UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЗагострення політичного протистояння в Латинській Америці у 60-70-і рр. XXст. (реферат)
Авторdimich
РозділІсторія Всесвітня, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1783
Скачало131
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат

 

на тему:

 

Загострення політичного протистояння в Латинській Америці у 60-70-і рр.

XXст.

 

Кубинська революція 1956-1959 рр. та її міжнародні й регіональні

наслідки.

 

На зламі 50-60-х рр. минулого століття Л.А. увійшла у чи не

найдраматичніший період своєї історії, позначений кривавими суспільними

конфліктами, військовими переворотами і громадянськими війнами,

попранням ідеалів ліберальної демократії та торжеством диктаур і

насильницьких методів у вирішенні нагальних соціально-економічних

проблем, передусім аграрного питання. В окремих країнах регіону й досі

не вдалося остаточно подолати руйнівні наслідки безперервних "революцій"

і "контрреволюцій", які на третину століття загальмували процеси

модернізації та формування громадянського суспільства.

 

Безпосереднім поштовхом до грандіозних катаклізмів, що струснули

континент, стала Кубинська революція 1956-1959 рр., яка спершу зовні не

відрізнялася від десятків інших збройних захоплень влади. Проте досить

швидко, через півтора місяця після повалення диктаторського режиму

Батісти, лідери поміркованого крила революції були усунені від влади,

котра зосередилася в руках керівника Повстанської армії і

прем'єр-міністра країни Фіделя Кастро (нар. 1926 р.). 17 травня 1959 р.

він підписав закон про аграрну реформу, що покінчив з латифундизмом

(максимум землеволодіння - 400 га) і ліквідував іноземне землеволодіння.

Вашингтон висунув вимогу перегляду цього закону і, діставши відмову,

заявив про скорочення поставок на Кубу нафти, промислових товарів і

продовольства, а також відмовив у кредитах на індустріалізацію.

 

Тоді в червні 1960 р. Кастро націоналізував нафтопереробні заводи, що

належали північноамериканцям, а в серпні-жовтні - цукрові заводи,

фабрики, залізниці, крупні торговельні підприємства та банки. 16 квітня

1961 р., напередодні висадки антикастрівського десанту в бухті Кочінос,

було офіційно проголошено соціалістичний характер Кубинської революції.

Таким чином, уже на початку 60-х рр. в країні була запроваджена

планово-регульована державна економіка, ліквідоване безробіття та

вирішені окремі соціальні проблеми (безплатні освіта і медичне

обслуговування, соціальне страхування та ін.).

 

Зіткнувшись зі спротивом з боку обуреного і ошуканого Вашингтона, Кастро

миттєво пішов на зближення з Москвою (за збереження традиційної

залежності кубинської економіки від експорту цукру, але вже не до США, а

до СРСР) і взяв на озброєння комуністичну риторику. Без зайвого галасу

Гавана стала на шлях експорту революції в регіоні, а на секретних

переговорах з кремлівськими емісарами наприкінці травня 1962 р.

кубинське керівництво погодилося прийняти на острові 60 радянських

комплексів оперативно-стратегічних ракет Р-12 і Р-14 (до початку

Карибської кризи 22-24 жовтня на Кубу було переправлено 42 комплекси).

 

Ряд спроб США ізолювати Кубу, використовуючи структури ОАД, зазнали

невдачі, -під тиском держдепартаменту в 1960 р. тільки Гватемала, Гаїті,

Домініканська Республіка, Нікарагуа, Сальвадор, Парагвай і Перу

розірвали дипломатичні зносини з Гаваною. Лише через два роки на VIII

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ