UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЛатинська Америка на сучасному етапі розвитку (реферат)
Авторdimich
РозділІсторія Всесвітня, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5612
Скачало232
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат

 

на тему:

 

Латинська Америка на сучасному етапі розвитку

 

Перехід латиноамериканських держав до неоліберального реформування.

 

На рубежі 70-80-х рр. Л.А. опинилася в полоні неймовірних економічних

труднощів: зовнішня заборгованість стрімко зростала, в 1989 р. вона

сягнула 430 млрд. дол. (порівняно з 20,8 млрд. дол. у 1970 р.) і

практично паралізувала нормальну економічну діяльність, надзвичайно

загостривши соціальну напругу. Зовнішні кредитори (МВФ, МБРР та ін.), що

прагнули мати гарантоване повернення боргів, вимагали здійснення

глибоких реформ у неоліберальному дусі і саме цим обумовлювали надання

нових позик.

 

Мова йшла про кардинальну перебудову національних економік Л.А.:

 

зменшення державних видатків на утримання державного сектора,

адміністративного апарату і здійснення широких соціальних програм;

 

максимальну приватизацію державних підприємств, особливо збиткових;

припинення урядового втручання в інвестиційну політику, валютні та

зовнішньоторговельні операції;

 

надання пільгових умов для приватного капіталу, як вітчизняного, так і

іноземного.

 

Але прийняття цих умов означало докорінну зміну стратегії розвитку

регіону, що мала місце після Другої світової війни. Безпосереднім же

результатом нового курсу неминуче стали б поляризація суспільства,

концентрація доходів і зростання злиденності до небачених раніше

розмірів. Вихід із ситуації міг бути лише на шляхах паралельного

здійснення соціальних реформ, що суперечило самій сутності

праворадикальних військових режимів. Відкритий, ринковий варіант

розвитку економіки і жорстка політична диктатура не могли довго

співіснувати, що переконливо засвідчив чилійський досвід.

 

Протягом 80-90-х рр. авторитарні режими (як праві, так і ліві)

поступилися демократії в 13 державах регіону: Болівії (1982 р.),

Аргентині та Гренаді (1983 р.), Уругваї (1984 р.), Бразилії та Гватемалі

(1985 р.), Гаїті (1986 р.), Сурінамі (1987 р.), Парагваї, Панамі та Чилі

(1989 р.), Нікарагуа (1990 р.), Сальвадорі (1992 р.). Але режим

Ф.Кастро, попри скрутне економічне становище, продовжує впевнено

утримувати владу.

 

Розвиток Бразилії, Аргентини, Чилі та Мексики в умовах представницької

демократії.

 

Два десятиліття правління військових у Бразилії (8512 тис. кв. км.,

населення - 173 млн. чол. на 2000 р.) були позначені суперечливими

тенденціями: поряд із жорстоким придушенням демократичного і

партизанського рухів спостерігався прискорений розвиток економіки.

Військовий режим за лічені роки не лише в кілька разів знизив галопуючу

інфляцію, а й забезпечив шляхом збільшення вчетверо експорту щорічні

темпи зростання виробництва у 10 %. Була створена багатогалузева

економіка, в т. ч. ядерна енергетика і високотехнологічне

приладобудування, що дало привід для розмов про "бразильське диво".

Вміло поєднуючи репресії з розширенням програм соціального забезпечення,

охорони здоров'я, боротьби з неграмотністю, професійного навчання,

підвищення реальних доходів населення, формування фермерських

господарств та модернізації традиційних латифундій, військові залучили

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ