ працює, щоб забезпечити можливості для мирного вирішення проблем,
зв’язаних з міжнародними кордонами на землі й в морі, включаючи
делімітацію кордонів, демаркацію кордонів і управління. Інститут має
репутацію джерела інформації й експертизи щодо кордонів і територіальних
проблем в усьому світі.

Області Дослідження: Політичні проблеми, міжнародні відносини, безпека і
захист, регіональні дослідження, культура і релігія.

Сайт організації.

Навігація і організація інформації .Чіткий і зрозумілий перехід з одного
розділу на інший.

Дизайн сайту і швидкість завантаження На сайті не використовуються
графічні об(єкти, тому швидкість завантаження велика.

Технології. Сайт написано мовою HTML. Компоновка сторінки зроблена з
допомогою таблиць. Також використовуються Java-скріпти.

Інтерактивність На сайті відсутній форум, що робить рівень
інтерактивності сайту дуже низьким.

Частота оновлення. Сайт оновлюється по мірі надходження новин, щодо
нових подій, розробки нових досліджень.

Загальне враження. Сайт нічим не відрізняється від подібних йому сайтів.
Цілком зрозуміло, що мета створення сайту – донести інформацію про нові
дослідження, і для використовується мінімум засобів.

Висновки.

Аналіз інформаційного змісту сайтів перерахованих
інформаційно-аналітичних центрів показує, що основним принципом
організації центральних Web-сайтів інформаційно-аналітичних центрів є
представлення на них загальної інформації про центр з структурованою
системою посилань на інформацію на інших сторінках сайту.

Обсяг інформації, що безпосередньо представляється на головній сторінці
Web-сайту, в основному визначається ступенем розвитку аналітичного
центру. Так, наприклад, сайти The Adam Smith Institute, Demos, The
International Institute for Strategic Studies є дуже потужними, з
цікавим розвинутим дизайном, використовуються Java-скріпти, сайти цих
інформаційно-аналітичних центрів виділяються і запам(ятовуються.
Натомість сайти International Boundaries Research Unit, Social Market
Foundation , Institute for European Environmental Policy мають суто
інформативний характер і виділяються хіба-що оригінальними ідеями
дизайнерів, які обмежені умовами тієї ж інформативності.

У приведеній нижче таблиці представлена інформація, що дозволяє
порівняти зміст першій сторінки меню досліджуваних сайтів аналітичних
центрів.

ADAMT. DEMOS R

I

I

A I

I

S

S F

P

C S

M

F

I

E

E

P CRCE SPRU RUSI SEPR IES IPPR IBRU

Про організацію ++ + + + + + + + + + + + + + +

Проекти досліджень + + + + – + + – + + + + – +

Останні події + + + + + + + + + + + + + +

Наукові дослідження + + + + + + + + + + + + + +

ЗМІ про організацію + + – + + + – – – + – + + –

Замовити дослідження + + + – – – – – – – – – – –

Довідкові ресурси організації + + + + + + – – + + + + + +

Вакансії + – – – + – + – – + + + – –

Новини + + + + + + – + + + + + + +

Відкриті листи засновників + + + – – + – + – + – – – –

Партнери + + + + + + + + + + + + – +

Пошук на Web-сайті організації + + + + + + – – + + + + + –

Карта сайту – – + + + – – – – + – + – –

Адреса, телефони, e-mail підрозділів + – + + + + + – – + + + + +

Web&Internet ресурси + + + + + + – + + + + + – +

Отримувати повідомлення на e-mail про обновлення сайту. – + + + + – – –
– + – – – –

Форум + – + – + – – – – + – – – –

Реєстрація на сайті – + + + + – – – – + – + – –

Лист Web-майстрові + – + – + – – – + + + + + +

Знак “+” означає наявність пункту на сайті організації, “-“ –
відсутність такого розділу.

Загальна тенденція розвитку сайтів інформаційно-аналітичних центрів
наступна:

Все більше організацій намагаються зробити свій сайт більш інформативним
і намагаються уникати великого застосування графічних об(єктів, що в
свою чергу збільшує швидкість завантаження сторінки і впливає на
загальне враження від сайту.

на сайті мають бути присутні відомості про історію виникнення та
розвитку Фабрики думки.

на сайті мають бути викладені проекти досліджень які плануються
проводити організація.

на сайті мають бути відомості про останні події пов(язані з Фабрикою
думки.

на сайті мають бути викладені вже проведені дослідження. В залежності
від виду фінансовою діяльності (прибуткові, не прибуткові) дослідження
можуть бути подані в повному чи скороченому вигляді. Також
застосовується механізм доступу до аналітичних досліджень після
реєстрації (платної чи безкоштовної) на сайті.

має бути налагоджена система довідкових ресурсів, яка має включати в
себе пошук інформації на сайті, адреси, телефони, електрону пошту
організації, Інтернет ресурси які застосовуються і які можуть бути
застосовані як альтернатива до даної організації, посилання на Web-сайти
партнерів організації.

статті ЗМІ про Фабрику думки, проведені дослідження, діячів та
організаторів, тощо.

Проаналізувавши дані Таблиці можна помітити ті елементи Web-сторінок,
які майже не вживаються чи виходять з ужитку на сайтах
інформаційно-аналітичних центрів:

майже не можливо замовити дослідження тих чи інших проблем. Причиною є
те, що більшість організацій є не прибутковими

Майже немає форумів. В якості форумів якраз і виступають ті дослідження
які проводяться Фабриками думки Спілкування і обговорення відбувається
на шпальтах газет та Інтернет-сайтах.

дуже рідко на сайтах викладені листи засновників організацій які
пояснюють мету та необхідність досліджень які проводять організації

майже не викладається карта сайту, бо інформація і так добре
структурована і немає потреби додатково структурувати її

Отже, проаналізувавши сайти більшості провідних Фабрик думки
Великобританії можна зрозуміти сутність сайтів більшості сайтів
аналітично-інформаційних центрів світу, а саме, на перший план виходить
інформативність сайту, насиченість аналітичними дослідженнями.
Застосування графіки мінімальне в той же час, як дизайн сайту
оригінальний, неповторний, який добре запам(ятовується і індифікується
саме з тією Фабрикою думки, яка розробила даний сайт.

Використані джерела:

П. Диксон “Фабрики мысли”, М.: 1976, “Прогресс”, 430 с.

Шейдина И.Л., “США: “фабрика мысли” на службе стратегии, М.: 1973, изд.
“Наука”

Beyond the Myth: New Challenges for Think Tanks by Evert A. Lindquist –
HYPERLINK http://www.nira.go.jp/publ/review/
http://www.nira.go.jp/publ/review/

“Learning Nations: How Developing Countries Acquire and Diffuse
Knowledge”. // http://www.worldbank.org/ html/fpd/technet/

Central Europe’s Think Tanks: A Voice for Reform by Erik C. Johnson –
http://www.cipe.org/e21/ceeE21.html

The Rise of Middle Eastern Think Tanks by Atsushi Izumi – HYPERLINK
http://www.nira.go.jp/publ/review/96spring/izumi.html
http://www.nira.go.jp/publ/review/96spring/izumi.html

PAGE

PAGE 15

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020